Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жінка Lib Жермена де СтальGermaine de StaëlІм я при народженніАнна Луїза Жермена НеккерПсевдонімМадам де СтальНародилася

Жермена де Сталь

Жермена де Сталь

Жермена де Сталь
Germaine de Staël
image
Ім'я при народженніАнна-Луїза Жермена Неккер
ПсевдонімМадам де Сталь
Народилася22 квітня 1766(1766-04-22)
Париж, Франція
Померла14 липня 1817(1817-07-14) (51 рік)
Париж
Похованняd[1][2]
Громадянствоimage Франція
Діяльністьписьменниця
Мова творівфранцузька
Напрямокромантизм
Жанрромани, есе
Magnum opus«„Коринна“»
«Дельфіна»
БатькоЖак Неккер
Матиd
Родичіd і d[3]
У шлюбі зd і d
Дітиd, d і d
Автографimage
image
image Жермена де Сталь у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Анна-Луїза Жермена Неккер, баронеса де Сталь-Гольштейн (фр. Anne-Louise Germaine Necker, baronne de Staël-Holstein), більше відома під псевднонімом Мадам де Сталь (фр. Madame de Staël), (22 квітня 1766(17660422), Париж, Франція — 14 липня 1817, Париж) — французька письменниця та історик женевського походження, дочка міністра фінансів Франції Жака Неккера. Мала значний вплив на французьку літературу початку 19-го сторіччя.

Біографія

Ранні роки життя

Анна Луїза Жермена Неккер народилася в Парижі, в родині відомого швейцарського банкіра і державного діяча Жака Неккера, який був міністром фінансів в уряді короля Людовика XVI. Її мати була господинею одного з найпопулярніших паризьких салонів, де збиралася літературна та політична еліта тогочасного Парижа. Саме серед гостей салону молода Жермена отримує своє виховання, знайомиться з провідними письменниками, філософами. Також у ранньому віці вона вивчила англійську мову та латину, познайомилася з мистецтвом танцю і музики, декламації та дикції, часто відвідувала театр. Все це сприяло тому, що дуже рано молода дівчина відрізнялась від своїх сучасниць надзвичайною ерудицією та високим рівнем знань, незвичайним для жінок того часу.

Престиж її батька відкривав для неї двері до багатьох аристократичних та просвітницьких кіл тогочасної Європи. Батьки, однак, підшукували для неї вигідну партію в шлюбі згідно з консервативними та меркантильними поглядами. Серед кандидатів на руку дочки Жака Неккера розглядалися різні претенденти, навіть тогочасний прем'єр-міністр Англії Вільям Пітт, однак, після декількох років вагань, вибір батьків зупинився на послові Швеції бароні де Сталь-Гольштейні, який був старший за неї на сімнадцять років. Для дочки Неккера такий шлюб не здавався занадто вигідним, але обіцяв стабільність і престижний статус жінки посла у паризькому світі. Завдяки протекції батька від короля Швеції вдалося отримати гарантії на тривалість посольського призначення барона протягом 12 років, а також і обіцянки пенсії у разі відкликання. Вінчання відбулося у каплиці лютеранської церкви шведського посольства 14 січня 1786 року. У шлюбі народилася дочка Густавіна (1787—1789), пізніше від зв'язків з іншими коханцями народилися сини Огюст (1790—1827) і Альбер (1792—1813).

Революційні події

У шлюбі, користуючись статусом свого чоловіка, Жермена відкрила свій власний салон, де почали збиратися політики та інтелектуали тогочасного Парижа. Серед інших, вона приймала у своєму салоні таких відомих особистостей, як Лафаєт, Мірабо, Талейран та інших. Вибух Французької революції мадам де Сталь зустріла прихильно, однак залишалася прихильницею конституційної монархії. З проголошенням республіки та початком терору разом з багатьма іншими аристократами була вимушена емігрувати до Англії, де вона провела декілька місяців і навіть відновила там свій салон.

Після падіння Робесп'єра та закінчення періоду терору Жермена повернулася до Парижа, де у вересні 1794 року оприлюднила свою роботу Роздуми про суд над королевою, де намагалася захистити не тільки Марію-Антуанетту, але й інших жінок, які постраждали від революційних подій. У цей час вона також готує до видання декілька своїх літературних творів: алегорію стародавніх казок та історичний роман, в котрому подала персонажі та соціальні умови свого часу.

Період імперії і заслання

3 січня 1798 року мадам де Сталь уперше зустрілася з Наполеоном на прийомі, влаштованому її колишнім коханцем Талейраном. Саме тут відбулася відома словесна дуель Жермени і Наполеона, з якого почалося охолодження стосунків між майбутнім імператором і молодою письменницею. Наполеону не подобалась непокірливість Жермени, а вона критикувала його авторитаризм та відмовлялася дотримуватися різних заборон проти неї, запроваджених Наполеоном. Наприклад, 1803 року за указом амбітного Наполеона їй заборонялося наближатися до Парижа на відстань 40 миль.

Тим часом, у 1802 році Жермена оприлюднила свій найвідоміший роман «Дельфіна», головною героїнею якого стала жінка і в якому вона намагалася підняти політичні і соціальні питання свого часу. У романі були зроблені деякі натяки на реальних осіб того часу, зокрема прообразом головної героїні виступала мати Астольфа Кюстіна — Дельфіна Кюстін, також були присутні образи, що нагадували Талейрана та інших. Роман отримав схвальну критику не тільки у Франції, але й за кордоном, але не сподобався Наполеону Бонапарту.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. https://www.tombes-sepultures.com/crbst_1446.html
  3. https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/031229/2007-09-04/
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  6. Wehinger, Brunhilde (1998). Staël-Holstein, Anne-Louise-Germaine, Baronne de (gen. Madame de Staël). Metzler Autorinnen Lexikon. Stuttgart: J.B. Metzler. с. 509—511. ISBN .
  7. Arrous, Michel (1 липня 2019). Jean Goldzink et Gérard Gengembre, Madame de Staël, la femme qui. Studi Francesi. № 187 (LXIII | I). с. 169. doi:10.4000/studifrancesi.16470. ISSN 0039-2944. Процитовано 6 лютого 2024.

Джерела

  • Л. И. Вольперт, « …БЕССМЫСЛЕННЫЙ И БЕСПОЩАДНЫЙ» (ПУШКИН и ЖЕРМЕН де СТАЛЬ О ФАНАТИЗМЕ) [ 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  • Л. И. Вольперт, «ЕЩЕ О „СЛАВНОЙ ШУТКЕ“ ГОСПОЖИ ДЕ СТАЛЬ» [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Société des études staëliennes [ 24 вересня 2004 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Ж. де Сталь // Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник / Наливайко Д.С., Шахова К.О.. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. — С. 109-115.
  • Сталь (Staël) Анна-Луїза-Жермена де // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.219-220
  • Сталь Анна Луїза Жермена де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 556. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhinka Lib Zhermena de StalGermaine de StaelIm ya pri narodzhenniAnna Luyiza Zhermena NekkerPsevdonimMadam de StalNarodilasya22 kvitnya 1766 1766 04 22 Parizh FranciyaPomerla14 lipnya 1817 1817 07 14 51 rik ParizhPohovannyad 1 2 Gromadyanstvo FranciyaDiyalnistpismennicyaMova tvorivfrancuzkaNapryamokromantizmZhanrromani eseMagnum opus Korinna Delfina BatkoZhak NekkerMatidRodichid i d 3 U shlyubi zd i dDitid d i dAvtograf Zhermena de Stal u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Anna Luyiza Zhermena Nekker baronesa de Stal Golshtejn fr Anne Louise Germaine Necker baronne de Stael Holstein bilshe vidoma pid psevdnonimom Madam de Stal fr Madame de Stael 22 kvitnya 1766 17660422 Parizh Franciya 14 lipnya 1817 Parizh francuzka pismennicya ta istorik zhenevskogo pohodzhennya dochka ministra finansiv Franciyi Zhaka Nekkera Mala znachnij vpliv na francuzku literaturu pochatku 19 go storichchya BiografiyaRanni roki zhittya Anna Luyiza Zhermena Nekker narodilasya v Parizhi v rodini vidomogo shvejcarskogo bankira i derzhavnogo diyacha Zhaka Nekkera yakij buv ministrom finansiv v uryadi korolya Lyudovika XVI Yiyi mati bula gospodineyu odnogo z najpopulyarnishih parizkih saloniv de zbiralasya literaturna ta politichna elita togochasnogo Parizha Same sered gostej salonu moloda Zhermena otrimuye svoye vihovannya znajomitsya z providnimi pismennikami filosofami Takozh u rannomu vici vona vivchila anglijsku movu ta latinu poznajomilasya z mistectvom tancyu i muziki deklamaciyi ta dikciyi chasto vidviduvala teatr Vse ce spriyalo tomu sho duzhe rano moloda divchina vidriznyalas vid svoyih suchasnic nadzvichajnoyu erudiciyeyu ta visokim rivnem znan nezvichajnim dlya zhinok togo chasu Prestizh yiyi batka vidkrivav dlya neyi dveri do bagatoh aristokratichnih ta prosvitnickih kil togochasnoyi Yevropi Batki odnak pidshukuvali dlya neyi vigidnu partiyu v shlyubi zgidno z konservativnimi ta merkantilnimi poglyadami Sered kandidativ na ruku dochki Zhaka Nekkera rozglyadalisya rizni pretendenti navit togochasnij prem yer ministr Angliyi Vilyam Pitt odnak pislya dekilkoh rokiv vagan vibir batkiv zupinivsya na poslovi Shveciyi