Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2020) |
Золоти́й станда́рт — грошова система, яка ґрунтується на золоті. Держава гарантує забезпечення золотом випущених в обіг грошей і встановлює тверду й незмінну відповідність національної грошової одиниці певній (чітко визначеній) кількості золота. Золотий стандарт переважав у фінансових системах європейських країн у другій половині 19 та на початку 20 століття. Втім, слід зазначити, що лише Британська імперія дійсно володіла запасом золота, достатнім для забезпечення усієї грошової маси своєї валюти (фунта стерлінгів), в інших європейських країнах валюта насправді була забезпечена золотом лише частково, хоч ця частка зазвичай була досить значна — понад половину.
Історія
Більш ранні грошові системи базувалися на бронзі, а пізніше на сріблі (Срібний стандарт). Чистий срібний стандарт існував в Центральній Європі у VIII—XIV століттях. Зі збільшенням обсягу торговельних операцій як засіб платежу дедалі частіше стали застосовувати золото. З XV століття встановився біметалізм з фіксованим обміном срібла на золото. Через поступові зміни вартості металів обмінний курс доводилося переглядати. Проте відмовитися від біметалізму заважала необхідність мати срібну дрібну розмінну монету. Усунути цю перешкоду вдалося лише в XIX столітті з переходом на паперові гроші та монети з недорогоцінних металів.
Основні причини вибору саме золота як стандартної грошової одиниці:
- відносна висока вартість
- довговічність, незмінність при зберіганні
- подільність і об'єднуваність
- можливість ідентифікації за кольором, вагою, мірою ковкості, акустичними властивостями.
Це сприяло тому, що вже в античних державах саме золото використовувалося як гроші.
Поступово від безпосереднього використання золота стали відмовлятися. Основні причини:
- неможливість швидкої додаткової емісії відповідно до потреб грошового обігу. При зростанні товарообігу для його обслуговування зростає потреба у грошовій масі.
- транспортування золота, особливо великої кількості, є технічно важкою і дорогою справою (золото має велику питому вагу і потрібно забезпечити належну охорону)
- втрата золотих монет призводила до порушення балансу грошового обігу і для його відновлення була потрібна нова аналогічна кількість золота
- можливість виготовлення монет зі сплавів золота, природний знос монет призводили до порушення коефіцієнтів обміну
Поява паперових грошей вирішувала саме ці завдання. Золото зберігалося в одному місці й суворо охоронялося. Паперові гроші були, по суті, сертифікатом, який надавав його власнику право вимоги. Розраховуючись один з одним паперовими грошима, люди передавали право власності на певну кількість золота без передачі самого золота. Це було набагато зручніше і безпечніше. Згодом паперові гроші стали також використовуватися урядами для того, щоб контролювати фінансову діяльність на своїй території.
Скасування прив'язки валюти до золота уможливило відносно довільну грошову емісію. За надлишку грошей в економіці починається зростання цін (інфляція). Приміром, тройська унція золота за кілька десятків років піднялася в ціні від 40 до 1000 доларів.
Австрійська школа економіки вважає відміну золотого стандарту головною причиною економічних криз. Головною особливістю теорії грошей Австрійської школи є розподіл грошей на грошові сертифікати (забезпечені гроші) та фідуціарні засоби (гроші, які не мають забезпечення).[]
Золотий стандарт у США
США вийшли із системи «золотого стандарту» 5 червня 1933 року, яка передбачала вільний обмін грошей на золото. Конгрес США у спільній резолюції скасував право кредиторів вимагати сплату боргів золотом. США перебували в системі «золотого стандарту» з 1879 року, за винятком короткого періоду Першої Світової війни. Курс долара на рівні $35 за унцію золота, встановлений урядом в 1934 році, тримався до 15 серпня 1971 року, коли президент Річард Ніксон оголосив, що США більше не буде конвертувати долари на золото за фіксованим курсом. Це означало остаточну ліквідацію золотого стандарту.
Золотий паритет
(лат. paritas — рівність, рівноцінність)
1) зафіксований законом країни ваговий вміст чистого золота в національній грошовій одиниці. При золотому зверненні і необмеженому розміні паперових грошей на золото ціна золота в національних грошових одиницях відповідала ваговому золотому вмісту цієї одиниці. Наприклад, якщо золотий вміст долара США за законом 1934 становив 0,888 671 г чистого золота, то ціна однієї тройської унції (31,1035 г) чистого золота дорівнювала 35 дол.(долар) Ця ціна була офіційною на світовому капіталістичному ринку і в знецінених паперових дол.(долар) США (з 1972 = 38 дол.(долар)). Ін.(Древн) капіталістичні країни встановлювали золотий вміст своїх грошових одиниць, виходячи із зафіксованого законом і погодженого з Міжнародним валютним фондом (МВФ) офіційного курсу своєї грошової одиниці щодо долара США.
2) співвідношення двох грошових одиниць, обчислене на основі їх золотого вмісту, зафіксованого законом. У цьому значенні З. п. зазвичай замінює термін «паритетний курс», який показує кількість грошових одиниць іншої країни, що мають такий самий ваговий вміст чистого золота, який згідно із законом має грошова одиниця даної країни. Наприклад, фунт стерлінгів містить 2,13281 г чистого золота, а французький франк — 0,160 г, тобто у фунті стерлінгів в 13,33 разу більше чистого золота, ніж у франку. Тому паритетний курс між фунтом стерлінгів і франком становить: 1 ф. ст. (фунт стерлінгів) = 13,33 фр. (франк). При золотому стандарті курси валют коливалися довкола паритету в межах золотих точок. У валютній системі капіталізму, створеній після 2-ї світової війни 1939—1945 і регульованою статутом МВФ, курси валют могли відхилятися від паритету не більш як на 1 % в той чи інший бік. З початку 1972 МВФ розширив межі відхилення курсів від паритетів до ±2,25 %. Підтримка курсів валют в цих межах здійснюється центральними банками капіталістичних країн.[]
Практика кам'яного забезпечення грошей (кам'яні монети острова Яп)
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мілтон Фрідман |
Мілтон Фрідман у своїй книзі «Грошове лихо: епізоди з історії грошей» («Money Mischief: Episodes in Monetary History») згадує про гігантські кам'яні монети з отвором посередині, які використовуються в якості грошей на осторі Яп (Каролінські острови, Мікронезія). «Монети» не переміщуються фізично, а при обміні мешканці острову лише усно передають права на них, тому Фрідман порівняв систему гігантських кам'яних грошей із золотим стандартом. Вперше кам'яні гроші острову Яп були описані американським антропологом Вільямом Генрі Фурнесом ІІІ (William Henry Furness III) у книзі «Острів кам'яних грошей» (The Island of Stone Money, 1910).[]
Див. також
Посилання
- Золотий стандарт // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2018) |
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2020 Zoloti j standa rt groshova sistema yaka gruntuyetsya na zoloti Derzhava garantuye zabezpechennya zolotom vipushenih v obig groshej i vstanovlyuye tverdu j nezminnu vidpovidnist nacionalnoyi groshovoyi odinici pevnij chitko viznachenij kilkosti zolota Zolotij standart perevazhav u finansovih sistemah yevropejskih krayin u drugij polovini 19 ta na pochatku 20 stolittya Vtim slid zaznachiti sho lishe Britanska imperiya dijsno volodila zapasom zolota dostatnim dlya zabezpechennya usiyeyi groshovoyi masi svoyeyi valyuti funta sterlingiv v inshih yevropejskih krayinah valyuta naspravdi bula zabezpechena zolotom lishe chastkovo hoch cya chastka zazvichaj bula dosit znachna ponad polovinu 100 griven Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1918 rik 1 grivnya bula rivna 8 712 doli shirogo zolota 1 dolya 0 044 g zolota IstoriyaBilsh ranni groshovi sistemi bazuvalisya na bronzi a piznishe na sribli Sribnij standart Chistij sribnij standart isnuvav v Centralnij Yevropi u VIII XIV stolittyah Zi zbilshennyam obsyagu torgovelnih operacij yak zasib platezhu dedali chastishe stali zastosovuvati zoloto Z XV stolittya vstanovivsya bimetalizm z fiksovanim obminom sribla na zoloto Cherez postupovi zmini vartosti metaliv obminnij kurs dovodilosya pereglyadati Prote vidmovitisya vid bimetalizmu zavazhala neobhidnist mati sribnu dribnu rozminnu monetu Usunuti cyu pereshkodu vdalosya lishe v XIX stolitti z perehodom na paperovi groshi ta moneti z nedorogocinnih metaliv Osnovni prichini viboru same zolota yak standartnoyi groshovoyi odinici vidnosna visoka vartist dovgovichnist nezminnist pri zberiganni podilnist i ob yednuvanist mozhlivist identifikaciyi za kolorom vagoyu miroyu kovkosti akustichnimi vlastivostyami Ce spriyalo tomu sho vzhe v antichnih derzhavah same zoloto vikoristovuvalosya yak groshi Postupovo vid bezposerednogo vikoristannya zolota stali vidmovlyatisya Osnovni prichini nemozhlivist shvidkoyi dodatkovoyi emisiyi vidpovidno do potreb groshovogo obigu Pri zrostanni tovaroobigu dlya jogo obslugovuvannya zrostaye potreba u groshovij masi transportuvannya zolota osoblivo velikoyi kilkosti ye tehnichno vazhkoyu i dorogoyu spravoyu zoloto maye veliku pitomu vagu i potribno zabezpechiti nalezhnu ohoronu vtrata zolotih monet prizvodila do porushennya balansu groshovogo obigu i dlya jogo vidnovlennya bula potribna nova analogichna kilkist zolota mozhlivist vigotovlennya monet zi splaviv zolota prirodnij znos monet prizvodili do porushennya koeficiyentiv obminu Poyava paperovih groshej virishuvala same ci zavdannya Zoloto zberigalosya v odnomu misci j suvoro ohoronyalosya Paperovi groshi buli po suti sertifikatom yakij nadavav jogo vlasniku pravo vimogi Rozrahovuyuchis odin z odnim paperovimi groshima lyudi peredavali pravo vlasnosti na pevnu kilkist zolota bez peredachi samogo zolota Ce bulo nabagato zruchnishe i bezpechnishe Zgodom paperovi groshi stali takozh vikoristovuvatisya uryadami dlya togo shob kontrolyuvati finansovu diyalnist na svoyij teritoriyi Skasuvannya priv yazki valyuti do zolota umozhlivilo vidnosno dovilnu groshovu emisiyu Za nadlishku groshej v ekonomici pochinayetsya zrostannya cin inflyaciya Primirom trojska unciya zolota za kilka desyatkiv rokiv pidnyalasya v cini vid 40 do 1000 dolariv Avstrijska shkola ekonomiki vvazhaye vidminu zolotogo standartu golovnoyu prichinoyu ekonomichnih kriz Golovnoyu osoblivistyu teoriyi groshej Avstrijskoyi shkoli ye rozpodil groshej na groshovi sertifikati zabezpecheni groshi ta fiduciarni zasobi groshi yaki ne mayut zabezpechennya dzherelo Zolotij standart u SShASShA vijshli iz sistemi zolotogo standartu 5 chervnya 1933 roku yaka peredbachala vilnij obmin groshej na zoloto Kongres SShA u spilnij rezolyuciyi skasuvav pravo kreditoriv vimagati splatu borgiv zolotom SShA perebuvali