Жужанський каганат — у 330—555 роках конфедеративна держава кочових племен Монголії і Маньчжурії під проводом жужанів. Займала терени сучасної Монголії, Північного Китаю та частини Далекосхідної Росії та Казахстану. Перша з кочових політій, що керувалася каганами (з 402). Походження жужанів невідоме. Їх пов'язують з протомонголами або прототюрками. Межувала на півдні з Китайською цивілізацією. Занепала внаслідок протистояння з тюрками, а також китайськими династіями Північна Ці й Північна Чжоу. Нащадків жужанів іноді помилково пов'язують з аварами, які з'явились пізніше у Східній Європі.
Жужанський каганат | ||||
каганат | ||||
| ||||
Каганат в Азії | ||||
Столиця | Мумо | |||
Мови | жужанська | |||
Релігії | тенгріанство, шаманізм, буддизм | |||
Державний устрій | каганат | |||
каган | ||||
- 330 | Мугулюй | |||
Законодавчий орган | курултай | |||
Історія | ||||
- Засновано | 330 | |||
- Ліквідовано | 555 | |||
|
Назва
- Жужани (кит. 柔然; Róurán) — у китайських джерелах та історіографії.
- Жужусці / Жуанжуани (кит. 蠕蠕; Rúrú / Ruǎnruǎn; кит. 茹茹, Ruru) — у китайських джерелах.
- Тантани (кит. 檀檀, Tántán) — у китайських джерелах.
Назва з'являється у історії з наказів імператора Північної Вей (, що правив у 424—452 роках), який воював з ними й намагався їх вгамувати.
Походження
Пращур жужан Мугулюй засвідчено був початково рабом народу туоба, що мешкали на північн від Яньцзи. Нащадок Мугулу Юйцзюлюй Шелунь був першим вождем який спромігся об'єднати народ жужан й здобути владу над теле й сяньбей. Шелунь був також першим зі степових кочовиків що назвався титулом каган у 402 році, що був початково званням князів сяньбей.
Те трохи, що відоме про жужанських можновладців знаходимо у «Книзі Вей» як відгалуження сяньбей.
Жужанський каганат керувався племенем , що залишилися у монгольських степах після масової міграції сяньбей на південь у Північний Китай й формування ними там численних державних утворень.
Розквіт імперії
Жужани стали уперше відомі підкоренням теле й формуванням імперії що простягалася до у східній Внутрішній Монголії. На заході імперії була орда , що були васалами жужан до початку 5 сторіччя. Жужани володіли монгольськими степами від маньчжурської межі до Турпана і можливо до східного узбережжя озера Балхаш, а також від річки Орхон до Застінного Китаю.
Кінець панування жужан
Початком кінця піднесення жужан було відпадіння на заході ефталитської орди й численні внутрішні конфлікти, що підбурювалися китайськими агентами. 508 року теле перемогли жужан у битві. У 516 році жужани перемогли теле.
Після відкинення пропозиції про монархічний шлюб жужанами тюркський вождь приєднався до держави Західна Вей, наступниці держави північна Вей, й повстав проти жужанського панування. 555 року вони повідрубали голови у 3000 жужан. Останній жужанський каган разом з жужанською шляхтою втекли до Західної Веї, проте були страчені на вимогу тюрка . За європейськими джерелами жужани втекли степами на захід після такого жорстокого відношення переможців, що стала відома у Європі й Україні навалою аварів. Саме з цим періодом можна пов'язувати поширення іншого відомого ще китайцям етноніма жужан — татар.
Жужани підкорили сучасні краї Сінцзяну, Монголії, Туркестану, південь Сибіру й частину Маньчжурії з кінця 4 сторіччя.
Їхні часті вторгнення істотно впливали на сусідні країни. Хоча вони мали тюркський народ ашина у своїй федерації, проте саме вони поклали край владі жужан у спілці з іншими степовими народностями й китайськими державами Північна Ци та Північна Чжоу 552 року. Північна Вей, створила шість військових таборів — гарнізонів, що межували з жужанами, які згодом стали вогнищем ряду великих заколотів на початку шостого сторіччя проти китайської держави.
Правителі
Вожді
- початок ІІІ ст.: Мугулюй 木骨閭
Кагани
- 402—410: Юйцзюлюй Шелунь 郁久閭社崙 / каган Цюдоуфа 丘豆伐可汗
Примітки
- Findley (2005), p. 35.
Бібліографія
Джерела
- 魏收. 魏書 (130卷). 北京: 中華書局, 1973.
Монографії
- Barfield, Thomas (1989), The Perilous Frontier: Nomadic Empires and China, Basil Blackwell
- Bregel, Yuri (2003), An Historical Atlas of Central Asia, Brill
- Grousset, René. (1970). The Empire of the Steppes: a History of Central Asia. Translated by Naomi Walford. Rutgers University Press.
- Kradin, Nikolay. "From Tribal Confederation to Empire: the Evolution of the Rouran Society". Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae, Vol. 58, No 2 (2005): 149–169.
- Крадин Н. Н. Общественный строй Жужаньского каганата // История и археология Дальнего Востока. — Владивосток, 2000. — С. 80—94.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhuzhanskij kaganat u 330 555 rokah konfederativna derzhava kochovih plemen Mongoliyi i Manchzhuriyi pid provodom zhuzhaniv Zajmala tereni suchasnoyi Mongoliyi Pivnichnogo Kitayu ta chastini Dalekoshidnoyi Rosiyi ta Kazahstanu Persha z kochovih politij sho keruvalasya kaganami z 402 Pohodzhennya zhuzhaniv nevidome Yih pov yazuyut z protomongolami abo prototyurkami Mezhuvala na pivdni z Kitajskoyu civilizaciyeyu Zanepala vnaslidok protistoyannya z tyurkami a takozh kitajskimi dinastiyami Pivnichna Ci j Pivnichna Chzhou Nashadkiv zhuzhaniv inodi pomilkovo pov yazuyut z avarami yaki z yavilis piznishe u Shidnij Yevropi Zhuzhanskij kaganat kaganat 330 555 Zhuzhani istorichni kordoni na kartiKaganat v Aziyi Stolicya Mumo Movi zhuzhanska Religiyi tengrianstvo shamanizm buddizm Derzhavnij ustrij kaganat kagan 330 Mugulyuj Zakonodavchij organ kurultaj Istoriya Zasnovano 330 Likvidovano 555 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhuzhanskij kaganatNazvaZhuzhani kit 柔然 Rouran u kitajskih dzherelah ta istoriografiyi Zhuzhusci Zhuanzhuani kit 蠕蠕 Ruru Ruǎnruǎn kit 茹茹 Ruru u kitajskih dzherelah Tantani kit 檀檀 Tantan u kitajskih dzherelah Nazva z yavlyayetsya u istoriyi z nakaziv imperatora Pivnichnoyi Vej sho praviv u 424 452 rokah yakij voyuvav z nimi j namagavsya yih vgamuvati PohodzhennyaPrashur zhuzhan Mugulyuj zasvidcheno buv pochatkovo rabom narodu tuoba sho meshkali na pivnichn vid Yanczi Nashadok Mugulu Yujczyulyuj Shelun buv pershim vozhdem yakij spromigsya ob yednati narod zhuzhan j zdobuti vladu nad tele j syanbej Shelun buv takozh pershim zi stepovih kochovikiv sho nazvavsya titulom kagan u 402 roci sho buv pochatkovo zvannyam knyaziv syanbej Te trohi sho vidome pro zhuzhanskih mozhnovladciv znahodimo u Knizi Vej yak vidgaluzhennya syanbej Zhuzhanskij kaganat keruvavsya plemenem sho zalishilisya u mongolskih stepah pislya masovoyi migraciyi syanbej na pivden u Pivnichnij Kitaj j formuvannya nimi tam chislennih derzhavnih utvoren Rozkvit imperiyiZhuzhanskij kaganat j susidni azijski derzhavi na 500 rik Zhuzhani stali upershe vidomi pidkorennyam tele j formuvannyam imperiyi sho prostyagalasya do u shidnij Vnutrishnij Mongoliyi Na zahodi imperiyi bula orda sho buli vasalami zhuzhan do pochatku 5 storichchya Zhuzhani volodili mongolskimi stepami vid manchzhurskoyi mezhi do Turpana i mozhlivo do shidnogo uzberezhzhya ozera Balhash a takozh vid richki Orhon do Zastinnogo Kitayu Kinec panuvannya zhuzhanPochatkom kincya pidnesennya zhuzhan bulo vidpadinnya na zahodi eftalitskoyi ordi j chislenni vnutrishni konflikti sho pidburyuvalisya kitajskimi agentami 508 roku tele peremogli zhuzhan u bitvi U 516 roci zhuzhani peremogli tele Pislya vidkinennya propoziciyi pro monarhichnij shlyub zhuzhanami tyurkskij vozhd priyednavsya do derzhavi Zahidna Vej nastupnici derzhavi pivnichna Vej j povstav proti zhuzhanskogo panuvannya 555 roku voni povidrubali golovi u 3000 zhuzhan Ostannij zhuzhanskij kagan razom z zhuzhanskoyu shlyahtoyu vtekli do Zahidnoyi Veyi prote buli stracheni na vimogu tyurka Za yevropejskimi dzherelami zhuzhani vtekli stepami na zahid pislya takogo zhorstokogo vidnoshennya peremozhciv sho stala vidoma u Yevropi j Ukrayini navaloyu avariv Same z cim periodom mozhna pov yazuvati poshirennya inshogo vidomogo she kitajcyam etnonima zhuzhan tatar Zhuzhani pidkorili suchasni krayi Sinczyanu Mongoliyi Turkestanu pivden Sibiru j chastinu Manchzhuriyi z kincya 4 storichchya Yihni chasti vtorgnennya istotno vplivali na susidni krayini Hocha voni mali tyurkskij narod ashina u svoyij federaciyi prote same voni poklali kraj vladi zhuzhan u spilci z inshimi stepovimi narodnostyami j kitajskimi derzhavami Pivnichna Ci ta Pivnichna Chzhou 552 roku Pivnichna Vej stvorila shist vijskovih taboriv garnizoniv sho mezhuvali z zhuzhanami yaki zgodom stali vognishem ryadu velikih zakolotiv na pochatku shostogo storichchya proti kitajskoyi derzhavi PraviteliVozhdi pochatok III st Mugulyuj 木骨閭 Kagani 402 410 Yujczyulyuj Shelun 郁久閭社崙 kagan Cyudoufa 丘豆伐可汗PrimitkiFindley 2005 p 35 BibliografiyaDzherela 魏收 魏書 130卷 北京 中華書局 1973 Monografiyi Barfield Thomas 1989 The Perilous Frontier Nomadic Empires and China Basil Blackwell Bregel Yuri 2003 An Historical Atlas of Central Asia Brill Grousset Rene 1970 The Empire of the Steppes a History of Central Asia Translated by Naomi Walford Rutgers University Press Kradin Nikolay From Tribal Confederation to Empire the Evolution of the Rouran Society Acta Orientalia Academiae Scientiarum Hungaricae Vol 58 No 2 2005 149 169 Kradin N N Obshestvennyj stroj Zhuzhanskogo kaganata Istoriya i arheologiya Dalnego Vostoka Vladivostok 2000 S 80 94 Posilannya