Елеонора Ланкастерська

Елеонора Ланкастерська (англ. Eleanor of Lancaster), також Елеонора Плантагенет (англ. Eleanor Plantagenet; 1318–1372) — п'ята дочка ^[ru], 3-го графа Ланкастера, і Матильди Чаворт. Фрейліна королеви Філіппи Геннегау.

Елеонора Ланкастерська
англ. Eleanor of Lancaster
Народилася	11 вересня 1318(1318-09-11)
Померла	11 січня 1372(1372-01-11)^[1]^[2](53 роки) Ерандел, ^d, Західний Сассекс, Англія
Поховання	^d
Країна	Королівство Англія
Рід	Плантагенети
Батько	^d^[3]
Мати	Матильда Чаворт^[3]
Брати, сестри	Генрі Гросмонтський^[3], Джоан Ланкастерська, Матильда Ланкастерська, Бланка Ланкастерська і Марія Ланкастерська^[3]
У шлюбі з	^d^[3] і ^d^[3]
Діти	^d^[3], ^d^[1]^[3], ^d^[3], ^d^[3], ^d^[3], ^d^[1], ^d^[1], ^d^[1] і ^d^[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 1318 року і була шостою з семи дітей і п'ятою дочкою , 3-го графа Ланкастера, і його дружини, Мод Чаворт. Її батько був одним із керівників скинення англійського короля Едуарда II, пізніше виступав проти фаворита Ізабелли Французької, ; мати була єдиною дитиною і багатою спадкоємицею сера Патріка де Чаворта, барона Кідуеллі, і його дружини, ^[en]. По батьковій лінії Елеонора була онукою , 1-го графа Ланкастера, і , і, отже, була нащадком королів Англії та Франції.

6 листопада 1330 року 12-річну Елеонору видано заміж за , 2-го , сина і спадкоємця , 1-го барона Бомонта, і його дружини, , 2-ї . Джон помер на турнірі 14 квітня 1342 року, залишивши Елеонору вдовою з дворічним , який народився, коли Елеонора була фрейліною королеви Філіппи Геннегау.

5 лютого 1344 року в церкві Діттон у ^[en] (Бакінгемшир), Елеонора вийшла заміж вдруге. Її обранцем став , 10-й , син і спадкоємець , 9-го графа Арундела, і ^[en]. Попередній шлюб Річарда з ^[en], укладений із політичних мотивів, коли Річарду було 7 років, анулював папа Климент VI, зробивши бастардами трьох дітей Річарда та Ізабелли. Папа також видав Річарду дозвіл на новий шлюб, який був необхідний, оскільки перша та друга дружини Річарда були двоюрідними сестрами.

Меморіальний Елеонори та Річарда Фіцаланів у Чичестерському соборі

Померла в Арунделі у віці 53-х років і похована в ^[en][en] (Східний Суссекс). Її чоловік Річард помер через чотири роки і похований поряд з Елеонорою. Останньою його волею було бажання бути похованим «поруч із могилою Елеонори де Ланкастер, моєю дружиною; і я бажаю, щоб моя могила була не вище її; щоб ні екіпірованих чоловіків, ні коней, ні катафалка, ні іншої розкоші не використовувалося на моїх похоронах, але тільки п'ять смолоскипів… як при тілі моєї дружини дозволяю…».

Нащадки

Від Джона де Бомонта

• (1340—1369) — 3-й ; був одружений з ^[en] , дочкою , 7-го графа Оксфорда, і його дружини, ^[en], від якої мав одну дитину — сина .

Від Річарда Фіцалана

• Едмунд (до 1346 — бл. 1366)
• (1346—1397) — 11-й ; був двічі одруженим: вперше — з ^[en], дочкою , 1-го графа Нортгемптона, і його дружини, ^[en], від якої мав сімох дітей (5 дочок, 2 синів); вдруге — з Філіппою Мортімер, молодшою дочкою , 3-го , і його дружини, , 5-ї , від якої мав сина Джона.
• (до 1349—1379) — 1-й , Англії; був одруженим з , 2-ю , дочкою сера Джона Мальтраверса і Гвентліан, від якої мав сімох дітей (2 дочки, 5 синів).
• (бл. 1353—1413) — архієпископ Кентерберійський, лорд-канцлер Англії.
• ^[en] (1347/1348-1419) — була одруженою з , 7-м графом Герефордом, від якого народила двох дочок — Елеонору і Марію.
• ^[en] (1350—1416) — була одруженою з , 2-м графом Кентом, від якого народила десять дітей (6 дочок, 4 синів).
• Мері
• Елеонора (1356—до 1366)

Генеалогія

Примітки

1. Прізвище Плантагенет ретроспективно застосовано до нащадків Готфріда Анжуйського й імператриці Матильди без історичного обґрунтування: це зроблено для зручного позначення людей, які, по суті, не мали прізвищ. Першим нащадком Готфріда, який реально носив прізвище Плантагенет, був , 3-й герцог Йоркський, який узяв це прізвище приблизно 1448 року.

Джерела

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
3. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
4. Nicolas, Nicholas Harris. Testamenta vetusta: illustrations from wills, of manners, customs, &c., from the reign of Henry the second to queen Elizabeth. — Testamenta, 1826. — С. 94.
5. Office, Great Britain. Public Record. Calendar of Inquisitions Post Mortem and Other Analogous Documents Preserved in the Public Record Office. — 1938. — Т. 12. — С. No. 321. . Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 11 червня 2015. {{}}: Недійсний |deadurl=unfit ()
6. Cawley H. Earls of Arundel 1289—1580 (Fitzalan): Richard FitzAlan (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 25 квітня 2014. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
7. Douglas Richardson. Magna Carta Ancestry: A Study in Colonial and Medieval Families. — Douglas Richardson, 2011. — С. 30—31. — , 9781461045205.
8. Cawley, Charles, Medieval Lands, Earls of Kent, 1352—1408 (Holand), Foundation for Medieval Genealogy