Замки Франконської Швейцарії — замки, що розташовані на території , яка являє собою гористу місцевість в Німеччині, обмежену річками Пегніц, Редніц і Майн. Історія франконських лицарських родів розпочинається ще у кінці X — початку XI століть, коли лицарські замки використовувались як форпости на кордоні з землями войовничих слов'янських племен.
Історія
Історія франконських лицарських родів бере свій початок з кінця X — початку XI століть, коли лицарські замки служили форпостами на кордоні з землями, зайнятими войовничими слов'янськими племенами, які прийшли туди на спустошені, після епохи Великого переселення народів, території. Ця протидія, в якому німецька сторона мала стратегічну перевагу, набуло характеру «Натиску на Схід», супроводжувався поширенням, як імперської влади, так і християнства. І в цьому процесі лицарство мало таке ж значення, як і монастирі. Буквально кожна скеля, придатна для побудови на ній замку, використовувалась для зміцнення навколишніх територій, де в критичні моменти могло сховатись нечисленне в той час сільське населення, яке перебувало в кріпацтві.
В часи, коли влада імператора послаблювалася та контроль над лицарством, як опір центральної влади, зменшувався, а свавілля феодалів зростало. Однак неможна сказати, що Франконська Швейцарія була територією безгранної анархії лицарів, які професійно займаються розбоєм із власних замків, що виконували функцію розбійницьких гнізд.
Масове будівництво замків почалось у часи правління короля Східно-Франкського королівства Генріха I Птахолова, який роздавав в ленне володіння знову освоєні землі. Продовжив цей процес імператор Священної Римської імперії Оттон I Великий, з його допомоги були утворені передумови для створення єпископства в Бамберзі, часів правління імператора Генріха II Святого. Кількість замків при його правлінні досягло 190.
Зміцніла влада єпископів Бамберга, заможних патриціїв Нюрнберга та маркграфів Байрота були зацікавлені в безпеці торговельних шляхів, що призвело до обмеження свавілля лицарства.
У XV столітті більшість замків було розграбовано та спалено гуситами під час Гуситських війн. Те, що вдалося відновити, було знову зруйновано в часи Селянської війни в Німеччині в XVI сторіччі.
В наступному столітті знову почалось руйнування замків, але вже під час Тридцятилітньої війни, й тому, більшість фортець навіть зараз знаходяться в руїнах.
Найбільший удар землеволодіння стародавніх родів отримало під час Наполеонівських війн в кінці XVII — початку XIX століття, що суттєво змінило політичну картину регіону. Цей процес завершився у 1803 році з виникненням королівства Баварія, коли ліквідацією кріпосного права була усунена економічна база лицарства.
Тим не менш, на території Франконскої Швейцарії є родові маєтки, а також замки, що знаходились під владою нових, а іноді й старих господарів.
Замки на рубежі Нового часу
У 1415 році німецький теолог Ян Гус був спалений в Констанці, як єретик. Ця подія стала приводом до початку селянських повстань. В 1430 році проти гуситів був прийнятий хрестовий похід, через те, що гусити розграбували та спалили до тла міста: Гоф, Кульмбах, Байрот, Вайшенфельд, Еберманштадт та Гройсен. Однак Нюрнберг та Бамберг вціліли, бо їм вдалось відкупитися, виплатив від кожного з міст суму в 12 000 гульденів. Для компенсації своїх витрат єпископ Бамберга наклав на містян протягом року новий податок, під назвою "гуситський". Після рейду у Франконську Швейцарію повстанці поверталися назад до себе в Богемію, везучи 3000 возів, заповнених награбованим майном.
Місцевість розоряли також дві Маркграфські війни, причиною яких було бажання маркграфів отримати повністю незалежну від центральної влади територію.
Так маркграф Альбрехт Ахілл Бранденбурзький, який володів територією від Єгера до Уффенхайма, зовсім не рахувався з імперською адміністрацією, що знаходиться в Нюрнберзі. Однак, попри те, що він був бургграфом Нюрнберга, місто йому не підкорявся. Відповідно до заведеного порядку маркграф був головою земельного суду, що було причиною постійної ворожнечі й конфліктів. Містяни не допускали введення в місті чеканної графом монети й нерідко виправдовували містян, засуджених його судом.
Їх не влаштовувала вимога маркграфа оплатити його військові витрати на війну з гуситами і відмовилися виплатити йому необхідні 120 000 гульденів.
У 1449 році маркграф виказав містянам ультиматум. Ті в свою чергу заручилися підтримкою 30 міст, а маркграф уклав союз із 30-ма князями. Війська маркграфа оточили місто і за його наказом розгромили й пограбували його околиці. Містяни в свою чергу в один з місяців розграбували 50 сіл, що належали маркграфу та забрали 4000 голів худоби.
В результаті військових дій згоріли до тла міста: Грефенберг, Калхройт, Хільпольштайн, Еффельтріх та Керсбах. Супротивні сторони в цій війні не прагнули до перемоги шляхом головного бою. Передбачалося, що ворог буде переможений шляхом заподіяння йому матеріальної шкоди. Оскільки села і подібні за розмірами з ними поселення не мали права мати захисні споруди, тому заподіяння цієї шкоди було легкою справою.
З часом, жителі союзного з маркграфом міста Еффельтріха проявили ініціативу: вони використали цвинтарну огорожу як основу для оборонної стінки. Так у Німеччині з'явився новий вид оборонної споруди — вєркірха. Зрештою, сторони настільки розорили один одного, що ця війна припинилася сама собою.
У 1524 році жителі Франконськой Швейцарії, незадоволені зростанням поборів і панщиною підняли повстання, однією з вимог якого було отримання права на вилов риби й полювання у лісах. Повстання, що почалося в районі Форхайма було придушено в самому початку. Однак, коли пройшов слух про те, що єпископ має намір застосувати санкції до послідовників Лютера, повстання розгорілося з новою силою. Близько 8000 селян створили табір навколо Бамберга, пограбували монастир Михайла і будинки заможних містян і аристократів. Всього було знищено близько 100 замків, монастирів та різних маєтків. Повсталі палили книги бібліотек, припускаючи, що в них містяться боргові документи.
Хоча території близько Кульмбаха і місто Нюрнберг залишилися недоторканими, лише через те що адміністрація міст йшла на невеликі, але помітні поступки щодо оподаткування.
Друга маркграфська війна (1541—1553) була розпочата маркграфом Альбрехтом II Алкібіадом Бранденбург-Кульмбахским з тією ж метою, що і перша. Він почав з того, що обложив Нюрнберг. Він також позбавив єпископа Бамберга половини його земель і зробив це з відома імператора, який потребував військової допомоги від Алкібіада. Потужні стіни врятували Нюрнберг від розграбування, але і він повинен був виплатити Алкібіаду 600 000 гульденів. В 1553 році через таємні зради був узятий , а також був спалений в тому ж році. Алкібіад мав можливість створити коаліцію та отримати великі політичні вигоди, однак його цікавив тільки грабіж. У тому ж році він зазнав поразки та втік у 1554 році до Франції. На початку 1556 року повернувся в Німеччину до свого зятя маркграфа Карла Баденского у Пфорцгайм, де і помер 8 січня 1557 року.
Див. також
Примітки
- Альбрехт, маркграф бранденбургский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
- Dr. Hans-Peter Siebenhaar, Michael Müller. Frankische Schweiz- Michael Müller Verlag GmbH Erlangen- 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamki Frankonskoyi Shvejcariyi zamki sho roztashovani na teritoriyi yaka yavlyaye soboyu goristu miscevist v Nimechchini obmezhenu richkami Pegnic Rednic i Majn Istoriya frankonskih licarskih rodiv rozpochinayetsya she u kinci X pochatku XI stolit koli licarski zamki vikoristovuvalis yak forposti na kordoni z zemlyami vojovnichih slov yanskih plemen IstoriyaIstoriya frankonskih licarskih rodiv bere svij pochatok z