Емі́ші (яп. 蝦夷, えみし, МФА: [emʲiɕi̥], «жаби-варвари»; яп. 毛人, えみし, МФА: [emʲiɕi̥], «волохаті») — старояпонська назва соціо-культурної або етнічної групи, яка проживала в Північній та Східній Японії, в регіонах Канто і Тохоку, впродовж IV–XII століть. Еміші вважаються автохтонами Японського архіпелагу, прямими нащадками носіїв неолітичної культури Дзьомон. Їхні землі були завойовані стародавніми японцями — яматосцями, а вони самі були асимільовані завойовниками. Починаючи з раннього нового часу, японці позначали словом «еміші» населення Хоккайдо і Курильських островів — айнів. Традиційна історіографія розглядає середньовічних еміші як прото-айнську спільноту, носіїв пост-дзьомонівської культури.
Етимологія
Існує ряд гіпотез які пояснюють значення слова «еміші». Серед них найвпливовішими є такі:
- «еміші» походить від айнського однокореневого слова «люди» (емчіу або енчу);
- «еміші» походить від японського слова «хоробрий воїн» (е-мусі)
Оскільки еміші вели тривалу війну із яматоськими загарбниками, у японській мові також закріпилося значення цього слова як «варвар».
Історія
Еміші не залишили власних писемних свідчень, тому реконструкція їхньоі історії проводиться на основі японських і китайських хронік. До 7 століття про еміші згадували як про «волохатих» (毛人), які живуть на північ від японської держави Ямато. Через постійні війни з останньою, японці почали позначати еміші презирливим ієрогліфами 蝦夷 («жаби-варвари»).
Ряд японських вчених вважає, що еміші не були окремою етнічною групою, а «соціально-неспокійним прошарком» яматоського етносу — тобто, повстанцями і бандитами. Вони становили небезпеку для держави, що змушувало уряд постійно висилати на північ війська для придушення їхніх заколотів. Однак більшість науковців світу розглядають еміші як відносно однорідну соціо-культурну і, відповідно, етнічну спільноту. Археологічні дані свідчать про близькість культури еміші до неолітичної культури Дзьомон та середньовічної культури айнів. Це дає підстави вважати еміші проміжною ланкою у еволюції автохтонів Японських островів від неолітичної популяції до сучасних айнів.
Перші згадки сутичок еміші та японців містяться у «Кодзікі». У китайських хроніках під 659 роком згадується про посольство японців, які привезли танському імператору «полонених волохатих людей».
Впродовж VII–IX століть японці захопили увесь ареал проживання еміші, за виключенням Хоккайдо. Ті зі знатних еміші, які здалися яматоському двору і визнали владу імператора на своїх землях, отримали прізвисько «полоненний» (俘囚, фусю) і були змушені реалізовувати асиміляційні плани завойовників. Підкорені неодноразово піднімали повстання, які жорстоко придушувались. Особливо потужним було повстання у 780–802 роках. Походи японців на чолі із Фудзівара но Цуґінава, Фудзівара но Огуромаро, Отомо но Якамоті і Кі но Косамі не мали значних успіхів. Лише дії Отомо но Отомаро започаткували перелам у війні. Значної перемоги досяг Саканоуе но Тамурамаро у 797–801 роках. Але військові дії тривали до 803 року, завершившись відчутною поразкою емісі.
Останніми володарями, у жилах яких текла емішійська кров, були представники роду муцівських Фудзівара. Однак у XII столітті він був знищений силами самураїв Камакурського сьоґунату.
У XII столітті ієрогліфічне сполучення «еміші» почали читати як «едзо». Ця назва закріпилася за Хоккайдо, який називали «острів Едзо» аж до XIX століття.
Еміші не зберегли своєї етнічної цілісності. Вони розчинилися серед яматосців. Однак елементи їхньої культури — одяг, образотворче мистецтво, кухня — присутні по-сьогодні у регіоні Тохоку.
Див. також
Джерела та література
Емісі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emi shi yap 蝦夷 えみし MFA emʲiɕi zhabi varvari yap 毛人 えみし MFA emʲiɕi volohati staroyaponska nazva socio kulturnoyi abo etnichnoyi grupi yaka prozhivala v Pivnichnij ta Shidnij Yaponiyi v regionah Kanto i Tohoku vprodovzh IV XII stolit Emishi vvazhayutsya avtohtonami Yaponskogo arhipelagu pryamimi nashadkami nosiyiv neolitichnoyi kulturi Dzomon Yihni zemli buli zavojovani starodavnimi yaponcyami yamatoscyami a voni sami buli asimilovani zavojovnikami Pochinayuchi z rannogo novogo chasu yaponci poznachali slovom emishi naselennya Hokkajdo i Kurilskih ostroviv ajniv Tradicijna istoriografiya rozglyadaye serednovichnih emishi yak proto ajnsku spilnotu nosiyiv post dzomonivskoyi kulturi Emishi viddyachiv knyazya Shotoku Vipushenij u 1324 roci na osnovi Shotokutaishi e den e maki zroblenij u 1069 r Yaponski samurayi pid provodom soguna Sakanoue no Tamuramaro zhenut zagoni degumanizovanih varvariv emishi Ilyustrovanij suvij pro pohodzhennya monastirya Kijomidzu 1517 Tokijskij nacionalnij muzej Zemli Emishi na pivnich vid derzhavi Yamato poznachenoyi zelenim kolorom EtimologiyaIsnuye ryad gipotez yaki poyasnyuyut znachennya slova emishi Sered nih najvplivovishimi ye taki emishi pohodit vid ajnskogo odnokorenevogo slova lyudi emchiu abo enchu emishi pohodit vid yaponskogo slova horobrij voyin e musi Oskilki emishi veli trivalu vijnu iz yamatoskimi zagarbnikami u yaponskij movi takozh zakripilosya znachennya cogo slova yak varvar IstoriyaAjni emishi rannogo novogo chasu Emishi ne zalishili vlasnih pisemnih svidchen tomu rekonstrukciya yihnoi istoriyi provoditsya na osnovi yaponskih i kitajskih hronik Do 7 stolittya pro emishi zgaduvali yak pro volohatih 毛人 yaki zhivut na pivnich vid yaponskoyi derzhavi Yamato Cherez postijni vijni z ostannoyu yaponci pochali poznachati emishi prezirlivim iyeroglifami 蝦夷 zhabi varvari Ryad yaponskih vchenih vvazhaye sho emishi ne buli okremoyu etnichnoyu grupoyu a socialno nespokijnim prosharkom yamatoskogo etnosu tobto povstancyami i banditami Voni stanovili nebezpeku dlya derzhavi sho zmushuvalo uryad postijno visilati na pivnich vijska dlya pridushennya yihnih zakolotiv Odnak bilshist naukovciv svitu rozglyadayut emishi yak vidnosno odnoridnu socio kulturnu i vidpovidno etnichnu spilnotu Arheologichni dani svidchat pro blizkist kulturi emishi do neolitichnoyi kulturi Dzomon ta serednovichnoyi kulturi ajniv Ce daye pidstavi vvazhati emishi promizhnoyu lankoyu u evolyuciyi avtohtoniv Yaponskih ostroviv vid neolitichnoyi populyaciyi do suchasnih ajniv Pershi zgadki sutichok emishi ta yaponciv mistyatsya u Kodziki U kitajskih hronikah pid 659 rokom zgaduyetsya pro posolstvo yaponciv yaki privezli tanskomu imperatoru polonenih volohatih lyudej Vprodovzh VII IX stolit yaponci zahopili uves areal prozhivannya emishi za viklyuchennyam Hokkajdo Ti zi znatnih emishi yaki zdalisya yamatoskomu dvoru i viznali vladu imperatora na svoyih zemlyah otrimali prizvisko polonennij 俘囚 fusyu i buli zmusheni realizovuvati asimilyacijni plani zavojovnikiv Pidkoreni neodnorazovo pidnimali povstannya yaki zhorstoko pridushuvalis Osoblivo potuzhnim bulo povstannya u 780 802 rokah Pohodi yaponciv na choli iz Fudzivara no Cuginava Fudzivara no Oguromaro Otomo no Yakamoti i Ki no Kosami ne mali znachnih uspihiv Lishe diyi Otomo no Otomaro zapochatkuvali perelam u vijni Znachnoyi peremogi dosyag Sakanoue no Tamuramaro u 797 801 rokah Ale vijskovi diyi trivali do 803 roku zavershivshis vidchutnoyu porazkoyu emisi Ostannimi volodaryami u zhilah yakih tekla emishijska krov buli predstavniki rodu mucivskih Fudzivara Odnak u XII stolitti vin buv znishenij silami samurayiv Kamakurskogo sogunatu U XII stolitti iyeroglifichne spoluchennya emishi pochali chitati yak edzo Cya nazva zakripilasya za Hokkajdo yakij nazivali ostriv Edzo azh do XIX stolittya Emishi ne zberegli svoyeyi etnichnoyi cilisnosti Voni rozchinilisya sered yamatosciv Odnak elementi yihnoyi kulturi odyag obrazotvorche mistectvo kuhnya prisutni po sogodni u regioni Tohoku Div takozhAjni Kumaso Hayato Yamatosci Keramika Dzhomon Period DzhomonDzherela ta literaturaEmisi 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Posilannya