Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золотий Ріг або Галіч (дав.-гр. Χρυσοκερας, тур. Haliç) — вузька вигнута затока, що впадає в протоку Босфор у місці її з'єднання з Мармуровим морем. Розташована переважно в межах турецького міста Стамбул, розділяючи його європейську (фракійську) частину на північну і південну половини. У гавані в гирлі Золотого Рогу в VII столітті до Р. Х. була заснована колонія Візантій, навколо якої згодом сформувався Константинополь .
| Золотий Ріг | |
 | |
| Вливаються | d |
|---|---|
| Країна |  Туреччина |
| Адміністративна одиниця | Стамбул |
| Довжина або відстань | 8 км |
| Категорія для видів з цього об'єкта | d |
 Золотий Ріг у Вікісховищі | |
Координати: 41°01′45″ пн. ш. 28°57′40″ сх. д. / 41.02916666669477763° пн. ш. 28.96111111113877712° сх. д.
Довжина затоки — 12,2 км, ширина — 91-122 м, глибина — 47 м. У західній частині до Золотого Рогу впадають два струмки: (стародавній ) і (стародавній ). На обох берегах розташована європейська частина найбільшого міста Туреччини — Стамбула. Через бухту перекинуті п'ять мостів (від витоку до гирла):
- Галатський міст — побудовано у 1974 році, сполучає квартали і Дефтердар
- (не експлуатується),
- Міст Ататюрка, побудовано у 1940-му. Сполучає квартали і
- Метроміст Золотий Ріг, пішохідно-залізничний, завершено будівництво в 2014 році, по ньому прокладено лінію Стамбульського метро М2 через бухту Золотий Ріг.
- будівництво завершено у 1994 році, сполучає Каракьой і Еміньоню
На берегах затоки розташовані стародавні райони Стамбула - Галата, Фенер, , Айвансарай, Еюп, , . Тут з середніх віків селилися константинопольські гебреї та італійські купці. У пізній Візантії на північному березі Золотого Рогу існувала колонія Генуезької республіки, а за османів на берегах розташовувалось фінансовий і торговий центр міста, мусульманські святині і великі корабельні.
Мандрівники XIX століття називали затоку найкрасивішою частиною міста, в середині XX століття місцевість була зіпсована слабкоконтролюємою внутрішньою міграцією і хаотичною промисловою забудовою. На середину 2010-х береги Золотого Рогу є сумішшю переважно бідних житлових районів з важливими музеями та історичними пам'ятниками.
Етимологія
Страбон називав затоку «Рогом Візантія», явно маючи на увазі його форму.
"Затока, що примикає до стіни візантійців, простягається приблизно в західному напрямку на 60 стадій подібно Оленячому рогу. Розгалужується на безліч маленьких бухт, як би на гілки ".
Золотим Рогом (по-грецьки Χρυσόκερας , Хрізокерас) затока стала іменуватися пізніше, можливо, завдяки торговій важливості. Методом утворено не тільки українська і англійська назва — англ. Golden Horn, але також німецька — нім. Goldenes Horn, італійська — італ. Corno d'Oro, французька фр. Corne d'Or, іспанська — ісп. Cuerno de Oro. При цьому сучасна грецька назва нейтральніша — грец. Κεράτιος κόλπος, «Затока у формі рогу», а турецьке тур. Haliç означає просто «бухта, затока».
Фізико-географічні характеристики
Геологічна історія
Затока могла утворитися одночасно з Босфором близько 6000 років до Р. Х.. Згідно теорії чорноморського потопу, в результаті зсуву літосферних плит води Середземномор'я, заповнюючи утворилися тріщини, хлинули в Чорне море, піднявши його рівень Первісне заселення території сталося приблизно за тисячу років до подій
Гідрографія
Золотий Ріг за формою нагадує річку, має завдовжки близько 8 км і завширшки від 90 м до 700 м. Подібність підсилюють два джерела що живлять затоку: (за Візантію — Кидар) і (Варвізес). Вони розташовані у «витоку» водойми, на кордоні стамбульського району Кягитхане і передмістя Еюп. В османські часи місце було відоме як Прісні води Європи (за аналогією з Прісними водами Азії у селища по той бік Босфору) і служило заміської зоною відпочинку.
Від Прісних вод затока має напрямок на південний захід, глибина на цій ділянці не перевищує декількох метрів, рельєф місцевості знижується на південь. Приблизно через 2 км, розширившись до 400 м, затока досягає пагорба Еюп (по правому березі), від якого повертає на 90 градусів на південний схід, у напрямку до Босфору і центру міста. Перед поворотом в затоці розташовані два покритих рослинністю острови під загальною назвою Бахаріє, на них відсутні споруди.
Нижче Еюпа затока стає судноплавною, має кілька пасажирських пристаней по обох берегах і чотири мости. Навпроти району Касимпаша (лівий берег) досягає найбільшої ширини майже в 700 метрів завдяки затоці, яка ще наприкінці XIX століття продовжував носити грецьке ім'я Мандраки Перед гирлом Золотий Ріг має максимальну глибину 40 метрів.
Берега затоки пологі, по обидва боки знаходяться ділянки низовини середньої ширини 150 метрів, за якими розташовані пагорби: на південному березі заввишки 40-60 метрів (легендарні сім пагорбів Константинополя), на північному — до 80 метрів. Умовною межею між Золотим Рогом і Босфором на картах іноді відзначають Галатський міст.
На кшталт Босфору, затока має два яскраво виражених водних шари. У нижній вода надходить з Мармурового моря, її солоність біля гирла досягає 36 проміле . Верхній, ширший шар містить воду Чорного моря, солоність у ньому в міру наближення до Босфору підвищується з 16 до 21 проміле. Прозорість води також збільшується від 2,2 метра у верхній частині затоки до 5,5 у найнижчій[1][недоступне посилання з квітня 2019]
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- Berilgen, M. M., Özaydın, I. K., and Edil, T. B. A case history: Dredging and Disposal of Golden Horn Sediments : ( )[англ.] // Geotechnics of High Water Content Materials. — 2000. — № 1374.
- Sengül Aydingün. Early Neolithic discoveries at Istanbul : ( )[англ.] // Antiquity : Квартальное обозрение мировой археологии. — 2009. — Vol. 83, № 320.
- John Freely. The Strait and the City // Istanbul: The Imperial City (англ.). — London: Penguin Books, 1998. — P. 3. — .
- Базили К. М. Глава X // Очерки Константинополя. — СПб: Типография Н. Греча, 1835. — С. 220.
- De Amicis, Edmondo. Galata // Constantinople (1878) (англ.). — New York and London: G. P. Putnam's Sons, 1894. — P. 60. — 326 p.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золотий Ріг (Стамбул) |
- Golden Horn University [ 25 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Затока на WikiMAPIA [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
 | Це незавершена стаття з географії Туреччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zolotij Rig Zolotij Rig abo Galich dav gr Xrysokeras tur Halic vuzka vignuta zatoka sho vpadaye v protoku Bosfor u misci yiyi z yednannya z Marmurovim morem Roztashovana perevazhno v mezhah tureckogo mista Stambul rozdilyayuchi jogo yevropejsku frakijsku chastinu na pivnichnu i pivdennu polovini U gavani v girli Zolotogo Rogu v VII stolitti do R H bula zasnovana koloniya Vizantij navkolo yakoyi zgodom sformuvavsya Konstantinopol Zolotij RigVlivayutsyadKrayina TurechchinaAdministrativna odinicyaStambulDovzhina abo vidstan8 kmKategoriya dlya vidiv z cogo ob yektad Zolotij Rig u Vikishovishi Koordinati 41 01 45 pn sh 28 57 40 sh d 41 02916666669477763 pn sh 28 96111111113877712 sh d 41 02916666669477763 28 96111111113877712Zolotij Rig na mapi Stambula Dovzhina zatoki 12 2 km shirina 91 122 m glibina 47 m U zahidnij chastini do Zolotogo Rogu vpadayut dva strumki starodavnij i starodavnij Na oboh beregah roztashovana yevropejska chastina najbilshogo mista Turechchini Stambula Cherez buhtu perekinuti p yat mostiv vid vitoku do girla Galatskij mist pobudovano u 1974 roci spoluchaye kvartali i Defterdar ne ekspluatuyetsya Mist Atatyurka pobudovano u 1940 mu Spoluchaye kvartali i Metromist Zolotij Rig pishohidno zaliznichnij zaversheno budivnictvo v 2014 roci po nomu prokladeno liniyu Stambulskogo metro M2 cherez buhtu Zolotij Rig budivnictvo zaversheno u 1994 roci spoluchaye Karakoj i Eminonyu Na beregah zatoki roztashovani starodavni rajoni Stambula Galata Fener Ajvansaraj Eyup Tut z serednih vikiv selilisya konstantinopolski gebreyi ta italijski kupci U piznij Vizantiyi na pivnichnomu berezi Zolotogo Rogu isnuvala koloniya Genuezkoyi respubliki a za osmaniv na beregah roztashovuvalos finansovij i torgovij centr mista musulmanski svyatini i veliki korabelni Mandrivniki XIX stolittya nazivali zatoku najkrasivishoyu chastinoyu mista v seredini XX stolittya miscevist bula zipsovana slabkokontrolyuyemoyu vnutrishnoyu migraciyeyu i haotichnoyu promislovoyu zabudovoyu Na seredinu 2010 h beregi Zolotogo Rogu ye sumishshyu perevazhno bidnih zhitlovih rajoniv z vazhlivimi muzeyami ta istorichnimi pam yatnikami EtimologiyaStrabon nazivav zatoku Rogom Vizantiya yavno mayuchi na uvazi jogo formu Zatoka sho primikaye do stini vizantijciv prostyagayetsya priblizno v zahidnomu napryamku na 60 stadij podibno Olenyachomu rogu Rozgaluzhuyetsya na bezlich malenkih buht yak bi na gilki Zolotim Rogom po grecki Xrysokeras Hrizokeras zatoka stala imenuvatisya piznishe mozhlivo zavdyaki torgovij vazhlivosti Metodom utvoreno ne tilki ukrayinska i anglijska nazva angl Golden Horn ale takozh nimecka nim Goldenes Horn italijska ital Corno d Oro francuzka fr Corne d Or ispanska isp Cuerno de Oro Pri comu suchasna grecka nazva nejtralnisha grec Keratios kolpos Zatoka u formi rogu a turecke tur Halic oznachaye prosto buhta zatoka Fiziko geografichni harakteristikiGeologichna istoriya Zatoka mogla utvoritisya odnochasno z Bosforom blizko 6000 rokiv do R H Zgidno teoriyi chornomorskogo potopu v rezultati zsuvu litosfernih plit vodi Seredzemnomor ya zapovnyuyuchi utvorilisya trishini hlinuli v Chorne more pidnyavshi jogo riven Pervisne zaselennya teritoriyi stalosya priblizno za tisyachu rokiv do podijGidrografiyaZolotij Rig za formoyu nagaduye richku maye zavdovzhki blizko 8 km i zavshirshki vid 90 m do 700 m Podibnist pidsilyuyut dva dzherela sho zhivlyat zatoku za Vizantiyu Kidar i Varvizes Voni roztashovani u vitoku vodojmi na kordoni stambulskogo rajonu Kyagithane i peredmistya Eyup V osmanski chasi misce bulo vidome yak Prisni vodi Yevropi za analogiyeyu z Prisnimi vodami Aziyi u selisha po toj bik Bosforu i sluzhilo zamiskoyi zonoyu vidpochinku Vid Prisnih vod zatoka maye napryamok na pivdennij zahid glibina na cij dilyanci ne perevishuye dekilkoh metriv relyef miscevosti znizhuyetsya na pivden Priblizno cherez 2 km rozshirivshis do 400 m zatoka dosyagaye pagorba Eyup po pravomu berezi vid yakogo povertaye na 90 gradusiv na pivdennij shid u napryamku do Bosforu i centru mista Pered povorotom v zatoci roztashovani dva pokritih roslinnistyu ostrovi pid zagalnoyu nazvoyu Bahariye na nih vidsutni sporudi Nizhche Eyupa zatoka staye sudnoplavnoyu maye kilka pasazhirskih pristanej po oboh beregah i chotiri mosti Navproti rajonu Kasimpasha livij bereg dosyagaye najbilshoyi shirini majzhe v 700 metriv zavdyaki zatoci yaka she naprikinci XIX stolittya prodovzhuvav nositi grecke im ya Mandraki Pered girlom Zolotij Rig maye maksimalnu glibinu 40 metriv Berega zatoki pologi po obidva boki znahodyatsya dilyanki nizovini serednoyi shirini 150 metriv za yakimi roztashovani pagorbi na pivdennomu berezi zavvishki 40 60 metriv legendarni sim pagorbiv Konstantinopolya na pivnichnomu do 80 metriv Umovnoyu mezheyu mizh Zolotim Rogom i Bosforom na kartah inodi vidznachayut Galatskij mist Na kshtalt Bosforu zatoka maye dva yaskravo virazhenih vodnih shari U nizhnij voda nadhodit z Marmurovogo morya yiyi solonist bilya girla dosyagaye 36 promile Verhnij shirshij shar mistit vodu Chornogo morya solonist u nomu v miru nablizhennya do Bosforu pidvishuyetsya z 16 do 21 promile Prozorist vodi takozh zbilshuyetsya vid 2 2 metra u verhnij chastini zatoki do 5 5 u najnizhchij 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Panorama zatokiPrimitki Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Berilgen M M Ozaydin I K and Edil T B A case history Dredging and Disposal of Golden Horn Sediments angl Geotechnics of High Water Content Materials 2000 1374 Sengul Aydingun Early Neolithic discoveries at Istanbul angl Antiquity Kvartalnoe obozrenie mirovoj arheologii 2009 Vol 83 320 John Freely The Strait and the City Istanbul The Imperial City angl London Penguin Books 1998 P 3 ISBN 978 0 14 192605 6 Bazili K M Glava X Ocherki Konstantinopolya SPb Tipografiya N Grecha 1835 S 220 De Amicis Edmondo Galata Constantinople 1878 angl New York and London G P Putnam s Sons 1894 P 60 326 p Div takozhBosforPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zolotij Rig Stambul Golden Horn University 25 zhovtnya 2005 u Wayback Machine Zatoka na WikiMAPIA Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Ce nezavershena stattya z geografiyi Turechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi