Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Емілс Дарзіньш (латис. Emīls Dārziņš; *3 листопада 1875, — †31 серпня 1910, Рига) — латвійський композитор, диригент та музичний критик. Творив у романтичному стилі, спираючись на національну латвійську мелодику, наслідуючи фінського композитора Яна Сибеліуса.
| Емілс Дарзіньш | |
|---|---|
| латис. Emīls Dārziņš | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 листопада 1875 |
| Місце народження | |
| Дата смерті | 31 серпня 1910 (34 роки) |
| Місце смерті | Рига |
| Поховання | d |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професія | композитор диригент музичний критик |
| Вчителі | Римський-Корсаков Микола Андрійович |
| Інструменти | фортепіано і орган[d] |
| Жанри | опера |
| Діти | d |
 Файли у Вікісховищі | |
Створив низку класичних зразків хорової музики, але також музику для оркестрів. Найбільш відомий твір — «Меланхолійний вальс».
Єдина опера «Рожеві дні» завершена іншими музикантами після його ранньої смерті.
Життєпис
З раннього віку займався музикою, незважаючи на слабке здоров'я (так, через реакцію організму на сонячне світло протягом п'яти років юний Дарзіньш змушений був жити в зовсім темній кімнаті). У 16 років перебрався із провінції до Риги, продовжуючи займатися музикою; ранній твір Дарзіньша для чоловічого хору «Ви, пагорби, і ви, луки» (лат. Jūs kalni un jūs lejas; 1892) отримав схвалення Язепса Вітолса.
У 1897 Дарзіньш вступив до Московської консерваторії, проте не зміг продовжити навчання за станом здоров'я. У 1898 він знову спробував продовжити професійну освіту і вступив до класу органу Санкт-Петербурзької консерваторії (педагог Луї Гоміліус), вивчав також композицію під керівництвом М. А. Римського-Корсакова. Через брак коштів у Петербурзі Дарзіньш давав приватні уроки музики, виступав як музичний критик, але зрештою так і не зміг звести кінці з кінцями і в 1901 повернувся до Риги, не закінчивши консерваторського курсу.
У Ризі Дарзіньш викладав музику в різних гімназіях та давав приватні уроки, його учнями були композитори Яніс Залітіс та Адольфс Абеле.
У 1903 одружився, у шлюбі народилися син Вольфганг та донька Лайма.
Вранці 31 серпня 1910 тіло Дарзіньша було знайдене неподалік станції Засулаукс (тоді передмістя Риги), він був збитий потягом. Припущення про самогубство широко циркулювали у пресі. Дарзіньш був похований на цвинтарі при церкві Святого Мартіна в ризькому районі Агенскалнс.
Творчість
Творча спадщина Дарзіньша-композитора вкрай невелика: йому належить 43 твори, з яких 6 втрачено; зокрема, із чотирьох п'єс Дарзіньша для оркестру вцілів лише «Меланхолійний вальс» (1904). У різний час Дарзіньш будував плани створення кількох опер (зокрема за п'єсою А. П. Чехова «Іванов»), проте ці проєкти не відбулися, від єдиної розпочатої опери «Рожеві дні» (лат. Rožainās dienas) залишилися лише начерки на клавірі.
Тим не менш, вокальні та хорові твори Дарзіньша стали національною класикою. Збереглися 17 пісень для голосу та фортепіано, 8 п'єс для чоловічого хору, 7 для змішаного, 1 для жіночого та 1 для дитячого. Сім разів Дарзіньш звертався до поезії Яніса Порука, писав також на вірші Райніса, Аспазії, Рудольфа Блауманіса; поклав на музику «Іспанський романс» («Я тут, Інезілья…») Пушкіна в латиському перекладі Віліса Плудоніса.
Найбільшою мірою Дарзіньш виступав як музичний критик у провідних латвійських виданнях, опублікувавши, зокрема, розлогий нарис «Про походження опери» (лат. Par operas izcelšanos; 1907), розгорнуті характеристики провідних національних композиторів Язепа Вітолса та Алфреда Калниньша на поточні події музичного життя, у яких склалися конфліктні відносини з деякими іншими помітними представниками латиської музичної громадськості.
Прем'єра двох оркестрових творів Дарзіньша, «Самотня сосна» (лат. Vientuļā priede) і «Меланхолійний вальс» (лат. Melanholiskais valsis), викликала тривалу полеміку в латвійській пресі: критик і фольклорист Павло Юр'янс обрушився на них за елементи плагіату. Дарзіньш захищався в пресі, отримавши для публікації позитивний відгук Олександра Глазунова про свої п'єси; Юр'янс у відповідь опублікував негативний відгук про п'єси Дарзіньша, отриманий ним від Яна Сібеліуса. Зрештою Дарзіньш знищив партитури всіх чотирьох творів для оркестру («Меланхолійний вальс» був реконструйований після його смерті).
Пам'ять
- На його честь названо Музичну школу імені Еміля Дарзіньша в Ризі. У 1975 біля школи споруджено пам'ятник композитору
- Твір образотворчого мистецтва фотографія «Мати» — портрет скорботної матері композитора Емілса Дарзіньша у десяту річницю від дня його смерті.
- У 1981 режисер Ансіс Епнерс зняв документальний фільм, присвячений Емілсу Дарзіньшу.
Література
Про Еміля Дарзіньша
- Emīls Dārziņš: piemiņas krājums / V.Penģerota redakcija — Rīga, 1925.
- Alfrēds Sausne. Emīls Dārzin̦š. — Rīga: Grāmatu draugs, 1935. (Друге видання: Rīga: T.O.Šteinberga apgāds, 1943.)
Видання творів Дарзіньша
- Raksti. Atmin̦as par Emīlu Dārzin̦u. / Sakārtojis Arvīds Darkevics. — Rīga: Liesma, 1975. — 367 p.
- Emīls Dārziņš. Ceļa jūtīs: Eseja. — Rīga: Liesma, 1985. — 22 p.
Посилання
- Anita Miķelsone. Dārziņš Emīls [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.] // Enciklopēdija Letonica (латис.)
- Вільні ноти авторства Емілс Дарзіньш на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- .памятник Эмилю Дарзиньшу. Он стоит рядом с музыкальной школой, его имени
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emils Darzinsh latis Emils Darzins 3 listopada 1875 18751103 31 serpnya 1910 Riga latvijskij kompozitor dirigent ta muzichnij kritik Tvoriv u romantichnomu stili spirayuchis na nacionalnu latvijsku melodiku nasliduyuchi finskogo kompozitora Yana Sibeliusa Emils Darzinshlatis Emils DarzinsOsnovna informaciyaData narodzhennya3 listopada 1875 1875 11 03 Misce narodzhennyaData smerti31 serpnya 1910 1910 08 31 34 roki Misce smertiRigaPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyakompozitor dirigent muzichnij kritikVchiteliRimskij Korsakov Mikola AndrijovichInstrumentifortepiano i organ d ZhanrioperaDitid Fajli u Vikishovishi Stvoriv nizku klasichnih zrazkiv horovoyi muziki ale takozh muziku dlya orkestriv Najbilsh vidomij tvir Melanholijnij vals Yedina opera Rozhevi dni zavershena inshimi muzikantami pislya jogo rannoyi smerti ZhittyepisZ rannogo viku zajmavsya muzikoyu nezvazhayuchi na slabke zdorov ya tak cherez reakciyu organizmu na sonyachne svitlo protyagom p yati rokiv yunij Darzinsh zmushenij buv zhiti v zovsim temnij kimnati U 16 rokiv perebravsya iz provinciyi do Rigi prodovzhuyuchi zajmatisya muzikoyu rannij tvir Darzinsha dlya cholovichogo horu Vi pagorbi i vi luki lat Jus kalni un jus lejas 1892 otrimav shvalennya Yazepsa Vitolsa U 1897 Darzinsh vstupiv do Moskovskoyi konservatoriyi prote ne zmig prodovzhiti navchannya za stanom zdorov ya U 1898 vin znovu sprobuvav prodovzhiti profesijnu osvitu i vstupiv do klasu organu Sankt Peterburzkoyi konservatoriyi pedagog Luyi Gomilius vivchav takozh kompoziciyu pid kerivnictvom M A Rimskogo Korsakova Cherez brak koshtiv u Peterburzi Darzinsh davav privatni uroki muziki vistupav yak muzichnij kritik ale zreshtoyu tak i ne zmig zvesti kinci z kincyami i v 1901 povernuvsya do Rigi ne zakinchivshi konservatorskogo kursu U Rizi Darzinsh vikladav muziku v riznih gimnaziyah ta davav privatni uroki jogo uchnyami buli kompozitori Yanis Zalitis ta Adolfs Abele U 1903 odruzhivsya u shlyubi narodilisya sin Volfgang ta donka Lajma Vranci 31 serpnya 1910 tilo Darzinsha bulo znajdene nepodalik stanciyi Zasulauks todi peredmistya Rigi vin buv zbitij potyagom Pripushennya pro samogubstvo shiroko cirkulyuvali u presi Darzinsh buv pohovanij na cvintari pri cerkvi Svyatogo Martina v rizkomu rajoni Agenskalns TvorchistTvorcha spadshina Darzinsha kompozitora vkraj nevelika jomu nalezhit 43 tvori z yakih 6 vtracheno zokrema iz chotiroh p yes Darzinsha dlya orkestru vciliv lishe Melanholijnij vals 1904 U riznij chas Darzinsh buduvav plani stvorennya kilkoh oper zokrema za p yesoyu A P Chehova Ivanov prote ci proyekti ne vidbulisya vid yedinoyi rozpochatoyi operi Rozhevi dni lat Rozainas dienas zalishilisya lishe nacherki na klaviri Tim ne mensh vokalni ta horovi tvori Darzinsha stali nacionalnoyu klasikoyu Zbereglisya 17 pisen dlya golosu ta fortepiano 8 p yes dlya cholovichogo horu 7 dlya zmishanogo 1 dlya zhinochogo ta 1 dlya dityachogo Sim raziv Darzinsh zvertavsya do poeziyi Yanisa Poruka pisav takozh na virshi Rajnisa Aspaziyi Rudolfa Blaumanisa poklav na muziku Ispanskij romans Ya tut Inezilya Pushkina v latiskomu perekladi Vilisa Pludonisa Najbilshoyu miroyu Darzinsh vistupav yak muzichnij kritik u providnih latvijskih vidannyah opublikuvavshi zokrema rozlogij naris Pro pohodzhennya operi lat Par operas izcelsanos 1907 rozgornuti harakteristiki providnih nacionalnih kompozitoriv Yazepa Vitolsa ta Alfreda Kalninsha na potochni podiyi muzichnogo zhittya u yakih sklalisya konfliktni vidnosini z deyakimi inshimi pomitnimi predstavnikami latiskoyi muzichnoyi gromadskosti Prem yera dvoh orkestrovih tvoriv Darzinsha Samotnya sosna lat Vientula priede i Melanholijnij vals lat Melanholiskais valsis viklikala trivalu polemiku v latvijskij presi kritik i folklorist Pavlo Yur yans obrushivsya na nih za elementi plagiatu Darzinsh zahishavsya v presi otrimavshi dlya publikaciyi pozitivnij vidguk Oleksandra Glazunova pro svoyi p yesi Yur yans u vidpovid opublikuvav negativnij vidguk pro p yesi Darzinsha otrimanij nim vid Yana Sibeliusa Zreshtoyu Darzinsh znishiv partituri vsih chotiroh tvoriv dlya orkestru Melanholijnij vals buv rekonstrujovanij pislya jogo smerti Pam yatNa jogo chest nazvano Muzichnu shkolu imeni Emilya Darzinsha v Rizi U 1975 bilya shkoli sporudzheno pam yatnik kompozitoru Tvir obrazotvorchogo mistectva fotografiya Mati portret skorbotnoyi materi kompozitora Emilsa Darzinsha u desyatu richnicyu vid dnya jogo smerti U 1981 rezhiser Ansis Epners znyav dokumentalnij film prisvyachenij Emilsu Darzinshu LiteraturaPro Emilya Darzinsha Emils Darzins pieminas krajums V Pengerota redakcija Riga 1925 Alfreds Sausne Emils Darzin s Riga Gramatu draugs 1935 Druge vidannya Riga T O Steinberga apgads 1943 Vidannya tvoriv Darzinsha Raksti Atmin as par Emilu Darzin u Sakartojis Arvids Darkevics Riga Liesma 1975 367 p Emils Darzins Cela jutis Eseja Riga Liesma 1985 22 p PosilannyaAnita Mikelsone Darzins Emils 29 sichnya 2022 u Wayback Machine Enciklopedija Letonica latis Vilni noti avtorstva Emils Darzinsh na sajti International Music Score Library Project IMSLP pamyatnik Emilyu Darzinshu On stoit ryadom s muzykalnoj shkoloj ego imeni Arhiv originalu za 2 veresnya 2019 Procitovano 10 lyutogo 2020