baroni de Stal Golshtejni yakij buv starshij za neyi na simnadcyat rokiv Dlya dochki Nekkera takij shlyub ne zdavavsya zanadto vigidnim ale obicyav stabilnist i prestizhnij status zhinki posla u parizkomu sviti Zavdyaki protekciyi batka vid korolya Shveciyi vdalosya otrimati garantiyi na trivalist posolskogo priznachennya barona protyagom 12 rokiv a takozh i obicyanki pensiyi u razi vidklikannya Vinchannya vidbulosya u kaplici lyuteranskoyi cerkvi shvedskogo posolstva 14 sichnya 1786 roku U shlyubi narodilasya dochka Gustavina 1787 1789 piznishe vid zv yazkiv z inshimi kohancyami narodilisya sini Ogyust 1790 1827 i Alber 1792 1813 Revolyucijni podiyi U shlyubi koristuyuchis statusom svogo cholovika Zhermena vidkrila svij vlasnij salon de pochali zbiratisya politiki ta intelektuali togochasnogo Parizha Sered inshih vona prijmala u svoyemu saloni takih vidomih osobistostej yak Lafayet Mirabo Talejran ta inshih Vibuh Francuzkoyi revolyuciyi madam de Stal zustrila prihilno odnak zalishalasya prihilniceyu konstitucijnoyi monarhiyi Z progoloshennyam respubliki ta pochatkom teroru razom z bagatma inshimi aristokratami bula vimushena emigruvati do Angliyi de vona provela dekilka misyaciv i navit vidnovila tam svij salon Pislya padinnya Robesp yera ta zakinchennya periodu teroru Zhermena povernulasya do Parizha de u veresni 1794 roku oprilyudnila svoyu robotu Rozdumi pro sud nad korolevoyu de namagalasya zahistiti ne tilki Mariyu Antuanettu ale j inshih zhinok yaki postrazhdali vid revolyucijnih podij U cej chas vona takozh gotuye do vidannya dekilka svoyih literaturnih tvoriv alegoriyu starodavnih kazok ta istorichnij roman v kotromu podala personazhi ta socialni umovi svogo chasu Period imperiyi i zaslannya 3 sichnya 1798 roku madam de Stal upershe zustrilasya z Napoleonom na prijomi vlashtovanomu yiyi kolishnim kohancem Talejranom Same tut vidbulasya vidoma slovesna duel Zhermeni i Napoleona z yakogo pochalosya oholodzhennya stosunkiv mizh majbutnim imperatorom i molodoyu pismenniceyu Napoleonu ne podobalas nepokirlivist Zhermeni a vona kritikuvala jogo avtoritarizm ta vidmovlyalasya dotrimuvatisya riznih zaboron proti neyi zaprovadzhenih Napoleonom Napriklad 1803 roku za ukazom ambitnogo Napoleona yij zaboronyalosya nablizhatisya do Parizha na vidstan 40 mil Tim chasom u 1802 roci Zhermena oprilyudnila svij najvidomishij roman Delfina golovnoyu geroyineyu yakogo stala zhinka i v yakomu vona namagalasya pidnyati politichni i socialni pitannya svogo chasu U romani buli zrobleni deyaki natyaki na realnih osib togo chasu zokrema proobrazom golovnoyi geroyini vistupala mati Astolfa Kyustina Delfina Kyustin takozh buli prisutni obrazi sho nagaduvali Talejrana ta inshih Roman otrimav shvalnu kritiku ne tilki u Franciyi ale j za kordonom ale ne spodobavsya Napoleonu Bonapartu PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 https www tombes sepultures com crbst 1446 html https hls dhs dss ch de articles 031229 2007 09 04 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Wehinger Brunhilde 1998 Stael Holstein Anne Louise Germaine Baronne de gen Madame de Stael Metzler Autorinnen Lexikon Stuttgart J B Metzler s 509 511 ISBN 978 3 476 01550 1 Arrous Michel 1 lipnya 2019 Jean Goldzink et Gerard Gengembre Madame de Stael la femme qui Studi Francesi 187 LXIII I s 169 doi 10 4000 studifrancesi 16470 ISSN 0039 2944 Procitovano 6 lyutogo 2024 DzherelaL I Volpert BESSMYSLENNYJ I BESPOShADNYJ PUShKIN i ZhERMEN de STAL O FANATIZME 22 veresnya 2011 u Wayback Machine L I Volpert EShE O SLAVNOJ ShUTKE GOSPOZhI DE STAL 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Societe des etudes staeliennes 24 veresnya 2004 u Wayback Machine PosilannyaZh de Stal Zarubizhna literatura XIX storichchya Doba romantizmu Pidruchnik Nalivajko D S Shahova K O Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2001 S 109 115 Stal Stael Anna Luyiza Zhermena de Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 219 220 Stal Anna Luyiza Zhermena de Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 556 ISBN 966 692 744 6

Дата публікації:
Топ