Ельгісер Йосип Мойсейович (29 грудня 1929, Нова Жучка (передмістя Чернівців) — 24 травня 2014, Чернівці) — український піаніст, композитор, концертмейстер, педагог, музичний громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України, володар Золотої медалі ЮНЕСКО та звання .
Йосип Мойсейович Ельгісер | |
---|---|
Заслужений діяч мистецтв України, володар Золотої медалі ЮНЕСКО та звання . | |
Основна інформація | |
Дата народження | 29 грудня 1929 |
Місце народження | с. Нова Жучка (передмістя Чернівців), УСРР |
Дата смерті | 24 травня 2014 (84 роки) |
Громадянство | Україна |
Національність | єврей |
Професія | музикант, композитор, педагог |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Інструменти | фортепіано, акордеон |
Жанри | класична музика |
Нагороди | Відмінник освіти України (2004); Заслужений діяч мистецтв України (2004); Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. С.Воробкевича (1998); Заслужений діяч європейської культри (2004); володар Золотої медалі ЮНЕСКО(1999); Звання (1999); |
Біографія
Народився в передмісті Чернівців Новій Жучці (тепер — частина міста) у родині ремісника-столяра. З п'ятирічного віку навчався грі на фортепіано. До 1940 року успішно закінчив 5 класів місцевої румунської школи. Під час окупації Буковини німецькими військами у 1943 році потрапив з сім'єю до концтабору (с. Мар'янівка, Вінницької обл.), перебував у гетто в м.Копайгороді, Вижив завдяки умінню малювати ікони для місцевого населення. Звільнений в березні 1944 року радянськими військами, повернувся в Чернівці.
Закінчивши з відзнакою Садгірську середню школу, Йосип навчався в Чернівецькому медінституті (1948–1955). Паралельно закінчив фортепіанний відділ Чернівецького музичного училища (1950–1952). З 1955 по 1961 рік працював лікарем-хірургом Грозинської дільничної лікарні (Хотинський район Чернівецької області).
З 1960 по 1965 рік навчався в Київській консерваторії їм. П.Чайковського. На 2-му курсі консерваторії став викладачем Чернівецького музичного училища (нині училище мистецтв ім. С.Воробкевича), в якому пізніше почав працювати і працював майже 50 років. Викладав музично-теоретичні предмети, викладав методику гри на фортепіано.
Ним написано ряд підручників, складено російсько-український музичний словник. За цей час він виховав плеяду талановитих піаністів. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1999). Виконавською практикою займався з дитинства. Виступав як піаніст у Чернівцях, Києві, Москві, Румунії та Болгарії, як соліст (піаніст) з симфонічним оркестром Чернівецької філармонії та Київської консерваторії. Акомпанував відомим виконавцям Д.Гнатюку, М.Стеф'юк, З.Долухановій, І.Ойстраху, А.Солов'яненку, М. Ростроповичу, О. Крисі, П. Кармалюку та багатьом іншим.
Найвизначнішою роботою останніх літ стало виконання 27 історичних концертів, присвячених фортепіанній музиці — від Баха до Скрябіна. Впродовж двох років маестро зіграв 443 твори відомих композиторів. Вів велику дослідницьку роботу. Автор статей до .
Захопленням став пошук імен несправедливо забутих буковинських митців: звідусіль привозив невідомі або забуті твори великих композиторів. Його колекція налічує чималу кількість рідкісних партитур, серед яких багато раритетних. З 1952 року Ельгісер був членом обласного об'єднання композиторів. В 1998 році став членом Національної Всеукраїнської музичної спілки, з 2002 року Ельгісер член Спілки композиторів України. У 2004 році став Заслуженим діячем мистецтв України та заслуженим діячем європейської культури України, Відмінником освіти України, почесним членом правління товариства ім. Ф. Шопена та товариства ім. Ф.Ліста.
У 2000 р. ім'я Йосипа Ельгісера занесено на в місті Чернівці. Жив і працював у Чернівцях.
Творчість
- Автор 70 пісень, романсів і хорових творів, понад 200 інструментальних та оркестрових творів.
