Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганн Йоахім Бехер (нім. Johann Joachim Becher; 6 травня 1635, Шпаєр, Священна Римська імперія — жовтень 1682, Лондон, Англія) — німецький хімік і лікар. Найбільш відомий працями, що заклали основи вчення про флогістон. В економіці був одним з перших прихильників камералізму.
| Йоганн Йоахім Бехер | |
|---|---|
| Johann Joachim Becher | |
 | |
| Народився | 6 травня 1635 Шпаєр, Священна Римська імперія |
| Помер | 1682 Лондон, Англія |
| Країна | d |
| Діяльність | хімік, економіст, викладач університету, лікар |
| Alma mater | Майнцький університет |
| Галузь | алхімія, хімія, медицина |
| Заклад | Майнцький університет |
| Відомий завдяки: | висунув ідею існування флогістону |
 Йоганн Йоахім Бехер у Вікісховищі | |
Біографія
Йоганн Бехер народився 6 травня 1635 року у Шпаєр у Священній Римській імперії. Його батько, лютеранський священнослужитель, помер коли він був ще дитиною, полишивши вдову з трьома дітьми. Мати вийшла заміж вдруге; вітчим приділяв мало уваги дітям; і у тринадцятирічному віці Бехер став відповідальним не тільки за себе, але і за своїх братів. Він навчився виготовляти деякі дрібні товари ручної роботи, а вночі займався самоосвітою аби бодай щось заробити на цьому. Свій перший трактат — «Tractatus de lapide trismegisto» — він видав у 1654 році, коли йому було дев'ятнадцять років.
З молодих років Бехер був сповнений різноманітних планів, як реальних так і не реальних. Він вів переговори з правителем Курпфальцу щодо створення мануфактур в Мангаймі; пропонував курфюрстам Баварії створення німецьких колоній в Гвіані і Вест-Індії; і накликав на себе гнів торговців Мюнхена, плануючи державну монополію на виробництво тканин і торгівлю. Він втік з Мюнхена, але був зустрінутий гостинно в інших місцях.
У Бехера не було вищої освіти. Однак, 16 листопада 1661 року він отримав ступінь доктора медицини в університеті Майнца. 1662 року одружився з дочкою «впливового правника й імператорського радника» Людвіга фон Горніка (нім. Ludwig von Hoernigk).
1666 року був призначений викладачем медицини в Майнці і лікарем архієпископа Майнца; і в тому ж році він був зроблений радником з комерції у Відні, де він одержав потужну підтримку впливових осіб. Направлявся імператором Леопольдом I у складі посольства до Голландії. 1669 року брав участь у обговоренні разом з графом графства Ганау плану щодо заселення великої території між південноамариканськими річками Оріноко і Амазонкою. В цей же час він був призначений лікарем курфюрста Баварії; але в 1670 році знову був у Відні, консультуючи з питань створення шовкової фабрики і пропагуючи плани створення великої компанії для торгівлі з Нідерландами і пропагуючи створення каналу, який з'єднав би Рейн і Дунай. Потім він повернувся до Баварії. Його репутація у Відні зазнала занепаду, у відповідь Бехер скаржився на некомпетентність радника з комерції і присвятив трактат про торгівлю (Commercien-Tractat) імператору Леопольду. У Баварії намагався створити шовкове виробництво, а пізніше цукровий завод; далеко не ясно, чи підприємство було створене.
Наступного року Бехер був знову зайнятий у Відні, намагаючись перетворювати дунайський пісок в золото. Тут він продовжує писати свої трактати. З якоїсь причини він накликав на себе немилість і втік до Голландії, де за допомоги уряду продовжив свої експерименти. Переслідуваний навіть там своїм колишнім патроном, він перебрався до Англії. На прохання принца Руперта відвідав шахти Шотландії. Після цього він переїхав для тієї ж мети в Корнуолл, де провів рік.
На початку 1680 року представив доповідь Королівському товариству під назвою «De nova temporis dimetiendi ratione et accurata horologiorum constructione», в якій намагався позбавити Гюйгенса права першості у застосуванні маятника до вимірювання часу. Безуспішно шукав членство у Королівському товаристві.
У 1682 році він повернувся до Лондона, де написав ще один трактат і помер в жовтні того ж року.
Наукова діяльність
1660 року стверджував, що винайшов «термоскоп» для автоматичного регулювання температури металургійного горна. Стверджував, що винайшов спосіб перетворення вугілля на кокс.
У 1669 році вперше отримав спирт із картопляної сировини.
1681 року отримав патент (у співавторстві) на спосіб вилучення смоли з вугілля.
У своїх працях «Підземна фізика» (1669), «Мінеральний алфавіт» (1689) та інших Й. Бехер заклав основи вчення про флогістон як про матеріальну горючу складову речовин. У другій книзі він виклав основи свого вчення про три землі — склянисту, жирну, або сірчану, та тонку (ртуть або миш'як), з яких складаються тіла. За життя Й. Бехера його погляди не отримали визнання. Однак, наприкінці 17 століття його вчення було розвинене Г. Шталем. Й. Бехер використовував слово «флогістон» як прикметник (подібне використання було також в працях інших вчених). Г. Шталь вперше використав це слово як іменник, називаючи флогістоном другу (жирну) землю Й. Бехера.
Твори
Свій перший трактат — «Tractatus de lapide trismegisto» — він видав під псевдонімом Salzthal у 1654 році, коли йому було дев'ятнадцять років. У 1660 році вийшла його «Металургія»; а в 1661 році з'явився його трактат «Character pro notitia linguarum universali», в якому він запропонував 10000 слів для використання в ролі словникового запасу універсальної мови. У 1663 році він опублікував трактат з хімії «Oedipum Chemicum» і трактат «Thier- Kräuter- und Bergbuch» про тварин, рослини і мінерали.
Й. Бехер часто міняв місце проживання, однак всюди писав і публікував свої твори. Серед інших його творів були такі:
- «Methodus Didactica» написав за десять днів, перебуваючи у посольстві до Голландії.
- «Regeln der Christlichen Bundesgenossenschaft»,
- «Politischer Discurs vom Auf- und Abblühen der Städte»,
- «Physika subterranea» — 1669,
- «Commercien-Tractat»,
- «Psychosophia»,
- «Einladung zu einer psychologischen Societät»,
- «De nova temporis dimetiendi ratione et accurata horologiorum constructione», 1680,
- «Physica Subterranea» (Frankfort, 1669). Передруковано у Лецпцизі 1703 року з додатками «Experimentum chymicum novum» і «Demonstratio Philosophica».
- «Experimentum novum ac curiosum de minera arenaria perpetua»,
- «Specimen Becherianum»,
- «Laboratorium portabile»,
- «Alphabetum minerale».
Література
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Becher, Johann Joachim». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press. (англ.)
Примітки
- Richard S. Westfall. . The Galileo Project. Rice University. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано жовтень 2016. (англ.)
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). "Becher, Johann Joachim. Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press. (англ.)
- Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. К., 2020, с.160
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Beher Jogann Joahim Beher nim Johann Joachim Becher 6 travnya 1635 Shpayer Svyashenna Rimska imperiya zhovten 1682 London Angliya nimeckij himik i likar Najbilsh vidomij pracyami sho zaklali osnovi vchennya pro flogiston V ekonomici buv odnim z pershih prihilnikiv kameralizmu Jogann Joahim BeherJohann Joachim BecherNarodivsya6 travnya 1635 1635 05 06 Shpayer Svyashenna Rimska imperiyaPomer1682 1682 London AngliyaKrayinadDiyalnisthimik ekonomist vikladach universitetu likarAlma materMajnckij universitetGaluzalhimiya himiya medicinaZakladMajnckij universitetVidomij zavdyaki visunuv ideyu isnuvannya flogistonu Jogann Joahim Beher u VikishovishiBiografiyaJogann Beher narodivsya 6 travnya 1635 roku u Shpayer u Svyashennij Rimskij imperiyi Jogo batko lyuteranskij svyashennosluzhitel pomer koli vin buv she ditinoyu polishivshi vdovu z troma ditmi Mati vijshla zamizh vdruge vitchim pridilyav malo uvagi dityam i u trinadcyatirichnomu vici Beher stav vidpovidalnim ne tilki za sebe ale i za svoyih brativ Vin navchivsya vigotovlyati deyaki dribni tovari ruchnoyi roboti a vnochi zajmavsya samoosvitoyu abi bodaj shos zarobiti na comu Svij pershij traktat Tractatus de lapide trismegisto vin vidav u 1654 roci koli jomu bulo dev yatnadcyat rokiv Z molodih rokiv Beher buv spovnenij riznomanitnih planiv yak realnih tak i ne realnih Vin viv peregovori z pravitelem Kurpfalcu shodo stvorennya manufaktur v Mangajmi proponuvav kurfyurstam Bavariyi stvorennya nimeckih kolonij v Gviani i Vest Indiyi i naklikav na sebe gniv torgovciv Myunhena planuyuchi derzhavnu monopoliyu na virobnictvo tkanin i torgivlyu Vin vtik z Myunhena ale buv zustrinutij gostinno v inshih miscyah U Behera ne bulo vishoyi osviti Odnak 16 listopada 1661 roku vin otrimav stupin doktora medicini v universiteti Majnca 1662 roku odruzhivsya z dochkoyu vplivovogo pravnika j imperatorskogo radnika Lyudviga fon Gornika nim Ludwig von Hoernigk 1666 roku buv priznachenij vikladachem medicini v Majnci i likarem arhiyepiskopa Majnca i v tomu zh roci vin buv zroblenij radnikom z komerciyi u Vidni de vin oderzhav potuzhnu pidtrimku vplivovih osib Napravlyavsya imperatorom Leopoldom I u skladi posolstva do Gollandiyi 1669 roku brav uchast u obgovorenni razom z grafom grafstva Ganau planu shodo zaselennya velikoyi teritoriyi mizh pivdennoamarikanskimi richkami Orinoko i Amazonkoyu V cej zhe chas vin buv priznachenij likarem kurfyursta Bavariyi ale v 1670 roci znovu buv u Vidni konsultuyuchi z pitan stvorennya shovkovoyi fabriki i propaguyuchi plani stvorennya velikoyi kompaniyi dlya torgivli z Niderlandami i propaguyuchi stvorennya kanalu yakij z yednav bi Rejn i Dunaj Potim vin povernuvsya do Bavariyi Jogo reputaciya u Vidni zaznala zanepadu u vidpovid Beher skarzhivsya na nekompetentnist radnika z komerciyi i prisvyativ traktat pro torgivlyu Commercien Tractat imperatoru Leopoldu U Bavariyi namagavsya stvoriti shovkove virobnictvo a piznishe cukrovij zavod daleko ne yasno chi pidpriyemstvo bulo stvorene Nastupnogo roku Beher buv znovu zajnyatij u Vidni namagayuchis peretvoryuvati dunajskij pisok v zoloto Tut vin prodovzhuye pisati svoyi traktati Z yakoyis prichini vin naklikav na sebe nemilist i vtik do Gollandiyi de za dopomogi uryadu prodovzhiv svoyi eksperimenti Peresliduvanij navit tam svoyim kolishnim patronom vin perebravsya do Angliyi Na prohannya princa Ruperta vidvidav shahti Shotlandiyi Pislya cogo vin pereyihav dlya tiyeyi zh meti v Kornuoll de proviv rik Na pochatku 1680 roku predstaviv dopovid Korolivskomu tovaristvu pid nazvoyu De nova temporis dimetiendi ratione et accurata horologiorum constructione v yakij namagavsya pozbaviti Gyujgensa prava pershosti u zastosuvanni mayatnika do vimiryuvannya chasu Bezuspishno shukav chlenstvo u Korolivskomu tovaristvi U 1682 roci vin povernuvsya do Londona de napisav she odin traktat i pomer v zhovtni togo zh roku Naukova diyalnist1660 roku stverdzhuvav sho vinajshov termoskop dlya avtomatichnogo regulyuvannya temperaturi metalurgijnogo gorna Stverdzhuvav sho vinajshov sposib peretvorennya vugillya na koks U 1669 roci vpershe otrimav spirt iz kartoplyanoyi sirovini 1681 roku otrimav patent u spivavtorstvi na sposib viluchennya smoli z vugillya U svoyih pracyah Pidzemna fizika 1669 Mineralnij alfavit 1689 ta inshih J Beher zaklav osnovi vchennya pro flogiston yak pro materialnu goryuchu skladovu rechovin U drugij knizi vin viklav osnovi svogo vchennya pro tri zemli sklyanistu zhirnu abo sirchanu ta tonku rtut abo mish yak z yakih skladayutsya tila Za zhittya J Behera jogo poglyadi ne otrimali viznannya Odnak naprikinci 17 stolittya jogo vchennya bulo rozvinene G Shtalem J Beher vikoristovuvav slovo flogiston yak prikmetnik podibne vikoristannya bulo takozh v pracyah inshih vchenih G Shtal vpershe vikoristav ce slovo yak imennik nazivayuchi flogistonom drugu zhirnu zemlyu J Behera TvoriSvij pershij traktat Tractatus de lapide trismegisto vin vidav pid psevdonimom Salzthal u 1654 roci koli jomu bulo dev yatnadcyat rokiv U 1660 roci vijshla jogo Metalurgiya a v 1661 roci z yavivsya jogo traktat Character pro notitia linguarum universali v yakomu vin zaproponuvav 10000 sliv dlya vikoristannya v roli slovnikovogo zapasu universalnoyi movi U 1663 roci vin opublikuvav traktat z himiyi Oedipum Chemicum i traktat Thier Krauter und Bergbuch pro tvarin roslini i minerali J Beher chasto minyav misce prozhivannya odnak vsyudi pisav i publikuvav svoyi tvori Sered inshih jogo tvoriv buli taki Methodus Didactica napisav za desyat dniv perebuvayuchi u posolstvi do Gollandiyi Regeln der Christlichen Bundesgenossenschaft Politischer Discurs vom Auf und Abbluhen der Stadte Physika subterranea 1669 Commercien Tractat Psychosophia Einladung zu einer psychologischen Societat De nova temporis dimetiendi ratione et accurata horologiorum constructione 1680 Physica Subterranea Frankfort 1669 Peredrukovano u Lecpcizi 1703 roku z dodatkami Experimentum chymicum novum i Demonstratio Philosophica Experimentum novum ac curiosum de minera arenaria perpetua Specimen Becherianum Laboratorium portabile Alphabetum minerale LiteraturaChisholm Hugh ed 1911 Becher Johann Joachim Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press angl PrimitkiRichard S Westfall The Galileo Project Rice University Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano zhovten 2016 angl Chisholm Hugh ed 1911 Becher Johann Joachim Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press angl Mustafin O Smachni mandri Novi ekskursiyi kuhneyu K 2020 s 160