Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лісабо́нський землетру́с — великий землетрус, що відбувся 1 листопада 1755 року, о 9:20 ранку, біля південно-західного узбережжя Португалії. Епіцентр — східний Атлантичний океан, приблизно за 200 кілометрів на південний захід від . Магнітуда — 8,5–9,0 балів за шкалою Ріхтера. Знищив португальську столицю Лісабон та багато прибережних поселень. Був одним із найруйнівніших і смертоносніших землетрусів в історії. Забрав життя до 100 тисяч осіб за 6 хвилин. Після сейсмічних поштовхів виникла пожежа і цунамі, які збільшили масштаб катастрофи. Загострив політичні суперечності в Португалії, став темою обговорень європейських філософів доби Просвітництва, призвів до розробки концепції теодіцеї. Перший вивчений європейською наукою землетрус, що послужив поштовхом до зародження новітньої сейсмології. Також — великий Лісабонський землетрус, землетрус 1755 року (порт. sismo de 1755, terramoto de 1755).
 | |
 | |
| Дата | 1 листопада 1755 |
|---|---|
| Місцевий час | 9:20 |
| Тривалість | 6 хвилин |
| Магнітуда | 8.5–9.0 |
| Епіцентр | 36° пн. ш. 11° зх. д. / 36° пн. ш. 11° зх. д.Координати: 36° пн. ш. 11° зх. д. / 36° пн. ш. 11° зх. д. |
| Постраждалі країни (території) | Португалія, Іспанія, Марокко |
| Ушкодження | зруйновано Лісабон |
| Максимальна інтентивність | XI (надзвичайна) |
| Жертви | до 100 тисяч осіб |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Землетрус
Землетрус відбувся вранці 1 листопада в католицьке свято — День усіх святих. Згідно з описами, що збереглися, землетрус тривав від трьох з половиною до шести хвилин, викликавши величезні тріщини в землі, шириною до п'яти метрів, що відокремили центр міста від решти суші. Уцілілі в живих спрямувалися до доків, що здавалися безпечними, і побачили, що вода відступила, — було видно дно моря з численними уламками кораблів і вантажів. Через декілька хвилин після землетрусу величезне цунамі накрило гавань і центр міста, піднявшись угору за течією річки Тежу. За ним відбулися ще дві хвилі. Райони міста, яких цунамі ще не зачепила, були знищені пожежами, що тривали протягом п'яти днів.
Лісабон був не єдиним португальським містом, що постраждало в цій катастрофі. У всіх південних районах країни, зокрема, в провінції Алгарве, руйнування були колосальними. Поштовхи відчувалися по всій Європі, аж до Фінляндії і в Північній Африці. Цунамі заввишки до 20 метрів обрушилося на узбережжя Північної Африки і островів Мартиніка і Барбадос в Північній Атлантиці. Триметрове цунамі завдало руйнування південному узбережжю Англії.
З 275 тис. людей, що населяли місто, загинуло понад 90 тис. Ще 10 тис. загинуло на середземноморському узбережжі Марокко. 85 % будівель було зруйновано, включаючи знамениті палаци, бібліотеки, так само, як і найкращі зразки характерної португальської архітектури 16 століття. Будівлі, які не були зруйновані землетрусом, стали здобиччю вогню. Нову будівлю Опери, відкриту всього шістьма місяцями раніше (під нещасливою назвою Опера Фенікс), землетрус зрівняв із землею.
Королівський палац, який знаходився прямо за річкою Тежу на місці сучасної площі Терейру ду Пасу (порт. Terreiro do Paço), був повністю ліквідований землетрусом і цунамі. У палацовій бібліотеці знаходилася королівське зібрання книжок з близько 70 тис. томів, а також сотні творів мистецтва, включаючи картини Рубенса, Тіциана і Караваджо. Усе це було безповоротно втрачено. Разом з палацом загинули і королівські архіви з описами подорожей Вашку да Гами і інших мореплавців. Було зруйновано велику кількість церков, соборів і найбільшу лікарню міста. Могила національного героя — Нуну Алвареша Перейри була втрачена. Гості Лісабона досі можуть відвідати руїни монастиря Карму (порт. Carmo), які так і не були відновлені лісабонцями.