Багато творів опубліковані в музичних збірниках «Буковина в піснях», «Буковинський розмай», «Буковинські самоцвіти», «На оновленній землі», «Грай трембіто», «Буковинські віночки», «Від Дністра до Черемошу», «Буковинська естрада» та ін.
- За 2000—2003 роки вийшли з друку 7 томів творів Йосипа Ельгісера. Це пісні для хору і сольного виконання, романси, фортепіанні твори, твори для струнних, духових і народних інструментів, камерні ансамблі (всього близько 250).
- В 2002 році в Австрії вийшов компакт-диск «Музика з Буковини» (виконання і редакція Й. Ельгісера).
Публікації
- Эльгисер Й. Єврейськая фортепианная музыка: обработка еврейских народних песен — Чернівці: Золоті литаври,2004.- 100 с.
- Ельгісер Й. М. Я буковинець; пісні, романси, хорові твори, обробки буковинських народних пісень. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 104 с.
- Ельгісер Й. М.Я буковинець: фортепіанні твори, пісні та романси / Йосип Ельгісер. — Чернівці: Золоті литаври, 2000. — Вип. 2. — І12с.
- Ельгісер Й. М.Я буковинець: фортепіанні твори, пісні та романси. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. — І10 с.
- Ельгісер Й. М. Я буковинець: твори для фортепіано. Вип. 6. — Чернівці: Золоті литаври, 2002. — 244 с.: іл.
- Золоті акорди Буковини: Фортепіанні твори про Буковину та пісні про столицю краю Чернівці / за ред. упоряд. та передмова Й. Ельгісера. — Чернівці: Місто, 2001.- 169 с.
- MU8ІК aus der Bukowina / Josef. Oehlgesser, Klavier: CD-ROM.- УУісп: Wien: Soni DADC Austria, 2002.
Нагороди
- Дипломант першого українського конкурсу піаністів ім. М.Лисенка;
- Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. С.Воробкевича (1998);
- Відмінник освіти України (2004);
- Заслужений діяч мистецтв України (2004);
- Заслужений діяч європейської культури України (2004);
- Міжнародна Золота медаль ЮНЕСКО (1999);
- Звання «Золоте ім'я світової культури» (1999);
- У 2000 р. ім'я Йосипа Ельгісера занесено на «Алею зірок» в м. Чернівці.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 липня 2015.
Джерела
- Богайчук М. Л. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / Микола Богайчук.- Чернівці, 2005.- С. 92-93.
- Гусар Ю. Лицарю музики — медаль ЮНЕСКО / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2014. — 27 листопада (№ 49). — С. 3.
- Ісак А. Ф. Лицар музики: Штрихи до портрета заслуженого діяча мистецтв України, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО та звання «Золоте ім’я світової культури» Йосипа Мойсейовича Ельгісера. — Чернівці: Зелена Буковина, 2007. — 134 с.
- Михайлонський В. І. Між страхом і любов'ю: проза. — Чернівці, 2006. — С. 68-71.
- Севернюк Т. На світлім тлі незабуття // Буковина. — 1998. — 10 черв.
- "Був концертмейстером великих митців « [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Відкрита Україна
- Національна спілка композиторів України [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Надія Будна. Витратив на ноти все зароблене» [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Відбувся ювілейний вечір, присвячений 50-ти річчю від дня заснування народної оперної студії[недоступне посилання з серпня 2019]
- Раймунд Ланґ: Чернівці як джерело музичної творчости. «Старожитності та сучасність». Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 23 березня 2010.
Посилання
- Ельгісер Йосип Мойсейович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 20.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elgiser Josip Mojsejovich 29 grudnya 1929 Nova Zhuchka peredmistya Chernivciv 24 travnya 2014 Chernivci ukrayinskij pianist kompozitor koncertmejster pedagog muzichnij gromadskij diyach Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini volodar Zolotoyi medali YuNESKO ta zvannya Josip Mojsejovich ElgiserZasluzhenij diyach mistectv Ukrayini volodar Zolotoyi medali YuNESKO ta zvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini volodar Zolotoyi medali YuNESKO ta zvannya Osnovna informaciyaData narodzhennya29 grudnya 1929 1929 12 29 Misce narodzhennyas Nova Zhuchka peredmistya Chernivciv USRRData smerti24 travnya 2014 2014 05 24 84 roki Gromadyanstvo UkrayinaNacionalnistyevrejProfesiyamuzikant kompozitor pedagogOsvitaNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoInstrumentifortepiano akordeonZhanriklasichna muzikaNagorodiVidminnik osviti Ukrayini 2004 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2004 Laureat oblasnoyi literaturno misteckoyi premiyi im S Vorobkevicha 1998 Zasluzhenij diyach yevropejskoyi kultri 2004 volodar Zolotoyi medali YuNESKO 1999 Zvannya 1999 BiografiyaNarodivsya v peredmisti Chernivciv Novij Zhuchci teper chastina mista u rodini remisnika stolyara Z p yatirichnogo viku navchavsya gri na fortepiano Do 1940 roku uspishno zakinchiv 5 klasiv miscevoyi rumunskoyi shkoli Pid chas okupaciyi Bukovini nimeckimi vijskami u 1943 roci potrapiv z sim yeyu do konctaboru s Mar yanivka Vinnickoyi obl perebuvav u getto v m Kopajgorodi Vizhiv zavdyaki uminnyu malyuvati ikoni dlya miscevogo naselennya Zvilnenij v berezni 1944 roku radyanskimi vijskami povernuvsya v Chernivci Zakinchivshi z vidznakoyu Sadgirsku serednyu shkolu Josip navchavsya v Cherniveckomu medinstituti 1948 1955 Paralelno zakinchiv fortepiannij viddil Cherniveckogo muzichnogo uchilisha 1950 1952 Z 1955 po 1961 rik pracyuvav likarem hirurgom Grozinskoyi dilnichnoyi likarni Hotinskij rajon Cherniveckoyi oblasti Z 1960 po 1965 rik navchavsya v Kiyivskij konservatoriyi yim P Chajkovskogo Na 2 mu kursi konservatoriyi stav vikladachem Cherniveckogo muzichnogo uchilisha nini uchilishe mistectv im S Vorobkevicha v yakomu piznishe pochav pracyuvati i pracyuvav majzhe 50 rokiv Vikladav muzichno teoretichni predmeti vikladav metodiku gri na fortepiano Nim napisano ryad pidruchnikiv skladeno rosijsko ukrayinskij muzichnij slovnik Za cej chas vin vihovav pleyadu talanovitih pianistiv Nagorodzhenij znakom Vidminnik osviti Ukrayini 1999 Vikonavskoyu praktikoyu zajmavsya z ditinstva Vistupav yak pianist u Chernivcyah Kiyevi Moskvi Rumuniyi ta Bolgariyi yak solist pianist z simfonichnim orkestrom Cherniveckoyi filarmoniyi ta Kiyivskoyi konservatoriyi Akompanuvav vidomim vikonavcyam D Gnatyuku M Stef yuk Z Doluhanovij I Ojstrahu A Solov yanenku M Rostropovichu O Krisi P Karmalyuku ta bagatom inshim Najviznachnishoyu robotoyu ostannih lit stalo vikonannya 27 istorichnih koncertiv prisvyachenih fortepiannij muzici vid Baha do Skryabina Vprodovzh dvoh rokiv maestro zigrav 443 tvori vidomih kompozitoriv Viv veliku doslidnicku robotu Avtor statej do Zahoplennyam stav poshuk imen nespravedlivo zabutih bukovinskih mitciv zvidusil privoziv nevidomi abo zabuti tvori velikih kompozitoriv Jogo kolekciya nalichuye chimalu kilkist ridkisnih partitur sered yakih bagato raritetnih Z 1952 roku Elgiser buv chlenom oblasnogo ob yednannya kompozitoriv V 1998 roci stav chlenom Nacionalnoyi Vseukrayinskoyi muzichnoyi spilki z 2002 roku Elgiser chlen