Йожеф Міндсенті

Йожеф Міндсенті (угор. József Mindszenty, ім'я при народженні Йожеф Пегм (угор. Pehm József); 29 березня 1892, Чехіміндсент (сучасне медьє Ваш), Австро-Угорщина — 6 травня 1975, Відень, Австрія) — угорський кардинал. і примас Угорщини. Кардинал-священик з 18 лютого 1946 року, з титулом церкви Санто-Стефано-Ротондо з 22 лютого 1946. Активний діяч Угорської революції 1956 року.

Праведний Слуга Божий Йожеф Міндсенті угор. József Mindszenty
Фото 1974 року
і примас Угорщини
16 вересня 1945 — 6 лютого 1974
Церква:	Римсько-католицька церква
Попередник:	Кардинал Дьордь Юстиніан Шереді
Наступник:	Кардинал Ласло Лікай
Альма-матер:	Q1240160?
Діяльність:	католицький священник, архієпископ, католицький єпископ
Ім'я при народженні:	Йожеф Пехм угор. Pehm József
Народження:	29 березня 1892(1892-03-29) Чехіміндсент, Угорщина^[4]
Смерть:	6 травня 1975(1975-05-06) (83 роки) Відень, Австрія^[4]
Похований:	Базиліка Маріацелль і Базиліка святого Адальберта
Священство:	12 червня 1915
Єп. хіротонія:	25 березня 1944
В сані кардинала:	18 лютого 1946
Автограф:
Нагороди:
^d (2019) ^d (2019)
Йожеф Міндсенті у Вікісховищі

Біографія

Йожеф Пехм народився в 1892 році в селі Чехіміндсент (сучасне медьє Ваш), в сім'ї небагатих дунайсько-швабських селян. Після закінчення школи вступив у семінарію міста Сомбатхей. Після закінчення семінарії 12 червня 1915 року висвячений на священика. У 1917 році була опублікована його перша книга. У період комуністичної диктатури Бели Куна у 1919 році його кинули у в'язницю. Після приходу до влади Міклоша Горті був випущений на свободу і працював парохом у Залаегерсезі. В 1941 році прийняв нове прізвище — Міндсенті, утворене від назви рідного села. 25 березня 1944 року Йожеф Міндсенті був зведений у єпископи і призначений єпископом Веспрема.

31 жовтня 1944 року опублікував декларацію із закликом, спрямованим проти фашистського уряду Ференца Салаші, за що був кинутий у в'язницю і звільнений лише після закінчення війни в 1945 році.

Могила кардинала Міндсенті в крипті Естергомської базиліки

16 вересня 1945 року папою Пієм XII Міндсенті був зведений в статус архієпископа Естергома і примаса Угорщини, а через півроку він став кардиналом-священиком з титулом церкви Санто-Стефано-Ротондо. Після приходу до влади в країні комуністичних сил кардинал Міндсенті зосередив свою діяльність на захисті Католицької церкви в країні, так 23 травня 1948 року він опублікував протест проти націоналізації католицьких шкіл. Активна діяльність кардинала викликала ненависть до нього з боку комуністів, 26 грудня 1948 року він був знову заарештований, в лютому 1949 року на сфабрикованому процесі був визнаний винним у зраді та шпигунстві й засуджений до довічного ув'язнення.

Після початку Угорської революції 1956 року уряд Імре Надя звільнив кардинала Міндсенті з ув'язнення. 3 листопада Міндсенті виступив по радіо з закликом до нейтралітету Угорщини і свободи совісті. Після придушення повстання радянськими військами Міндсенті сховався в американському посольстві в Будапешті, де жив протягом майже 15 років.

Дипломатичні переговори, початі папою Павлом VI, дозволили кардиналові Міндсенті в 1971 році, нарешті, покинути прокомуністичну Угорщину і переїхати у Відень. 6 лютого 1974 року Йожеф Міндсенті оголосив про свій відхід з поста архієпископа Естергома і примаса Угорщини, однак наступник не був призначений, кафедра була оголошена вакантною. Лише після смерті кардинала Міндсенті папа призначив на Естергомську кафедру архієпископа .

Пам'ятник Йожефу Міндсенті в Залаегерсезі.

Йожеф Міндсенті помер 6 травня 1975 року. За життя він багато разів заявляв, що переїде до Угорщини тільки тоді, коли її покинуть радянські солдати і вона стане вільною. 4 травня 1991 року останки кардинала Міндсенті були урочисто перепоховані в крипті базиліки святого Адальберта в Естергомі.

Йожеф Міндсенті оголошений Слугою Божим, розпочато процес його беатифікації. У сучасній Угорщині вважається національним героєм, на його честь названо багато вулиць і площ в угорських містах, поставлений ряд пам'ятників.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Magyar Katolikus Lexikon / за ред. V. János — Szent István Társulat, 1993. —
   d:Track:Q52669757d:Track:Q1296453d:Track:Q56063182

Джерела

• Стыкалин А. С. Кардинал Миндсенти // Вопросы истории. — 2013. — № 7. — С. 38—58.
• Католическая энциклопедия. Изд. францисканцев. — Т. 3. — 2008.

Посилання

• Йожеф Міндсенті (англ.)