Йо́зеф Ти́со (словац. Jozef Tiso, 13 жовтня 1887, Битча, Австро-Угорщина — 18 квітня 1947, Братислава, Чехословаччина) — словацький політичний та державний діяч, римо-католицький священник та теолог. Прем'єр-міністр, а пізніше — Президент Першої Словацької Республіки, організатор та ключова фігура тамтешнього авторитарного режиму. Саме за його правління Словаччина вступила до Осі та стала союзницею Третього Рейху у Другій світовій війні. Після поразки в останній Тисо утік до Баварії, проте був виданий уряду Чехословаччини, засуджений до страти за воєнні злочини та повішений.
Йозеф Тисо словац. Jozef Tiso | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
26 жовтня 1939 — 8 травня 1945 | ||||
Попередник: | посаду утворено | |||
Наступник: | посаду скасовано | |||
| ||||
14 березня 1939 — 17 жовтня 1939 | ||||
Попередник: | посаду утворено | |||
Наступник: | Войтех Тука | |||
| ||||
15 січня 1927 — 8 жовтня 1929 | ||||
Прем'єр-міністр: | ||||
Президент: | Томаш Гарріг Масарик | |||
Попередник: | ||||
Наступник: | ||||
Народження: | 13 жовтня 1887 Битча, Австро-Угорщина | |||
Смерть: | 18 квітня 1947 (59 років) Братислава, Чехословаччина | |||
Причина смерті: | повішення | |||
Поховання: | Базиліка святого Еммерама | |||
Національність: | словак | |||
Країна: | Австро-Угорщина Чехословаччина Перша Cловацька Республіка | |||
Релігія: | католицька церква | |||
Освіта: | Віденський університет | |||
Партія: | ||||
Автограф: | ||||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Освіту здобував у гімназії в Жиліні, а згодом у Нітранській семінарії, де його помітив єпископ Нітри та скерував до Віденського університету.
1910 — після завершення університету служив помічником священника у трьох словацьких парафіях.
1914 — з початком Першої світової війни став військовим капеланом у австро-угорській армії.
1915 — призначений ректором духовної семінарії у Нітрі, викладав теологію, почав писати статті на політичні теми.
1921–1924 — секретар єпископа Нітри.
1924 — очолив церковну парафію в містечку Бановце над Бебравоу (захід Словаччини), згодом став деканом. Сумлінно виконував обов'язки декана аж до 1945, навіть перебуваючи на чолі Словацької держави.
Політична кар'єра
З утворенням Чехословаччини приєднався до , яка мала націоналістичне спрямування та виступала за автономію Словаччини.
1925 — обраний до парламенту Чехословаччини.
1927–1929 — міністр охорони здоров'я та спорту Чехословаччини.
1938 — після смерті лідера Словацької народної партії Андрія Глінки фактично став її новим лідером.
Того ж року Третій Рейх окупував Судетську область Чехословаччини, а Словаччина проголосила автономію в складі країни.
7 жовтня 1938 — став прем'єр-міністром автономії.
Перша Словацька Республіка
13 березня 1939 — канцлер Третього Рейху Адольф Гітлер запросив Йозефа Тисо до Берліна, де переконував його негайно проголосити незалежну Словацьку Республіку. Ця розмова проходила в рамках підготовки плану захоплення Німеччиною території Чехії з наступним утворенням Протекторату Богемії та Моравії. При цьому утворення незалежної словацької держави розглядалося як чи не єдина альтернатива розділу словацьких земель між Польщею та Угорщиною. Тисо відмовився ухвалити таке рішення самостійно й отримав згоду Гітлера на розгляд питання проголошення незалежності на засіданні словацького парламенту. Таке засідання було проведене 14 березня. Після доповіді Тисо щодо зустрічі з Гітлером та наступної дискусії парламент одностайно проголосував за проголошення незалежності Словаччини. Йозеф Тисо був призначений першим прем'єр-міністром новоствореної республіки, а 26 жовтня того ж року став президентом країни.
У своїй зовнішній політиці Перша Словацька Республіка орієнтувалася на гітлерівську Німеччину. Зокрема, Словаччина стала одним із перших учасників Другої світової війни, виступивши на боці Третього Рейху при його нападі на Польщу у вересні 1939 року. Згодом словацькі війська брали участь у війні проти Радянського Союзу.
У внутрішній політиці керівництво Словаччини також орієнтувалося на Німеччину. Це, зокрема, виявилося у створенні де-факто монопартійної авторитарної політичної системи, а також у депортації євреїв, закон про яку був підписаний Тисо в травні 1942. При цьому Тисо був прихильником поміркованішої політики — на противагу радикальному крилу Словацької народної партії, очолюваного прем'єр-міністром країни Войтехом Тукою.
У серпні 1944 через активізацію в Словаччині прорадянських партизанів Тисо звернувся до Гітлера по військову допомогу, себто фактично ініціював окупацію країни німецькими військами, введення яких спровокувало початок Словацького національного повстання.
Страта
З наближенням до Братислави Червоної армії (квітень 1945) Тисо залишив країну та втік до Баварії, де 6 червня 1945 був заарештований американцями та виданий Чехословаччині.
Засуджений до страти за звинуваченням у державній зраді. Повішений 18 квітня 1947 року.
Джерела та література
- Віднянський С. В. Тісо Йозеф [ 20 липня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 99. — .
Посилання
- Тісо (Tiso) Йосип // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.248-249
- Тісо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Детальна біографія [ 28 січня 2010 у Wayback Machine.] (словац.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo zef Ti so slovac Jozef Tiso 13 zhovtnya 1887 Bitcha Avstro Ugorshina 18 kvitnya 1947 Bratislava Chehoslovachchina slovackij politichnij ta derzhavnij diyach rimo katolickij svyashennik ta teolog Prem yer ministr a piznishe Prezident Pershoyi Slovackoyi Respubliki organizator ta klyuchova figura tamteshnogo avtoritarnogo rezhimu Same za jogo pravlinnya Slovachchina vstupila do Osi ta stala soyuzniceyu Tretogo Rejhu u Drugij svitovij vijni Pislya porazki v ostannij Tiso utik do Bavariyi prote buv vidanij uryadu Chehoslovachchini zasudzhenij do strati za voyenni zlochini ta povishenij Jozef Tiso slovac Jozef TisoJozef Tiso Prapor Prezident Pershoyi Slovackoyi Respubliki Prapor 26 zhovtnya 1939 8 travnya 1945 Poperednik posadu utvoreno Nastupnik posadu skasovano Prapor Prem yer ministr Pershoyi Slovackoyi Respubliki Prapor 14 bereznya 1939 17 zhovtnya 1939 Poperednik posadu utvoreno Nastupnik Vojteh Tuka Prapor Ministr ohoroni zdorov ya Chehoslovachchini Prapor 15 sichnya 1927 8 zhovtnya 1929 Prem yer ministr Prezident Tomash Garrig Masarik Poperednik Nastupnik Narodzhennya 13 zhovtnya 1887 1887 10 13 Bitcha Avstro UgorshinaSmert 18 kvitnya 1947 1947 04 18 59 rokiv Bratislava ChehoslovachchinaPrichina smerti povishennyaPohovannya Bazilika svyatogo EmmeramaNacionalnist slovakKrayina Avstro Ugorshina Chehoslovachchina Persha Clovacka RespublikaReligiya katolicka cerkvaOsvita Videnskij universitetPartiya Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Sribna moneta nominalom 50 kron periodu Pershoyi Slovackoyi Respubliki iz zobrazhennyam Jozefa TisoRanni rokiOsvitu zdobuvav u gimnaziyi v Zhilini a zgodom u Nitranskij seminariyi de jogo pomitiv yepiskop Nitri ta skeruvav do Videnskogo universitetu 1910 pislya zavershennya universitetu sluzhiv pomichnikom svyashennika u troh slovackih parafiyah 1914 z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni stav vijskovim kapelanom u avstro ugorskij armiyi 