Закони про пресу — закони, що стосуються ліцензування книг та свободи вираження поглядів у всіх видах друкарської продукції, насамперед газетах. Свободу преси політичні письменники завжди розглядали як найвищу цінність.
Дайте мені свободу знати, висловлювати та вільно сперечатися відповідно до совісті, це перша серед інших свобод | ||
Історія
До винаходу друкарства, церква стала активно цензурувати книги, у яких висловлювалася точка зору, що не відповідала церковним догмам. Коли була винайдена друкарська машинка німецькі друкарі зарекомендували себе в різних важливих центрах Західної Європи, де вже багато примірників працювали на множенні рукописів. У 1473 р. Людовик XI видав патент на листи (надаючи право друку та продажу книг) Ульдарику Кюрінгу (Ульріх Герінг), який трьома роками раніше створив пресу в Сорбонні (богословський факультет університету в Парижі). Раніше Париж мав більше п'ятдесяти пресів. Церква та університети незабаром виявили вихід книг поза їх контролем. У 1496 р. Папа Олександр VI почав обмежувати, а в 1501 р. випустив буллу проти неліцензійного друку, який запровадив принцип цензури. Між 1524 і 1548 рр. імператорський сейм у Німеччині розробив різні суворі правила; а у Франції, заборонене едиктом, під страхом смерті, друк книг. Однак це було занадто суворо, і незабаром після цього в Сорбонні було надано право вирішувати — система, яка тривала до Революції.
Цензура
Цензура була двох видів: обмежувальною або коригуючою, проте вона перешкоджала опублікуванню робіт, або застосовувала механізм покарання після публікації праці. Також обмежувалися вільні обговорення, що розцінювалося такою ж необхідною частиною цензури, як власне і попереднє узгодження твору до публікації. Томас Мор у своїй Утопії робить карає на смерть особу лише за критику поведінки правлячої влади.
За Єлизавети І Зоряна палата взяла право обмежувати друк Лондоном, Оксфордом та Кембриджем, регулювати кількість друкарень і друкарських пресів, забороняти всі публікації, видані без відповідної ліцензії, та дозволили входити в будинки для пошуку неліцензованих друкованих видань та публікацій.
Див. також
Список літератури
- Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakoni pro presu zakoni sho stosuyutsya licenzuvannya knig ta svobodi virazhennya poglyadiv u vsih vidah drukarskoyi produkciyi nasampered gazetah Svobodu presi politichni pismenniki zavzhdi rozglyadali yak najvishu cinnist Dajte meni svobodu znati vislovlyuvati ta vilno sperechatisya vidpovidno do sovisti ce persha sered inshih svobod Dzhon Milton AreopagitikaIstoriyaDo vinahodu drukarstva cerkva stala aktivno cenzuruvati knigi u yakih vislovlyuvalasya tochka zoru sho ne vidpovidala cerkovnim dogmam Koli bula vinajdena drukarska mashinka nimecki drukari zarekomenduvali sebe v riznih vazhlivih centrah Zahidnoyi Yevropi de vzhe bagato primirnikiv pracyuvali na mnozhenni rukopisiv U 1473 r Lyudovik XI vidav patent na listi nadayuchi pravo druku ta prodazhu knig Uldariku Kyuringu Ulrih Gering yakij troma rokami ranishe stvoriv presu v Sorbonni bogoslovskij fakultet universitetu v Parizhi Ranishe Parizh mav bilshe p yatdesyati presiv Cerkva ta universiteti nezabarom viyavili vihid knig poza yih kontrolem U 1496 r Papa Oleksandr VI pochav obmezhuvati a v 1501 r vipustiv bullu proti nelicenzijnogo druku yakij zaprovadiv princip cenzuri Mizh 1524 i 1548 rr imperatorskij sejm u Nimechchini rozrobiv rizni suvori pravila a u Franciyi zaboronene ediktom pid strahom smerti druk knig Odnak ce bulo zanadto suvoro i nezabarom pislya cogo v Sorbonni bulo nadano pravo virishuvati sistema yaka trivala do Revolyuciyi CenzuraCenzura bula dvoh vidiv obmezhuvalnoyu abo koriguyuchoyu prote vona pereshkodzhala opublikuvannyu robit abo zastosovuvala mehanizm pokarannya pislya publikaciyi praci Takozh obmezhuvalisya vilni obgovorennya sho rozcinyuvalosya takoyu zh neobhidnoyu chastinoyu cenzuri yak vlasne i poperednye uzgodzhennya tvoru do publikaciyi Tomas Mor u svoyij Utopiyi robit karaye na smert osobu lishe za kritiku povedinki pravlyachoyi vladi Za Yelizaveti I Zoryana palata vzyala pravo obmezhuvati druk Londonom Oksfordom ta Kembridzhem regulyuvati kilkist drukaren i drukarskih presiv zaboronyati vsi publikaciyi vidani bez vidpovidnoyi licenziyi ta dozvolili vhoditi v budinki dlya poshuku nelicenzovanih drukovanih vidan ta publikacij Div takozhSvoboda presiSpisok literaturi Cya stattya vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Press Laws Encyclopaedia Britannica 11th ed T V Cambridge University Press angl