kincya X pochatku XI stolit koli licarski zamki sluzhili forpostami na kordoni z zemlyami zajnyatimi vojovnichimi slov yanskimi plemenami yaki prijshli tudi na spustosheni pislya epohi Velikogo pereselennya narodiv teritoriyi Cya protidiya v yakomu nimecka storona mala strategichnu perevagu nabulo harakteru Natisku na Shid suprovodzhuvavsya poshirennyam yak imperskoyi vladi tak i hristiyanstva I v comu procesi licarstvo malo take zh znachennya yak i monastiri Bukvalno kozhna skelya pridatna dlya pobudovi na nij zamku vikoristovuvalas dlya zmicnennya navkolishnih teritorij de v kritichni momenti moglo shovatis nechislenne v toj chas silske naselennya yake perebuvalo v kripactvi V chasi koli vlada imperatora poslablyuvalasya ta kontrol nad licarstvom yak opir centralnoyi vladi zmenshuvavsya a svavillya feodaliv zrostalo Odnak nemozhna skazati sho Frankonska Shvejcariya bula teritoriyeyu bezgrannoyi anarhiyi licariv yaki profesijno zajmayutsya rozboyem iz vlasnih zamkiv sho vikonuvali funkciyu rozbijnickih gnizd Masove budivnictvo zamkiv pochalos u chasi pravlinnya korolya Shidno Frankskogo korolivstva Genriha I Ptaholova yakij rozdavav v lenne volodinnya znovu osvoyeni zemli Prodovzhiv cej proces imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Otton I Velikij z jogo dopomogi buli utvoreni peredumovi dlya stvorennya yepiskopstva v Bamberzi chasiv pravlinnya imperatora Genriha II Svyatogo Kilkist zamkiv pri jogo pravlinni dosyaglo 190 Zmicnila vlada yepiskopiv Bamberga zamozhnih patriciyiv Nyurnberga ta markgrafiv Bajrota buli zacikavleni v bezpeci torgovelnih shlyahiv sho prizvelo do obmezhennya svavillya licarstva U XV stolitti bilshist zamkiv bulo rozgrabovano ta spaleno gusitami pid chas Gusitskih vijn Te sho vdalosya vidnoviti bulo znovu zrujnovano v chasi Selyanskoyi vijni v Nimechchini v XVI storichchi V nastupnomu stolitti znovu pochalos rujnuvannya zamkiv ale vzhe pid chas Tridcyatilitnoyi vijni j tomu bilshist fortec navit zaraz znahodyatsya v ruyinah Najbilshij udar zemlevolodinnya starodavnih rodiv otrimalo pid chas Napoleonivskih vijn v kinci XVII pochatku XIX stolittya sho suttyevo zminilo politichnu kartinu regionu Cej proces zavershivsya u 1803 roci z viniknennyam korolivstva Bavariya koli likvidaciyeyu kriposnogo prava bula usunena ekonomichna baza licarstva Tim ne mensh na teritoriyi Frankonskoyi Shvejcariyi ye rodovi mayetki a takozh zamki sho znahodilis pid vladoyu novih a inodi j starih gospodariv Zamki na rubezhi Novogo chasu U 1415 roci nimeckij teolog Yan Gus buv spalenij v Konstanci yak yeretik Cya podiya stala privodom do pochatku selyanskih povstan V 1430 roci proti gusitiv buv prijnyatij hrestovij pohid cherez te sho gusiti rozgrabuvali ta spalili do tla mista Gof Kulmbah Bajrot Vajshenfeld Ebermanshtadt ta Grojsen Odnak Nyurnberg ta Bamberg vcilili bo yim vdalos vidkupitisya viplativ vid kozhnogo z mist sumu v 12 000 guldeniv Dlya kompensaciyi svoyih vitrat yepiskop Bamberga naklav na mistyan protyagom roku novij podatok pid nazvoyu gusitskij Pislya rejdu u Frankonsku Shvejcariyu povstanci povertalisya nazad do sebe v Bogemiyu vezuchi 3000 voziv zapovnenih nagrabovanim majnom Zamok Graalsburg ta cerkva Sv Trijci Miscevist rozoryali takozh dvi Markgrafski vijni prichinoyu yakih bulo bazhannya markgrafiv otrimati povnistyu nezalezhnu vid centralnoyi vladi teritoriyu Vagnerivskij Graalsburg Tak markgraf Albreht Ahill Brandenburzkij yakij volodiv teritoriyeyu vid Yegera do Uffenhajma zovsim ne rahuvavsya z imperskoyu administraciyeyu sho