Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зава́дка — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 648 осіб.
| село Завадка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Козівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100090060092901 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1538 |
| Населення | 648 |
| Площа | 2,46 км² |
| Густота населення | 263,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82622 |
| Телефонний код | +380 3251 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°00′46″ пн. ш. 23°10′31″ сх. д. / 49.01278° пн. ш. 23.17528° сх. д.Координати: 49°00′46″ пн. ш. 23°10′31″ сх. д. / 49.01278° пн. ш. 23.17528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 700 м |
| Водойми | Завадка, Красець, Лихач, Попів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82631, Львівська обл., Стрийський р-н, с.Козьова |
| Карта | |
  Завадка | |
 Завадка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Завадка розкинулася по обидва боки річки Завадка, на висоті 715 метрів над рівнем моря.
В західній частині села знаходиться гора Клива, висотою 900 м над рівнем моря.
Ґрунти в Завадці піскуваті і підзолисті, дуже зволожені, особливо на «Селищах» і «Замочарем», тому основними зерновими культурами, які вирощували селяни, були жито і овес, а також садили картоплю, капусту, біб. Звичайно, вирощували різну городину і тютюн. Садили також і льон, з якого ткали полотно для одежі і постільної білизини. З обмолоченого жита робили китиці і накривали ними хати.
У селі потоки Красець, Лихач та Попів впадають у річку Завадку. На Устрітті, у нижній частині села, у річку Завадка впадає ліва притока — річка Довжанка.
Історія
Село Завадка засноване у 1538 році і належало Миколаю Чернавському з Голембя, що підтверджується грамотою польського короля Михайла Корибута Вишневецького.
За переказами старожилів, раніше село знаходилося в іншому місці, яке тепер називається Селища, крім того, є ще урочище Цирквища, де ймовірно знаходилась церква. На Селищах є місцина, що називається Цвинтар, де зараз росте лохина, або інакше її називають голубиця (місцеві люди називають її «дурні яфини»). Більше ніде в окрузі лохина не росте.
Село було розташоване на рівнині, що не характерно для Бойківщини. Рівнина простягається вздовж річки Завадки, між горами Клива і Гребля. З невідомих причин, село перенесли на сучасне місце.
Існує легенда, що одного разу, коли здійнялась велика гроза, з дзвіниці сильний вітер зняв дзвони і відніс їх туди, де зараз знаходиться сучасна церква, а від «Цирквища» це кілометрів 3—4.
Церква побудована в 1887 році і рахується пам'яткою архітектури місцевого значення, щоправда, сучасний ремонт церкви зіпсував автентичний бойківський стиль, зокрема, гонта була покрита бляхою, а сама будова церкви оббита дошками (зашальована), тільки виступи вінців зрубу залишили відкритими. Церква Преображення господнього стоїть у центрі села, при дорозі, на рівній ділянці. Місцева церква вперше згадується в документах 1565—1566 рр. Парафія отримала привілей від власника села Миколая Черкавського. В церкві зберігалася ікона «Христос Вседержитель» пензля маляра Івана Середницького з Риботич. Люди поступово почали будувати хати навколо церкви, утворивши сучасне село Завадка.
