Ве́спрем або Біломо́ст (угор. Veszprém, нім. Weißbrunn, словен. Belomost) — місто в Угорщині, адміністративний центр медьє Веспрем.
Веспрем Veszprém
| |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
Країна | Угорщина | ||||
Медьє | Веспрем | ||||
Регіон | Центральне Задунав'я | ||||
Засноване | бл. 9 ст. | ||||
Населення | 64 339 | ||||
Площа | 126,93 км² | ||||
Густота населення | 480 осіб/км² | ||||
Часовий пояс | , влітку | ||||
Поштові індекси | 8200 | ||||
Телефонний код | +36-88 | ||||
Географічні координати | 47°06′00″ пн. ш. 17°55′00″ сх. д. / 47.10000° пн. ш. 17.91667° сх. д.Координати: 47°06′00″ пн. ш. 17°55′00″ сх. д. / 47.10000° пн. ш. 17.91667° сх. д. | ||||
Місцева влада | |||||
Вебсторінка | veszprem.hu | ||||
Мапа | |||||
Веспрем | |||||
Веспрем у Вікісховищі |
Розташування, назва та легенда
Веспрем лежить по обидва боки струмка Шейд, приблизно відстань 110 км від Будапешта (через автомагістралі М7 і дорогою 8).
Назва міста походить від слов'янського слова Безприм, що було спочатку особистим ім'ям. Ян Лоллар вважав, що місто отримало назву від Ves Perunova — село Перуна. Місто засновано принцесою Юдіт (старшою сестрою святого Стефана в Угорщині) що оселилися тут після того як чоловік — Болеслав I король Польщі вигнав її з сином.
Згідно з легендою, Веспрем було засновано на семи пагорбах: Вархєдь, Бєнєдєк-Хєдь, Йєружалєм-Хєдь, Тємєтьохєдь, Дьюладомб, Кальваріа-Домб і Черхат.
Історія
Anonymus Belæ Regis Notarius (анонімний нотаріус короля Бели III) писав, що замок вже стояв тут, коли угорці переселились на цю територію. Замок був ймовірно франкською фортецею дев'ятого століття. Замки Веспрем, Естерґом і Секешфехервар, були найбільш ранніми угорськими кам'яними замками, що вже були побудовані під час правління Верховного князя Ґейза, у той час, коли дерев'яні замки були набагато поширенішими.
Веспрем відіграв важливу релігійну роль в боротьбі за те, щоб зробити християнство офіційною релігією Угорщини — Іштван I переміг армію його головного опонента, Коппаня, неподалік Веспрему.
Місто стало першою єпископською резиденцію Угорщини в 1009 і архієпископською резиденцією в 1993. Комітат Веспрем був одним з найбільш ранніх історичних графств Угорщини.
Під час монгольської навали 13-го століття до Угорщини, Веспрем був захищений замком.
Веспрем був улюбленим містом королеви Гизели, дружини святого Стефана. Протягом багатьох століть, королеви Угорщини коронувалися єпископом Веспрема. Місто все ще часто називають Királynék városa — «містом королев».
Веспрем був одним з перших угорських міст що мав університет — студенти вивчали право і мистецтво тут протягом кількох століть. Університет було зруйновано в результаті пожежі в 1276 році. Веспрем став університетським містом знову в 20-м столітті.
Місто переходило з рук до рук австрійців і османів після битви при Могачі в 1526 році і до 1684. Місто було відоме як «Pespirim» і було центром провінції Будин Османської імперії.
Місто було пограбоване турками в 1552 році, але вони не могли підтримувати окупацію: область на північ від озера Балатон залишалася в Угорському королівстві (1538—1867). Замок був зруйнований в 1706 році.
До 1918 року Веспрем під назвою Veszprim (або також Weszprim і Wesprim близько 1850 року, або німецькою Weissbrunn) входил до складу Австрійської монархії.
Демографія
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1870 | 14 279 | — |
1880 | 14 726 | +3.1% |
1890 | 14 807 | +0.6% |
1900 | 16 223 | +9.6% |
1910 | 16 864 | +4.0% |
1920 | 17 513 | +3.8% |
1930 | 19 991 | +14.1% |
1941 | 24 025 | +20.2% |
1949 | 20 682 | −13.9% |
1960 | 28 222 | +36.5% |
1970 | 40 415 | +43.2% |
1980 | 57 249 | +41.7% |
1990 | 63 867 | +11.6% |
2001 | 62 851 | −1.6% |
2011 | 61 721 | −1.8% |
2018 | 59 732 | −3.2% |
2021! | 60 000 | +0.4% |
2031! | 58 000 | −3.3% |
2041! | 56 000 | −3.4% |
На основі перепису населення станом на 2001 рік — з 62 851 осіб, 59 490 осіб (94,7 %) назвали себе угорцями, +1055 осіб (1,7 %), німці, 202 осіб (0,3 %) румуни, більше 425 чоловік (0, 7 %) належать до іншої етнічної групи.
З точки зору релігії: 35 795 католиків (57,0 %), 6109 протестантів (9,7 %), лютеран (3,1 %); не належить до жодної церкви або релігійної громади — 11 944 осіб (19,0 %).
Посилання
- Веспрем // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційна сторінка [ 3 березня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve sprem abo Bilomo st ugor Veszprem nim Weissbrunn sloven Belomost misto v Ugorshini administrativnij centr medye Vesprem Vesprem Veszprem Gerb Prapor Osnovni dani Krayina Ugorshina Medye Vesprem Region Centralne Zadunav ya Zasnovane bl 9 st Naselennya 64 339 Plosha 126 93 km Gustota naselennya 480 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2 Poshtovi indeksi 8200 Telefonnij kod 36 88 Geografichni koordinati 47 06 00 pn sh 17 55 00 sh d 47 10000 pn sh 17 91667 sh d 47 10000 17 91667 Koordinati 47 06 00 pn sh 17 55 00 sh d 47 10000 pn sh 17 91667 sh d 47 10000 17 91667 Misceva vlada Vebstorinka veszprem hu Mapa Vesprem Vesprem u VikishovishiRoztashuvannya nazva ta legendaVesprem lezhit po obidva boki strumka Shejd priblizno vidstan 110 km vid Budapeshta cherez avtomagistrali M7 i dorogoyu 8 Nazva mista pohodit vid slov yanskogo slova Bezprim sho bulo spochatku osobistim im yam Yan Lollar vvazhav sho misto otrimalo nazvu vid Ves Perunova selo Peruna Misto zasnovano princesoyu Yudit starshoyu sestroyu svyatogo Stefana v Ugorshini sho oselilisya tut pislya togo yak cholovik Boleslav I korol Polshi vignav yiyi z sinom Zgidno z legendoyu Vesprem bulo zasnovano na semi pagorbah Varhyed Byenyedyek Hyed Jyeruzhalyem Hyed Tyemyetohyed Dyuladomb Kalvaria Domb i Cherhat IstoriyaAnonymus Belae Regis Notarius anonimnij notarius korolya Beli III pisav sho zamok vzhe stoyav tut koli ugorci pereselilis na cyu teritoriyu Zamok buv jmovirno frankskoyu forteceyu dev yatogo stolittya Zamki Vesprem Estergom i Sekeshfehervar buli najbilsh rannimi ugorskimi kam yanimi zamkami sho vzhe buli pobudovani pid chas pravlinnya Verhovnogo knyazya Gejza u toj chas koli derev yani zamki buli nabagato poshirenishimi Vesprem vidigrav vazhlivu religijnu rol v borotbi za te shob zrobiti hristiyanstvo oficijnoyu religiyeyu Ugorshini Ishtvan I peremig armiyu jogo golovnogo oponenta Koppanya nepodalik Vespremu Misto stalo pershoyu yepiskopskoyu rezidenciyu Ugorshini v 1009 i arhiyepiskopskoyu rezidenciyeyu v 1993 Komitat Vesprem buv odnim z najbilsh rannih istorichnih grafstv Ugorshini Pid chas mongolskoyi navali 13 go stolittya do Ugorshini Vesprem buv zahishenij zamkom Vesprem buv ulyublenim mistom korolevi Gizeli druzhini svyatogo Stefana Protyagom bagatoh stolit korolevi Ugorshini koronuvalisya yepiskopom Vesprema Misto vse she chasto nazivayut Kiralynek varosa mistom korolev Vesprem buv odnim z pershih ugorskih mist sho mav universitet studenti vivchali pravo i mistectvo tut protyagom kilkoh stolit Universitet bulo zrujnovano v rezultati pozhezhi v 1276 roci Vesprem stav universitetskim mistom znovu v 20 m stolitti Misto perehodilo z ruk do ruk avstrijciv i osmaniv pislya bitvi pri Mogachi v 1526 roci i do 1684 Misto bulo vidome yak Pespirim i bulo centrom provinciyi Budin Osmanskoyi imperiyi Misto bulo pograbovane turkami v 1552 roci ale voni ne mogli pidtrimuvati okupaciyu oblast na pivnich vid ozera Balaton zalishalasya v Ugorskomu korolivstvi 1538 1867 Zamok buv zrujnovanij v 1706 roci Do 1918 roku Vesprem pid nazvoyu Veszprim abo takozh Weszprim i Wesprim blizko 1850 roku abo nimeckoyu Weissbrunn vhodil do skladu Avstrijskoyi monarhiyi DemografiyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1870 14 279 1880 14 726 3 1 1890 14 807 0 6 1900 16 223 9 6 1910 16 864 4 0 1920 17 513 3 8 1930 19 991 14 1 1941 24 025 20 2 1949 20 682 13 9 1960 28 222 36 5 1970 40 415 43 2 1980 57 249 41 7 1990 63 867 11 6 2001 62 851 1 6 2011 61 721 1 8 2018 59 732 3 2 2021 60 000 0 4 2031 58 000 3 3 2041 56 000 3 4 Na osnovi perepisu naselennya stanom na 2001 rik z 62 851 osib 59 490 osib 94 7 nazvali sebe ugorcyami 1055 osib 1 7 nimci 202 osib 0 3 rumuni bilshe 425 cholovik 0 7 nalezhat do inshoyi etnichnoyi grupi Z tochki zoru religiyi 35 795 katolikiv 57 0 6109 protestantiv 9 7 lyuteran 3 1 ne nalezhit do zhodnoyi cerkvi abo religijnoyi gromadi 11 944 osib 19 0 PosilannyaVesprem Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijna storinka 3 bereznya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ugorshini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi