Значення

• Сутність чого-небудь; зміст; асоціативний зв'язок між знаком і смислом або думкою (мислю). Вивчається семантикою.
  • Значення (мовознавство) — значення в лексикології.
  • ^[en]
  • Смисл — значення чогось (слів, дії, стану), його лінгвістичне наповнення, філософська категорія.
  • Сенс — сутність чого-небудь; значення; зміст.

• Громадська, політична, історична і т. ін. вага, значення кого-, чого-небудь; важливість.

• з однією характеристикою, згідно з якою вона може порівнюватися з іншими абстрактними величинами. Приклади значення в розумінні величина:
  • В математиці вживається як синонім величини чи для позначення результату (наприклад, значення функції; значення (результат перетворення чи обчислення) виразу тощо).
  • Логічне значення (в логіці, математичній логіці) — значення «істина» та «хибність», які можуть приймати логічні змінні чи твердження (судження).
  • Значення в програмуванні  - елемент даних, який є одним з можливих членів типу даних: воно може бути числом, символом або рядком символів. Значення може відповідати деякому стану (змінної або константи відповідного типу)
  •  — найбільше або найменше значення параметра, яке може мати виріб, пристрій та ін. для забезпечення свого правильного функціонування.
  •  — найбільше або найменше значення величини.
  •  — відображення фізичної величини у вигляді числового значення з позначенням її одиниці.
  •  — значення параметра сигналу, відхилення від якого може призвести до порушення нормального функціонування виробу, системи.

Див. також

• Сенс
• Смисл

Література

• Значення і смисл // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

• Значення // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .