Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ждиня пол Zdynia лемківське село у Польщі у гміні Устя Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства Населення

Ждиня

Ждиня

Ждиня (пол. Zdynia) — лемківське село у Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 219 осіб (2011).

Село
Ждиня
пол. Zdynia
image
Церква Покрови

Координати 49°29′ пн. ш. 21°17′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 21.283° сх. д. / 49.483; 21.283Координати: 49°29′ пн. ш. 21°17′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 21.283° сх. д. / 49.483; 21.283

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Горлицький повіт
Гміна Устя-Горлицьке
Висота центру від 500 до 530  м
Населення 219 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 18
Поштовий індекс 38-315
Автомобільний код KGR
SIMC 0468393
GeoNames 753484
OSM ↑2668411 ·R (Ґміна Устя-Горлицьке)
image
image
Ждиня
Ждиня (Польща)
image
image
Ждиня
Ждиня (Малопольське воєводство)
image Ждиня у Вікісховищі

Розташування

Село розташоване на відстані 12 кілометрів на схід від Устя Горлицького, 21 км на південний схід від Горлиців та 117 км на південний схід від Кракова.

Лежить на берегах річки Здиня — правої притоки Ропи.

Історія

Ждиня вперше згадується на початку XIV століття, коли 1316 року, у Шимбарку оселився , міщанин з містечка Новий Санч. Село було закріпачене[] на німецькому праві.

image
Гробниця православного святого Максима Сандовича

Його син , котрий був управителем королівського маєтку у Сончі (1356), власником Шимбарку та горлицьких земель, урешті-решт, 27 жовтня 1359 за заслуги свої та батькові отримав від короля Казимира Великого землю по обидві сторони річок і Мала Ждиня, увесь ліс на обох берегах річки .

1419 року Ждиню передали нащадкові Петра Гладиша Миколі Гладишу з містечка Лось, також власники змінювали по черзі один одного у 1477, 1486, 1504 роках.

1540 року в Ждині був споруджений садибний будинок, що став центром влади польських лицарів Гладишів.

1557 року власником села стає Станіслав Гладиш.

За податковим реєстром 1581 р. село у Бецькому повіті було власністю за волоським правом Бартоломея Шеміховського; осідок парохії, в селі було 10 селянських дворів, 1 загородник без ріллі, господарство солтиса і «піп руський з церквою». 1581 року з частини села на волоському праві засноване село Луг, яке було у власності Павла Гладиша та налічувало 3 селянські подвір'я і господарство солтиса.

Останнім представником родини Гладишів, що був власником Ждині, з 1590 по 1611, став , син Симона.

На місце Гладишів прийшли родини Стронсцьких, потім Седлецькі та Броніковські. У кінці вісімнадцятого століття це місце придбав в о. Монсеньйор Ян Бохнєвіч Гнєзно. 1808 року він віддає Ждиню у власність своїм сестрам і племінникам.

Книга народжених церкви у Ждині зачинається з 5.06.1768 p., з підписом місцевого пароха о. Василія Менцінського, Біцького і Спіського декана.

Після парохіяльної інвентаризації 1778 р. австрійський уряд вилучив дорогі срібні предмети, видавши натомість нічого не варті облігації.

В 1800 р. до парохії приєднано церкву в Конечній. До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також Конечна і Луг (присілок за 1 км), метричні книги велися в Ждині від 1768 p.; в Конечні від 1732 р.

В селі були москвофільська читальня імені Качковського.

У 1914 р. за москвофільство 25 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.

До виселення українців у селі було переважно лемківське населення: з 730 жителів Ждині — 650 українців, 40 поляків (прикордонна охорона) і 40 євреїв; з 250 жителів Лугу — 210 українців, 30 поляків (прибулі працівники тартака) і 10 євреїв.

1947 року в рамках операції «Вісла» українців-лемків депортовано на понімецькі землі, натомість завезено поляків.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 110 24 80 6
Жінки 109 30 60 19
Разом 219 54 140 25

Пам'ятки

  • В селі є дерев'яна колишня греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці 1795 р., з 1947 р. передана в почергове служіння православній і римо-католицькій громаді, а з 2007 р. — винятково православній.
  • У Ждині народився Максим Сандович — святий мученик православних, чия могила знаходиться на парафіяльному цвинтарі.
  • Поряд є також Військове кладовище № 52 часів Першої світової війни.

Сучасність

У Ждині щороку відбувається фестиваль лемківської культури — «Лемківська Ватра».

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2016.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24-25.
  4. . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 липня 2016.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ждиня

Посилання

  • Apokryf Ruski [ 3 липня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  • Cmentarz nr 52 — Zdynia [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  • Cmentarz nr 52 Zdynia [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
  • Zdynia cmentarz parafialny (łemkowski) [ 22 червня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)


image Це незавершена стаття про Малопольське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhdinya pol Zdynia lemkivske selo u Polshi u gmini Ustya Gorlicke Gorlickogo povitu Malopolskogo voyevodstva Naselennya 219 osib 2011 Selo Zhdinya pol Zdynia Cerkva Pokrovi Koordinati 49 29 pn sh 21 17 sh d 49 483 pn sh 21 283 sh d 49 483 21 283 Koordinati 49 29 pn sh 21 17 sh d 49 483 pn sh 21 283 sh d 49 483 21 283 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina Ustya GorlickeVisota centru vid 500 do 530 mNaselennya 219 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 38 315Avtomobilnij kod KGRSIMC 0468393GeoNames 753484OSM 2668411 R Gmina Ustya Gorlicke ZhdinyaZhdinya Polsha ZhdinyaZhdinya Malopolske voyevodstvo Zhdinya u VikishovishiRoztashuvannyaSelo roztashovane na vidstani 12 kilometriv na shid vid Ustya Gorlickogo 21 km na pivdennij shid vid Gorliciv ta 117 km na pivdennij shid vid Krakova Lezhit na beregah richki Zdinya pravoyi pritoki Ropi IstoriyaZhdinya vpershe zgaduyetsya na pochatku XIV stolittya koli 1316 roku u Shimbarku oselivsya mishanin z mistechka Novij Sanch Selo bulo zakripachene dzherelo na nimeckomu pravi Grobnicya pravoslavnogo svyatogo Maksima Sandovicha Jogo sin kotrij buv upravitelem korolivskogo mayetku u Sonchi 1356 vlasnikom Shimbarku ta gorlickih zemel ureshti resht 27 zhovtnya 1359 za zaslugi svoyi ta batkovi otrimav vid korolya Kazimira Velikogo zemlyu po obidvi storoni richok i Mala Zhdinya uves lis na oboh beregah richki 1419 roku Zhdinyu peredali nashadkovi Petra Gladisha Mikoli Gladishu z mistechka Los takozh vlasniki zminyuvali po cherzi odin odnogo u 1477 1486 1504 rokah 1540 roku v Zhdini buv sporudzhenij sadibnij budinok sho stav centrom vladi polskih licariv Gladishiv 1557 roku vlasnikom sela staye Stanislav Gladish Za podatkovim reyestrom 1581 r selo u Beckomu poviti bulo vlasnistyu za voloskim pravom Bartolomeya Shemihovskogo osidok parohiyi v seli bulo 10 selyanskih dvoriv 1 zagorodnik bez rilli gospodarstvo soltisa i pip ruskij z cerkvoyu 1581 roku z chastini sela na voloskomu pravi zasnovane selo Lug yake bulo u vlasnosti Pavla Gladisha ta nalichuvalo 3 selyanski podvir ya i gospodarstvo soltisa Ostannim predstavnikom rodini Gladishiv sho buv vlasnikom Zhdini z 1590 po 1611 stav sin Simona Na misce Gladishiv prijshli rodini Stronsckih potim Sedlecki ta Bronikovski U kinci visimnadcyatogo stolittya ce misce pridbav v o Monsenjor Yan Bohnyevich Gnyezno 1808 roku vin viddaye Zhdinyu u vlasnist svoyim sestram i pleminnikam Kniga narodzhenih cerkvi u Zhdini zachinayetsya z 5 06 1768 p z pidpisom miscevogo paroha o Vasiliya Mencinskogo Bickogo i Spiskogo dekana Pislya parohiyalnoyi inventarizaciyi 1778 r avstrijskij uryad viluchiv dorogi sribni predmeti vidavshi natomist nichogo ne varti obligaciyi V 1800 r do parohiyi priyednano cerkvu v Konechnij Do 1945 r v seli bula greko katolicka parohiya Gorlickogo dekanatu do yakoyi nalezhali takozh Konechna i Lug prisilok za 1 km metrichni knigi velisya v Zhdini vid 1768 p v Konechni vid 1732 r V seli buli moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo U 1914 r za moskvofilstvo 25 zhiteliv sela zaareshtovano i vislano do Talergofu Do viselennya ukrayinciv u seli bulo perevazhno lemkivske naselennya z 730 zhiteliv Zhdini 650 ukrayinciv 40 polyakiv prikordonna ohorona i 40 yevreyiv z 250 zhiteliv Lugu 210 ukrayinciv 30 polyakiv pribuli pracivniki tartaka i 10 yevreyiv 1947 roku v ramkah operaciyi Visla ukrayinciv lemkiv deportovano na ponimecki zemli natomist zavezeno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Novosondeckogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 110 24 80 6 Zhinki 109 30 60 19 Razom 219 54 140 25Pam yatkiV seli ye derev yana kolishnya greko katolicka cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1795 r z 1947 r peredana v pochergove sluzhinnya pravoslavnij i rimo katolickij gromadi a z 2007 r vinyatkovo pravoslavnij U Zhdini narodivsya Maksim Sandovich svyatij muchenik pravoslavnih chiya mogila znahoditsya na parafiyalnomu cvintari Poryad ye takozh Vijskove kladovishe 52 chasiv Pershoyi svitovoyi vijni SuchasnistU Zhdini shoroku vidbuvayetsya festival lemkivskoyi kulturi Lemkivska Vatra PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 lipnya 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 24 25 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 22 lipnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhdinya fotografiyi sela 2 grudnya 2020 u Wayback Machine Melnik L Naj bude ne pishno lem zhebi bulo zatishno Subotnya poshta 24 30 lipnya 2008 30 681 S 16 Zdynia 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 551 pol Luh Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 805 pol PosilannyaApokryf Ruski 3 lipnya 2017 u Wayback Machine pol Cmentarz nr 52 Zdynia 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine pol Cmentarz nr 52 Zdynia 8 serpnya 2020 u Wayback Machine pol Zdynia cmentarz parafialny lemkowski 22 chervnya 2021 u Wayback Machine pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Malopolske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