Spilki kompozitoriv Ukrayini U 2004 roci stav Zasluzhenim diyachem mistectv Ukrayini ta zasluzhenim diyachem yevropejskoyi kulturi Ukrayini Vidminnikom osviti Ukrayini pochesnim chlenom pravlinnya tovaristva im F Shopena ta tovaristva im F Lista U 2000 r im ya Josipa Elgisera zaneseno na v misti Chernivci Zhiv i pracyuvav u Chernivcyah Pomer 24 travnya 2014 roku pohovanij u Chernivcyah TvorchistAvtor 70 pisen romansiv i horovih tvoriv ponad 200 instrumentalnih ta orkestrovih tvoriv Bagato tvoriv opublikovani v muzichnih zbirnikah Bukovina v pisnyah Bukovinskij rozmaj Bukovinski samocviti Na onovlennij zemli Graj trembito Bukovinski vinochki Vid Dnistra do Cheremoshu Bukovinska estrada ta in Za 2000 2003 roki vijshli z druku 7 tomiv tvoriv Josipa Elgisera Ce pisni dlya horu i solnogo vikonannya romansi fortepianni tvori tvori dlya strunnih duhovih i narodnih instrumentiv kamerni ansambli vsogo blizko 250 V 2002 roci v Avstriyi vijshov kompakt disk Muzika z Bukovini vikonannya i redakciya J Elgisera PublikaciyiElgiser J Yevrejskaya fortepiannaya muzyka obrabotka evrejskih narodnih pesen Chernivci Zoloti litavri 2004 100 s Elgiser J M Ya bukovinec pisni romansi horovi tvori obrobki bukovinskih narodnih pisen Chernivci Zoloti litavri 2000 104 s Elgiser J M Ya bukovinec fortepianni tvori pisni ta romansi Josip Elgiser Chernivci Zoloti litavri 2000 Vip 2 I12s Elgiser J M Ya bukovinec fortepianni tvori pisni ta romansi Chernivci Zoloti litavri 2001 I10 s Elgiser J M Ya bukovinec tvori dlya fortepiano Vip 6 Chernivci Zoloti litavri 2002 244 s il Zoloti akordi Bukovini Fortepianni tvori pro Bukovinu ta pisni pro stolicyu krayu Chernivci za red uporyad ta peredmova J Elgisera Chernivci Misto 2001 169 s MU8IK aus der Bukowina Josef Oehlgesser Klavier CD ROM UUisp Wien Soni DADC Austria 2002 NagorodiDiplomant pershogo ukrayinskogo konkursu pianistiv im M Lisenka Laureat oblasnoyi literaturno misteckoyi premiyi im S Vorobkevicha 1998 Vidminnik osviti Ukrayini 2004 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2004 Zasluzhenij diyach yevropejskoyi kulturi Ukrayini 2004 Mizhnarodna Zolota medal YuNESKO 1999 Zvannya Zolote im ya svitovoyi kulturi 1999 U 2000 r im ya Josipa Elgisera zaneseno na Aleyu zirok v m Chernivci Primitki Arhiv originalu za 17 travnya 2015 Procitovano 30 lipnya 2015 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 30 lipnya 2015 DzherelaBogajchuk M L Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik Mikola Bogajchuk Chernivci 2005 S 92 93 Gusar Yu Licaryu muziki medal YuNESKO Yuhim Gusar Bukovinske viche 2014 27 listopada 49 S 3 Isak A F Licar muziki Shtrihi do portreta zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini volodarya Zolotoyi medali YuNESKO ta zvannya Zolote im ya svitovoyi kulturi Josipa Mojsejovicha Elgisera Chernivci Zelena Bukovina 2007 134 s Mihajlonskij V I Mizh strahom i lyubov yu proza Chernivci 2006 S 68 71 Severnyuk T Na svitlim tli nezabuttya Bukovina 1998 10 cherv Buv koncertmejsterom velikih mitciv 29 travnya 2014 u Wayback Machine Vidkrita Ukrayina Nacionalna spilka kompozitoriv Ukrayini 26 sichnya 2020 u Wayback Machine Nadiya Budna Vitrativ na noti vse zaroblene 26 sichnya 2020 u Wayback Machine Vidbuvsya yuvilejnij vechir prisvyachenij 50 ti richchyu vid dnya zasnuvannya narodnoyi opernoyi studiyi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Rajmund Lang Chernivci yak dzherelo muzichnoyi tvorchosti Starozhitnosti ta suchasnist Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 23 bereznya 2010 PosilannyaElgiser Josip Mojsejovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 20