Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західні Ганги (ಪಶ್ಚಿಮ ಗಂಗ ಸಂಸ್ಥಾನ) — династія, що правила частиною південного Індостану після занепаду Паллавів. Ця династія керувалася магараджами, першим з яких був Конгані-варман Мадгава. Правління цієї династії тривало 650 років. Була повалена державою Чола.
| Західні Ганги | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Колар | |||
| Мови | Каннада Санскрит | |||
| Релігії | Джайнізм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Президент | Конгані-варман Мадгава | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 350 | |||
| - Падіння | 1000 | |||
| ||||
Історія
Стосовно походження династії існує багато історичних легенд та міфів. Згідно одних — Ганги мають північне походження, згідно інших — південне (із сучасного Карнатака або Тамілнаду).
В цілому утворення держави Західних гангів пов'язують з південним походом Самудрагупти у 350 році. Першим володарем став Конгані-варман Мадґава, що прийняв титул магараджи. Територія цієї держави була відома під назвою Гангаваді (з 725 року ця назву офіційно затвердилася), обіймала значну частину Карнатаки (ці землі здебільшого були отриманні до 430 року). Столицей спочатку був Колар, з початком посилення її було у 390 році перенесено до Талаванапура (сучасний Талакад на річці Кавері, в окрузі Майсур).
За контроль над південь Індостану Західні Ганги стикнулися з державами Кадамба, Паллава, Пандья й Чера. До 520 року в союзі із Чалук'я вони завдали рішучої поразки Кадамбі, захопивши у тої південні райони.
З посиленням влади Чалук'я Західні Ганги вимушено визнають формальну залежність від цієї держави. Разом з ними виступають проти інших держав Індостану, особливо Паллавів. Конфлікт з Паллавами посилюється у 690-х роках, особливо запеклі війні тривали у 710-720-х роках, що тривали за правління магараджи Дурвініти. Перемогу було досягнуто лише за магараджи Шріпуруши (одного з найуспішніших володарів), який у 730-х роках здолав Нанді-вармана II. Втім нова війна з Пандьєю завершилася поразкою, проте Шріпуруша досяг миру завдяки династичної угоди.
В цей час на півночі владу захопили Раштракути, які у 753 році повалили Чалук'їв. на відміну від останніх раштракутські володарі поставили за мету підкорення усього півдня Індостану. У цій боротьбі Західні Ганги за магарджей Шивамари II й Рачамалли I намагалися зберегти свою незалежність. Втім раштракутські війська на чолі із Дхрувою та Говіндою III завдали нищівної поразки Західним Гангам, які вимушені були визнати себе данниками. Водночас Гангів пов'язали з Раштракутами численні династичні шлюби. З цього моменту західні Ганги забезпечували захист кордонів імперії Раштракутів на півдні, брали участь у всіх їх походах (проти раджпутів, Гуджара-Пратіхарів, Чола). Найзначущою була поміч Бутуги II у перемозі над Чолами у 924 році при Таколамі. Цей період відомий першою згадкою про м. Бангалор (890 рік).
Ситуація для Західних гангів погіршилася у 982 році, після повалення династії Раштракутів Західними Чалук'ями та Чола. В цих обставинах володарі , та вимушені були стримувати військовий тиск Чола. Проте у 999 році зазнали остаточної поразки, а 1000 році держава Західних гангів припинило своє існування.
Деякі дрібні раджі з роду Західних Гангів існували як васали Чола та Хойсалів до XIII ст.
Адміністрація
Спочатку державне управління розвивалося під впливом імперії гуптів, а згодом Західними Гангами багато було запозичено від Чалук'я.
Уся держава поділялася на провінції (раштри), які складалися з районів (деса), а ті — з сіл (наду), що керувалися старійшинами (грамаврідхами). Таких наду нараховують до 1000.
Державний апарат складався з першого міністра (сарвадхікарі), скрабника (шрібхандарі), чиновника на кшталт міністра закордонних справ (сандхівірграґі)., головного міністра (магапрадхана), міністра (прадхана), завідувача царського палацу (нійогі), чиновник на кшталт мажордома (пад'яра).
Основними військовими посадами були командир (данданаяка), командир корпусу слонів (ґаджасагані), командувач кавалерією (тхурагасагарі).
Знать займала як цивільні, так й військові посади, могла мати від магарджи земельні пожалування. Такі землевласники називалися арасами.
Релігійна політика
За час існування цієї держави її володарі переважно підтримували або сповідували джайнізм (особливо починаючи з VIII ст.). Водночас зберігав вплив індуїзм у вигляду шиваїзму, брахманізму, ведичного вішнуїзму. Брахмани залишалися доволі впливовою кастою. В цілому магараджи сповідували релігійну терпимість.
Перші володарі були затятими шиваїстами та прихильниками брахманізму. У VI–VII ст. поступово набуває вплив ведичний вішнуїзм. Про це свідчить приналежність царської родини та дотримання ними таких ведичних ритуалів, як ашвамедхі (жертвоприношення коня) і хіраньягарбха.
Починаючи з магараджи Шівамари силу набувають джайністи, проте згодом деякий вплив повертають прихильники шиваїзму.
Економіка
Основу наповнення скарбниці складали якісна податкова система та результат від реалізації сільськогосподарської продукції (цукрової тростини, бетеля, дагусу, кокосового горіха, олії, рису), тваринництва. Сільське господарство було доволі розвинене й давало гарний результат завдяки сприятливим ґрунтам, клімату, а також діям влади з меліорації, зрошення засіяних ділянок.
Більша частина землі належала державі в особі магараджи. Землями також розпоряджалися сільські громади, магараджа наділяв землею вождів племен, аристократів, військових, численні храми. Часто храми або видатні службовців позбавлялися плати за землю. Такі ділянки називалися манья.
Податки розподілялися на внутрішні, тобто на користування землею (антхакара), зовнішні, тобто збори й мита на імпортні товари (шуліка) подарунки магарджі від залежних володарів (уткота). Усі вони переважно були у натуральному вигляді. Існували також грошові виплати (хіран'я). Кожен із цих податків розподілялися в залежності від соціального стану на підвиди (на товари феодала, місцевий податок на сільськогосподарські угіддя, на корів, військові податки).
Архітектура
Вплив релігійних течій відображено у зведенні храмів, монументів, різних святинь. Яскравим прикладом впливу джайнізму є монументу Гоматешвара (18 м заввишки), Шраванабелагола, Камбадахаллі (споруджені з 900 до 1000 року). Поряд з Гоматешварою розташовані три стовпи (магастхамбхи).
Водночас мистецтво Західних Гангів відчуло вплив Паллавів та Чалук'я. Це особливо помітно у стелах, стовпах, та монолітах (в основі розташовувався лев, архітектурні обломи були горизонтальними), сама шикхара (вид храму) мала східчастий вигляд. Найвідомішими індуїстськими храмами цього періоду — Рамешвара (м. Нарасамангала), Нагешвара (м. Бегур), Калешвара (м. Аралагуппе).
Особливого успіху було досягнуто у створенні скульптур міфічних героїв та богів. Тут помітна анатомічна точність, пропорційна точність й симетрія, що при цьому поєднувалося зо артистизмом і майстерністю.
Література
Магараджи Західних Гангів сприяли розвитку мови каннада, в цьому продовжуючи традицію держави Кадамба. При цьому з VII ст. каннада стала використовуватися в офіційних документах більше й частіше, ніж санскрит.
Значний внесок у розвиток прози каннадою вніс володар Дурвініта, що був талановитим письменником. Продовжив його справу Кавіраджамарга. Талановитим поетом був Нага-варман, автор «Чандомбудхі» та «Карнатака Кадамбарі» — найраніших поем каннадою.
Наприкінці існування держави з'являються прозові твори мовою каннада («Чавундарая-пурана» автора Чавундараї), на початку X ст. творив Гуна-варман (автор «Судраки» й «Харівамши» мовою каннада).
