Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жанасеме йський район каз Жаңасемей ауданы рос Жанасемейский район адміністративна одиниця у складі Абайської області Ка

Жанасемейський район

Жанасемейський район

Жанасеме́йський район (каз. Жаңасемей ауданы, рос. Жанасемейский район) — адміністративна одиниця у складі Абайської області Казахстану. Адміністративний центр — місто Семей, яке не входить до складу району і утворює окрему Семейську міську адміністрацію.

Жанасемейський район
каз. Жаңасемей ауданы
image
Основні дані
Область: Абайська область
Утворений: 1928 року
Населення (2009): 25228 осіб
Площа: 27544,01 км²
Густота населення: 0,92 осіб/км²
Населені пункти та округи
Адміністративний центр: місто Семей
Кількість : 2
Кількість сільських округів: 12
Міських населених пунктів: 2
Сільських населених пунктів: 30
Влада

Населення

Населення — 25228 осіб (2009, 28473 у 1999, 34671 у 1989).

Історія

Жанасемейський район був утворений 1928 року у складі , однак 1930 року він був ліквідований. 4 лютого 1938 року район був відновлений у складі Східноказахстанської області. Тоді до його складу увійшли 18 сільських рад: Багинська, Балтатарацька, Глуховська, Дельбегетейська, Ебетейська, Знаменська, Іртиська, Карпівська, Климентьєвська, Коконська, Коргамбаєвська, Муратовська, Озерська, Старо-Семипалатинська, Талицька, Чарська та Чебундинська. 14 жовтня 1939 року район увійшов до складу новоутвореної Семпалатинської області. 16 жовтня того ж року Дельбегетейська, Карпівська та Кргамбаєвська сільради були передані до складу Чарського району. Станом на 1945 рік до складу району входили 17 сільських рад: Багинська, Балтатарацька, Глуховська, Ебетейська, Жана-Семейська, Жиєналинська, Знаменська, Іртиська, Климентьєвська, Коконська, Муратовська, Озерська, Старо-Семипалатинська, Талицька, Тепкашинська, Чарська та Чебундинська. 10 червня 1948 року до складу району були включені Байуацька, Кельменбетовська та Ушашинська сільради Майського району сусідньої Павлодарської області. 1950 року була ліквідована Кельменбетовська сільрада, утворена Жиландинська сільрада. 1954 року Ушашинську сільраду приєднали до Байуацької, Жиландинську сільраду до Багинської, Старо-Семипалатинську сільраду до Глуховської, Балтатарацьку сільраду до Іртиської, Талицьку сільраду до Чарської, Ебетейську сільраду до Чебундинської. 1957 року Климентьєвська, Чарська та чебундлинська сільради утворили Ново-Баженівську.

11 листопада 1957 року район був ліквідований, а територія розділена між та Чарським районами. 31 січня 1966 року район був відновлений, до його складу увійшли Ново-Баженівська та Суик-Булацька сільради Жарминського району, Знаменська сільрада Абайського району, Глуховська та Жиєналинська сільради Бескарагайського району, Зубаїрівська, Іртиська, Ново-Покровська, Петропавловська, Семейтауська та Тепкашинська сільради Бородуліхинського району. 1967 року Тепкашинська сільрада перейменована в Озерську. 1968 року до складу району увійшли Дельбегетейська та Карасуйська сільради Жарминського району. Того ж року була утворена Прирічна сільрада, ліквідована Семейтуйська сільрада. 1972 року Дельбегетейська, Карасуйська та Суик-Булацька сільради були передані до складу Чарського району. 1974 року була утворена Березовська селищна рада, 1981 року — Жазицька сільрада, 1982 року — Булацька сільрада, 1985 року — Достицька сільрада, 1992 року — Жаркинська сільрада.

20 серпня 1996 року район був ліквідований, територія розділена між Бескарагайським та Бордуліхинським районами, а також територією міста Семипалатинськ. 28 грудня 2023 року було вирішено відновити район з 1 січня 2024 року. Для цього до складу нового району було передано 35,47 км² Бескарагайського району та 27508,54 км² Семейської міської адміністрації.

Склад

До складу адміністрації входять місто Семей, 2 селищні адміністрації та 12 сільських округів:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Центр Населені
пункти
Чаганська селищна адміністрація - 710 672 725 Чаган 1
Шульбінська селищна адміністрація - 6514 4585 3149 Шульбінськ 1
Абралинський сільський округ - 1220 933 638 Абрали 1
Айнабулацький сільський округ - 249 386 383 Айнабулак 2
Акбулацький сільський округ - 1553 1111 667 Акбулак 2
Алгабаський сільський округ - 1541 1241 1069 Алгабас 1
Достицький сільський округ - 2533 1731 1719 Чекоман 2
Жиєналинський сільський округ - 1540 1008 981 Букенчі 2
Іртиський сільський округ - 2342 2426 2654 Мукур 3
Карауленський сільський округ - 2501 2695 2029 Кайнар 1
Кокентауський сільський округ - 4050 2585 2236 Кокентау 3
Новобаженовський сільський округ - 4380 3586 3247 Новобаженово 4
Озерський сільський округ - 3121 3180 3106 Озерки 4
Прирічний сільський округ - 2417 2334 2625 Прирічне 5

Найбільші населені пункти

Нижче подано список населених пунктів з чисельністю населення понад 1000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009)
1 Шульбінськ 6 514 4 585 3 149
2 Озерки 1 999 2 075 2 082
3 Новобаженово 2 236 2 040 1 914
4 Кайнар 1 951 2 327 1 888
5 Кокентау 2 049 1 677 1 518
6 Чекоман 1 527 1 203 1 306
7 Прирічне 1 086 1 117 1 303
8 Мукур 1 210 1 133 1 258
9 Приіртиське 926 975 1 023

Примітки

  1. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 1 серпня 2013.
  2. https://adilet.zan.kz/rus/docs/V24F0025918
  3. Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» — Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан (рос.)
  4. https://adilet.zan.kz/rus/docs/V24F0025918

Джерела

  • Справочник по истории административно-территориального устройства Семипалатинской области. — Семипалатинск, 2006.


image Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhanaseme jskij rajon kaz Zhanasemej audany ros Zhanasemejskij rajon administrativna odinicya u skladi Abajskoyi oblasti Kazahstanu Administrativnij centr misto Semej yake ne vhodit do skladu rajonu i utvoryuye okremu Semejsku misku administraciyu Zhanasemejskij rajonkaz Zhanasemej audanyOsnovni daniOblast Abajska oblastUtvorenij 1928 rokuNaselennya 2009 25228 osibPlosha 27544 01 km Gustota naselennya 0 92 osib km Naseleni punkti ta okrugiAdministrativnij centr misto SemejKilkist 2Kilkist silskih okrugiv 12Miskih naselenih punktiv 2Silskih naselenih punktiv 30VladaNaselennyaNaselennya 25228 osib 2009 28473 u 1999 34671 u 1989 IstoriyaZhanasemejskij rajon buv utvorenij 1928 roku u skladi odnak 1930 roku vin buv likvidovanij 4 lyutogo 1938 roku rajon buv vidnovlenij u skladi Shidnokazahstanskoyi oblasti Todi do jogo skladu uvijshli 18 silskih rad Baginska Baltataracka Gluhovska Delbegetejska Ebetejska Znamenska Irtiska Karpivska Klimentyevska Kokonska Korgambayevska Muratovska Ozerska Staro Semipalatinska Talicka Charska ta Chebundinska 14 zhovtnya 1939 roku rajon uvijshov do skladu novoutvorenoyi Sempalatinskoyi oblasti 16 zhovtnya togo zh roku Delbegetejska Karpivska ta Krgambayevska silradi buli peredani do skladu Charskogo rajonu Stanom na 1945 rik do skladu rajonu vhodili 17 silskih rad Baginska Baltataracka Gluhovska Ebetejska Zhana Semejska Zhiyenalinska Znamenska Irtiska Klimentyevska Kokonska Muratovska Ozerska Staro Semipalatinska Talicka Tepkashinska Charska ta Chebundinska 10 chervnya 1948 roku do skladu rajonu buli vklyucheni Bajuacka Kelmenbetovska ta Ushashinska silradi Majskogo rajonu susidnoyi Pavlodarskoyi oblasti 1950 roku bula likvidovana Kelmenbetovska silrada utvorena Zhilandinska silrada 1954 roku Ushashinsku silradu priyednali do Bajuackoyi Zhilandinsku silradu do Baginskoyi Staro Semipalatinsku silradu do Gluhovskoyi Baltataracku silradu do Irtiskoyi Talicku silradu do Charskoyi Ebetejsku silradu do Chebundinskoyi 1957 roku Klimentyevska Charska ta chebundlinska silradi utvorili Novo Bazhenivsku 11 listopada 1957 roku rajon buv likvidovanij a teritoriya rozdilena mizh ta Charskim rajonami 31 sichnya 1966 roku rajon buv vidnovlenij do jogo skladu uvijshli Novo Bazhenivska ta Suik Bulacka silradi Zharminskogo rajonu Znamenska silrada Abajskogo rajonu Gluhovska ta Zhiyenalinska silradi Beskaragajskogo rajonu Zubayirivska Irtiska Novo Pokrovska Petropavlovska Semejtauska ta Tepkashinska silradi Borodulihinskogo rajonu 1967 roku Tepkashinska silrada perejmenovana v Ozersku 1968 roku do skladu rajonu uvijshli Delbegetejska ta Karasujska silradi Zharminskogo rajonu Togo zh roku bula utvorena Pririchna silrada likvidovana Semejtujska silrada 1972 roku Delbegetejska Karasujska ta Suik Bulacka silradi buli peredani do skladu Charskogo rajonu 1974 roku bula utvorena Berezovska selishna rada 1981 roku Zhazicka silrada 1982 roku Bulacka silrada 1985 roku Dosticka silrada 1992 roku Zharkinska silrada 20 serpnya 1996 roku rajon buv likvidovanij teritoriya rozdilena mizh Beskaragajskim ta Bordulihinskim rajonami a takozh teritoriyeyu mista Semipalatinsk 28 grudnya 2023 roku bulo virisheno vidnoviti rajon z 1 sichnya 2024 roku Dlya cogo do skladu novogo rajonu bulo peredano 35 47 km Beskaragajskogo rajonu ta 27508 54 km Semejskoyi miskoyi administraciyi SkladDo skladu administraciyi vhodyat misto Semej 2 selishni administraciyi ta 12 silskih okrugiv Poselennya Plosha km Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 Centr Naseleni punktiChaganska selishna administraciya 710 672 725 Chagan 1Shulbinska selishna administraciya 6514 4585 3149 Shulbinsk 1Abralinskij silskij okrug 1220 933 638 Abrali 1Ajnabulackij silskij okrug 249 386 383 Ajnabulak 2Akbulackij silskij okrug 1553 1111 667 Akbulak 2Algabaskij silskij okrug 1541 1241 1069 Algabas 1Dostickij silskij okrug 2533 1731 1719 Chekoman 2Zhiyenalinskij silskij okrug 1540 1008 981 Bukenchi 2Irtiskij silskij okrug 2342 2426 2654 Mukur 3Karaulenskij silskij okrug 2501 2695 2029 Kajnar 1Kokentauskij silskij okrug 4050 2585 2236 Kokentau 3Novobazhenovskij silskij okrug 4380 3586 3247 Novobazhenovo 4Ozerskij silskij okrug 3121 3180 3106 Ozerki 4Pririchnij silskij okrug 2417 2334 2625 Pririchne 5Najbilshi naseleni punktiNizhche podano spisok naselenih punktiv z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 1989 Naselennya osib 1999 Naselennya osib 2009 1 Shulbinsk 6 514 4 585 3 1492 Ozerki 1 999 2 075 2 0823 Novobazhenovo 2 236 2 040 1 9144 Kajnar 1 951 2 327 1 8885 Kokentau 2 049 1 677 1 5186 Chekoman 1 527 1 203 1 3067 Pririchne 1 086 1 117 1 3038 Mukur 1 210 1 133 1 2589 Priirtiske 926 975 1 023PrimitkiPerepis za 2009 rik PDF Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2013 Procitovano 1 serpnya 2013 https adilet zan kz rus docs V24F0025918 Ukaz Prezidenta Respubliki Kazahstan ot 28 dekabrya 2023 goda 424 O nekotoryh voprosah administrativno territorialnogo ustrojstva Respubliki Kazahstan Informacijno pravova sistema normativnih pravovih aktiv Respubliki Kazahstan ros https adilet zan kz rus docs V24F0025918DzherelaSpravochnik po istorii administrativno territorialnogo ustrojstva Semipalatinskoj oblasti Semipalatinsk 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kazahstanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