Завадка (пол. Zawadka) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 155 осіб (2011).
Село
|
Розташування
Завадка розташовується за 20 км на північний захід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 60 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 15 км від державного кордону з Україною. Колишнє бойківське село.
Історія
Вперше зустрічається в документі 1508 року як власність Миколая Чешика. Входило до Ліського ключа Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772—1804 рр. село було у складі Габсбурзької монархії, 1804—1867 — Австрійської імперії, 1867—1918 рр. — Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. 1895 року село належало до Ліського повіту, у селі нараховувалось 77 будинків і 563 мешканці (349 греко-католиків, 159 римо-католиків і 24 юдеї), місцева греко-католицька парафія належала до Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Ропєнка.
На 01.01.1939 в селі було 1130 жителів, з них 720 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 230 поляків (працівники копальні нафти), 40 євреїв.
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які за три роки окупації винищили євреїв. У серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі. Військо польське і польські банди почали грабувати і вбивати українців, у відповідь на це селяни гуртувались у відділи самооборони. Далі поляками українське населення було піддане етноциду — виселене на територію СРСР в 1945—1946 рр. та в 1947 році під час Операції Вісла депортоване на понімецькі землі. В хати українців поселені поляки.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 81 | 26 | 48 | 7 |
Жінки | 74 | 15 | 44 | 15 |
Разом | 155 | 41 | 92 | 22 |
Церква
У 1838 рр. зведена дерев'яна церква Преп. Мат. Параскеви, яка була парафіяльною.
До 1947 р. в селі була греко-католицька парафія, яка належала до Ліського деканату Перемиської єпархії, крім Завадки включала села Станкова і Розпуття.
У 1951 р. поляки зруйнували церкву.
Пам'ятки
- Залишки церкви: залізний хрест і кам'яна хрестильна купіль з 1866 р.
- Каплички.
- Старий цвинтар.
- Будівлі довоєнної побудови.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45, 119.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 7 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
Посилання
- Zawadka (4) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 475. (пол.)
- Апокриф руський [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zavadka pol Zawadka selo v Polshi u gmini Ustriki Dolishni Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 155 osib 2011 Selo Zavadka pol Zawadka Koordinati 49 33 pn sh 22 27 sh d 49 550 pn sh 22 450 sh d 49 550 22 450 Koordinati 49 33 pn sh 22 27 sh d 49 550 pn sh 22 450 sh d 49 550 22 450 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina Ustriki DolishniPersha zgadka 1508Naselennya 155 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 711Avtomobilnij kod RBISIMC 0358523OSM 1748163 R Ustriki Dolishni ZavadkaZavadka Polsha ZavadkaZavadka Pidkarpatske voyevodstvo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zavadka RoztashuvannyaZavadka roztashovuyetsya za 20 km na pivnichnij zahid vid administrativnogo centru gmini Ustrik Dolishnih i za 60 km na pivdennij shid vid administrativnogo centru voyevodstva Ryasheva za 15 km vid derzhavnogo kordonu z Ukrayinoyu Kolishnye bojkivske selo IstoriyaVpershe zustrichayetsya v dokumenti 1508 roku yak vlasnist Mikolaya Cheshika Vhodilo do Liskogo klyucha Syanickoyi zemli Ruske voyevodstva U 1772 1804 rr selo bulo u skladi Gabsburzkoyi monarhiyi 1804 1867 Avstrijskoyi imperiyi 1867 1918 rr Avstro Ugorskoyi monarhiyi u provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 1895 roku selo nalezhalo do Liskogo povitu u seli narahovuvalos 77 budinkiv i 563 meshkanci 349 greko katolikiv 159 rimo katolikiv i 24 yudeyi misceva greko katolicka parafiya nalezhala do Liskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi U 1919 1939 rr u skladi Polshi Selo nalezhalo do Liskogo povitu Lvivskogo voyevodstva u 1934 1939 rr vhodilo do skladu gmini Ropyenka Na 01 01 1939 v seli bulo 1130 zhiteliv z nih 720 ukrayinciv grekokatolikiv 140 ukrayinciv rimokatolikiv 230 polyakiv pracivniki kopalni nafti 40 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR selo u skladi povitu vklyuchene do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti Teritoriya vvijshla do skladu utvorenogo 17 01 1940 Liskivskogo rajonu rajonnij centr Lisko Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami yaki za tri roki okupaciyi vinishili yevreyiv U serpni 1944 roku radyanski vijska znovu ovolodili selom V berezni 1945 roku u ramkah pidgotovki do pidpisannya Radyansko polskogo dogovoru pro derzhavnij kordon zi skladu Drogobickoyi oblasti pravoberezhzhya Syanu vklyuchno z selom bulo peredane do skladu Polshi Vijsko polske i polski bandi pochali grabuvati i vbivati ukrayinciv u vidpovid na ce selyani gurtuvalis u viddili samooboroni Dali polyakami ukrayinske naselennya bulo piddane etnocidu viselene na teritoriyu SRSR v 1945 1946 rr ta v 1947 roci pid chas Operaciyi Visla deportovane na ponimecki zemli V hati ukrayinciv poseleni polyaki U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 81 26 48 7 Zhinki 74 15 44 15 Razom 155 41 92 22CerkvaU 1838 rr zvedena derev yana cerkva Prep Mat Paraskevi yaka bula parafiyalnoyu Do 1947 r v seli bula greko katolicka parafiya yaka nalezhala do Liskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi krim Zavadki vklyuchala sela Stankova i Rozputtya U 1951 r polyaki zrujnuvali cerkvu Pam yatkiZalishki cerkvi zaliznij hrest i kam yana hrestilna kupil z 1866 r Kaplichki Starij cvintar Budivli dovoyennoyi pobudovi PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 45 119 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 7 serpnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 7 serpnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 8 serpnya 2017 Procitovano 7 serpnya 2017 PosilannyaZawadka 4 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 475 pol Apokrif ruskij 3 veresnya 2017 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi