Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
За́мкова гора́ (Княжа гора, гора «Високий Замок») — один з пагорбів у місті Львові, найвища точка міста — 413 м над рівнем моря. За австрійських часів її називали Пісковою горою, а після відвідин у 1851 році цісарем — горою Франца Йосифа.
| Замкова | ||||
 | ||||
| 49°50′53″ пн. ш. 24°02′21″ сх. д. / 49.84806° пн. ш. 24.03917° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |  Україна, Львів | |||
| Система | Львівське плато | |||
| Тип | ерозійно-денудаційний | |||
| Висота | 413 м | |||
  Замкова Замкова (Україна) | ||||
 Замкова гора у Вікісховищі | ||||
На вершині розташований оглядовий майданчик, до якого веде спіральна пішохідна доріжка. Майданчик та доріжка освітлюються в темну пору доби.
Історія
За версією Івана Крип'якевича (опублікована у 1930-х), яку підтверджує панорама Гоґенберґа, стара Замкова гора — найвища з гір (пагорбів) Львова до початку робіт із заліснення схилів пагорбів, створення парку «Високий Замок» у 1830-х роках.
У давні часи в цій місцевості відома назва «Будельниця», що могла позначати муроване укріплення княжих часів — оборонну вежу — «стовп», або ж княжий палац. У період готичного Львова ця назва трансформувалася у «Бідель».
1870 року під час розкопок було виявлено верству вугілля, попелу, під нею залишки дубових підвалин — ймовірно, залишок укріплень княжих часів; також черепи, крем'яні вістря, посуд з недопаленими кістками. Підвалини не досліджувалися, вони пропали безслідно.
Під час розкопок, проведених у 1950-х роках Олексієм Ратичем, виявлено основу круглої вежі, яку датують межею XII—XIII століть, себто періодом правління галицько-волинського князя Романа Мстиславича. Ймовірно, це була південно-західна вежа дерев'яної фортеці, що мала дві муровані вежі.
З історичних джерел відомо, що перша фортеця виникла на Замковій горі за часів галицько-волинського князя Лева Даниловича — Високий замок (на відміну від Низького замку на березі річки Полтви). За наказом польського короля Казимира III Високий замок вибудували з каменю.
У 1648 році гору і замок здобули козацькі загони під проводом Максима Кривоноса. Під час штурму Львова шведським військом короля Карла XII замок уже ніхто не боронив і впродовж XVIII століття він поступово перетворився на руїну, камінь з яких у XIX столітті використовували для будівництва кам'яниць та мощення вулиць.
Прихильники краси міста у 1835—1839 роках обсадили гору деревами, кущами. У 1845 році на терасі, яка з'явилася після засипання яру (з боку Княжої гори) між Замковою та Княжою, збудували кав'ярню.
За австрійських часів пагорб називали Пісковою горою (нім. Sandberg), а після того, як тут побував у 1851 році цісар — горою Франца Йосифа. Цісар побував тут і в 1855 році (увечері), коли також оглядав ілюмінацію на його честь.
З 1869 року на горі почали насипати копець Люблінської унії. Його висота, за різними джерелами, коливається в межах 410—413 метрів над рівнем моря, а над підніжжям гори копець височіє (з боку Підзамчого) на 150—160 метрів.
У парку «Високий Замок» близько півстоліття тому встановили пам'ятний камінь із написом:
 | 14 (24) жовтня 1648 року селянсько-козацькі загони під керівництвом героя визвольної війни полковника Максима Кривоноса розгромили військо польсько-шляхетських загарбників і здобули замок на цій горі. |  |
З нагоди 350-річчя цієї події були наміри використати цей пам'ятний знак як постамент для спорудження пам'ятника Максимові Кривоносу. Однак не знайшлося коштів для реалізації цього проєкту.
У 1883 році на нижній терасі гори з боку Папарівки було встановлено пам'ятний камінь на честь перемоги війська під проводом короля Яна III Собеського над татарським військом у 1675 році. Нині на цій занедбаній пам'ятці можна прочитати лише фрагменти напису польською мовою, повний текст якого був таким:
| | Р. Б. 1675, дня 24 серпня на Лисиницьких полях, які видно з цього узгір'я, Ян III Собеський, король польський, великий князь литовський та ін. на чолі 6000 польських лицарів розгромив 40000 татарську орду, що наступала на Львів. Вшановуючи пам'ять героїчного оборонця, Рада м. Львова в 200-ту річницю визволення Відня, 12 вересня 1883 р., поклала цей камінь. | |
За радянських часів Високий Замок пробували називати Княжою горою.
Донедавна під копцем Люблінської унії стояла фігура лева Лоренцовича, що був пожертвуваний родиною Лоренцовичів і прикрашав стару львівську ратушу. Тепер скульптуру забрали до Львівського історичного музею, де її мають відреставрувати.
Див. також
Примітки
- За балтійською системою висот
Джерела
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів: Каменяр, 1991. — 168 с. — С. 21–27. — .
- Львів: туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 1999. — С. 90—91.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Visokij zamok znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zamkova gora Za mkova gora Knyazha gora gora Visokij Zamok odin z pagorbiv u misti Lvovi najvisha tochka mista 413 m nad rivnem morya Za avstrijskih chasiv yiyi nazivali Piskovoyu goroyu a pislya vidvidin u 1851 roci cisarem goroyu Franca Josifa ZamkovaViglyad na Zamkovu goru z vulici ZelenoyiViglyad na Zamkovu goru z vulici Zelenoyi49 50 53 pn sh 24 02 21 sh d 49 84806 pn sh 24 03917 sh d 49 84806 24 03917Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina LvivSistema Lvivske platoTip erozijno denudacijnijVisota 413 mZamkovaZamkova Ukrayina Zamkova gora u Vikishovishi Na vershini roztashovanij oglyadovij majdanchik do yakogo vede spiralna pishohidna dorizhka Majdanchik ta dorizhka osvitlyuyutsya v temnu poru dobi IstoriyaPanorama Gogenberga Za versiyeyu Ivana Krip yakevicha opublikovana u 1930 h yaku pidtverdzhuye panorama Gogenberga stara Zamkova gora najvisha z gir pagorbiv Lvova do pochatku robit iz zalisnennya shiliv pagorbiv stvorennya parku Visokij Zamok u 1830 h rokah U davni chasi v cij miscevosti vidoma nazva Budelnicya sho mogla poznachati murovane ukriplennya knyazhih chasiv oboronnu vezhu stovp abo zh knyazhij palac U period gotichnogo Lvova cya nazva transformuvalasya u Bidel 1870 roku pid chas rozkopok bulo viyavleno verstvu vugillya popelu pid neyu zalishki dubovih pidvalin jmovirno zalishok ukriplen knyazhih chasiv takozh cherepi krem yani vistrya posud z nedopalenimi kistkami Pidvalini ne doslidzhuvalisya voni propali bezslidno Pid chas rozkopok provedenih u 1950 h rokah Oleksiyem Ratichem viyavleno osnovu krugloyi vezhi yaku datuyut mezheyu XII XIII stolit sebto periodom pravlinnya galicko volinskogo knyazya Romana Mstislavicha Jmovirno ce bula pivdenno zahidna vezha derev yanoyi forteci sho mala dvi murovani vezhi Z istorichnih dzherel vidomo sho persha fortecya vinikla na Zamkovij gori za chasiv galicko volinskogo knyazya Leva Danilovicha Visokij zamok na vidminu vid Nizkogo zamku na berezi richki Poltvi Za nakazom polskogo korolya Kazimira III Visokij zamok vibuduvali z kamenyu U 1648 roci goru i zamok zdobuli kozacki zagoni pid provodom Maksima Krivonosa Pid chas shturmu Lvova shvedskim vijskom korolya Karla XII zamok uzhe nihto ne boroniv i vprodovzh XVIII stolittya vin postupovo peretvorivsya na ruyinu kamin z yakih u XIX stolitti vikoristovuvali dlya budivnictva kam yanic ta moshennya vulic Prihilniki krasi mista u 1835 1839 rokah obsadili goru derevami kushami U 1845 roci na terasi yaka z yavilasya pislya zasipannya yaru z boku Knyazhoyi gori mizh Zamkovoyu ta Knyazhoyu zbuduvali kav yarnyu Za avstrijskih chasiv pagorb nazivali Piskovoyu goroyu nim Sandberg a pislya togo yak tut pobuvav u 1851 roci cisar goroyu Franca Josifa Cisar pobuvav tut i v 1855 roci uvecheri koli takozh oglyadav ilyuminaciyu na jogo chest Kopec Lyublinskoyi uniyi 1915 Z 1869 roku na gori pochali nasipati kopec Lyublinskoyi uniyi Jogo visota za riznimi dzherelami kolivayetsya v mezhah 410 413 metriv nad rivnem morya a nad pidnizhzhyam gori kopec visochiye z boku Pidzamchogo na 150 160 metriv U parku Visokij Zamok blizko pivstolittya tomu vstanovili pam yatnij kamin iz napisom 14 24 zhovtnya 1648 roku selyansko kozacki zagoni pid kerivnictvom geroya vizvolnoyi vijni polkovnika Maksima Krivonosa rozgromili vijsko polsko shlyahetskih zagarbnikiv i zdobuli zamok na cij gori Z nagodi 350 richchya ciyeyi podiyi buli namiri vikoristati cej pam yatnij znak yak postament dlya sporudzhennya pam yatnika Maksimovi Krivonosu Odnak ne znajshlosya koshtiv dlya realizaciyi cogo proyektu Suchasnij viglyad Zamkovoyi gori viglyad iz miscevosti Znesinnya U 1883 roci na nizhnij terasi gori z boku Paparivki bulo vstanovleno pam yatnij kamin na chest peremogi vijska pid provodom korolya Yana III Sobeskogo nad tatarskim vijskom u 1675 roci Nini na cij zanedbanij pam yatci mozhna prochitati lishe fragmenti napisu polskoyu movoyu povnij tekst yakogo buv takim R B 1675 dnya 24 serpnya na Lisinickih polyah yaki vidno z cogo uzgir ya Yan III Sobeskij korol polskij velikij knyaz litovskij ta in na choli 6000 polskih licariv rozgromiv 40000 tatarsku ordu sho nastupala na Lviv Vshanovuyuchi pam yat geroyichnogo oboroncya Rada m Lvova v 200 tu richnicyu vizvolennya Vidnya 12 veresnya 1883 r poklala cej kamin Za radyanskih chasiv Visokij Zamok probuvali nazivati Knyazhoyu goroyu Donedavna pid kopcem Lyublinskoyi uniyi stoyala figura leva Lorencovicha sho buv pozhertvuvanij rodinoyu Lorencovichiv i prikrashav staru lvivsku ratushu Teper skulpturu zabrali do Lvivskogo istorichnogo muzeyu de yiyi mayut vidrestavruvati Div takozhKnyazha gora Lviv Kopec Lyublinskoyi uniyi Gora Leva Pagorbi Lvova Visokij ZamokKnyazha gora Lviv Park Visokij Zamok PrimitkiZa baltijskoyu sistemoyu visotDzherelaKrip yakevich I P Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 168 s S 21 27 ISBN 5 7745 0316 X Lviv turistichnij putivnik Lviv Centr Yevropi 1999 S 90 91