Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенеш Е двард Бене ш чеськ Edvard Beneš 28 травня 1884 Кожляни Чехія 3

Едуард Бенеш

Едуард Бенеш
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенеш.

Е́двард Бене́ш (чеськ. Edvard Beneš; 28 травня 1884, Кожляни, Чехія — 3 вересня 1948, , Південночеський край) — чеський політик, державний діяч Чехословаччини.

Едвард Бенеш
чеськ. Edvard Beneš
image
Народився 28 травня 1884(1884-05-28)[1][2][…]
Кожляни[d][4][4][…]
Помер 3 вересня 1948(1948-09-03)[1][2][…] (64 роки)
d[4][4][…]
Поховання d[7]
Країна image Австро-Угорщина
image Чехословаччина
Місце проживання d
Діяльність викладач, політик, футболіст, дипломат, соціолог, педагог
Alma mater Паризький університет, Інститут політичних досліджень, d, d[5], Факультет мистецтв Карлового університету[5] і d[5]
Науковий ступінь доктор філософії
Знання мов чеська[1][8], німецька і французька
Заклад Карлів університет
Членство Румунська академія, скаутинг, Академія моральних і політичних наук[9], Сокіл, d[10] і d[10]
Посада президент Чехословаччини[d], президент Чехословаччини[d], d, d і d
Партія d
Родичі d і d
Брати, сестри Вацлав Бенеш[d], d і d
У шлюбі з d[11]
Автограф image
Нагороди
image image image image image image image image image image image

Почесний громадянин Тршебича[d] (11 січня 1935)

 image

d (10 червня 1936)

d (1919 — 1940)

d

d (1946)

d (1937)

d (15 червня 1936)

d (1945)

d

почесний громадянин[d] (1945)

 image

d (1921)

IMDb ID 0070898

Життєпис

Едвард Бенеш народився 28 травня 1884 року неподалік від міста Раковнік в Центральній Чехії в родині небагатого селянина. У 1896—1904 роках навчався в гімназії в Винограді (нині район Праги). У 1904 році вступив у Вільну школу політичних і соціальних наук в Сорбонні (Париж, Франція), навчався також в Берліні, ступінь доктора прав отримав в 1908 році в Діжоні. Роком пізніше в Празі захистив дисертацію на ступінь доктора філософії.

Викладав у комерційній академії в Празі, в 1912 році отримав посаду доцента на філософському факультеті Празького університету ім. Карла IV. Опублікував кілька монографій з соціології, як журналіст виступав в соціал-демократичній пресі.

З 1914 року — учасник національного руху. Спільно з Т. Масариком очолив у Парижі «Чеський комітет дії».

image
Вілла Е. Бенеша у Сезімово Усті

Разом із Т. Масариком і генералом М. Штефаніком — головні творці чехословацької державності.

1918—1935 — міністр закордонних справ Чехословаччини. Тісно співпрацював із Францією та Британією.

1935—1938 — президент Чехословацької Республіки.

Після Мюнхенської угоди 1938 року емігрував до США, а потім до Англії, де у 1940 році очолив емігрантську «Національну раду», яка боролась за відновлення Чехословаччини.

1945 — відновлений на посаді президента республіки, а 1946 року знову обраний президентом.

У лютому 1948 року поступився тиску комуністів на чолі з прем'єр-міністром К. Готвальдом. Е. Бенеш прийняв відставку міністрів трьох демократичних партій і погодився із змінами в уряді, внаслідок яких вся влада в республіці опинилася в руках Комуністичної партії.

Другий президент Чехословаччини

Бенеш грав важливу роль у внутрішній політиці, будучи однією з опор «Граду» — політичних сил, близьких до президента Масарика. У 1921—1922 роках був прем'єр-міністром. З 1926 року — в керівництві Чехословацької національно-соціалістичної партії, впливової сили, яка підтримувала «Град» (президентську адміністрацію).

Після відставки президента Масарика 18 грудня 1935 року був обраний другим президентом Чехословаччини. Суперником на виборах був Богуміл Немец. Обранню передували тривалі закулісні переговори, пов'язані з тим, що впливові праві й консервативні сили спочатку виступали проти обрання Бенеша президентом, вважаючи його занадто «лівим» політиком. В результаті, Бенеш набрав в парламенті переважну більшість голосів — за нього голосували практично всі чеські партії, включаючи комуністів, і Глінкова словацька народна партія, проти виступили представники партії Генлейна і чеські крайні праві сили.

У вересні 1938 року Бенеш, шукаючи вихід з напруженої ситуації в Судетах, що загрожувала перерости в міжнародну кризу, запропонував урядам в Парижі і Лондоні свій «секретний план», який передбачає передачу Німеччині частини Судет і паралельним виселенням до Німеччини ще одного мільйони судетських німців з Чехословаччини. Цей план був повідомлений як посланцям Франції і Великої Британії в Празі, так і французькому кабінету через особистого представника Бенеша. Міністра соціальної опіки Яромира Нечаса. Після прийняття на Мюнхенській конференції 30 вересня 1938 року рішення про передачу Судет Німеччині, Бенеш схвалив (з протестом) цей крок.

5 жовтня пішов Бенеш у відставку. Покинув країну, жив в Лондоні, потім в Сполучених Штатах як приватна особа. Висловив протест керівникам демократичних держав після окупації чеських земель Німеччиною в березні 1939 року.

Друга відставка і смерть

Під час політичної кризи в лютому 1948 року Бенеш поступився тиску комуністів на чолі з прем'єр-міністром Клементом Готвальдом, в результаті чого прийняв відставку міністрів трьох демократичних партій і погодився зі змінами в уряді, в результаті яких всі важелі влади в Чехословаччині виявилися в руках Комуністичної партії.

Тим часом, до прийняття цього рішення Е. Бенеша підштовхував СРСР. За деякий час до передачі влади Готвальду Бенеш зустрічався з Павлом Судоплатовим, який прибув до Праги за особистою вказівкою Сталіна. Судоплатов повідомив Бенешу, що якщо той відмовиться покинути пост і передати владу комуністам, то СРСР оприлюднить відомості про співпрацю Бенеша з НКВД, зокрема, розписку про передачу Бенешу агентом НКВД 10 000 доларів в 1939 році. Крім того, Судоплатов повідомив, що в Празі вже знаходяться близько 400 радянських спецназівців, що мають наказ силою поставити Готвальда при владі. Побоюючись кровопролиття, Бенеш змушений був прийняти умови Сталіна.

Після цього Бенеш покинув Прагу і оселився на своїй віллі в Південночеському місті Сезімово-Усті (95 км на південь від Праги). У столиці Бенеш з'явився лише двічі, на похоронах міністра закордонних справ Яна Масарика та відзначення 600-річчя Карлового університету, однак продовжував ще кілька місяців обіймати посаду президента. У травні 1948 року Бенеш відмовився підписати нову конституцію країни, розроблену комуністами, а 7 червня подав у відставку, обгрунтувавши в офіційному листі парламенту своє рішення через стан здоров'я. 14 червня Національна асамблея обрала президентом республіки Готвальда.

Незабаром після цього (3 вересня 1948 року) Едвард Бенеш помер, похований в Сезімово-Усті.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Studenti pražských univerzit 1882–1945
    d:Track:Q102399391
  6. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  7. Vila Hany a Edvarda Benešových v Sezimově Ústí — Úřad vlády České republiky, 2022.
    d:Track:Q11089595
  8. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  9. https://books.google.com/books?id=FAM9AAAAIAAJ
  10. http://bc.gbpizs.gov.pl/Content/558/1100121.pdf
  11. реєстрація шлюбів
    d:Track:Q14324227

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Р. А. Кривонос. Бенеш Едуард // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  • Brod, Toman: Osudový omyl Edvarda Beneše. Praha 2003 (чес.)
  • Klímek, Antonín: Boje o Hrad. Praha 1996 (чес.)
  • Peroutka, Ferdinand: Budování státu I—IV. Praha 1934—1938 (чес.)
  • Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, , pages 6 — 30, 36 — 39, 41 — 42, 106—107, 111—112, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—199.(чес.)
  • Zeman, Zdeněk: Edvard Beneš. Politický životopis. Praha 1997 (чес.)

Посилання

  • Бенеш (Beneš) Едвард // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.30-31
  • Бенеш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Benesh E dvard Bene sh chesk Edvard Benes 28 travnya 1884 Kozhlyani Chehiya 3 veresnya 1948 Pivdennocheskij kraj cheskij politik derzhavnij diyach Chehoslovachchini Edvard Beneshchesk Edvard BenesNarodivsya 28 travnya 1884 1884 05 28 1 2 Kozhlyani d 4 4 Pomer 3 veresnya 1948 1948 09 03 1 2 64 roki d 4 4 Pohovannya d 7 Krayina Avstro Ugorshina ChehoslovachchinaMisce prozhivannya dDiyalnist vikladach politik futbolist diplomat sociolog pedagogAlma mater Parizkij universitet Institut politichnih doslidzhen d d 5 Fakultet mistectv Karlovogo universitetu 5 i d 5 Naukovij stupin doktor filosofiyiZnannya mov cheska 1 8 nimecka i francuzkaZaklad Karliv universitetChlenstvo Rumunska akademiya skauting Akademiya moralnih i politichnih nauk 9 Sokil d 10 i d 10 Posada prezident Chehoslovachchini d prezident Chehoslovachchini d d d i dPartiya dRodichi d i dBrati sestri Vaclav Benesh d d i dU shlyubi z d 11 AvtografNagorodi Pochesnij gromadyanin Trshebicha d 11 sichnya 1935 d 10 chervnya 1936 d 1919 1940 d d 1946 d 1937 d 15 chervnya 1936 d 1945 d pochesnij gromadyanin d 1945 d 1921 IMDb ID 0070898Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisEdvard Benesh narodivsya 28 travnya 1884 roku nepodalik vid mista Rakovnik v Centralnij Chehiyi v rodini nebagatogo selyanina U 1896 1904 rokah navchavsya v gimnaziyi v Vinogradi nini rajon Pragi U 1904 roci vstupiv u Vilnu shkolu politichnih i socialnih nauk v Sorbonni Parizh Franciya navchavsya takozh v Berlini stupin doktora prav otrimav v 1908 roci v Dizhoni Rokom piznishe v Prazi zahistiv disertaciyu na stupin doktora filosofiyi Vikladav u komercijnij akademiyi v Prazi v 1912 roci otrimav posadu docenta na filosofskomu fakulteti Prazkogo universitetu im Karla IV Opublikuvav kilka monografij z sociologiyi yak zhurnalist vistupav v social demokratichnij presi Z 1914 roku uchasnik nacionalnogo ruhu Spilno z T Masarikom ocholiv u Parizhi Cheskij komitet diyi Villa E Benesha u Sezimovo Usti Razom iz T Masarikom i generalom M Shtefanikom golovni tvorci chehoslovackoyi derzhavnosti 1918 1935 ministr zakordonnih sprav Chehoslovachchini Tisno spivpracyuvav iz Franciyeyu ta Britaniyeyu 1935 1938 prezident Chehoslovackoyi Respubliki Pislya Myunhenskoyi ugodi 1938 roku emigruvav do SShA a potim do Angliyi de u 1940 roci ocholiv emigrantsku Nacionalnu radu yaka borolas za vidnovlennya Chehoslovachchini 1945 vidnovlenij na posadi prezidenta respubliki a 1946 roku znovu obranij prezidentom U lyutomu 1948 roku postupivsya tisku komunistiv na choli z prem yer ministrom K Gotvaldom E Benesh prijnyav vidstavku ministriv troh demokratichnih partij i pogodivsya iz zminami v uryadi vnaslidok yakih vsya vlada v respublici opinilasya v rukah Komunistichnoyi partiyi Drugij prezident ChehoslovachchiniBenesh grav vazhlivu rol u vnutrishnij politici buduchi odniyeyu z opor Gradu politichnih sil blizkih do prezidenta Masarika U 1921 1922 rokah buv prem yer ministrom Z 1926 roku v kerivnictvi Chehoslovackoyi nacionalno socialistichnoyi partiyi vplivovoyi sili yaka pidtrimuvala Grad prezidentsku administraciyu Pislya vidstavki prezidenta Masarika 18 grudnya 1935 roku buv obranij drugim prezidentom Chehoslovachchini Supernikom na viborah buv Bogumil Nemec Obrannyu pereduvali trivali zakulisni peregovori pov yazani z tim sho vplivovi pravi j konservativni sili spochatku vistupali proti obrannya Benesha prezidentom vvazhayuchi jogo zanadto livim politikom V rezultati Benesh nabrav v parlamenti perevazhnu bilshist golosiv za nogo golosuvali praktichno vsi cheski partiyi vklyuchayuchi komunistiv i Glinkova slovacka narodna partiya proti vistupili predstavniki partiyi Genlejna i cheski krajni pravi sili U veresni 1938 roku Benesh shukayuchi vihid z napruzhenoyi situaciyi v Sudetah sho zagrozhuvala pererosti v mizhnarodnu krizu zaproponuvav uryadam v Parizhi i Londoni svij sekretnij plan yakij peredbachaye peredachu Nimechchini chastini Sudet i paralelnim viselennyam do Nimechchini she odnogo miljoni sudetskih nimciv z Chehoslovachchini Cej plan buv povidomlenij yak poslancyam Franciyi i Velikoyi Britaniyi v Prazi tak i francuzkomu kabinetu cherez osobistogo predstavnika Benesha Ministra socialnoyi opiki Yaromira Nechasa Pislya prijnyattya na Myunhenskij konferenciyi 30 veresnya 1938 roku rishennya pro peredachu Sudet Nimechchini Benesh shvaliv z protestom cej krok 5 zhovtnya pishov Benesh u vidstavku Pokinuv krayinu zhiv v Londoni potim v Spoluchenih Shtatah yak privatna osoba Visloviv protest kerivnikam demokratichnih derzhav pislya okupaciyi cheskih zemel Nimechchinoyu v berezni 1939 roku Druga vidstavka i smertPid chas politichnoyi krizi v lyutomu 1948 roku Benesh postupivsya tisku komunistiv na choli z prem yer ministrom Klementom Gotvaldom v rezultati chogo prijnyav vidstavku ministriv troh demokratichnih partij i pogodivsya zi zminami v uryadi v rezultati yakih vsi vazheli vladi v Chehoslovachchini viyavilisya v rukah Komunistichnoyi partiyi Tim chasom do prijnyattya cogo rishennya E Benesha pidshtovhuvav SRSR Za deyakij chas do peredachi vladi Gotvaldu Benesh zustrichavsya z Pavlom Sudoplatovim yakij pribuv do Pragi za osobistoyu vkazivkoyu Stalina Sudoplatov povidomiv Beneshu sho yaksho toj vidmovitsya pokinuti post i peredati vladu komunistam to SRSR oprilyudnit vidomosti pro spivpracyu Benesha z NKVD zokrema rozpisku pro peredachu Beneshu agentom NKVD 10 000 dolariv v 1939 roci Krim togo Sudoplatov povidomiv sho v Prazi vzhe znahodyatsya blizko 400 radyanskih specnazivciv sho mayut nakaz siloyu postaviti Gotvalda pri vladi Poboyuyuchis krovoprolittya Benesh zmushenij buv prijnyati umovi Stalina Pislya cogo Benesh pokinuv Pragu i oselivsya na svoyij villi v Pivdennocheskomu misti Sezimovo Usti 95 km na pivden vid Pragi U stolici Benesh z yavivsya lishe dvichi na pohoronah ministra zakordonnih sprav Yana Masarika ta vidznachennya 600 richchya Karlovogo universitetu odnak prodovzhuvav she kilka misyaciv obijmati posadu prezidenta U travni 1948 roku Benesh vidmovivsya pidpisati novu konstituciyu krayini rozroblenu komunistami a 7 chervnya podav u vidstavku obgruntuvavshi v oficijnomu listi parlamentu svoye rishennya cherez stan zdorov ya 14 chervnya Nacionalna asambleya obrala prezidentom respubliki Gotvalda Nezabarom pislya cogo 3 veresnya 1948 roku Edvard Benesh pomer pohovanij v Sezimovo Usti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Vila Hany a Edvarda Benesovych v Sezimove Usti Urad vlady Ceske republiky 2022 d Track Q11089595 CONOR Sl d Track Q16744133 https books google com books id FAM9AAAAIAAJ http bc gbpizs gov pl Content 558 1100121 pdf reyestraciya shlyubiv d Track Q14324227LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 R A Krivonos Benesh Eduard Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Brod Toman Osudovy omyl Edvarda Benese Praha 2003 ches Klimek Antonin Boje o Hrad Praha 1996 ches Peroutka Ferdinand Budovani statu I IV Praha 1934 1938 ches Preclik Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 pages first issue vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Czech Republic ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pages 6 30 36 39 41 42 106 107 111 112 124 125 128 129 132 140 148 184 199 ches Zeman Zdenek Edvard Benes Politicky zivotopis Praha 1997 ches PosilannyaBenesh Benes Edvard Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 30 31 Benesh Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