Збиття американських літаків 1946 року (серб. Обарање америчких авиона 1946.) — один із ранніх інцидентів Холодної війни, що трапився у серпні 1946 року, коли Повітряні сили Югославії збили два американські літаки, які порушили повітряний простір Федеративної Народної Республіки Югославії над Народною Республікою Словенією.
Збиття американських літаків у 1946 році | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Наслідки Другої світової війни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СФРЮ | США | ||||||
Втрати | |||||||
немає | два літаки троє загиблих, три поранені, дев'ять заарештованих |
Після домовленості маршала Тіто і американського посла в Югославії Річарда Патерсона про виплату грошової компенсації родинам загиблих американських літунів напружену ситуацію вдалося владнати, а американці припинили польоти над Югославією.
Історія
Після завершення Другої світової війни США тримали у Європі на територіях колишніх держав-учасниць Осі (Німеччини, Австрії та Італії) близько 200 000 своїх вояків. Матеріально-технічне постачання між своїми базами американці здійснювали літаками «Дуглас C-47 Скайтрейн». Їхні пілоти летіли найкоротшим шляхом між американськими базами в Італії та Австрії, що означало порушення повітряного простору Югославії.
Тим часом Югославська армія була оснащена сучасною радянською, британською та трофейною німецькою зброєю. На озброєнні югославської армії також перебував сучасний винищувач Як-3.
Відносини між США і Югославією були напруженими. Югославія підтримала комуністів у громадянській війні в Греції і залишила частину своєї армії в Албанії. Західні союзники не передали Югославії значну частину колаборантських сил (усташів, льотичівців і четників), а декого завербувала американська розвідка, щоб ті працювали на неї з метою зупинити експансію комунізму.
Американці проігнорували югославські протести і продовжили літати над Словенією. Тіто і югославське військове керівництво ухвалили рішення на початку серпня показати «англо-американцям», що Югославія серйозно налаштована не допустити подальших польотів, і що іноземні літаки будуть змушені завернути назад або будуть збиті, якщо проігнорують попередження. Для того 3 серпня з Нового Саду в Любляну було переведено 83-й винищувальний авіаполк зі складу 3-ї винищувальної дивізії.
9 серпня югославські винищувачі Як-3 вистежили американський «Дуглас C-47» і повідомили йому, щоб він слідував за ними поза межі повітряного простору Югославії. Американські літуни не відреагували на попередження винищувачів, тому ті отримали наказ стріляти попід американський літак. Попри це він все одно не відхилився від маршруту, тому югославські винищувачі дістали наказ його збити. Американському пілоту вдалося примусово посадити літак біля Краня. При цьому один член екіпажу та один капітан турецької армії, який перебував на облавку, дістали поранення. Турка доправили до лікарні, а трьох членів екіпажу та чотирьох пасажирів забрали на допит.
Через десять днів, 19 серпня, було збито ще один американський літак.
Література
- Lees, Lorraine M. (01. 11. 2010). Keeping Tito Afloat: The United States, Yugoslavia, and the Cold War, 1945-1960. Penn State Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zbittya amerikanskih litakiv 1946 roku serb Obaraњe americhkih aviona 1946 odin iz rannih incidentiv Holodnoyi vijni sho trapivsya u serpni 1946 roku koli Povitryani sili Yugoslaviyi zbili dva amerikanski litaki yaki porushili povitryanij prostir Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviyi nad Narodnoyu Respublikoyu Sloveniyeyu Zbittya amerikanskih litakiv u 1946 rociNaslidki Drugoyi svitovoyi vijniData serpen 1946Misce Narodna Respublika SloveniyaRezultat amerikanci perestali litati nad teritoriyeyu YugoslaviyiStoroniSFRYu SShAVtratinemaye dva litaki troye zagiblih tri poraneni dev yat zaareshtovanih Pislya domovlenosti marshala Tito i amerikanskogo posla v Yugoslaviyi Richarda Patersona pro viplatu groshovoyi kompensaciyi rodinam zagiblih amerikanskih lituniv napruzhenu situaciyu vdalosya vladnati a amerikanci pripinili poloti nad Yugoslaviyeyu IstoriyaLitak tipu Duglas C 47 Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni SShA trimali u Yevropi na teritoriyah kolishnih derzhav uchasnic Osi Nimechchini Avstriyi ta Italiyi blizko 200 000 svoyih voyakiv Materialno tehnichne postachannya mizh svoyimi bazami amerikanci zdijsnyuvali litakami Duglas C 47 Skajtrejn Yihni piloti letili najkorotshim shlyahom mizh amerikanskimi bazami v Italiyi ta Avstriyi sho oznachalo porushennya povitryanogo prostoru Yugoslaviyi Litak Yak 3 VPS Yugoslaviyi na vistavci v Muzeyi aviaciyi v Belgradi Tim chasom Yugoslavska armiya bula osnashena suchasnoyu radyanskoyu britanskoyu ta trofejnoyu nimeckoyu zbroyeyu Na ozbroyenni yugoslavskoyi armiyi takozh perebuvav suchasnij vinishuvach Yak 3 Vidnosini mizh SShA i Yugoslaviyeyu buli napruzhenimi Yugoslaviya pidtrimala komunistiv u gromadyanskij vijni v Greciyi i zalishila chastinu svoyeyi armiyi v Albaniyi Zahidni soyuzniki ne peredali Yugoslaviyi znachnu chastinu kolaborantskih sil ustashiv lotichivciv i chetnikiv a dekogo zaverbuvala amerikanska rozvidka shob ti pracyuvali na neyi z metoyu zupiniti ekspansiyu komunizmu Amerikanci proignoruvali yugoslavski protesti i prodovzhili litati nad Sloveniyeyu Tito i yugoslavske vijskove kerivnictvo uhvalili rishennya na pochatku serpnya pokazati anglo amerikancyam sho Yugoslaviya serjozno nalashtovana ne dopustiti podalshih polotiv i sho inozemni litaki budut zmusheni zavernuti nazad abo budut zbiti yaksho proignoruyut poperedzhennya Dlya togo 3 serpnya z Novogo Sadu v Lyublyanu bulo perevedeno 83 j vinishuvalnij aviapolk zi skladu 3 yi vinishuvalnoyi diviziyi 9 serpnya yugoslavski vinishuvachi Yak 3 vistezhili amerikanskij Duglas C 47 i povidomili jomu shob vin sliduvav za nimi poza mezhi povitryanogo prostoru Yugoslaviyi Amerikanski lituni ne vidreaguvali na poperedzhennya vinishuvachiv tomu ti otrimali nakaz strilyati popid amerikanskij litak Popri ce vin vse odno ne vidhilivsya vid marshrutu tomu yugoslavski vinishuvachi distali nakaz jogo zbiti Amerikanskomu pilotu vdalosya primusovo posaditi litak bilya Kranya Pri comu odin chlen ekipazhu ta odin kapitan tureckoyi armiyi yakij perebuvav na oblavku distali poranennya Turka dopravili do likarni a troh chleniv ekipazhu ta chotiroh pasazhiriv zabrali na dopit Cherez desyat dniv 19 serpnya bulo zbito she odin amerikanskij litak LiteraturaLees Lorraine M 01 11 2010 Keeping Tito Afloat The United States Yugoslavia and the Cold War 1945 1960 Penn State Press ISBN 978 0 271 04063 9