Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ерл Гілмор Вілер (англ. Earle Gilmore Wheeler; нар. 13 січня 1908, Вашингтон — пом. 18 грудня 1975, Фредерік, Меріленд) — американський воєначальник, генерал армії США (1962), 6-й голова Об'єднаного комітету начальників штабів (1964–1970) та 23-й начальник штабу армії (1962—1964). Учасник Другої світової та війни у В'єтнамі.
| Ерл Вілер Earle Wheeler | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||
| Народження | 13 січня 1908 Вашингтон | ||||||||||||||
| Смерть | 18 грудня 1975 (67 років) Фредерік, Меріленд | ||||||||||||||
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар | ||||||||||||||
| Країна | США | ||||||||||||||
| Приналежність |  Армія США | ||||||||||||||
| Рід військ | піхота | ||||||||||||||
| Освіта | Військова академія США Національний воєнний коледж США | ||||||||||||||
| Роки служби | 1924–1970 | ||||||||||||||
| Звання |  Генерал | ||||||||||||||
| Командування | Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Начальник штабу Армії США 3-й армійський корпус 2-га бронетанкова дивізія | ||||||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна Війна у В'єтнамі | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
 Ерл Вілер у Вікісховищі | |||||||||||||||
Біографія
Ерл Гілмор Вілер народився 13 січня 1908 року у Вашингтоні, округ Колумбія, в родині Доку Стоун та Айди Гілмор. Пізніше він був усиновлений другим чоловіком Айди. 1924 році Вілер розпочав свою військову кар'єру, у віці 16 років, рядовим роти «E» 121-го інженерного батальйону . У 1926 році він був підвищений у сержанти, 1928 році був почесно звільнений з метою вступу до Військової академії США. 1932 році закінчив Академію і отримав призначення для проходження подальшої служби у 29-й піхотний полк, де служив з 1932 по 1936 роки. 1937 році поступив на курси , по завершенню якої служив у 15-му піхотному полку, з 1937 року до 1940 роки, зокрема у Китаї з 1937 по 1938 рік у службовому відрядженні.
З 1940 по 1941 рік Вілер був викладачем математики у Вест-Пойнті, згодом став командиром батальйону й займався підготовкою сформованих підрозділів 36-ї та 99-ї піхотних дивізій з 1941 по 1944 роки. У листопаді 1944 року прибув до Європи начальником штабу новоствореної .
Наприкінці 1945 року Вілер повернувся до США як артилерійський інструктор у Форт Сілл, потім вирушив до Німеччини. 1947—1949 роках служив у складі окупаційних військ штабним офіцером Корпусу констеблів США (колишній VI корпус). 1950 році поступив на навчання до Національного воєнного коледжу. Надалі проходив службу штабним офіцером у структурах НАТО. У 1951–52 роках командував 351-м піхотним полком 88-ї піхотної дивізії, який контролював Вільну територію Трієста, передову позицію «Холодної війни».
У 1955 році Вілер призначений до штабу Пентагону. У 1958 році очолив 2-гу бронетанкову дивізію. У 1959 році став командиром III корпусу. 1960 році повернувся до штабної роботи — став . У 1962 році він на нетривалий термін призначений заступником командувача збройних сил США в Європі до того, як пізніше того ж року був призначений начальником штабу армії США.
У липні 1964 року Президент Ліндон Б. Джонсон призначив Вілера головою Об'єднаного комітету начальників штабів замість генерала Максвелла Тейлора. Термін перебування Вілера в посаді найвищого військового керівника в країні припало на розпал участі Америки у війні у В'єтнамі. Вілер контролював і підтримував розширення військової ролі США у В'єтнамській війні в середині 1960-х, послідовно підтримуючи прохання керівництво американськими військами у В'єтнамі про додаткові війська та розширення діючіх повноважень. Він часто закликав президента Джонсона завдати більш потужних ударів по Північному В'єтнаму та розширити кампанії з повітряних бомбардувань. Втім Вілер був прибічником мінімізації витрат на наземні війська США. Він реалістично оцінював бойові спроможності та можливості південно-в'єтнамської армії. У вищих колах він мав репутацію «яструба».
У лютому 1968 року Вілер разом з генералом Вільямом К. Вестморлендом, командувачем американськими військами у війні та президентом Джонсоном відреагували на успішний північно-в'єтнамський Тетський наступ збільшенням американського військового компоненту. Однак Вілер був стурбований тим, що нарощування американського угруповання у В'єтнамі виснажило військові спроможності США в інших регіонах світу. Він закликав призвати за рахунок мобілізації резервів 205 000 додаткових сухопутних військ, які, на його думку, мали залишатися на території США як активний резерв. Президент вирішив, що це нелегко буде зробити. Отже, ситуація з провальним Тетським наступом, різкі зміни в американській громадській думці, сприяли остаточному рішенню президента Джонсона щодо деескалації війни
Після обрання президентом Річарда М. Ніксона, Вілер наглядав за виконанням програми «В'єтнамізації», згідно з якою збройні сили Південного В'єтнаму поступово перебирали на себе всю відповідальність за ведення воєнних дій, коли американські сили будуть виводитися з країни.
У липні 1970 року Вілер звільнився з лав армії США. Він шість років був головою Об'єднаних комітету начальників штабів, прослуживши найдовше серед інших американських генералів та адміралів, що посідали цю посаду. Після виходу на пенсію його було нагороджено медаллю «За видатну службу в Збройних силах» і генерал Вілер став першим одержувачем цієї відзнаки.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ерл Вілер |
- Earle Gilmore Wheeler [ 9 квітня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Earle Gilmore Wheeler [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- WHEELER, Earle Gilmore [ 5 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Wheeler, Earle Gilmore, GEN
Література
- — Chief of Staff, U.S. Army — Chairman, Joint Chiefs of Staff» (PDF). Joint Force Quarterly. Autumn–Winter 1998. p. 135
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erl Gilmor Viler angl Earle Gilmore Wheeler nar 13 sichnya 1908 Vashington pom 18 grudnya 1975 Frederik Merilend amerikanskij voyenachalnik general armiyi SShA 1962 6 j golova Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv 1964 1970 ta 23 j nachalnik shtabu armiyi 1962 1964 Uchasnik Drugoyi svitovoyi ta vijni u V yetnami Erl Viler Earle WheelerNarodzhennya13 sichnya 1908 1908 01 13 VashingtonSmert18 grudnya 1975 1975 12 18 67 rokiv Frederik MerilendPohovannyaArlingtonskij nacionalnij cvintarKrayina SShAPrinalezhnistArmiya SShARid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya SShA Nacionalnij voyennij koledzh SShARoki sluzhbi1924 1970Zvannya GeneralKomanduvannyaGolova Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv SShA Nachalnik shtabu Armiyi SShA 3 j armijskij korpus 2 ga bronetankova diviziyaVijni bitviDruga svitova vijna Vijna u V yetnamiNagorodiMedal Za vidatni zaslugi armiyi SShA Medal Za vidatnu sluzhbu v Zbrojnih silah SShA Medal Za vidatni zaslugi VPS SShA Legion Zaslug Legioner SShA Bronzova Zirka SShA Medal Za Amerikansku kampaniyu Medal Za Yevropejsko Afrikansko Blizkoshidnu kampaniyu Medal Peremogi u Drugij svitovij vijni Okupacijna medal armiyi SShA Medal Za sluzhbu nacionalnij oboroni SShA Komandor ordena Pochesnogo legionu Kavaler voyennogo hresta 1939 1945 z palmovoyu gilkoyu Franciya Erl Viler u VikishovishiBiografiyaErl Gilmor Viler narodivsya 13 sichnya 1908 roku u Vashingtoni okrug Kolumbiya v rodini Doku Stoun ta Ajdi Gilmor Piznishe vin buv usinovlenij drugim cholovikom Ajdi 1924 roci Viler rozpochav svoyu vijskovu kar yeru u vici 16 rokiv ryadovim roti E 121 go inzhenernogo bataljonu U 1926 roci vin buv pidvishenij u serzhanti 1928 roci buv pochesno zvilnenij z metoyu vstupu do Vijskovoyi akademiyi SShA 1932 roci zakinchiv Akademiyu i otrimav priznachennya dlya prohodzhennya podalshoyi sluzhbi u 29 j pihotnij polk de sluzhiv z 1932 po 1936 roki 1937 roci postupiv na kursi po zavershennyu yakoyi sluzhiv u 15 mu pihotnomu polku z 1937 roku do 1940 roki zokrema u Kitayi z 1937 po 1938 rik u sluzhbovomu vidryadzhenni Z 1940 po 1941 rik Viler buv vikladachem matematiki u Vest Pojnti zgodom stav komandirom bataljonu j zajmavsya pidgotovkoyu sformovanih pidrozdiliv 36 yi ta 99 yi pihotnih divizij z 1941 po 1944 roki U listopadi 1944 roku pribuv do Yevropi nachalnikom shtabu novostvorenoyi Naprikinci 1945 roku Viler povernuvsya do SShA yak artilerijskij instruktor u Fort Sill potim virushiv do Nimechchini 1947 1949 rokah sluzhiv u skladi okupacijnih vijsk shtabnim oficerom Korpusu konstebliv SShA kolishnij VI korpus 1950 roci postupiv na navchannya do Nacionalnogo voyennogo koledzhu Nadali prohodiv sluzhbu shtabnim oficerom u strukturah NATO U 1951 52 rokah komanduvav 351 m pihotnim polkom 88 yi pihotnoyi diviziyi yakij kontrolyuvav Vilnu teritoriyu Triyesta peredovu poziciyu Holodnoyi vijni U 1955 roci Viler priznachenij do shtabu Pentagonu U 1958 roci ocholiv 2 gu bronetankovu diviziyu U 1959 roci stav komandirom III korpusu 1960 roci povernuvsya do shtabnoyi roboti stav U 1962 roci vin na netrivalij termin priznachenij zastupnikom komanduvacha zbrojnih sil SShA v Yevropi do togo yak piznishe togo zh roku buv priznachenij nachalnikom shtabu armiyi SShA U lipni 1964 roku Prezident Lindon B Dzhonson priznachiv Vilera golovoyu Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv zamist generala Maksvella Tejlora Termin perebuvannya Vilera v posadi najvishogo vijskovogo kerivnika v krayini pripalo na rozpal uchasti Ameriki u vijni u V yetnami Viler kontrolyuvav i pidtrimuvav rozshirennya vijskovoyi roli SShA u V yetnamskij vijni v seredini 1960 h poslidovno pidtrimuyuchi prohannya kerivnictvo amerikanskimi vijskami u V yetnami pro dodatkovi vijska ta rozshirennya diyuchih povnovazhen Vin chasto zaklikav prezidenta Dzhonsona zavdati bilsh potuzhnih udariv po Pivnichnomu V yetnamu ta rozshiriti kampaniyi z povitryanih bombarduvan Vtim Viler buv pribichnikom minimizaciyi vitrat na nazemni vijska SShA Vin realistichno ocinyuvav bojovi spromozhnosti ta mozhlivosti pivdenno v yetnamskoyi armiyi U vishih kolah vin mav reputaciyu yastruba U lyutomu 1968 roku Viler razom z generalom Vilyamom K Vestmorlendom komanduvachem amerikanskimi vijskami u vijni ta prezidentom Dzhonsonom vidreaguvali na uspishnij pivnichno v yetnamskij Tetskij nastup zbilshennyam amerikanskogo vijskovogo komponentu Odnak Viler buv sturbovanij tim sho naroshuvannya amerikanskogo ugrupovannya u V yetnami visnazhilo vijskovi spromozhnosti SShA v inshih regionah svitu Vin zaklikav prizvati za rahunok mobilizaciyi rezerviv 205 000 dodatkovih suhoputnih vijsk yaki na jogo dumku mali zalishatisya na teritoriyi SShA yak aktivnij rezerv Prezident virishiv sho ce nelegko bude zrobiti Otzhe situaciya z provalnim Tetskim nastupom rizki zmini v amerikanskij gromadskij dumci spriyali ostatochnomu rishennyu prezidenta Dzhonsona shodo deeskalaciyi vijni Pislya obrannya prezidentom Richarda M Niksona Viler naglyadav za vikonannyam programi V yetnamizaciyi zgidno z yakoyu zbrojni sili Pivdennogo V yetnamu postupovo perebirali na sebe vsyu vidpovidalnist za vedennya voyennih dij koli amerikanski sili budut vivoditisya z krayini U lipni 1970 roku Viler zvilnivsya z lav armiyi SShA Vin shist rokiv buv golovoyu Ob yednanih komitetu nachalnikiv shtabiv prosluzhivshi najdovshe sered inshih amerikanskih generaliv ta admiraliv sho posidali cyu posadu Pislya vihodu na pensiyu jogo bulo nagorodzheno medallyu Za vidatnu sluzhbu v Zbrojnih silah i general Viler stav pershim oderzhuvachem ciyeyi vidznaki Div takozhVilyam Vestmorlend Valter Kryuger general SShA Liman Lemnicer Krejton Abrams Leonard Gerou Bernard RodzhersPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Erl Viler Earle Gilmore Wheeler 9 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl Earle Gilmore Wheeler 6 lyutogo 2020 u Wayback Machine WHEELER Earle Gilmore 5 kvitnya 2020 u Wayback Machine Wheeler Earle Gilmore GENLiteratura Chief of Staff U S Army Chairman Joint Chiefs of Staff PDF Joint Force Quarterly Autumn Winter 1998 p 135PrimitkiKomanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami SShA Poperednik general Dzhordzh Deker 23 j nachalnik shtabu Armiyi SShA 1 zhovtnya 1962 2 lipnya 1964 Nastupnik general Garold Kejt Dzhonson Poperednik general Maksvell Davenport Tejlor 6 j Golova Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv SShA 3 lipnya 1964 2 lipnya 1970 Nastupnik admiral Tomas Murer