Василь Павлович Енгельгардт (рос. Василий Павлович Энгельгардт; 16 (29) липня 1828 — 1915) — російський астроном і громадський діяч, син Павла Енгельгардта, що був паном Тараса Шевченка.
Василь Павлович Енгельгардт | |
---|---|
Василий Павлович Энгельгардт | |
Народився | 17 (29) липня 1828 Смоленськ |
Помер | 6 травня 1915 (86 років) Дрезден, Німецький Райх |
Місце проживання | Дрезден |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Училище правознавства (1847) |
Галузь | астрономія |
Заклад | Дрезден |
Вчене звання | член-кореспондент РАН |
Членство | Петербурзька академія наук Леопольдина |
Рід | Енґельгардти |
Батько | Енгельгардт Павло Васильович |
Мати | d[1] |
Енгельгардт Василь Павлович у Вікісховищі |
Життєпис
Виходець з відомого дворянського роду Енгельгардтів. У 1847 закінчив Петербурзьке училище правознавства, після чого служив у 1-му і 5-м департаментах Урядового сенату. У 1853 вийшов у відставку і присвятив себе заняттям астрономією.
У 1875 оселився в Дрездені, де на власні кошти в 1879 побудував Велику обсерваторію, в якій одноосібно, без помічників пропрацював до 1897. Основні роботи Енгельгардта присвячені дослідженням комет, астероїдів, туманностей і зоряних скупчень. У 1879—1894 виконав спостереження 50 комет і 70 астероїдів. З 1883 досліджував туманності й зоряні скупчення, склав каталог понад 400 туманностей. Починаючи з 1886, спостерігав 829 зір каталогу Брадлея з метою виявлення у них зірок-супутників.
В кінці 1890-х років через погіршення стану здоров'я Енгельгардт відійшов від практичних спостережень і передав все обладнання Великої обсерваторії в дар Казанському університету, ректором якого був його друг Д. І. Дубяго. Нова обсерваторія Казанського університету, оснащена інструментами Енгельгардта, була відкрита в 1901 і з 1903 по 1931 називалася Енгельгардтовскою. До кінця життя Енгельгардт брав активну участь у будівництві та організації роботи нової обсерваторії, а в своєму заповіті передав Казанському університету все своє майно і капітал на розвиток обсерваторії.
У 1889 обраний почесним доктором Казанського університету, в 1890 — членом-кореспондентом Російської академії наук.
Громадська діяльність
Протягом багатьох років Енгельгардт збирав матеріали з російської історії і передавав свої колекції Росії.
Був близьким другом М. І. Глінки. Після кончини Глінки в Берліні в лютому 1857, Енгельгардт у травні того ж року організував перенесення його праху на батьківщину, на Тихвінське кладовище. Крім того, Енгельгардт передав своє зібрання рукописів Глінки Публічній бібліотеці в Петербурзі, поклавши цим основу архіву композитора, а також видав партитури опер М. І. Глінки та інших його симфонічних творів. Згодом, на прохання (В. В. Стасова) Енгельгардт написав спогади про М. І. Глінку і О. С. Даргомижського.
В кінці 1890-х, відійшовши від астрономічних досліджень, Енгельгардт займався збором матеріалів про Швейцарський похід О. В. Суворова, які передав Суворовському музею в Петербурзі. Колекції матеріалів були зібрані Енгельгардтом до 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року.
Велику цінність являє також листування Енгельгардта з відомими діячами культури (з М. І. Глінкою, Ф. Лістом, Г. Бюловим, знаменитим мистецтвознавцем В. В. Стасовим, його колишнім товаришем по училищу правознавства).
Увічнення пам'яті
- Ім'я Енгельгардта носить астрономічна обсерваторія Казанського університету;
- У 1970 рішенням XIV з'їзду Міжнародного астрономічного союзу ім'я Енгельгардта було присвоєно кратеру на Місяці.
Публікації
- Observations astronomiques, faites par V. d 'Engelhardt a son Observatoire a Dresde. / / Dresde, 1886—1895
Виноски
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- В. М. Калыгина Василий Павлович Энгельгардт. К 175-летию со дня рождения (1828) [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Воронцов-Вельяминов Б. А. Очерки истории астрономии в России. — М., Физматгиз, 1956
- Профиль Василия Павловича Энгельгардта на офіційному сайті РАН
- Энгельгардт Василий Павлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: 1890—1907 [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Энгельгардт Василий Павлович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет