Володимир Іванович Жданов (нар. 16 (29) квітня 1902, Київ — 19 жовтня 1964, поблизу Белграду) — радянський воєначальник; генерал-полковник, Герой Радянського Союзу.
Володимир Іванович Жданов | |
---|---|
Владимир Иванович Жданов | |
Народження | 16 (29) квітня 1902 Київ, Російська імперія |
Смерть | 19 жовтня 1964 (62 роки) поблизу Белграду, Югославія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | КПРС |
Рід військ | танкові війська |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1920–1921 1921–1964 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | d |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Радянсько-німецька війна |
Нагороди | |
Жданов Володимир Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 16 (29) квітня 1902 року в Києві. Після здобуття середньої освіти працював в Єсентуках на електростанції.
Військова служба
Громадянська війна
В 1920 році був призваний до лав РСЧА та брав участь у громадянській війні. Був демобілізований в 1921 році.
Міжвоєнний період
В 1923 році був повторно призваний до лав РСЧА. В 1926 році закінчив Київську піхотну школу, в 1932 році- курси перепідготовки командного складу, в 1940 році заочно закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, в 1942 році — прискорений курс Військової академії Генерального штабу.
В 1941 році вступив до лав ВКП(б) .
Друга світова війна
З травня 1942 року Жданов брав участь у бойових діях.
З 19 травня 1942 року по 9 січня 1943 року служив на посаді начальника штабу 13-го танкового корпусу, який 9 січня 1943 року був перетворений в 4-й гвардійський механізований корпус. З 1 по 17 липня 1942 року тимчасово виконував обов'язки командира 13-го танкового корпусу.
З 31 березня 1944 року до 9 травня 1945 року командував 4 гвардійським механізованим корпусом. проявив організаторські здібності під час Сталінградської битви, в боях на півдні України, в другій Яссько-Кишинівській операції, брав участь у визволенні Болгарії, Югославі, Угорщини.
20-25 серпня 1944 року гвардії генерал-майор Жданов відзначився в ході Яссько-Кишинівської операції, в якій корпус, яким він командував, прорвав оборону противника ні ріці Дністер та взяв участь в оточенні Кишинівського угруповання противника, першим вийшовши на ріку Прут.
В ході Белградської операції в жовтні 1944 року 4-й гвардійський механізований корпус під командуванням Жданова воював разом з НВАЮ.
13 вересня 1944 року Жданову було присвоєне звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі «Золота зірка» (№ 3772). Того ж дня йому були присвоєне звання генерал-лейтенант танкових військ.
20 жовтня 1944 року за заслуги в боротьбі проти спільних ворогів, вклад у звільнення Белграда та інших регіонів Югославії Володимиру Івановичу Жданову було присвоєне звання Народного героя Югославії.
Післявоєнний період
В 1950 році закінчив повний курс Вищої військової академії імені К. Є. Ворошилова із золотою медаллю, після чого був призначений на посаду начальника Військової академії бронетанкових військ. З травня 1951 року — начальник штабу — заступник командувача Далекосхідного військового округу. З серпня 1953 року — помічник командувача військами Південно-Уральського військового округу. З квітня 1954 року — помічник Головнокомандувача-начальник управління бойової підготовки Центральної групи військ. З вересня 1955 року — перший заступник командувача військами Забайкальського військового округу.
В 1957 році, коли зіпсувались стосунки між Хрущовим та Тіто, а потім і між СРСР та Югославією, Жданову було запропоновано відмовитись від звання Народного героя Югославії та відіслати Орден народного героя особисто Тіто з відповідною заявою. Жданов відмовився, відповівши Хрущову, що навіть Сталін в 1949 році не вимагав від нього такого вчинку. Після цього конфлікту Жданов був відправлений на посаду заступника командувача Забайкальського військового округу, відповідального за спортивну підготовку особового складу. В період правління Хрущова його ім'я було викреслене зі всіх військових довідників, енциклопедій та військово-історичних публікацій.
Тільки після того, як восени 1964 року Хрущов був усунутий з посади, Володимир Іванович Жданов повернувся в Москву. Йому було присвоєне звання генерал-полковника, а через чотири дні він як радник міністра оборони разом із начальником Генерального штабу маршалом С. С. Бірюзовим був скерований радянським урядом в Югославію на святкування 20-річного ювілею визволення Белграда. В умовах поганої видимості літак Іл-18 врізався в гору Авала за 20 км від Белграда. Всі пасажири літака та члени екіпажу загинули.
Похований на Новодівочому цвинтарі, Москва.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (13 вересня 1944року);
- Народний герой Югославії (20 жовтня 1944 року);
- Орден Леніна (двічі);
- Орден Червоного Прапора (тричі);
- Орден Суворова 1-го ступеня:
- Орден Суворова 2-го ступеня (двічі);
- Орден Кутузова 2-го ступеня;
- Орден Червоної Зірки;
- Медалі.
Джерела
- Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
- Народни хероји Југославије, «Партизанска књига» Љубљана, «Народна књига» Београд, «Побједа Титоград», 1982. година
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhdanov Volodimir Ivanovich Zhdanov nar 16 29 kvitnya 1902 19020429 Kiyiv 19 zhovtnya 1964 poblizu Belgradu radyanskij voyenachalnik general polkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu Volodimir Ivanovich ZhdanovVladimir Ivanovich ZhdanovNarodzhennya16 29 kvitnya 1902 1902 04 29 Kiyiv Rosijska imperiyaSmert19 zhovtnya 1964 1964 10 19 62 roki poblizu Belgradu YugoslaviyaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnistKPRSRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya imeni M V Frunze i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1920 1921 1921 1964PartiyaKPRSZvannya General polkovnikKomanduvannyadVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko nimecka vijnaNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vizvolennya Belgrada Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Nagorodi inshih krayin Zhdanov Volodimir Ivanovich u Vikishovishi Volodimir Zhdanov ta Peko Dapchevich v BelgradiBiografiyaNarodivsya 16 29 kvitnya 1902 19020429 roku v Kiyevi Pislya zdobuttya serednoyi osviti pracyuvav v Yesentukah na elektrostanciyi Vijskova sluzhbaGromadyanska vijna V 1920 roci buv prizvanij do lav RSChA ta brav uchast u gromadyanskij vijni Buv demobilizovanij v 1921 roci Mizhvoyennij period V 1923 roci buv povtorno prizvanij do lav RSChA V 1926 roci zakinchiv Kiyivsku pihotnu shkolu v 1932 roci kursi perepidgotovki komandnogo skladu v 1940 roci zaochno zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze v 1942 roci priskorenij kurs Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu V 1941 roci vstupiv do lav VKP b Druga svitova vijna Z travnya 1942 roku Zhdanov brav uchast u bojovih diyah Z 19 travnya 1942 roku po 9 sichnya 1943 roku sluzhiv na posadi nachalnika shtabu 13 go tankovogo korpusu yakij 9 sichnya 1943 roku buv peretvorenij v 4 j gvardijskij mehanizovanij korpus Z 1 po 17 lipnya 1942 roku timchasovo vikonuvav obov yazki komandira 13 go tankovogo korpusu Z 31 bereznya 1944 roku do 9 travnya 1945 roku komanduvav 4 gvardijskim mehanizovanim korpusom proyaviv organizatorski zdibnosti pid chas Stalingradskoyi bitvi v boyah na pivdni Ukrayini v drugij Yassko Kishinivskij operaciyi brav uchast u vizvolenni Bolgariyi Yugoslavi Ugorshini 20 25 serpnya 1944 roku gvardiyi general major Zhdanov vidznachivsya v hodi Yassko Kishinivskoyi operaciyi v yakij korpus yakim vin komanduvav prorvav oboronu protivnika ni rici Dnister ta vzyav uchast v otochenni Kishinivskogo ugrupovannya protivnika pershim vijshovshi na riku Prut V hodi Belgradskoyi operaciyi v zhovtni 1944 roku 4 j gvardijskij mehanizovanij korpus pid komanduvannyam Zhdanova voyuvav razom z NVAYu 13 veresnya 1944 roku Zhdanovu bulo prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu iz vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota zirka 3772 Togo zh dnya jomu buli prisvoyene zvannya general lejtenant tankovih vijsk 20 zhovtnya 1944 roku za zaslugi v borotbi proti spilnih vorogiv vklad u zvilnennya Belgrada ta inshih regioniv Yugoslaviyi Volodimiru Ivanovichu Zhdanovu bulo prisvoyene zvannya Narodnogo geroya Yugoslaviyi Pislyavoyennij period V 1950 roci zakinchiv povnij kurs Vishoyi vijskovoyi akademiyi imeni K Ye Voroshilova iz zolotoyu medallyu pislya chogo buv priznachenij na posadu nachalnika Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk Z travnya 1951 roku nachalnik shtabu zastupnik komanduvacha Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu Z serpnya 1953 roku pomichnik komanduvacha vijskami Pivdenno Uralskogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1954 roku pomichnik Golovnokomanduvacha nachalnik upravlinnya bojovoyi pidgotovki Centralnoyi grupi vijsk Z veresnya 1955 roku pershij zastupnik komanduvacha vijskami Zabajkalskogo vijskovogo okrugu V 1957 roci koli zipsuvalis stosunki mizh Hrushovim ta Tito a potim i mizh SRSR ta Yugoslaviyeyu Zhdanovu bulo zaproponovano vidmovitis vid zvannya Narodnogo geroya Yugoslaviyi ta vidislati Orden narodnogo geroya osobisto Tito z vidpovidnoyu zayavoyu Zhdanov vidmovivsya vidpovivshi Hrushovu sho navit Stalin v 1949 roci ne vimagav vid nogo takogo vchinku Pislya cogo konfliktu Zhdanov buv vidpravlenij na posadu zastupnika komanduvacha Zabajkalskogo vijskovogo okrugu vidpovidalnogo za sportivnu pidgotovku osobovogo skladu V period pravlinnya Hrushova jogo im ya bulo vikreslene zi vsih vijskovih dovidnikiv enciklopedij ta vijskovo istorichnih publikacij Tilki pislya togo yak voseni 1964 roku Hrushov buv usunutij z posadi Volodimir Ivanovich Zhdanov povernuvsya v Moskvu Jomu bulo prisvoyene zvannya general polkovnika a cherez chotiri dni vin yak radnik ministra oboroni razom iz nachalnikom Generalnogo shtabu marshalom S S Biryuzovim buv skerovanij radyanskim uryadom v Yugoslaviyu na svyatkuvannya 20 richnogo yuvileyu vizvolennya Belgrada V umovah poganoyi vidimosti litak Il 18 vrizavsya v goru Avala za 20 km vid Belgrada Vsi pasazhiri litaka ta chleni ekipazhu zaginuli Pohovanij na Novodivochomu cvintari Moskva NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu 13 veresnya 1944roku Narodnij geroj Yugoslaviyi 20 zhovtnya 1944 roku Orden Lenina dvichi Orden Chervonogo Prapora trichi Orden Suvorova 1 go stupenya Orden Suvorova 2 go stupenya dvichi Orden Kutuzova 2 go stupenya Orden Chervonoyi Zirki Medali DzherelaBoevye zvyozdy kievlyan Kiev Politizdat Ukrainy 1983 Narodni heroјi Јugoslaviјe Partizanska kњiga Љubљana Narodna kњiga Beograd Pobјeda Titograd 1982 godina