Софонісба, Софоніба, Цафонбаал (фінік. , *бл. 225 до н. е. — 203 до н. е.) — карфагенська аристократка, дружина нумідійських царів Сіфакса та Масинісси. Романтична історія її любові та загибелі переказана істориками Полібієм, Тит Лівієм, Діодором Сицилійським, Аппіаном і Діоном Кассієм.
Софонісба | |
---|---|
Картина «Смерть Софонісби». Автор: Маттій Петті, між 1660 і 1670 роками. | |
Ім'я при народженні | Сафанбаал або Цафонбаал |
Народилася | бл. 225 до н. е. м.Карфаген |
Померла | 203 до н. е. м. Цірта ·самогубство |
Країна | Нумідія |
Національність | карфагенянка |
Діяльність | консортка |
Титул | цариця |
Батько | Гасдрубал |
У шлюбі з | Сіфакс Масинісса |
|
Життєпис
Походила з аристократичної родини. Донька політика та військовика Гасдрубала, сина Гісгона. Її пунічне (карфагенське ім'я) звучить як Цафонбаал. За різними відомостями у Софонісбу, під час перебування в Карфагені закохався Масинісса, цар нумідійського племені масиліїв. Незважаючи на те, що вона не увійшла до шлюбного віку, Гасдрубал погодився на цей шлюб. За різними відомостями це відбулося у 206 або 205 році до н.е. Але згодом бажання пошлюбити Софонісбу висловив цар нумідійців-масесиліїв Сіфакс. З огляду на його більшу потугу Гасдрубал змінив своє рішення та видав доньку за цього царя. За іншою версією, Сіфаксу відмовили й тоді той став спустошувати околиці Карфагену. З огляду на це карфагенський сенат без згоди батька видав Софонісбу Сіфаксу.
Коли Публій Корнелій Сципіон (в подальшому відомомий як Африканський) збирався висадитися у Африці, при цьому він сподівався на підтримку свого друга Сіфакса. Втім Софонісба підмовила чоловіка відмовити римлянам, а згодом спрямувати нумідійські війська на допомогу карфагенській армії. У 204 році до н.е. римська армія висадилася в Африці, до неї долучився Масинісса. Але Софонісба спонукала Сіфакса воювати поруч з її батьком Гасдрубалом. Проте у 203 році до н.е. в битві при Великих полях карфагено-нумідійська армія зазнала поразки. Сіфакс потрапив у полон, а згодом й Софонісба. Сципіон планував провести її в своєму триумфі.
Софонісба спокусила Масиніссу, який став новим нумідійським царем, з яким згодом укладено шлюб. Побоюючись можливого впливу Софонісби на Масиніссу для переходу на бік Карфагену, Сципіон став вимагати видачі карфагенянки в обмін на затвердження Масинісси царем з боку римського сенату. Масинісса не бажав видавати дружину, Софонісба, також, не мала намір терпіти приниження у Римі. Тому вона погодилася прийняти отруту від Масинісси.
В мистецтві
Історія Софонісби надихнула художників (особливо епохи Відродження) на численні картини. Переважно в сюжеті представлено сцену прийняття чари з отрутою або саму смерть Софонісби. Також є героїнею трагедії Джан Джорджо Триссіно (1524 рік), п'єс Корнеля і Вольтера. Згадується у творах Джованні Бокаччо. Першою екранізацією історії Софонісба став італійський фільм «Кабірія» (1914 рік).
Джерела
- Bernhard Kytzler: Frauen der Antike. Von Aspasia bis Zenobia. Artemis, München & Zürich 2000, , S. 154–156.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofonisba Sofoniba Cafonbaal finik bl 225 do n e 203 do n e karfagenska aristokratka druzhina numidijskih cariv Sifaksa ta Masinissi Romantichna istoriya yiyi lyubovi ta zagibeli perekazana istorikami Polibiyem Tit Liviyem Diodorom Sicilijskim Appianom i Dionom Kassiyem SofonisbaKartina Smert Sofonisbi Avtor Mattij Petti mizh 1660 i 1670 rokami Im ya pri narodzhenniSafanbaal abo CafonbaalNarodilasyabl 225 do n e m KarfagenPomerla203 do n e m Cirta samogubstvoKrayinaNumidiyaNacionalnistkarfagenyankaDiyalnistkonsortkaTitulcaricyaBatkoGasdrubalU shlyubi zSifaks Masinissa Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z aristokratichnoyi rodini Donka politika ta vijskovika Gasdrubala sina Gisgona Yiyi punichne karfagenske im ya zvuchit yak Cafonbaal Za riznimi vidomostyami u Sofonisbu pid chas perebuvannya v Karfageni zakohavsya Masinissa car numidijskogo plemeni masiliyiv Nezvazhayuchi na te sho vona ne uvijshla do shlyubnogo viku Gasdrubal pogodivsya na cej shlyub Za riznimi vidomostyami ce vidbulosya u 206 abo 205 roci do n e Ale zgodom bazhannya poshlyubiti Sofonisbu visloviv car numidijciv masesiliyiv Sifaks Z oglyadu na jogo bilshu potugu Gasdrubal zminiv svoye rishennya ta vidav donku za cogo carya Za inshoyu versiyeyu Sifaksu vidmovili j todi toj stav spustoshuvati okolici Karfagenu Z oglyadu na ce karfagenskij senat bez zgodi batka vidav Sofonisbu Sifaksu Koli Publij Kornelij Scipion v podalshomu vidomomij yak Afrikanskij zbiravsya visaditisya u Africi pri comu vin spodivavsya na pidtrimku svogo druga Sifaksa Vtim Sofonisba pidmovila cholovika vidmoviti rimlyanam a zgodom spryamuvati numidijski vijska na dopomogu karfagenskij armiyi U 204 roci do n e rimska armiya visadilasya v Africi do neyi doluchivsya Masinissa Ale Sofonisba sponukala Sifaksa voyuvati poruch z yiyi batkom Gasdrubalom Prote u 203 roci do n e v bitvi pri Velikih polyah karfageno numidijska armiya zaznala porazki Sifaks potrapiv u polon a zgodom j Sofonisba Scipion planuvav provesti yiyi v svoyemu triumfi Sofonisba spokusila Masinissu yakij stav novim numidijskim carem z yakim zgodom ukladeno shlyub Poboyuyuchis mozhlivogo vplivu Sofonisbi na Masinissu dlya perehodu na bik Karfagenu Scipion stav vimagati vidachi karfagenyanki v obmin na zatverdzhennya Masinissi carem z boku rimskogo senatu Masinissa ne bazhav vidavati druzhinu Sofonisba takozh ne mala namir terpiti prinizhennya u Rimi Tomu vona pogodilasya prijnyati otrutu vid Masinissi V mistectviIstoriya Sofonisbi nadihnula hudozhnikiv osoblivo epohi Vidrodzhennya na chislenni kartini Perevazhno v syuzheti predstavleno scenu prijnyattya chari z otrutoyu abo samu smert Sofonisbi Takozh ye geroyineyu tragediyi Dzhan Dzhordzho Trissino 1524 rik p yes Kornelya i Voltera Zgaduyetsya u tvorah Dzhovanni Bokachcho Pershoyu ekranizaciyeyu istoriyi Sofonisba stav italijskij film Kabiriya 1914 rik DzherelaBernhard Kytzler Frauen der Antike Von Aspasia bis Zenobia Artemis Munchen amp Zurich 2000 ISBN 3 7608 1224 4 S 154 156