znahoditsya v Nyurnberzi Odnak popri te sho vin buv burggrafom Nyurnberga misto jomu ne pidkoryavsya Vidpovidno do zavedenogo poryadku markgraf buv golovoyu zemelnogo sudu sho bulo prichinoyu postijnoyi vorozhnechi j konfliktiv Mistyani ne dopuskali vvedennya v misti chekannoyi grafom moneti j neridko vipravdovuvali mistyan zasudzhenih jogo sudom Yih ne vlashtovuvala vimoga markgrafa oplatiti jogo vijskovi vitrati na vijnu z gusitami i vidmovilisya viplatiti jomu neobhidni 120 000 guldeniv U 1449 roci markgraf vikazav mistyanam ultimatum Ti v svoyu chergu zaruchilisya pidtrimkoyu 30 mist a markgraf uklav soyuz iz 30 ma knyazyami Vijska markgrafa otochili misto i za jogo nakazom rozgromili j pograbuvali jogo okolici Mistyani v svoyu chergu v odin z misyaciv rozgrabuvali 50 sil sho nalezhali markgrafu ta zabrali 4000 goliv hudobi Zamok Altenburg Bamberg V rezultati vijskovih dij zgorili do tla mista Grefenberg Kalhrojt Hilpolshtajn Effeltrih ta Kersbah Suprotivni storoni v cij vijni ne pragnuli do peremogi shlyahom golovnogo boyu Peredbachalosya sho vorog bude peremozhenij shlyahom zapodiyannya jomu materialnoyi shkodi Oskilki sela i podibni za rozmirami z nimi poselennya ne mali prava mati zahisni sporudi tomu zapodiyannya ciyeyi shkodi bulo legkoyu spravoyu Z chasom zhiteli soyuznogo z markgrafom mista Effeltriha proyavili iniciativu voni vikoristali cvintarnu ogorozhu yak osnovu dlya oboronnoyi stinki Tak u Nimechchini z yavivsya novij vid oboronnoyi sporudi vyerkirha Zreshtoyu storoni nastilki rozorili odin odnogo sho cya vijna pripinilasya sama soboyu Zamok Feldenshtajn U 1524 roci zhiteli Frankonskoj Shvejcariyi nezadovoleni zrostannyam poboriv i panshinoyu pidnyali povstannya odniyeyu z vimog yakogo bulo otrimannya prava na vilov ribi j polyuvannya u lisah Povstannya sho pochalosya v rajoni Forhajma bulo pridusheno v samomu pochatku Odnak koli projshov sluh pro te sho yepiskop maye namir zastosuvati sankciyi do poslidovnikiv Lyutera povstannya rozgorilosya z novoyu siloyu Blizko 8000 selyan stvorili tabir navkolo Bamberga pograbuvali monastir Mihajla i budinki zamozhnih mistyan i aristokrativ Vsogo bulo znisheno blizko 100 zamkiv monastiriv ta riznih mayetkiv Povstali palili knigi bibliotek pripuskayuchi sho v nih mistyatsya borgovi dokumenti Hocha teritoriyi blizko Kulmbaha i misto Nyurnberg zalishilisya nedotorkanimi lishe cherez te sho administraciya mist jshla na neveliki ale pomitni postupki shodo opodatkuvannya Druga markgrafska vijna 1541 1553 bula rozpochata markgrafom Albrehtom II Alkibiadom Brandenburg Kulmbahskim z tiyeyu zh metoyu sho i persha Vin pochav z togo sho oblozhiv Nyurnberg Vin takozh pozbaviv yepiskopa Bamberga polovini jogo zemel i zrobiv ce z vidoma imperatora yakij potrebuvav vijskovoyi dopomogi vid Alkibiada Potuzhni stini vryatuvali Nyurnberg vid rozgrabuvannya ale i vin povinen buv viplatiti Alkibiadu 600 000 guldeniv V 1553 roci cherez tayemni zradi buv uzyatij a takozh buv spalenij v tomu zh roci Alkibiad mav mozhlivist stvoriti koaliciyu ta otrimati veliki politichni vigodi odnak jogo cikaviv tilki grabizh U tomu zh roci vin zaznav porazki ta vtik u 1554 roci do Franciyi Na pochatku 1556 roku povernuvsya v Nimechchinu do svogo zyatya markgrafa Karla Badenskogo u Pforcgajm de i pomer 8 sichnya 1557 roku Div takozhZamki UkrayiniPrimitkiAlbreht markgraf brandenburgskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Dr Hans Peter Siebenhaar Michael Muller Frankische Schweiz Michael Muller Verlag GmbH Erlangen 1982 ISBN 3 923278 15 2