v sistemi zolotogo standartu z 1879 roku za vinyatkom korotkogo periodu Pershoyi Svitovoyi vijni Kurs dolara na rivni 35 za unciyu zolota vstanovlenij uryadom v 1934 roci trimavsya do 15 serpnya 1971 roku koli prezident Richard Nikson ogolosiv sho SShA bilshe ne bude konvertuvati dolari na zoloto za fiksovanim kursom Ce oznachalo ostatochnu likvidaciyu zolotogo standartu Zolotij paritet lat paritas rivnist rivnocinnist 1 zafiksovanij zakonom krayini vagovij vmist chistogo zolota v nacionalnij groshovij odinici Pri zolotomu zvernenni i neobmezhenomu rozmini paperovih groshej na zoloto cina zolota v nacionalnih groshovih odinicyah vidpovidala vagovomu zolotomu vmistu ciyeyi odinici Napriklad yaksho zolotij vmist dolara SShA za zakonom 1934 stanoviv 0 888 671 g chistogo zolota to cina odniyeyi trojskoyi unciyi 31 1035 g chistogo zolota dorivnyuvala 35 dol dolar Cya cina bula oficijnoyu na svitovomu kapitalistichnomu rinku i v znecinenih paperovih dol dolar SShA z 1972 38 dol dolar In Drevn kapitalistichni krayini vstanovlyuvali zolotij vmist svoyih groshovih odinic vihodyachi iz zafiksovanogo zakonom i pogodzhenogo z Mizhnarodnim valyutnim fondom MVF oficijnogo kursu svoyeyi groshovoyi odinici shodo dolara SShA 2 spivvidnoshennya dvoh groshovih odinic obchislene na osnovi yih zolotogo vmistu zafiksovanogo zakonom U comu znachenni Z p zazvichaj zaminyuye termin paritetnij kurs yakij pokazuye kilkist groshovih odinic inshoyi krayini sho mayut takij samij vagovij vmist chistogo zolota yakij zgidno iz zakonom maye groshova odinicya danoyi krayini Napriklad funt sterlingiv mistit 2 13281 g chistogo zolota a francuzkij frank 0 160 g tobto u funti sterlingiv v 13 33 razu bilshe chistogo zolota nizh u franku Tomu paritetnij kurs mizh funtom sterlingiv i frankom stanovit 1 f st funt sterlingiv 13 33 fr frank Pri zolotomu standarti kursi valyut kolivalisya dovkola paritetu v mezhah zolotih tochok U valyutnij sistemi kapitalizmu stvorenij pislya 2 yi svitovoyi vijni 1939 1945 i regulovanoyu statutom MVF kursi valyut mogli vidhilyatisya vid paritetu ne bilsh yak na 1 v toj chi inshij bik Z pochatku 1972 MVF rozshiriv mezhi vidhilennya kursiv vid paritetiv do 2 25 Pidtrimka kursiv valyut v cih mezhah zdijsnyuyetsya centralnimi bankami kapitalistichnih krayin dzherelo Praktika kam yanogo zabezpechennya groshej kam yani moneti ostrova Yap Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Milton Fridman Milton Fridman u svoyij knizi Groshove liho epizodi z istoriyi groshej Money Mischief Episodes in Monetary History zgaduye pro gigantski kam yani moneti z otvorom poseredini yaki vikoristovuyutsya v yakosti groshej na ostori Yap Karolinski ostrovi Mikroneziya Moneti ne peremishuyutsya fizichno a pri obmini meshkanci ostrovu lishe usno peredayut prava na nih tomu Fridman porivnyav sistemu gigantskih kam yanih groshej iz zolotim standartom Vpershe kam yani groshi ostrovu Yap buli opisani amerikanskim antropologom Vilyamom Genri Furnesom III William Henry Furness III u knizi Ostriv kam yanih groshej The Island of Stone Money 1910 dzherelo Div takozhVikonavchij ukaz 6102 Zakon Greshema Zolota moneta Monetna sistema Tokugava Groshi paperovi groshi Zolotodeviznij standart Zolotomonetnij standart Nominal groshi PosilannyaZolotij standart Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi