Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жак Фоккар фр Jacques Foccart 31 серпня 1913 Амбрієр ле Валле 19 березень 1997 Париж французький політик дипломат і розв

Жак Фоккар

Жак Фоккар

Жак Фоккар (фр. Jacques Foccart, 31 серпня 1913 Амбрієр-ле-Валле — 19 березень 1997, Париж) — французький політик, дипломат і розвідник. Учасник руху Опору. Голліст, організатор силової структури партії Об'єднання французького народу. Один з творців сучасних французьких спецслужб. У 1960 — 1974 — керівник президентського секретаріату у справах Африки і Мадагаскару. Розробник і головний провідник геополітичного проекту «Франсафрика».

Жак Фоккар
Jacques Foccart
image
 
Народження: 31 серпня 1913(1913-08-31)
Амбрієр-ле-Валле
Смерть: 19 березня 1997(1997-03-19) (83 роки)
Париж, Франція
Країна: Франція
Партія: Об'єднання французького народу
Автограф: image
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї плантатора і колоніального адміністратора Гваделупи Гійома Кох-Фоккара. Незабаром разом з сім'єю переїхав до Французької Вест-Індії, де провів дитинство (згодом мав там експортно-імпортний бізнес). Потім переїхав до Франції. З ранньої молодості був тісно пов'язаний з колоніями і заморськими департаментами, вивчав питання африканської політики Франції.

Діяльність у Франції

Брав участь в боях з німцями 1940 року. У 1941 встановив зв'язок з рухом Опору. Організував підпільну мережу «Вільної Франції». Показав себе ефективним оперативником, провів ряд диверсійних акцій проти німецьких військ. У 1944 брав участь в боях Другого фронту. Закінчив війну в званні підполковника, нагороджений Військовим хрестом і медаллю Опору.

Після звільнення зайнявся формуванням французьких спецслужб. Жак Фоккар був одним з творців зовнішньої розвідки і контррозвідки Франції. Користувався особливо довірою генерала де Голля, курував в его оточенні спецслужби и передвиборні кампанії. За політичними поглядами Фоккар був переконаним правим голлістом, був в складі в керівництва Об'єднання французького народу (RPF). Створив в RPF Службу громадянської дії, що виконувала функції охорони і парамілітарного формування. Фоккару приписується організація вуличних нападів на зібрання лівих партій.

Остання помічена політична активність Фоккара у Франції — участь у створенні служби безпеки Національного фронту.

Діяльність у Африці

Куратор африканського напряму

У міру деколонізації в африканських країнах посилювалася боротьба за вплив між колишніми колоніальними державами, США, КНР і блоком «реального соціалізму» на чолі з СРСР. Це протистояння стало важливим елементом глобальної Холодної війни.

Франція претендувала на особливий статус в Африці. З 1952 Жак Фоккар висунувся на першу роль у визначенні африканської політики Парижа. У 1953 він був членом французької делегації при поїздці де Голля в Африку. Фоккар зіграв особливу роль у встановленні тісних зв'язків між де Голлем і президентом Кот д'Івуару Феліксом Уфуе-Буаньї, який став одним з ключових антикомуністичних союзників Заходу на Африканському континенті.

З 1959 Фоккар — секретар президента Франції у справах Французького співтовариства. З 1960 — генеральний секретар у справах Африки і Мадагаскару. Особисто знав практично всіх державних керівників франкомовної Африки, виступав сполучною ланкою між ними. Керував втіленням в життя проекту Франсафрика. Отримав прізвисько Monsieur Afrique — Пан Африка.

Оперативно-політична практика

Жак Фоккар не був публічним політиком і діяв переважно в тіні. Він вважався організатором «півдюжини переворотів» в африканських країнах (сам заперечував це). За участі Фоккара до влади в Габоні прийшов президент Омар Бонго. Подібно Уфуе-Буаньї, Бонго перетворив свою країну в опорний пункт французького впливу в Африці. Фоккар підтримував гвінейську опозицію прокомуністичного режиму Секу Туре, організовував військове постачання і вербування найманців для сепаратистського руху Біафри в Нігерії. Сприяв приходу до влади Гнассінгбе Еядема в Того. Надавав серйозну військово-політичну підтримку заїрському режиму Мобуту. Противниками Фоккара були прорадянські, марксистські і лівоорієнтовані режими — перш за все Секу Туре в Гвінеї, Кереку в Беніні, Каддафі в Лівії, згодом Нету в Анголі (хоча до часу його встановлення Фоккар залишив державну посаду).

