Жовтне́ві події в Києві (26 жовтня [8 листопада] — 31 жовтня [13 листопада] 1917) — збройна боротьба за владу в Києві після падіння Тимчасового уряду внаслідок жовтневого перевороту, що закінчилася перемогою Української Центральної Ради.
Жовтневі події у Києві 1917 | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Українська революція / Київські повстання | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Київський комітет РКП (б) Українська Центральна Рада | Київський військовий округ | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Георгій П'ятаков Ян Гамарник Володимир Затонський | |||||||||
Військові сили | |||||||||
6 000 (більшовики) 8 000 (радівці) | 10 000 |
Перебіг
25 жовтня (7 листопада) 1917 року до Києва надійшло повідомлення про події в Петрограді і слідом за цим постало питання про владу в місті та загалом на Україні. За владу змагалися Українська Центральна Рада, штаб Київського військового округу та комітет РСДРП (більшовиків). Найбільше шансів мала Центральна Рада, до складу якої входили представники дев'ятнадцяти політичних партій, у тому числі й більшовики. Останні не мали широкого впливу в Україні, їх підтримували лише 10 % населення. Напередодні жовтневих подій Центральна Рада перебувала в конфлікті з Тимчасовим урядом, від якого вона вимагала автономії України в складі Російської республіки. Саме це й збиралась тепер здійснити Центральна Рада, скориставшись обставинами, що склалися.
26 жовтня (8 листопада) за ініціативою Центральної Ради був утворений Крайовий комітет з охорони революції, який мав тимчасово здійснювати владу в Києві. До нього увійшли представники політичних партій, рад, міської думи. Комітет засідав у будинку . Штаб КВО підтримував Тимчасовий уряд Росії, а до Крайового комітету поставився з недовірою через те, що в його складі перебували й більшовики. 27 жовтня (9 листопада) Центральна Рада остаточно визначила своє негативне ставлення до перевороту в Петрограді, засудила дії більшовиків та заявила, що «буде рішучо боротись з усіма спробами підтримки цього повстання в Україні». Рада висловилась за утворення в Росії «однорідного соціалістичного уряду» з представників усіх соціалістичних партій.
Оскільки київські більшовики на чолі з Георгієм Пятаковим твердо стояли на ленінських принципах[], вони, не згодні з позицією Центральної Ради, того ж дня залишили Крайовий комітет з охорони революції та провели об'єднані збори з представниками рад робітничих і солдатських депутатів, профспілок, фабзавкомів та військових частин (у приміщенні ). І хоч було ясно, що можливе захоплення влади однією партією викличе незгоду інших політичних сил, призведе до розколу суспільства та громадянської війни, збори прийняли резолюцію про підтримку більшовицького повстання в Петрограді та проголошеної ним радянської влади. Своїми наступними рішеннями збори обрали ревком у складі більшовиків Яна Гамарника, Олександра Горвіца, Володимира Затонського, Андрія Іванова, Ісака Крейсберга, Івана Кулика та інших, якому передбачалося передати владу.
У відповідь на ці дії більшовиків, 28 жовтня (10 листопада) війська КВО, за наказом штабу, розпочали боротьбу з більшовиками. Вони оточили Маріїнський палац, де перебував ревком та розгромили приміщення виконкому Київської ради та комітету більшовицької партії. Майже всі члени Київського комітету РСДРП(б) та ревкому (загалом 14 осіб) були заарештовані. Того ж дня припинив своє існування Комітет з охорони революції, оскільки командуючий КВО генерал відмовився йому підпорядковуватися.
У відповідь на дії штабу КВО більшовики 29 жовтня (11 листопада) утворили новий ревком, до якого увійшли не заарештовані Володимир Затонський, Андрій Іванов, Іван Кудрін та інші, і почали збройні сутички з військами КВО. У ці ж дні працювала VII сесія Центральної Ради. При обговоренні політичного становища у місті делегати ухвалили резолюцію «Про контрреволюційний виступ штабу округу».
29–31 жовтня (11–13 листопада) у місті тривали сутички. Зіткнення мали локальний характер, розвивалися скоріше спонтанно, ніж організовано та відбувались головним чином на Печерську та Деміївці. З боку штабу КВО було задіяно зовсім невелику кількість військ. Очевидно, генерали сподівались на підтримку хоча б частини членів Центральної Ради, але коли Рада їх не підтримала, командування КВО швидко склало зброю. 31 жовтня (13 листопада) у приміщенні штабу (знаходився в будинку № 11 по Банковій вулиці) було досягнуто угоди про припинення вогню. Невдовзі генерали та частина військ залишили Київ.
28 жовтня (10 листопада) функції ліквідованого Комітету з охорони революції перебрав на себе Генеральний Секретаріат, а 29 жовтня (11 листопада) сесія Центральної Ради утворила узгоджувальну комісію для опрацювання умов припинення бойових дій у Києві. Комісія, до складу якої увійшли представники від усіх впливових політичних сил, ухвалила, що влада в місті покладається на Українську Центральну Раду, яка мала діяти разом з Міською думою та радами робітничих та солдатських депутатів.
Слідом за переходом влади в Києві до Центральної Ради, VII сесія оголосила про перехід до ЦР влади по всій Україні. Про це було повідомлено у виданому 1 (14) листопада «Зверненні Центральної Ради до громадян України». 3 (16) листопада спільне засідання ЦР з виконкомами рад робітничих і солдатських депутатів Києва визнало Раду крайовою владою в Україні.
Наслідком переходу влади в Києві та в Україні до Центральної Ради стало проголошення 7 (20) листопада 1917 року ІІІ Універсалом Української Народної Республіки (УНР) автономною частиною демократичної Російської республіки зі столицею в Києві.
Примітки
Джерела
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bilshovicke povstannya Zhovtne vi podiyi v Kiyevi 26 zhovtnya 8 listopada 31 zhovtnya 13 listopada 1917 zbrojna borotba za vladu v Kiyevi pislya padinnya Timchasovogo uryadu vnaslidok zhovtnevogo perevorotu sho zakinchilasya peremogoyu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Zhovtnevi podiyi u Kiyevi 1917Ukrayinska revolyuciya Kiyivski povstannyaData 26 zhovtnya 8 listopada 31 zhovtnya 13 listopada 1917Misce Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska respublikaPrivid Zhovtnevij perevorot Rezultat porazka sil Kiyivskogo VOStoroniKiyivskij komitet RKP b Ukrayinska Centralna Rada Kiyivskij vijskovij okrugKomanduvachiGeorgij P yatakov Yan Gamarnik Volodimir ZatonskijVijskovi sili6 000 bilshoviki 8 000 radivci 10 000Perebig25 zhovtnya 7 listopada 1917 roku do Kiyeva nadijshlo povidomlennya pro podiyi v Petrogradi i slidom za cim postalo pitannya pro vladu v misti ta zagalom na Ukrayini Za vladu zmagalisya Ukrayinska Centralna Rada shtab Kiyivskogo vijskovogo okrugu ta komitet RSDRP bilshovikiv Najbilshe shansiv mala Centralna Rada do skladu yakoyi vhodili predstavniki dev yatnadcyati politichnih partij u tomu chisli j bilshoviki Ostanni ne mali shirokogo vplivu v Ukrayini yih pidtrimuvali lishe 10 naselennya Naperedodni zhovtnevih podij Centralna Rada perebuvala v konflikti z Timchasovim uryadom vid yakogo vona vimagala avtonomiyi Ukrayini v skladi Rosijskoyi respubliki Same ce j zbiralas teper zdijsniti Centralna Rada skoristavshis obstavinami sho sklalisya 26 zhovtnya 8 listopada za iniciativoyu Centralnoyi Radi buv utvorenij Krajovij komitet z ohoroni revolyuciyi yakij mav timchasovo zdijsnyuvati vladu v Kiyevi Do nogo uvijshli predstavniki politichnih partij rad miskoyi dumi Komitet zasidav u budinku Shtab KVO pidtrimuvav Timchasovij uryad Rosiyi a do Krajovogo komitetu postavivsya z nedoviroyu cherez te sho v jogo skladi perebuvali j bilshoviki 27 zhovtnya 9 listopada Centralna Rada ostatochno viznachila svoye negativne stavlennya do perevorotu v Petrogradi zasudila diyi bilshovikiv ta zayavila sho bude rishucho borotis z usima sprobami pidtrimki cogo povstannya v Ukrayini Rada vislovilas za utvorennya v Rosiyi odnoridnogo socialistichnogo uryadu z predstavnikiv usih socialistichnih partij Oskilki kiyivski bilshoviki na choli z Georgiyem Pyatakovim tverdo stoyali na leninskih principah yakih voni ne zgodni z poziciyeyu Centralnoyi Radi togo zh dnya zalishili Krajovij komitet z ohoroni revolyuciyi ta proveli ob yednani zbori z predstavnikami rad robitnichih i soldatskih deputativ profspilok fabzavkomiv ta vijskovih chastin u primishenni I hoch bulo yasno sho mozhlive zahoplennya vladi odniyeyu partiyeyu vikliche nezgodu inshih politichnih sil prizvede do rozkolu suspilstva ta gromadyanskoyi vijni zbori prijnyali rezolyuciyu pro pidtrimku bilshovickogo povstannya v Petrogradi ta progoloshenoyi nim radyanskoyi vladi Svoyimi nastupnimi rishennyami zbori obrali revkom u skladi bilshovikiv Yana Gamarnika Oleksandra Gorvica Volodimira Zatonskogo Andriya Ivanova Isaka Krejsberga Ivana Kulika ta inshih yakomu peredbachalosya peredati vladu U vidpovid na ci diyi bilshovikiv 28 zhovtnya 10 listopada vijska KVO za nakazom shtabu rozpochali borotbu z bilshovikami Voni otochili Mariyinskij palac de perebuvav revkom ta rozgromili primishennya vikonkomu Kiyivskoyi radi ta komitetu bilshovickoyi partiyi Majzhe vsi chleni Kiyivskogo komitetu RSDRP b ta revkomu zagalom 14 osib buli zaareshtovani Togo zh dnya pripiniv svoye isnuvannya Komitet z ohoroni revolyuciyi oskilki komanduyuchij KVO general vidmovivsya jomu pidporyadkovuvatisya U vidpovid na diyi shtabu KVO bilshoviki 29 zhovtnya 11 listopada utvorili novij revkom do yakogo uvijshli ne zaareshtovani Volodimir Zatonskij Andrij Ivanov Ivan Kudrin ta inshi i pochali zbrojni sutichki z vijskami KVO U ci zh dni pracyuvala VII sesiya Centralnoyi Radi Pri obgovorenni politichnogo stanovisha u misti delegati uhvalili rezolyuciyu Pro kontrrevolyucijnij vistup shtabu okrugu 29 31 zhovtnya 11 13 listopada u misti trivali sutichki Zitknennya mali lokalnij harakter rozvivalisya skorishe spontanno nizh organizovano ta vidbuvalis golovnim chinom na Pechersku ta Demiyivci Z boku shtabu KVO bulo zadiyano zovsim neveliku kilkist vijsk Ochevidno generali spodivalis na pidtrimku hocha b chastini chleniv Centralnoyi Radi ale koli Rada yih ne pidtrimala komanduvannya KVO shvidko sklalo zbroyu 31 zhovtnya 13 listopada u primishenni shtabu znahodivsya v budinku 11 po Bankovij vulici bulo dosyagnuto ugodi pro pripinennya vognyu Nevdovzi generali ta chastina vijsk zalishili Kiyiv 28 zhovtnya 10 listopada funkciyi likvidovanogo Komitetu z ohoroni revolyuciyi perebrav na sebe Generalnij Sekretariat a 29 zhovtnya 11 listopada sesiya Centralnoyi Radi utvorila uzgodzhuvalnu komisiyu dlya opracyuvannya umov pripinennya bojovih dij u Kiyevi Komisiya do skladu yakoyi uvijshli predstavniki vid usih vplivovih politichnih sil uhvalila sho vlada v misti pokladayetsya na Ukrayinsku Centralnu Radu yaka mala diyati razom z Miskoyu dumoyu ta radami robitnichih ta soldatskih deputativ Slidom za perehodom vladi v Kiyevi do Centralnoyi Radi VII sesiya ogolosila pro perehid do CR vladi po vsij Ukrayini Pro ce bulo povidomleno u vidanomu 1 14 listopada Zvernenni Centralnoyi Radi do gromadyan Ukrayini 3 16 listopada spilne zasidannya CR z vikonkomami rad robitnichih i soldatskih deputativ Kiyeva viznalo Radu krajovoyu vladoyu v Ukrayini Naslidkom perehodu vladi v Kiyevi ta v Ukrayini do Centralnoyi Radi stalo progoloshennya 7 20 listopada 1917 roku III Universalom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR avtonomnoyu chastinoyu demokratichnoyi Rosijskoyi respubliki zi stoliceyu v Kiyevi PrimitkiDzherelaKiyiv Istorichna enciklopediya 1917 2000 rr Posilannya