Ось що говориться в про село Завадка в Географічному словнику Королівства польського і інших слов'янських країв в томі XIII, сторінці 476, від 1895 року:
 | Село Завадка Турківського повіту розташоване за 21 км на південний схід від Турки і 14 км на південний схід від повітового суду у Борині. На південний схід лежить с. Росохач, на південь — Довжки, на південний захід — Задільсько, на захід — Молдавське (прим. тепер Міжгір'я), на північ — Риків, Багнувате, Зубриця, на північний захід Мальмоншталь (німецька колонія в Майдані Дрогобицького повіту). В 1890 році, у селі Завадка, було 133 будинки, 824 мешканці в селі і 3 будинки і 25 мешканців на обшарі (прим. "Обшар тепер назва урочища). В селі проживало 751 греко-католик, 98 євреїв; 826 українців, 9 поляків, 14 німців. (прим. Різниця в чисельності українців і греко-католиків полягає напевно в тому, що деякі українці сповідували римо-католицьку віру). Римо-католицька парафія знаходилась в Турці, греко-католицька на місці, деканат у Висоцьку, Деєцизія у Перемишлі. До Завадківської парафії належали с. Довжки і с. Криве. Територія села була досить обширною. Більша частина власності (багачі і державна властість (скарбове)) становила: ріллі — 107 моргів, лук і садів 74 морги, лісу 1268 моргів. Менша частина власності (середняки і бідні люди) становила: ріллі орної — 918 моргів, лук і садів — 591 морг, пасовища — 955 моргів, лісу — 33морги. (Морг рівний 0,56 га) |  |
Село Завадка було центром Завадківської ґміни Турківського повіту, з часів настання Польської держави з 1920 року по 1939 рік. З 1920 року по 1931 рік Турківський повіт, а разом з ним Завадківська гміна належали до Станіславського воєводства. (Станіслав з 1962 р Івано-Франківськ).
17 квітня 1931 року Турківський повіт був вилучений зі складу Станіславського воєводства і долучений до Львівського воєводства. Ґміна Завадка — давня сільська ґміна в Турківському повіті Львівського воєводства. Місцем розташування керівництва ґміни була Завадка. ЇЇ було утворено 1 серпня 1934 року з сіл: Багнувате, Довжки, Криве, Молдавське, Мита, Росохач, Риків, Сухий Потік, Задільське і Завадка. Садиба влади — Завадка. Ґміна — сільська. Територія ґміни (1934р) — 123,5 км.кв. Кількість населення на 1931 рік — 5186 чол. Густота населення — 42 особи на 1 кв.км. Центром ґміни Завадка залишалась і в 1941—1944 роках під час німецької окупації.
У Завадці знаходилось управління жандармерії (постерунок). У с. Завадка до 1919 року служив парохом села отець-декан , ймовірно родич відомого композитора , іменем якого названа одна з вулиць Львова.
Громада села за власні кошти побудувала двокласну школу у 1935 році. У школі при Польщі, під час Другої світової війни і після приходу Червоної Армії вчителькою працювала уродженка Самбірського району пані Пруц, а її чоловік був дяком у місцевій церкві. Прислані зі сходу вчителі, були серед них і напівграмотні фронтовики, вижили її зі школи. Людину, яка знала кілька європейських мов, латинь. Вона користувалася великою пошаною у селян, всі з нею віталися, а чоловіки шанобливо знімали капелюха при зустрічі.
У селі Завадка знаходиться меморіальний комплекс воїнам Австро-Угорської імперії, які загинули на території села, у часи Першої світової війни. В основному це були воїни хорватської національності. В Австро-Угорщині військові полки формувалися за національним принципом (німецькі, чеські, угорські, польські, хорватські, словацькі, словенські та інші).
На території села, а саме на горі Клива, бої між росіянами і австрійцями часом доходили до рукопашних. Інколи відбувалося так зване братання. За переказами старожилів, гора Клива була закривавлена. Ще в середині 70-х років XX століття можна було побачити окопи, знайти гвинтівки, гарматні снаряди, гранати, патрони тих часів. Велика кількість жителів воювала на стороні Австро-Угорщини, але на іншому фронті. В Боснії і Герцоговині, Італії — така була політика імперії. Багато людей загинуло, багато було поранено і повернулося інвалідами. З утворенням Польської держави інваліди і поранені отримували добру пенсію.
У 1908 році з Турки до Завадки, аж під полонину побудовано вузькоколійку, яка обслуговувалась паровозом Краус/Лінц № 5768 1907 року випуску 0-3-ОТ. Ширина колії була 760 мм, а в 1945 році перейшла на 750 мм. Вузькоколійка вивозила ліс з усіх навколишніх населених пунктів до Європи. Ліс звозили кіньми в Завадку, «Замочар» і там вантажили на поїзд.
До поїзда чіпляли пасажирський вагон і хто мав гроші міг їздити до Турки на базар, чи в справах. Хто не мав грошей — йшов на базар до Турки пішки.
27 серпня 1946 року відділ УПА чисельністю 50—60 чоловік у районі села Молдавське (тепер Міжгір'я), у «Ферчаку», зупинив поїзд, який курсував вузькоколійкою (маршрут Турка — Завадка) і перевозив лісовий матеріал. Підпільники кинули у пічку потягу гранати і підпалили міст, останній згорів, а потяг підірвався. Згодом усе розібрали селяни (шпали, рейки, мости і місточки), до 1960 року нічого від колії не залишилось, тільки назва «штрека».
До Другої світової війни у с. Завадка проживало 16 сімей євреїв. Були серед них бідні, які займалися кравецтвом, шевством, склінням вікон, жінки займались в'язанням речей вжитку. За це брали маленьку плату, навіть сироватку. Але були дуже багаті, наприклад Маєр, якого в селі називали Майорко, який монопольно торгував лісом.
Де зараз стоїть хата покійного коваля Йосипа Римця — великого майстра своєї справи, кував навіть замки, була синагога, у народі її називали жидівська божниця покрита бляхою. Біля синагоги була різницька, де за єврейськими правилами різник різав худобу і птицю. Євреї займалися також торгівлею, тримали корчми, де деякі селяни пропивали свої землі і майно. Єврейські торговці охоче давали товари в борг. Загалом відносини між українцями і євреями були толерантними, розповідають, що один єврейський хлопець залюбки таємно їв сало, що суворо забороняється єврейськими законами.
Під час війни німці знищили майже всіх євреїв села (невеличка частина втекла). Так зникла велика частина тої старої Завадки.
При Польщі у селі діяло націоналістичне підпілля. На початку Другої світової війни у с. Завадка вбито високопоставленого німецького офіцера і окупаційна влада викрила та заарештувало учасників підпілля. Зокрема, одного з підпільників, Русина Дмитра Івановича, німці закатували в Дрогобицькій тюрмі «Бригідки».
Друга світова війна пройшлася котком по долях багатьох жителів Завадки. Забрані в Червону Армію і не повернулися з війни:
- 1903 р. н.;
- 1919 р. н.;
- 1920 р. н.;
- Лужецький Михайло Петрович 1918 р. н.;
- 1922 р. н.;
- 1907 р. н.;
- 1918 р. н.;
- 1903 р. н.;
- .
Після закінчення війни продовжувалась боротьба з новими загарбниками. Останнього повстанця з с. Завадка було захоплено в полон у 1953 році, ним був .
8 листопада 2015 року у Завадці архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків відслужив поминальну панахиду на місці братської могили загиблих воїнів часів Першої світової війни. На військовому цвинтарі в Завадці поховано та пізніше перепоховано понад 3000 німецьких, австрійських, угорських, українських, російських солдатів.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 644 особи, з яких 308 чоловіків та 336 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 644 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Завадка [ 23 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Владика Яків відслужив панахиду за загиблими воїнами часів Першої світової війни [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zava dka selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 648 osib selo ZavadkaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Kozivska silska gromadaKod KATOTTG UA46100090060092901Osnovni daniZasnovane 1538Naselennya 648Plosha 2 46 km Gustota naselennya 263 41 osib km Poshtovij indeks 82622Telefonnij kod 380 3251Geografichni daniGeografichni koordinati 49 00 46 pn sh 23 10 31 sh d 49 01278 pn sh 23 17528 sh d 49 01278 23 17528 Koordinati 49 00 46 pn sh 23 10 31 sh d 49 01278 pn sh 23 17528 sh d 49 01278 23 17528Serednya visota nad rivnem morya 700 mVodojmi Zavadka Krasec Lihach PopivMisceva vladaAdresa radi 82631 Lvivska obl Strijskij r n s KozovaKartaZavadkaZavadkaMapa Zavadka u VikishovishiGeografiyaZavadka rozkinulasya po obidva boki richki Zavadka na visoti 715 metriv nad rivnem morya V zahidnij chastini sela znahoditsya gora Kliva visotoyu 900 m nad rivnem morya Grunti v Zavadci piskuvati i pidzolisti duzhe zvolozheni osoblivo na Selishah i Zamocharem tomu osnovnimi zernovimi kulturami yaki viroshuvali selyani buli zhito i oves a takozh sadili kartoplyu kapustu bib Zvichajno viroshuvali riznu gorodinu i tyutyun Sadili takozh i lon z yakogo tkali polotno dlya odezhi i postilnoyi bilizini Z obmolochenogo zhita robili kitici i nakrivali nimi hati U seli potoki Krasec Lihach ta Popiv vpadayut u richku Zavadku Na Ustritti u nizhnij chastini sela u richku Zavadka vpadaye liva pritoka richka Dovzhanka IstoriyaSelo Zavadka zasnovane u 1538 roci i nalezhalo Mikolayu Chernavskomu z Golembya sho pidtverdzhuyetsya gramotoyu polskogo korolya Mihajla Koributa Vishneveckogo Za perekazami starozhiliv ranishe selo znahodilosya v inshomu misci yake teper nazivayetsya Selisha krim togo ye she urochishe Cirkvisha de jmovirno znahodilas cerkva Na Selishah ye miscina sho nazivayetsya Cvintar de zaraz roste lohina abo inakshe yiyi nazivayut golubicya miscevi lyudi nazivayut yiyi durni yafini Bilshe nide v okruzi lohina ne roste Selo bulo roztashovane na rivnini sho ne harakterno dlya Bojkivshini Rivnina prostyagayetsya vzdovzh richki Zavadki mizh gorami Kliva i Greblya Z nevidomih prichin selo perenesli na suchasne misce Isnuye legenda sho odnogo razu koli zdijnyalas velika groza z dzvinici silnij viter znyav dzvoni i vidnis yih tudi de zaraz znahoditsya suchasna cerkva a vid Cirkvisha ce kilometriv 3 4 Cerkva pobudovana v 1887 roci i rahuyetsya pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya shopravda suchasnij remont cerkvi zipsuvav avtentichnij bojkivskij stil zokrema gonta bula pokrita blyahoyu a sama budova cerkvi obbita doshkami zashalovana tilki vistupi vinciv zrubu zalishili vidkritimi Cerkva Preobrazhennya gospodnogo stoyit u centri sela pri dorozi na rivnij dilyanci Misceva cerkva vpershe zgaduyetsya v dokumentah 1565 1566 rr Parafiya otrimala privilej vid vlasnika sela Mikolaya Cherkavskogo V cerkvi zberigalasya ikona Hristos Vsederzhitel penzlya malyara Ivana Serednickogo z Ribotich Lyudi postupovo pochali buduvati hati navkolo cerkvi utvorivshi suchasne selo Zavadka Os sho govoritsya v pro selo Zavadka v Geografichnomu slovniku Korolivstva polskogo i inshih slov yanskih krayiv v tomi XIII storinci 476 vid 1895 roku Selo Zavadka Turkivskogo povitu roztashovane za 21 km na pivdennij shid vid Turki i 14 km na pivdennij shid vid povitovogo sudu u Borini Na pivdennij shid lezhit s Rosohach na pivden Dovzhki na pivdennij zahid Zadilsko na zahid Moldavske prim teper Mizhgir ya na pivnich Rikiv Bagnuvate Zubricya na pivnichnij zahid Malmonshtal nimecka koloniya v Majdani Drogobickogo povitu V 1890 roci u seli Zavadka bulo 133 budinki 824 meshkanci v seli i 3 budinki i 25 meshkanciv na obshari prim Obshar teper nazva urochisha V seli prozhivalo 751 greko katolik 98 yevreyiv 826 ukrayinciv 9 polyakiv 14 nimciv prim Riznicya v chiselnosti ukrayinciv i greko katolikiv polyagaye napevno v tomu sho deyaki ukrayinci spoviduvali rimo katolicku viru Rimo katolicka parafiya znahodilas v Turci greko katolicka na misci dekanat u Visocku Deyeciziya u Peremishli Do Zavadkivskoyi parafiyi nalezhali s Dovzhki i s Krive Teritoriya sela bula dosit obshirnoyu Bilsha chastina vlasnosti bagachi i derzhavna vlastist skarbove stanovila rilli 107 morgiv luk i sadiv 74 morgi lisu 1268 morgiv Mensha chastina vlasnosti serednyaki i bidni lyudi stanovila rilli ornoyi 918 morgiv luk i sadiv 591 morg pasovisha 955 morgiv lisu 33morgi Morg rivnij 0 56 ga Selo Zavadka bulo centrom Zavadkivskoyi gmini Turkivskogo povitu z chasiv nastannya Polskoyi derzhavi z 1920 roku po 1939 rik Z 1920 roku po 1931 rik Turkivskij povit a razom z nim Zavadkivska gmina nalezhali do Stanislavskogo voyevodstva Stanislav z 1962 r Ivano Frankivsk 17 kvitnya 1931 roku Turkivskij povit buv viluchenij zi skladu Stanislavskogo voyevodstva i doluchenij do Lvivskogo voyevodstva Gmina Zavadka davnya silska gmina v Turkivskomu poviti Lvivskogo voyevodstva Miscem roztashuvannya kerivnictva gmini bula Zavadka YiYi bulo utvoreno 1 serpnya 1934 roku z sil Bagnuvate Dovzhki Krive Moldavske Mita Rosohach Rikiv Suhij Potik Zadilske i Zavadka Sadiba vladi Zavadka Gmina silska Teritoriya gmini 1934r 123 5 km kv Kilkist naselennya na 1931 rik 5186 chol Gustota naselennya 42 osobi na 1 kv km Centrom gmini Zavadka zalishalas i v 1941 1944 rokah pid chas nimeckoyi okupaciyi U Zavadci znahodilos upravlinnya zhandarmeriyi posterunok U s Zavadka do 1919 roku sluzhiv parohom sela otec dekan jmovirno rodich vidomogo kompozitora imenem yakogo nazvana odna z vulic Lvova Gromada sela za vlasni koshti pobuduvala dvoklasnu shkolu u 1935 roci U shkoli pri Polshi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i pislya prihodu Chervonoyi Armiyi vchitelkoyu pracyuvala urodzhenka Sambirskogo rajonu pani Pruc a yiyi cholovik buv dyakom u miscevij cerkvi Prislani zi shodu vchiteli buli sered nih i napivgramotni frontoviki vizhili yiyi zi shkoli Lyudinu yaka znala kilka yevropejskih mov latin Vona koristuvalasya velikoyu poshanoyu u selyan vsi z neyu vitalisya a choloviki shanoblivo znimali kapelyuha pri zustrichi U seli Zavadka znahoditsya memorialnij kompleks voyinam Avstro Ugorskoyi imperiyi yaki zaginuli na teritoriyi sela u chasi Pershoyi svitovoyi vijni V osnovnomu ce buli voyini horvatskoyi nacionalnosti V Avstro Ugorshini vijskovi polki formuvalisya za nacionalnim principom nimecki cheski ugorski polski horvatski slovacki slovenski ta inshi Na teritoriyi sela a same na gori Kliva boyi mizh rosiyanami i avstrijcyami chasom dohodili do rukopashnih Inkoli vidbuvalosya tak zvane bratannya Za perekazami starozhiliv gora Kliva bula zakrivavlena She v seredini 70 h rokiv XX stolittya mozhna bulo pobachiti okopi znajti gvintivki garmatni snaryadi granati patroni tih chasiv Velika kilkist zhiteliv voyuvala na storoni Avstro Ugorshini ale na inshomu fronti V Bosniyi i Gercogovini Italiyi taka bula politika imperiyi Bagato lyudej zaginulo bagato bulo poraneno i povernulosya invalidami Z utvorennyam Polskoyi derzhavi invalidi i poraneni otrimuvali dobru pensiyu U 1908 roci z Turki do Zavadki azh pid poloninu pobudovano vuzkokolijku yaka obslugovuvalas parovozom Kraus Linc 5768 1907 roku vipusku 0 3 OT Shirina koliyi bula 760 mm a v 1945 roci perejshla na 750 mm Vuzkokolijka vivozila lis z usih navkolishnih naselenih punktiv do Yevropi Lis zvozili kinmi v Zavadku Zamochar i tam vantazhili na poyizd Do poyizda chiplyali pasazhirskij vagon i hto mav groshi mig yizditi do Turki na bazar chi v spravah Hto ne mav groshej jshov na bazar do Turki pishki 27 serpnya 1946 roku viddil UPA chiselnistyu 50 60 cholovik u rajoni sela Moldavske teper Mizhgir ya u Ferchaku zupiniv poyizd yakij kursuvav vuzkokolijkoyu marshrut Turka Zavadka i perevoziv lisovij material Pidpilniki kinuli u pichku potyagu granati i pidpalili mist ostannij zgoriv a potyag pidirvavsya Zgodom use rozibrali selyani shpali rejki mosti i mistochki do 1960 roku nichogo vid koliyi ne zalishilos tilki nazva shtreka Do Drugoyi svitovoyi vijni u s Zavadka prozhivalo 16 simej yevreyiv Buli sered nih bidni yaki zajmalisya kravectvom shevstvom sklinnyam vikon zhinki zajmalis v yazannyam rechej vzhitku Za ce brali malenku platu navit sirovatku Ale buli duzhe bagati napriklad Mayer yakogo v seli nazivali Majorko yakij monopolno torguvav lisom De zaraz stoyit hata pokijnogo kovalya Josipa Rimcya velikogo majstra svoyeyi spravi kuvav navit zamki bula sinagoga u narodi yiyi nazivali zhidivska bozhnicya pokrita blyahoyu Bilya sinagogi bula riznicka de za yevrejskimi pravilami riznik rizav hudobu i pticyu Yevreyi zajmalisya takozh torgivleyu trimali korchmi de deyaki selyani propivali svoyi zemli i majno Yevrejski torgovci ohoche davali tovari v borg Zagalom vidnosini mizh ukrayincyami i yevreyami buli tolerantnimi rozpovidayut sho odin yevrejskij hlopec zalyubki tayemno yiv salo sho suvoro zaboronyayetsya yevrejskimi zakonami Pid chas vijni nimci znishili majzhe vsih yevreyiv sela nevelichka chastina vtekla Tak znikla velika chastina toyi staroyi Zavadki Pri Polshi u seli diyalo nacionalistichne pidpillya Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u s Zavadka vbito visokopostavlenogo nimeckogo oficera i okupacijna vlada vikrila ta zaareshtuvalo uchasnikiv pidpillya Zokrema odnogo z pidpilnikiv Rusina Dmitra Ivanovicha nimci zakatuvali v Drogobickij tyurmi Brigidki Druga svitova vijna projshlasya kotkom po dolyah bagatoh zhiteliv Zavadki Zabrani v Chervonu Armiyu i ne povernulisya z vijni 1903 r n 1919 r n 1920 r n Luzheckij Mihajlo Petrovich 1918 r n 1922 r n 1907 r n 1918 r n 1903 r n Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvalas borotba z novimi zagarbnikami Ostannogo povstancya z s Zavadka bulo zahopleno v polon u 1953 roci nim buv 8 listopada 2015 roku u Zavadci arhiyepiskop Drogobickij i Sambirskij Yakiv vidsluzhiv pominalnu panahidu na misci bratskoyi mogili zagiblih voyiniv chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Na vijskovomu cvintari v Zavadci pohovano ta piznishe perepohovano ponad 3000 nimeckih avstrijskih ugorskih ukrayinskih rosijskih soldativ NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 644 osobi z yakih 308 cholovikiv ta 336 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 644 osobi 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Zavadka 23 lipnya 2017 u Wayback Machine Vladika Yakiv vidsluzhiv panahidu za zagiblimi voyinami chasiv Pershoyi svitovoyi vijni 14 bereznya 2016 u Wayback Machine