При цьому політика Фоккара була орієнтована не тільки на загальнозахідні, але перш за все на французькі інтереси. Активна підтримка сепаратистів Біафри пояснювалася прагненням перехопити у Великої Британії (яка підтримувала президента Говона) контроль над нафтовими ресурсами Нігерії. Також Фоккар організовував оперативну допомогу франкомовним сепаратистам канадської провінції Квебек.

Система підтримки профранцузьких і антикомуністичних сил на Африканському континенті функціонувала за методами, відпрацьованими в Опорі, і була замкнута особисто на Фоккара. Вона активно взаємодіяла з державними установами, дипломатичними відомствами, іноземними спецслужбами та ЗМІ. Для силових операцій зазвичай застосовувалися не регулярні війська, а професійні найманці.

Згідно ряду тверджень, особливе місце серед оперативних партнерів Фоккара займав Боб Денар. Він брав участь в конголезьких операціях, в утвердженні та зміцненні профранцузька режимів в Того, Габоні, Марокко, в невдалих спробах повалення режимів Секу Туре в Гвінеї (1970) і Матьє Кереку в Беніні (1977). У 1978 Денар, імовірно за погодженням з Фоккаром усунув лівоорієнтованого президента Коморських островів Алі Суаліха (якому в 1975 допоміг прийти до влади). У французьких внутрішньополітичних розкладах позиції Фоккара і Денара також були близькі. Публічно Фоккар заперечував свої зв'язки з Денаром, проте в ході судового процесу свідчив на його користь, називав чесним патріотом і відзначав заслуги перед Францією.

Вплив після відставки

Обрання президентом Франції в 1974 році Валері Жискар д'Естена — належав до ліберального, а не голлістського табору — спричинило за собою зміну політичних кадрів, в тому числі відставку Жака Фоккара з посади генерального секретаря з афро-мадагаскарських справ. Останньою великою африканської акцією Франції, проведеною за участю Фоккара (на цей раз в якості консультанта) було повалення центральноафриканського імператора Бокасса в вересні 1979 року.

Однак Фоккар буквально до кінця своїх днів залишався в курсі африканських справ і залучався для відповідних консультацій. За інформацією колишнього міністра Шарля Паскуа, Фоккар належав до вузького кола посвяченних в аферу з незаконними поставками зброї до Анголи. Практично Жак Фоккар вступив у відносини конфіденційного співробітництва з ще недавно ворожим ангольським режимом Жозе Едуарду душ Сантуша.

Спостерігачі відзначали, що звільнення Фоккара з посади в президентському апараті, призвело до зниження ефективності французької політики в африканському напрямку.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  2. . Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 14 квітня 2021.
  3. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  4. . Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 18 січня 2014.
  5. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  6. . Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2021.
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2021.
  8. . Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 14 квітня 2021.
  9. . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2021.
  10. . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
  11. Kaye Whiteman. The man who ran Francafrique — French politician Jacques Foccart’s role in France’s colonization of Africa under the leadership of Charles de Gaulle. Obituary in The National Interest, Fall, 1997
  12. Pierre Péan. L’Homme de l’Ombre. Fayard, (1990).
  13. Леонид Кузнецов. «Дикие гуси» на мутной воде. М. «Молодая гвардия», 1980.
  14. . Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 14 квітня 2021.
  15. . Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2021.
  16. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  17. Direction Generale de la Securite Exterieure (DGSE) [ 2013-09-17 у Wayback Machine.]
  18. . Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 14 квітня 2021.
  19. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
  20. Bob Denard, chien de guerre. L’Humanité, 4 May 1999.
  21. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  22. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2021.
  23. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
  24. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2021.
  25. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
  26. . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2021.
  27. . Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 14 квітня 2021.
  28. . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 14 квітня 2021.
  29. . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhak Fokkar fr Jacques Foccart 31 serpnya 1913 Ambriyer le Valle 19 berezen 1997 Parizh francuzkij politik diplomat i rozvidnik Uchasnik ruhu Oporu Gollist organizator silovoyi strukturi partiyi Ob yednannya francuzkogo narodu Odin z tvorciv suchasnih francuzkih specsluzhb U 1960 1974 kerivnik prezidentskogo sekretariatu u spravah Afriki i Madagaskaru Rozrobnik i golovnij providnik geopolitichnogo proektu Fransafrika Zhak Fokkar Jacques Foccart Narodzhennya 31 serpnya 1913 1913 08 31 Ambriyer le ValleSmert 19 bereznya 1997 1997 03 19 83 roki Parizh FranciyaKrayina FranciyaPartiya Ob yednannya francuzkogo narodu Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi plantatora i kolonialnogo administratora Gvadelupi Gijoma Koh Fokkara Nezabarom razom z sim yeyu pereyihav do Francuzkoyi Vest Indiyi de proviv ditinstvo zgodom mav tam eksportno importnij biznes Potim pereyihav do Franciyi Z rannoyi molodosti buv tisno pov yazanij z koloniyami i zamorskimi departamentami vivchav pitannya afrikanskoyi politiki Franciyi Diyalnist u Franciyi Brav uchast v boyah z nimcyami 1940 roku U 1941 vstanoviv zv yazok z ruhom Oporu Organizuvav pidpilnu merezhu Vilnoyi Franciyi Pokazav sebe efektivnim operativnikom proviv ryad diversijnih akcij proti nimeckih vijsk U 1944 brav uchast v boyah Drugogo frontu Zakinchiv vijnu v zvanni pidpolkovnika nagorodzhenij Vijskovim hrestom i medallyu Oporu Pislya zvilnennya zajnyavsya formuvannyam francuzkih specsluzhb Zhak Fokkar buv odnim z tvorciv zovnishnoyi rozvidki i kontrrozvidki Franciyi Koristuvavsya osoblivo doviroyu generala de Gollya kuruvav v ego otochenni specsluzhbi i peredviborni kampaniyi Za politichnimi poglyadami Fokkar buv perekonanim pravim gollistom buv v skladi v kerivnictva Ob yednannya francuzkogo narodu RPF Stvoriv v RPF Sluzhbu gromadyanskoyi diyi sho vikonuvala funkciyi ohoroni i paramilitarnogo formuvannya Fokkaru pripisuyetsya organizaciya vulichnih napadiv na zibrannya livih partij Ostannya pomichena politichna aktivnist Fokkara u Franciyi uchast u stvorenni sluzhbi bezpeki Nacionalnogo frontu Diyalnist u Africi Kurator afrikanskogo napryamu U miru dekolonizaciyi v afrikanskih krayinah posilyuvalasya borotba za vpliv mizh kolishnimi kolonialnimi derzhavami SShA KNR i blokom realnogo socializmu na choli z SRSR Ce protistoyannya stalo vazhlivim elementom globalnoyi Holodnoyi vijni Franciya pretenduvala na osoblivij status v Africi Z 1952 Zhak Fokkar visunuvsya na pershu rol u viznachenni afrikanskoyi politiki Parizha U 1953 vin buv chlenom francuzkoyi delegaciyi pri poyizdci de Gollya v Afriku Fokkar zigrav osoblivu rol u vstanovlenni tisnih zv yazkiv mizh de Gollem i prezidentom Kot d Ivuaru Feliksom Ufue Buanyi yakij stav odnim z klyuchovih antikomunistichnih soyuznikiv Zahodu na Afrikanskomu kontinenti Z 1959 Fokkar sekretar prezidenta Franciyi u spravah Francuzkogo spivtovaristva Z 1960 generalnij sekretar u spravah Afriki i Madagaskaru Osobisto znav praktichno vsih derzhavnih kerivnikiv frankomovnoyi Afriki vistupav spoluchnoyu lankoyu mizh nimi Keruvav vtilennyam v zhittya proektu Fransafrika Otrimav prizvisko Monsieur Afrique Pan Afrika Operativno politichna praktika Zhak Fokkar ne buv publichnim politikom i diyav perevazhno v tini Vin vvazhavsya organizatorom pivdyuzhini perevorotiv v afrikanskih krayinah sam zaperechuvav ce Za uchasti Fokkara do vladi v Gaboni prijshov prezident Omar Bongo Podibno Ufue Buanyi Bongo peretvoriv svoyu krayinu v opornij punkt francuzkogo vplivu v Africi Fokkar pidtrimuvav gvinejsku opoziciyu prokomunistichnogo rezhimu Seku Ture organizovuvav vijskove postachannya i verbuvannya najmanciv dlya separatistskogo ruhu Biafri v Nigeriyi Spriyav prihodu do vladi Gnassingbe Eyadema v Togo Nadavav serjoznu vijskovo politichnu pidtrimku zayirskomu rezhimu Mobutu Protivnikami Fokkara buli proradyanski marksistski i livooriyentovani rezhimi persh za vse Seku Ture v Gvineyi Kereku v Benini Kaddafi v Liviyi zgodom Netu v Angoli hocha do chasu jogo vstanovlennya Fokkar zalishiv derzhavnu posadu Pri comu politika Fokkara bula oriyentovana ne tilki na zagalnozahidni ale persh za vse na francuzki interesi Aktivna pidtrimka separatistiv Biafri poyasnyuvalasya pragnennyam perehopiti u Velikoyi Britaniyi yaka pidtrimuvala prezidenta Govona kontrol nad naftovimi resursami Nigeriyi Takozh Fokkar organizovuvav operativnu dopomogu frankomovnim separatistam kanadskoyi provinciyi Kvebek Sistema pidtrimki profrancuzkih i antikomunistichnih sil na Afrikanskomu kontinenti funkcionuvala za metodami vidpracovanimi v Opori i bula zamknuta osobisto na Fokkara Vona aktivno vzayemodiyala z derzhavnimi ustanovami diplomatichnimi vidomstvami inozemnimi specsluzhbami ta ZMI Dlya silovih operacij zazvichaj zastosovuvalisya ne regulyarni vijska a profesijni najmanci Zgidno ryadu tverdzhen osoblive misce sered operativnih partneriv Fokkara zajmav Bob Denar Vin brav uchast v kongolezkih operaciyah v utverdzhenni ta zmicnenni profrancuzka rezhimiv v Togo Gaboni Marokko v nevdalih sprobah povalennya rezhimiv Seku Ture v Gvineyi 1970 i Matye Kereku v Benini 1977 U 1978 Denar imovirno za pogodzhennyam z Fokkarom usunuv livooriyentovanogo prezidenta Komorskih ostroviv Ali Sualiha yakomu v 1975 dopomig prijti do vladi U francuzkih vnutrishnopolitichnih rozkladah poziciyi Fokkara i Denara takozh buli blizki Publichno Fokkar zaperechuvav svoyi zv yazki z Denarom prote v hodi sudovogo procesu svidchiv na jogo korist nazivav chesnim patriotom i vidznachav zaslugi pered Franciyeyu Vpliv pislya vidstavki Obrannya prezidentom Franciyi v 1974 roci Valeri Zhiskar d Estena nalezhav do liberalnogo a ne gollistskogo taboru sprichinilo za soboyu zminu politichnih kadriv v tomu chisli vidstavku Zhaka Fokkara z posadi generalnogo sekretarya z afro madagaskarskih sprav Ostannoyu velikoyu afrikanskoyi akciyeyu Franciyi provedenoyu za uchastyu Fokkara na cej raz v yakosti konsultanta bulo povalennya centralnoafrikanskogo imperatora Bokassa v veresni 1979 roku Odnak Fokkar bukvalno do kincya svoyih dniv zalishavsya v kursi afrikanskih sprav i zaluchavsya dlya vidpovidnih konsultacij Za informaciyeyu kolishnogo ministra Sharlya Paskua Fokkar nalezhav do vuzkogo kola posvyachennih v aferu z nezakonnimi postavkami zbroyi do Angoli Praktichno Zhak Fokkar vstupiv u vidnosini konfidencijnogo spivrobitnictva z she nedavno vorozhim angolskim rezhimom Zhoze Eduardu dush Santusha Sposterigachi vidznachali sho zvilnennya Fokkara z posadi v prezidentskomu aparati prizvelo do znizhennya efektivnosti francuzkoyi politiki v afrikanskomu napryamku Primitki Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 27 lipnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 18 sichnya 2014 Arhiv originalu za 14 chervnya 2011 Procitovano 18 sichnya 2014 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 grudnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 6 veresnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 19 sichnya 2014 Kaye Whiteman The man who ran Francafrique French politician Jacques Foccart s role in France s colonization of Africa under the leadership of Charles de Gaulle Obituary in The National Interest Fall 1997 Pierre Pean L Homme de l Ombre Fayard 1990 Leonid Kuznecov Dikie gusi na mutnoj vode M Molodaya gvardiya 1980 Arhiv originalu za 1 travnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 grudnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 18 sichnya 2014 Direction Generale de la Securite Exterieure DGSE 2013 09 17 u Wayback Machine Arhiv originalu za 20 veresnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 19 sichnya 2014 Bob Denard chien de guerre L Humanite 4 May 1999 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 19 sichnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 1 grudnya 2018 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 14 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