Описано, що багато тварин передчували небезпеку і прагнули забратися на підвищені місця до прибуття води. Це перший задокументований опис цього феномена в Європі.
Соціальне і філософське значення катастрофи
Наслідки землетрусу не обмежилися зруйнованими будинками. Лісабон був столицею релігійної католицької країни, що побудувала багато церков і що займалася місіонерством у колоніях. Більш того, стихія обрушилася на місто у важливе католицьке свято і зруйнувала майже всі церкви. Ця катастрофа з новою гостротою поставила перед філософами і теологами 18 століття питання про «жорстокість Бога».
Землетрус сильно вплинув на мислителів Епохи Просвітництва. Багато філософів того часу згадали цю подію у своїх творах, особливо Вольтер у «Кандіді» («Оптиміст») і «Поемі на лихо в Лісабоні». Примха стихії навела вольтерового Кандіда на сатиру в адресу ідеї, що ми живемо в «найкращому з можливих світів»; як написав Теодор Адорно, «Лісабонський землетрус вилікував Вольтера від теодіцизму Лейбніца». Нині за впливом на філософію і культуру Лісабонський землетрус часто порівнюють з Холокостом[].
Концепція Божого втручання, хоча вона й існувала до 1755 року, була розроблена у філософії Іммануїлом Кантом як частина його спроб осмислити жахливість землетрусу і цунамі. Кант опублікував три тексти про Лісабонський землетрус. У молодості він, зачарований землетрусом, зібрав всю доступну йому інформацію і використовував її для створення теорії про причини землетрусу. Кант вважав, що землетруси відбуваються в результаті обвалення величезних підземних печер. Будучи помилковою, ця концепція все ж таки стала однією з перших природничонаукових теорій, що пояснювали природні процеси природними, а не надприродними причинами. Брошура молодого Канта, можливо, поклала початок наукової географії і, безумовно, сейсмології.
Деякі дослідники (наприклад, Вернер Хамахер, див. [en](англ.)) стверджують, що землетрус впливав не тільки на розуми філософів, але і на їх мову. Стверджується, що саме землетрус дав додатковий сенс словам «основи, фундамент» і «струс, поштовх».
Народження сейсмології
Дії тодішнього прем'єр-міністра не обмежилися відновленням руйнувань. Маркіз де Помбал наказав розіслати у всі провінції країни опитування про землетрус і його наслідки. Опитування включало такі питання:
- Як довго тривав землетрус?
- Скільки було афтершоків?
- Якого типу руйнування трапилися?
- Чи не поводилися дивно тварини (це питання передбачило дослідження китайських сейсмологів в 1960-х роках)?
- Що відбулося із стінами і колодязями?
Відповіді на ці та інші питання досі зберігаються в національному архіві Португалії. Вивчаючи ці точні дані, сучасним ученим вдалося реконструювати подію. Без опитування, проведеного Помбалом, це було б неможливим. Оскільки Помбал був першим, хто спробував дати об'єктивний науковий опис різноманітних проявів і наслідків землетрусів, то він вважається прапрадідом сучасної сейсмологічної науки.
Геологічні причини, що викликали цей землетрус, і сейсмічна активність регіону продовжують обговорюватися сучасними вченими.
Джерела
- Benjamin, Walter. «The Lisbon Earthquake.» In Selected Writings vol. 2. Belknap, 1999. . The often abstruse critic Benjamin gave a series of radio broadcasts for children in the early 1930s; this one, from 1931, discusses the Lisbon earthquake and summarizes some of its impact on European thought.
- Brooks, Charles B.. Disaster at Lisbon: The Great Earthquake of 1755. 1994.
- Chase, J. «The Great Earthquake At Lisbon (1755)». Colliers Magazine, 1920.
- Dynes, Russell Rowe. «The dialogue between Voltaire and Rousseau on the Lisbon earthquake: The emergence of a social science view.» University of Delaware, Disaster Research Center, 1999.
- [en]. «The Quaking of Presentation.» In Premises: Essays on Philosophy and Literature from Kant to Celan, pp. 261—293. Stanford University Press, 1999. .
- Kendrick, T.D.. The Lisbon Earthquake. Philadelphia and New York: J. B. Lippincott, 1957.
- Neiman, Susan. Evil in Modern Thought: An Alternative History of Modern Philosophy. Princeton University Press, 2002. /0691096082. This book centers on philosophical reaction to the earthquake, arguing that the earthquake was responsible for modern conceptions of evil.
- Ray, Gene. «Reading the Lisbon Earthquake: Adorno, Lyotard, and the Contemporary Sublime.» Yale Journal of Criticism 17.1 (2004): pp. 1-18.
- Seco e Pinto, P.S. (Editor). Earthquake Geotechnical Engineering: Proceedings of the Second International Conference, Lisbon, Portugal, 21-25 June, 1999. .
- Weinrich, Harald. «Literaturgeschichte eines Weltereignisses: Das Erdbeben von Lissabon.» In Literatur fur Leser, pp. 64-76. Stuttgart: Kohlhammer, 1971. . In German. Cited by Hamacher as a broad survey of philosophical and literary reactions to the Lisbon earthquake. There are also German people in Lissabon.
- Никонов А. А. «„Ужасное потрясение“ Европы. Лиссабонское землетрясение 1 ноября 1755 г.», «Природа», № 11, 2005 г.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лісабонський землетрус
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisabo nskij zemletru s velikij zemletrus sho vidbuvsya 1 listopada 1755 roku o 9 20 ranku bilya pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Portugaliyi Epicentr shidnij Atlantichnij okean priblizno za 200 kilometriv na pivdennij zahid vid Magnituda 8 5 9 0 baliv za shkaloyu Rihtera Znishiv portugalsku stolicyu Lisabon ta bagato priberezhnih poselen Buv odnim iz najrujnivnishih i smertonosnishih zemletrusiv v istoriyi Zabrav zhittya do 100 tisyach osib za 6 hvilin Pislya sejsmichnih poshtovhiv vinikla pozhezha i cunami yaki zbilshili masshtab katastrofi Zagostriv politichni superechnosti v Portugaliyi stav temoyu obgovoren yevropejskih filosofiv dobi Prosvitnictva prizviv do rozrobki koncepciyi teodiceyi Pershij vivchenij yevropejskoyu naukoyu zemletrus sho posluzhiv poshtovhom do zarodzhennya novitnoyi sejsmologiyi Takozh velikij Lisabonskij zemletrus zemletrus 1755 roku port sismo de 1755 terramoto de 1755 Lisabonskij zemletrusData1 listopada 1755Miscevij chas9 20Trivalist6 hvilinMagnituda8 5 9 0Epicentr36 pn sh 11 zh d 36 pn sh 11 zh d 36 11 Koordinati 36 pn sh 11 zh d 36 pn sh 11 zh d 36 11Postrazhdali krayini teritoriyi Portugaliya Ispaniya MarokkoUshkodzhennyazrujnovano LisabonMaksimalna intentivnistXI nadzvichajna Zhertvido 100 tisyach osib Mediafajli u VikishovishiZemletrusZobrazhennya ruyin Lisabona v polum yi pozhezh i cunami sho nakrivaye korabli v gavani Gravyura 1755 r Zemletrus vidbuvsya vranci 1 listopada v katolicke svyato Den usih svyatih Zgidno z opisami sho zbereglisya zemletrus trivav vid troh z polovinoyu do shesti hvilin viklikavshi velichezni trishini v zemli shirinoyu do p yati metriv sho vidokremili centr mista vid reshti sushi Ucilili v zhivih spryamuvalisya do dokiv sho zdavalisya bezpechnimi i pobachili sho voda vidstupila bulo vidno dno morya z chislennimi ulamkami korabliv i vantazhiv Cherez dekilka hvilin pislya zemletrusu velichezne cunami nakrilo gavan i centr mista pidnyavshis ugoru za techiyeyu richki Tezhu Za nim vidbulisya she dvi hvili Rajoni mista yakih cunami she ne zachepila buli znisheni pozhezhami sho trivali protyagom p yati dniv Lisabon buv ne yedinim portugalskim mistom sho postrazhdalo v cij katastrofi U vsih pivdennih rajonah krayini zokrema v provinciyi Algarve rujnuvannya buli kolosalnimi Poshtovhi vidchuvalisya po vsij Yevropi azh do Finlyandiyi i v Pivnichnij Africi Cunami zavvishki do 20 metriv obrushilosya na uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki i ostroviv Martinika i Barbados v Pivnichnij Atlantici Trimetrove cunami zavdalo rujnuvannya pivdennomu uzberezhzhyu Angliyi Z 275 tis lyudej sho naselyali misto zaginulo ponad 90 tis She 10 tis zaginulo na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Marokko 85 budivel bulo zrujnovano vklyuchayuchi znameniti palaci biblioteki tak samo yak i najkrashi zrazki harakternoyi portugalskoyi arhitekturi 16 stolittya Budivli yaki ne buli zrujnovani zemletrusom stali zdobichchyu vognyu Novu budivlyu Operi vidkritu vsogo shistma misyacyami ranishe pid neshaslivoyu nazvoyu Opera Feniks zemletrus zrivnyav iz zemleyu Korolivskij palac yakij znahodivsya pryamo za richkoyu Tezhu na misci suchasnoyi ploshi Terejru du Pasu port Terreiro do Paco buv povnistyu likvidovanij zemletrusom i cunami U palacovij biblioteci znahodilasya korolivske zibrannya knizhok z blizko 70 tis tomiv a takozh sotni tvoriv mistectva vklyuchayuchi kartini Rubensa Ticiana i Karavadzho Use ce bulo bezpovorotno vtracheno Razom z palacom zaginuli i korolivski arhivi z opisami podorozhej Vashku da Gami i inshih moreplavciv Bulo zrujnovano veliku kilkist cerkov soboriv i najbilshu likarnyu mista Mogila nacionalnogo geroya Nunu Alvaresha Perejri bula vtrachena Gosti Lisabona dosi mozhut vidvidati ruyini monastirya Karmu port Carmo yaki tak i ne buli vidnovleni lisaboncyami Opisano sho bagato tvarin peredchuvali nebezpeku i pragnuli zabratisya na pidvisheni miscya do pributtya vodi Ce pershij zadokumentovanij opis cogo fenomena v Yevropi Socialne i filosofske znachennya katastrofiUcilili pislya zemletrusu zalishki zhinochogo monastirya Karmu Carmo yak zgadka pro zhahlivu tragediyu Naslidki zemletrusu ne obmezhilisya zrujnovanimi budinkami Lisabon buv stoliceyu religijnoyi katolickoyi krayini sho pobuduvala bagato cerkov i sho zajmalasya misionerstvom u koloniyah Bilsh togo stihiya obrushilasya na misto u vazhlive katolicke svyato i zrujnuvala majzhe vsi cerkvi Cya katastrofa z novoyu gostrotoyu postavila pered filosofami i teologami 18 stolittya pitannya pro zhorstokist Boga Zemletrus silno vplinuv na misliteliv Epohi Prosvitnictva Bagato filosofiv togo chasu zgadali cyu podiyu u svoyih tvorah osoblivo Volter u Kandidi Optimist i Poemi na liho v Lisaboni Primha stihiyi navela volterovogo Kandida na satiru v adresu ideyi sho mi zhivemo v najkrashomu z mozhlivih svitiv yak napisav Teodor Adorno Lisabonskij zemletrus vilikuvav Voltera vid teodicizmu Lejbnica Nini za vplivom na filosofiyu i kulturu Lisabonskij zemletrus chasto porivnyuyut z Holokostom dzherelo Koncepciya Bozhogo vtruchannya hocha vona j isnuvala do 1755 roku bula rozroblena u filosofiyi Immanuyilom Kantom yak chastina jogo sprob osmisliti zhahlivist zemletrusu i cunami Kant opublikuvav tri teksti pro Lisabonskij zemletrus U molodosti vin zacharovanij zemletrusom zibrav vsyu dostupnu jomu informaciyu i vikoristovuvav yiyi dlya stvorennya teoriyi pro prichini zemletrusu Kant vvazhav sho zemletrusi vidbuvayutsya v rezultati obvalennya velicheznih pidzemnih pecher Buduchi pomilkovoyu cya koncepciya vse zh taki stala odniyeyu z pershih prirodnichonaukovih teorij sho poyasnyuvali prirodni procesi prirodnimi a ne nadprirodnimi prichinami Broshura molodogo Kanta mozhlivo poklala pochatok naukovoyi geografiyi i bezumovno sejsmologiyi Deyaki doslidniki napriklad Verner Hamaher div en angl stverdzhuyut sho zemletrus vplivav ne tilki na rozumi filosofiv ale i na yih movu Stverdzhuyetsya sho same zemletrus dav dodatkovij sens slovam osnovi fundament i strus poshtovh Narodzhennya sejsmologiyiStatuya Markiza de Pombala sho keruvav robotami z vidnovlennya mista Lisabona Diyi todishnogo prem yer ministra ne obmezhilisya vidnovlennyam rujnuvan Markiz de Pombal nakazav rozislati u vsi provinciyi krayini opituvannya pro zemletrus i jogo naslidki Opituvannya vklyuchalo taki pitannya Yak dovgo trivav zemletrus Skilki bulo aftershokiv Yakogo tipu rujnuvannya trapilisya Chi ne povodilisya divno tvarini ce pitannya peredbachilo doslidzhennya kitajskih sejsmologiv v 1960 h rokah Sho vidbulosya iz stinami i kolodyazyami Vidpovidi na ci ta inshi pitannya dosi zberigayutsya v nacionalnomu arhivi Portugaliyi Vivchayuchi ci tochni dani suchasnim uchenim vdalosya rekonstruyuvati podiyu Bez opituvannya provedenogo Pombalom ce bulo b nemozhlivim Oskilki Pombal buv pershim hto sprobuvav dati ob yektivnij naukovij opis riznomanitnih proyaviv i naslidkiv zemletrusiv to vin vvazhayetsya prapradidom suchasnoyi sejsmologichnoyi nauki Geologichni prichini sho viklikali cej zemletrus i sejsmichna aktivnist regionu prodovzhuyut obgovoryuvatisya suchasnimi vchenimi DzherelaBenjamin Walter The Lisbon Earthquake In Selected Writings vol 2 Belknap 1999 ISBN 0 674 94586 7 The often abstruse critic Benjamin gave a series of radio broadcasts for children in the early 1930s this one from 1931 discusses the Lisbon earthquake and summarizes some of its impact on European thought Brooks Charles B Disaster at Lisbon The Great Earthquake of 1755 1994 Chase J The Great Earthquake At Lisbon 1755 Colliers Magazine 1920 Dynes Russell Rowe The dialogue between Voltaire and Rousseau on the Lisbon earthquake The emergence of a social science view University of Delaware Disaster Research Center 1999 en The Quaking of Presentation In Premises Essays on Philosophy and Literature from Kant to Celan pp 261 293 Stanford University Press 1999 ISBN 0 8047 3620 0 Kendrick T D The Lisbon Earthquake Philadelphia and New York J B Lippincott 1957 Neiman Susan Evil in Modern Thought An Alternative History of Modern Philosophy Princeton University Press 2002 ISBN 0 691 11792 6 0691096082 This book centers on philosophical reaction to the earthquake arguing that the earthquake was responsible for modern conceptions of evil Ray Gene Reading the Lisbon Earthquake Adorno Lyotard and the Contemporary Sublime Yale Journal of Criticism 17 1 2004 pp 1 18 Seco e Pinto P S Editor Earthquake Geotechnical Engineering Proceedings of the Second International Conference Lisbon Portugal 21 25 June 1999 ISBN 90 5809 116 3 Weinrich Harald Literaturgeschichte eines Weltereignisses Das Erdbeben von Lissabon In Literatur fur Leser pp 64 76 Stuttgart Kohlhammer 1971 ISBN 3 17 087225 7 In German Cited by Hamacher as a broad survey of philosophical and literary reactions to the Lisbon earthquake There are also German people in Lissabon Nikonov A A Uzhasnoe potryasenie Evropy Lissabonskoe zemletryasenie 1 noyabrya 1755 g Priroda 11 2005 g Div takozhPalac Ribejra Opera du Tezhu Akveduk Vilnih VodPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lisabonskij zemletrus