В епоху класичної санскритської літератури (співволодар володаря Вішнугопи) склав трактат «Датака Сутравріті», який було засноване на більш ранніх працях з еротики. Відомим санскритськими творами з прози цього часу були «Аді-пурана» (автор Аді) й «Уттара-пурана» (автор Уттара).
Магараджи
- Конгані-варман Мадгава (350–370)
- (370–390)
- (390–410)
- (410–430) разом з
- (430–469)
- Авініта (469–529)
- Дурвініта (529–579)
- (579–604)
- (604–629)
- (629–654)
- (654–679)
- (679–726)
- Шріпуруша (726–788)
- Шивамара II (788–816)
- Рачамалла I (816–843)
- (843–870)
- (870–907)
- (907–921)
- (921–933)
- (933–938)
- Бутуга II (938–961)
- (961–963)
- (963–975)
- (975–986)
- (986–999)
- (999)
Джерела
- Chopra, Ravindran, Subrahmanian, P.N., T.K., N. (2003). History of South India (Ancient, Medieval and Modern) Part I. New Delhi: Chand publications. .
- Sarma, I.K. (1992). Temples of the Gangas of Karnataka. New Delhi: Archaeological Survey of India. .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Західні Ганги |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidni Gangi ಪಶ ಚ ಮ ಗ ಗ ಸ ಸ ಥ ನ dinastiya sho pravila chastinoyu pivdennogo Indostanu pislya zanepadu Pallaviv Cya dinastiya keruvalasya magaradzhami pershim z yakih buv Kongani varman Madgava Pravlinnya ciyeyi dinastiyi trivalo 650 rokiv Bula povalena derzhavoyu Chola Zahidni Gangi 350 1000 Zahidni Gangi istorichni kordoni na kartiderzhava Zahidnih Gangiv Stolicya Kolar Movi Kannada Sanskrit Religiyi Dzhajnizm Forma pravlinnya Monarhiya Prezident Kongani varman Madgava Istoriya Zasnuvannya 350 Padinnya 1000 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zahidni GangiIstoriyaStosovno pohodzhennya dinastiyi isnuye bagato istorichnih legend ta mifiv Zgidno odnih Gangi mayut pivnichne pohodzhennya zgidno inshih pivdenne iz suchasnogo Karnataka abo Tamilnadu V cilomu utvorennya derzhavi Zahidnih gangiv pov yazuyut z pivdennim pohodom Samudragupti u 350 roci Pershim volodarem stav Kongani varman Madgava sho prijnyav titul magaradzhi Teritoriya ciyeyi derzhavi bula vidoma pid nazvoyu Gangavadi z 725 roku cya nazvu oficijno zatverdilasya obijmala znachnu chastinu Karnataki ci zemli zdebilshogo buli otrimanni do 430 roku Stolicej spochatku buv Kolar z pochatkom posilennya yiyi bulo u 390 roci pereneseno do Talavanapura suchasnij Talakad na richci Kaveri v okruzi Majsur Za kontrol nad pivden Indostanu Zahidni Gangi stiknulisya z derzhavami Kadamba Pallava Pandya j Chera Do 520 roku v soyuzi iz Chaluk ya voni zavdali rishuchoyi porazki Kadambi zahopivshi u toyi pivdenni rajoni Z posilennyam vladi Chaluk ya Zahidni Gangi vimusheno viznayut formalnu zalezhnist vid ciyeyi derzhavi Razom z nimi vistupayut proti inshih derzhav Indostanu osoblivo Pallaviv Konflikt z Pallavami posilyuyetsya u 690 h rokah osoblivo zapekli vijni trivali u 710 720 h rokah sho trivali za pravlinnya magaradzhi Durviniti Peremogu bulo dosyagnuto lishe za magaradzhi Shripurushi odnogo z najuspishnishih volodariv yakij u 730 h rokah zdolav Nandi varmana II Vtim nova vijna z Pandyeyu zavershilasya porazkoyu prote Shripurusha dosyag miru zavdyaki dinastichnoyi ugodi V cej chas na pivnochi vladu zahopili Rashtrakuti yaki u 753 roci povalili Chaluk yiv na vidminu vid ostannih rashtrakutski volodari postavili za metu pidkorennya usogo pivdnya Indostanu U cij borotbi Zahidni Gangi za magardzhej Shivamari II j Rachamalli I namagalisya zberegti svoyu nezalezhnist Vtim rashtrakutski vijska na choli iz Dhruvoyu ta Govindoyu III zavdali nishivnoyi porazki Zahidnim Gangam yaki vimusheni buli viznati sebe dannikami Vodnochas Gangiv pov yazali z Rashtrakutami chislenni dinastichni shlyubi Z cogo momentu zahidni Gangi zabezpechuvali zahist kordoniv imperiyi Rashtrakutiv na pivdni brali uchast u vsih yih pohodah proti radzhputiv Gudzhara Pratihariv Chola Najznachushoyu bula pomich Butugi II u peremozi nad Cholami u 924 roci pri Takolami Cej period vidomij pershoyu zgadkoyu pro m Bangalor 890 rik Situaciya dlya Zahidnih gangiv pogirshilasya u 982 roci pislya povalennya dinastiyi Rashtrakutiv Zahidnimi Chaluk yami ta Chola V cih obstavinah volodari ta vimusheni buli strimuvati vijskovij tisk Chola Prote u 999 roci zaznali ostatochnoyi porazki a 1000 roci derzhava Zahidnih gangiv pripinilo svoye isnuvannya Deyaki dribni radzhi z rodu Zahidnih Gangiv isnuvali yak vasali Chola ta Hojsaliv do XIII st AdministraciyaSpochatku derzhavne upravlinnya rozvivalosya pid vplivom imperiyi guptiv a zgodom Zahidnimi Gangami bagato bulo zapozicheno vid Chaluk ya Usya derzhava podilyalasya na provinciyi rashtri yaki skladalisya z rajoniv desa a ti z sil nadu sho keruvalisya starijshinami gramavridhami Takih nadu narahovuyut do 1000 Derzhavnij aparat skladavsya z pershogo ministra sarvadhikari skrabnika shribhandari chinovnika na kshtalt ministra zakordonnih sprav sandhivirgragi golovnogo ministra magapradhana ministra pradhana zaviduvacha carskogo palacu nijogi chinovnik na kshtalt mazhordoma pad yara Osnovnimi vijskovimi posadami buli komandir dandanayaka komandir korpusu sloniv gadzhasagani komanduvach kavaleriyeyu thuragasagari Znat zajmala yak civilni tak j vijskovi posadi mogla mati vid magardzhi zemelni pozhaluvannya Taki zemlevlasniki nazivalisya arasami Religijna politikaZa chas isnuvannya ciyeyi derzhavi yiyi volodari perevazhno pidtrimuvali abo spoviduvali dzhajnizm osoblivo pochinayuchi z VIII st Vodnochas zberigav vpliv induyizm u viglyadu shivayizmu brahmanizmu vedichnogo vishnuyizmu Brahmani zalishalisya dovoli vplivovoyu kastoyu V cilomu magaradzhi spoviduvali religijnu terpimist Pershi volodari buli zatyatimi shivayistami ta prihilnikami brahmanizmu U VI VII st postupovo nabuvaye vpliv vedichnij vishnuyizm Pro ce svidchit prinalezhnist carskoyi rodini ta dotrimannya nimi takih vedichnih ritualiv yak ashvamedhi zhertvoprinoshennya konya i hiranyagarbha Pochinayuchi z magaradzhi Shivamari silu nabuvayut dzhajnisti prote zgodom deyakij vpliv povertayut prihilniki shivayizmu EkonomikaOsnovu napovnennya skarbnici skladali yakisna podatkova sistema ta rezultat vid realizaciyi silskogospodarskoyi produkciyi cukrovoyi trostini betelya dagusu kokosovogo goriha oliyi risu tvarinnictva Silske gospodarstvo bulo dovoli rozvinene j davalo garnij rezultat zavdyaki spriyatlivim gruntam klimatu a takozh diyam vladi z melioraciyi zroshennya zasiyanih dilyanok Bilsha chastina zemli nalezhala derzhavi v osobi magaradzhi Zemlyami takozh rozporyadzhalisya silski gromadi magaradzha nadilyav zemleyu vozhdiv plemen aristokrativ vijskovih chislenni hrami Chasto hrami abo vidatni sluzhbovciv pozbavlyalisya plati za zemlyu Taki dilyanki nazivalisya manya Podatki rozpodilyalisya na vnutrishni tobto na koristuvannya zemleyu anthakara zovnishni tobto zbori j mita na importni tovari shulika podarunki magardzhi vid zalezhnih volodariv utkota Usi voni perevazhno buli u naturalnomu viglyadi Isnuvali takozh groshovi viplati hiran ya Kozhen iz cih podatkiv rozpodilyalisya v zalezhnosti vid socialnogo stanu na pidvidi na tovari feodala miscevij podatok na silskogospodarski ugiddya na koriv vijskovi podatki ArhitekturaVpliv religijnih techij vidobrazheno u zvedenni hramiv monumentiv riznih svyatin Yaskravim prikladom vplivu dzhajnizmu ye monumentu Gomateshvara 18 m zavvishki Shravanabelagola Kambadahalli sporudzheni z 900 do 1000 roku Poryad z Gomateshvaroyu roztashovani tri stovpi magasthambhi Vodnochas mistectvo Zahidnih Gangiv vidchulo vpliv Pallaviv ta Chaluk ya Ce osoblivo pomitno u stelah stovpah ta monolitah v osnovi roztashovuvavsya lev arhitekturni oblomi buli gorizontalnimi sama shikhara vid hramu mala shidchastij viglyad Najvidomishimi induyistskimi hramami cogo periodu Rameshvara m Narasamangala Nageshvara m Begur Kaleshvara m Aralaguppe Osoblivogo uspihu bulo dosyagnuto u stvorenni skulptur mifichnih geroyiv ta bogiv Tut pomitna anatomichna tochnist proporcijna tochnist j simetriya sho pri comu poyednuvalosya zo artistizmom i majsternistyu LiteraturaMagaradzhi Zahidnih Gangiv spriyali rozvitku movi kannada v comu prodovzhuyuchi tradiciyu derzhavi Kadamba Pri comu z VII st kannada stala vikoristovuvatisya v oficijnih dokumentah bilshe j chastishe nizh sanskrit Znachnij vnesok u rozvitok prozi kannadoyu vnis volodar Durvinita sho buv talanovitim pismennikom Prodovzhiv jogo spravu Kaviradzhamarga Talanovitim poetom buv Naga varman avtor Chandombudhi ta Karnataka Kadambari najranishih poem kannadoyu Naprikinci isnuvannya derzhavi z yavlyayutsya prozovi tvori movoyu kannada Chavundaraya purana avtora Chavundarayi na pochatku X st tvoriv Guna varman avtor Sudraki j Harivamshi movoyu kannada V epohu klasichnoyi sanskritskoyi literaturi spivvolodar volodarya Vishnugopi sklav traktat Dataka Sutravriti yakij bulo zasnovane na bilsh rannih pracyah z erotiki Vidomim sanskritskimi tvorami z prozi cogo chasu buli Adi purana avtor Adi j Uttara purana avtor Uttara MagaradzhiKongani varman Madgava 350 370 370 390 390 410 410 430 razom z 430 469 Avinita 469 529 Durvinita 529 579 579 604 604 629 629 654 654 679 679 726 Shripurusha 726 788 Shivamara II 788 816 Rachamalla I 816 843 843 870 870 907 907 921 921 933 933 938 Butuga II 938 961 961 963 963 975 975 986 986 999 999 DzherelaChopra Ravindran Subrahmanian P N T K N 2003 History of South India Ancient Medieval and Modern Part I New Delhi Chand publications ISBN 81 219 0153 7 Sarma I K 1992 Temples of the Gangas of Karnataka New Delhi Archaeological Survey of India ISBN 0 19 560686 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zahidni Gangi