Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Ліман Луї Лемніцер (29 серпня 1899(18990829), Гонсдейл, Пенсильванія, США — 12 листопада 1988, Вашингтон, США) — генерал армії США, який служив головою Об'єднаного комітету начальників штабів США з 1960 до 1962 рр.

Ліман Луї Лемніцер
Lyman Louis Lemnitzer

Народження	29 серпня 1899(1899-08-29) Гонсдейл, Пенсільванія, США^[1]
Смерть	12 листопада 1988(1988-11-12) (89 років) ^d, Вашингтон, США^[2]
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар^[3]^[1]
Країна	Сполучені Штати Америки
Вид збройних сил	Армія США
Освіта	Військова академія США^[4]
Роки служби	1916—1920 — Військова академія США 1920-1969
Звання	Генерал
Командування	Начальник штабу армії США Голова Об'єднаного комітету начальників штабів Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО
Війни / битви	Друга Світова війна Корейська війна
Нагороди	^d ^d
Ліман Лемніцер у Вікісховищі

Ранні роки

Ліман Лемніцер народився 29 серпня 1899 року в Хонсдейлі, штат Пенсільванія. Він був Лютеранином. Закінчив Вест-Пойнт в 1920 році і за його проханням був призначений до підрозділу Берегової Артилерії. Лемніцер служив на Філіппінах. Незабаром почав отримувати завдання штабу, які ознаменували його воєнну кар'єру.

Кар'єра

Лемніцер був підвищений до бригадного генерала в червні 1942 року. Незабаром, після цього, призначений до штабу генерала Ейзенхауера. Він допоміг сформувати плани вторгнення до Північної Африки та Сицилії і в листопаді 1944 року, був підвищений до генерал-майора. Лемніцер. Був одним із старших офіцерів, відправлених вести переговори про капітуляцію італійського фашизму в межах секретної операції «Схід» та капітуляцію Німеччини в 1945 році.

Після закінчення Другої світової війни, Лемніцер був призначений до комітету стратегічного нагляду Об'єднаного комітету начальників штабів. Потім, був призначений заступником коменданта в Національному військовому коледжі. В 1950 році, на п'ятдесят першому році життя, здійснив тренувальний стрибок з парашутом. Згодом, був призначений в командування 11-ї повітряно-десантної дивізії. В листопаді 1951 року Лемніцер був відряджений до Кореї, командувати 7-ю піхотною девізією. В серпні 1952 був підвищений до генерал-лейтенанта.

В березні 1955 року Лемніцера підвищено до звання генерала і призначено командуючим сил армії США на Далекому Сході та восьмої армії США. В липні 1957 був названий начальником штабу армії і у вересні 1960 року призначений головою Об'єднаного комітету начальників штабів. Як голова, Лемніцер загартувався під час кризи в затоці Свиней та в ранні роки американського вторгнення у В'єтнам. Він також був зобов'язаний давати свідчення перед комітетом Сенату з іноземних справ США про його знання, що стосувалися діяльності генерал-майора Едвіна Вокера, який був звільнений з армії, через спроби поширити свої політичні переконання в армії.

В 1962 році Лемніцер затвердив плани відомі як операція «Нортвудс», запропонувши план дискредитації режиму Кастро і створити підтримку бойових дій проти Куби, влаштувавши під чужим прапором справжні акти тероризму та розроблення «Комуністичної кубинської терористичної кампанії в районі Маямі, в інших містах Флориди, а також у Вашингтоні». 13 березня Лемніцер представив плани міністру оборони Роберту Макнамарі. Незрозуміло, як Макнамара відреагував, але три дні по тому, президент Кеннеді сказав генералу, що не було жодних шансів, що Америка буде вести бойові дії проти Куби. Протягом декількох місяців, після відмови від операції «Нортвудс», Лемніцеру було відмовлено у другому терміні на посаді голови Об'єднаного комітету начальників штабів. Автор Річард Коттрелл підозрював Лемніцера у ключовоій ролі у вбивстві Кеннеді з помсти, за зниження в посаді та м'якість до комунізму.

У листопаді 1962 року Лемніцера призначено командувачем американськими військами у Європі і в період з січня 1963 до липня 1969 як Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО. Цей період охоплює кризу на Кіпрі 1963—1964 року і виведення сил НАТО з Франції у 1966 році.

Пізні роки життя та смерть

Лемніцер пішов з армії у липні 1969 року. У 1975 році президент Форд призначив Лемніцера в Комісію Рокфеллера для розслідування фактів порушення ЦРУ американських законів, а також для з'ясування того, чи були залучені Говард Хант і Френк Стерджіс до вбивства президента Кеннеді.

Смерть

Лемніцер помер 12 листопада 1988 і похований на Арлінгтонському національному кладовищі. Його дружина, Кетрін Трион Лемніцер (1901—1994), похована з ним.

В Культурі

В 1991 році Лемніцера зіграв Джон Зейтц у фільмі Олівера Стоуна «Джон Ф. Кеннеді. Постірли в Далласі»

Нагороди та ордена

Цей список незавершений, Ви можете допомогти — додати пункти, яких бракує.

Лемніцер був удостоєний численних військових нагород і відзнак, включно:

Знак Парашутиста

Медаль «За відмінну службу» ВМС

Медаль «За відмінну службу» ВВС

Срібна зірка

Легіон заслуг ступеня офіцера- нагороджений помилково, але не скасований Франкліном Рузвельтом під час Другої світової війни

Легіон заслуг ступеня легіонера

Президентська медаль Свободи (Нагороджений президентом Рейганом, 23 червня, 1987)

Пам'ятна медаль оборони Америки

Медаль американських кампаній

Медаль європейсько-африкансько-средньосхідної кампанії (з двома бронзовими зірками)

Медаль Перемоги у Другій Світовій війні

Армійська медаль окупації

Пам'ятна медаль національної оборони

Корейська пам'ятна медаль

Іноземні ордени

Примітки

Scrantonian Tribune — Скрентон.
d:Track:Q271395d:Track:Q100281747
Scrantonian Tribune — Скрентон.
d:Track:Q271395d:Track:Q100281747
https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
https://books.google.com/books?id=GwBK1ekjkkEC&pg=PA2148&ci=158%2C1285%2C706%2C118
. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Gladio: NATO's Dagger at the Heart of Europe,
«Lyman L. Lemnitzer, General, United States Army». arlingtoncemetery.net.
. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 9 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Richard Nixon: Remarks on Presenting the Distinguished Service Medals of the Army, Navy, and Air Force to General Lyman L. Lemnitzer. — July 11th, 1969

Командування військовими формуваннями (установами) США
Попередник: генерал Максвелл Давенпорт Тейлор	Командувач сил ООН 5 червня 1955 — 1 липня 1957	Наступник: генерал Джордж Декер
Попередник: генерал Максвелл Давенпорт Тейлор	Командувач 8-ї армії 5 червня 1955 — 1 липня 1957	Наступник: генерал Джордж Декер
Попередник: генерал Максвелл Давенпорт Тейлор	Командувач Збройних сил США в Кореї 5 червня 1955 — 1 липня 1957	Наступник: генерал Джордж Декер
Попередник: генерал Максвелл Давенпорт Тейлор	21-й Начальник штабу Армії США 1 липня 1959 — 30 вересня 1960	Наступник: генерал Джордж Декер
Попередник: генерал Натан Фаррагут Твайнінг	4-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США 1 жовтня 1960 — 30 вересня 1962	Наступник: генерал Максвелл Давенпорт Тейлор

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q11032"_data-entity-id="Q100281747">[https://www.newspapers.com/clip/114563971/funeral-slated-tuesday-for-world-war-ii/_Scrantonian_Tribune]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Скрентон_(Пенсільванія)|Скрентон]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q271395]][[d:Track:Q100281747]]</div>-1] Scrantonian Tribune — Скрентон.
d:Track:Q271395d:Track:Q100281747

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q11032"_data-entity-id="Q100281747">[https://www.newspapers.com/clip/114563950/funeral-slated-tuesday-for-world-war-ii/_Scrantonian_Tribune]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Скрентон_(Пенсільванія)|Скрентон]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q271395]][[d:Track:Q100281747]]</div>-2] Scrantonian Tribune — Скрентон.
d:Track:Q271395d:Track:Q100281747

[[https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/_https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/

[[https://books.google.com/books?id=GwBK1ekjkkEC&pg=PA2148&ci=158%2C1285%2C706%2C118_https://books.google.com/books?id=GwBK1ekjkkEC&pg=PA2148&ci=158%2C1285%2C706%2C118]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://books.google.com/books?id=GwBK1ekjkkEC&pg=PA2148&ci=158%2C1285%2C706%2C118

[5] . Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[6] . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[7] Gladio: NATO's Dagger at the Heart of Europe,

[8] «Lyman L. Lemnitzer, General, United States Army». arlingtoncemetery.net.

[9] . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 9 вересня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[10] Richard Nixon: Remarks on Presenting the Distinguished Service Medals of the Army, Navy, and Air Force to General Lyman L. Lemnitzer. — July 11th, 1969

[1]

[2]

[3]

[4]