Жан I д'Ібелін

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Жан Ібелін.

Жан I д'Ібелін (фр. Jean d'Ibelin; бл. 1179—1236), відомий як Старий лорд Бейрута — державний та військовий діяч Кіпрського й Єрусалимського королівств, впливовий дворянин і хрестоносець XIII століття, однин із найвідоміших представників впливового роду Ібелін. Син Баліана д'Ібелін та королеви-вдови , він мав тісні зв'язки з дворянством Кіпру та Єрусалиму, оскільки був зведеним братом королеви Ізабели I Єрусалимської. Ще до 20 років він був призначений коннетаблем Єрусалиму, а через кілька років став володарем Бейрута. Жан відбудував Бейрут після завоювання Саладіна та звів величний сімейний палац Ібелінів. З 1205 по 1210 рік він служив регентом Єрусалимського королівства для своєї племінниці Марії Монферратської після смерті її матері, королеви Ізабелли. Він також був регентом онука Ізабелли Генріха I Кіпрського з 1228 року до повноліття Генріха в 1232 році. Жан був відомий як принципова людина і вважався природним лідером християнських баронів у Святій Землі. Він протистояв прагненню отримати владу в державах хрестоносців імператора Священної Римської імперії Фрідріха II і протистояв імперським військам, доки король Генріх не досяг повноліття.

Жан I д'Ібелін
фр. Jean d'Ibelin
Народився	1177 або 1179
Помер	1236 Акко, Єрусалимське королівство
Діяльність	регент
Учасник	Шостий хрестовий похід, Війна з ломбардцями і П’ятий хрестовий похід
Титул	^d
Посада	^d, Конетабль Єрусалимського королівства і ^d
Рід	Ібелінські
Батько	Баліан д'Ібелін
Мати	Марія Комніна
Брати, сестри	Філіп Ібелін, ^d, Ізабела Єрусалимська і ^d
У шлюбі з	^d і ^d
Діти	Баліан III д'Ібелін, Жан д'Ібелін (Арзуфський), ^d, Балдуїн Ібелін^[d], ^d і Ізабелла Ібелін^[d]
Сеньйор Наблуса Конетабль Єрусалимського королівства (1198—1205) Сеньйор Бейрута Регент Єрусалимського королівства (1205—1210) Регент Кіпрського королівства (1227—1232) Мер Акри з 1232 Родина та діти Жан був одружений двічі. Його першою дружиною в 1201/1202 рр. стала Ельвіса Нефінська. Про шлюб мало що відомо, за винятком того, що у пари було п'ятеро синів, усі вони померли до того, як померла сама Ельвіса. У 1207 році Жан одружився з Мелісендою, володаркою Арзуфа, з якою у нього було п'ять синів і дочка: Баліан III д'Ібелін, сеньйор Бейрута Жан д'Ібелін, сеньйор Арзуфа Рауль д'Ібелін Гуго д'Ібелін Балдуїн д'Ібелін, сенешаль Кіпру Гі д'Ібелін, коннетабль Кіпру Ізабелла д'Ібелін Примітки Kenneth Setton (1985). A History of the Crusades. University of Wisconsin Press. pp. 142–143. ISBN 978-0-299-09144-6. The Ibelin palace of Beirut, which took away the breath of a German ambassador to the east, shows Moslem and Byzantine influences. Folda, Jaroslav (2005). Crusader Art in the Holy Land. Cambridge University Press. . Edbury, ст. 29 Джерела Edbury, Peter W. (1997). John of Ibelin and the Kingdom of Jerusalem. Boydell Press. ISBN . J.L. La Monte, «John of Ibelin. The Old Lord of Beirut, 1177—1236.» Byzantion, xii, 1947. Riley-Smith, Jonathan (1973). The Feudal Nobility and the Kingdom of Jerusalem, 1174-1277. MacMillan Press. Joshua Prawer, «Crusader Nobility and the Feudal System» in Crusader institutions, Clarendon Press, Oxford, 1980, pp. 20–45.