1915 priznachenij rektorom duhovnoyi seminariyi u Nitri vikladav teologiyu pochav pisati statti na politichni temi 1921 1924 sekretar yepiskopa Nitri 1924 ocholiv cerkovnu parafiyu v mistechku Banovce nad Bebravou zahid Slovachchini zgodom stav dekanom Sumlinno vikonuvav obov yazki dekana azh do 1945 navit perebuvayuchi na choli Slovackoyi derzhavi Politichna kar yeraZ utvorennyam Chehoslovachchini priyednavsya do yaka mala nacionalistichne spryamuvannya ta vistupala za avtonomiyu Slovachchini 1925 obranij do parlamentu Chehoslovachchini 1927 1929 ministr ohoroni zdorov ya ta sportu Chehoslovachchini 1938 pislya smerti lidera Slovackoyi narodnoyi partiyi Andriya Glinki faktichno stav yiyi novim liderom Togo zh roku Tretij Rejh okupuvav Sudetsku oblast Chehoslovachchini a Slovachchina progolosila avtonomiyu v skladi krayini 7 zhovtnya 1938 stav prem yer ministrom avtonomiyi Persha Slovacka RespublikaDokladnishe Persha slovacka respublika 13 bereznya 1939 kancler Tretogo Rejhu Adolf Gitler zaprosiv Jozefa Tiso do Berlina de perekonuvav jogo negajno progolositi nezalezhnu Slovacku Respubliku Cya rozmova prohodila v ramkah pidgotovki planu zahoplennya Nimechchinoyu teritoriyi Chehiyi z nastupnim utvorennyam Protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi Pri comu utvorennya nezalezhnoyi slovackoyi derzhavi rozglyadalosya yak chi ne yedina alternativa rozdilu slovackih zemel mizh Polsheyu ta Ugorshinoyu Tiso vidmovivsya uhvaliti take rishennya samostijno j otrimav zgodu Gitlera na rozglyad pitannya progoloshennya nezalezhnosti na zasidanni slovackogo parlamentu Take zasidannya bulo provedene 14 bereznya Pislya dopovidi Tiso shodo zustrichi z Gitlerom ta nastupnoyi diskusiyi parlament odnostajno progolosuvav za progoloshennya nezalezhnosti Slovachchini Jozef Tiso buv priznachenij pershim prem yer ministrom novostvorenoyi respubliki a 26 zhovtnya togo zh roku stav prezidentom krayini U svoyij zovnishnij politici Persha Slovacka Respublika oriyentuvalasya na gitlerivsku Nimechchinu Zokrema Slovachchina stala odnim iz pershih uchasnikiv Drugoyi svitovoyi vijni vistupivshi na boci Tretogo Rejhu pri jogo napadi na Polshu u veresni 1939 roku Zgodom slovacki vijska brali uchast u vijni proti Radyanskogo Soyuzu U vnutrishnij politici kerivnictvo Slovachchini takozh oriyentuvalosya na Nimechchinu Ce zokrema viyavilosya u stvorenni de fakto monopartijnoyi avtoritarnoyi politichnoyi sistemi a takozh u deportaciyi yevreyiv zakon pro yaku buv pidpisanij Tiso v travni 1942 Pri comu Tiso buv prihilnikom pomirkovanishoyi politiki na protivagu radikalnomu krilu Slovackoyi narodnoyi partiyi ocholyuvanogo prem yer ministrom krayini Vojtehom Tukoyu U serpni 1944 cherez aktivizaciyu v Slovachchini proradyanskih partizaniv Tiso zvernuvsya do Gitlera po vijskovu dopomogu sebto faktichno iniciyuvav okupaciyu krayini nimeckimi vijskami vvedennya yakih sprovokuvalo pochatok Slovackogo nacionalnogo povstannya StrataZ nablizhennyam do Bratislavi Chervonoyi armiyi kviten 1945 Tiso zalishiv krayinu ta vtik do Bavariyi de 6 chervnya 1945 buv zaareshtovanij amerikancyami ta vidanij Chehoslovachchini Zasudzhenij do strati za zvinuvachennyam u derzhavnij zradi Povishenij 18 kvitnya 1947 roku Dzherela ta literaturaVidnyanskij S V Tiso Jozef 20 lipnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 99 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaTiso Tiso Josip Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 248 249 Tiso Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Detalna biografiya 28 sichnya 2010 u Wayback Machine slovac angl