Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Лорд Дансейні | ||||
|---|---|---|---|---|
| Baron of Dunsany | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Edward John Moreton Drax Plunkett | |||
| Псевдонім | Lord Dunsany | |||
| Народився | 24 липня 1878[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство | |||
| Помер | 25 жовтня 1957[1][2][…] (79 років) Дублін, Ірландія[1] ·апендицит | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Ірландія | |||
| Діяльність | письменник, поет, драматург | |||
| Alma mater | Ітонський коледж, Королівський військовий коледж у Сандгерсті і d | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | 1890-ті — 1957 | |||
| Жанр | Фентезі, наукова фантастика, жахи, детектив | |||
| Magnum opus | Дочка короля Ельфландії, Боги Пегани, d і d | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d[4] | |||
| Родичі | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | Рендел Планкет, 19-й барон Дансені | |||
| Учасник | Перша світова війна, Друга англо-бурська війна і Друга світова війна | |||
| Сайт: dunsany.net/18th.htm | ||||
| | ||||
 Едвард Дансейні у Вікісховищі | ||||
Лорд Дансейні, повне ім'я Едвард Джон Мортон Дракс Планкетт, 18-й барон Дансені (англ. Edward John Moreton Drax Plunkett, 18th Baron of Dunsany, 1878-1957) — ірландський англомовний письменник (прозаїк, драматург, поет), один з основоположників жанру фентезі.
Біографія
Представник стародавнього роду, який походить від данців, Едвард Планкетт народився в Лондоні в родині інженера. У дитинстві і юності він був ізольований від сучасного політичного і художнього життя — йому навіть не давали газет, щоб на очі не потрапила шлюборозлучна хроніка. Уява підлітка хвилювали казки братів Грімм і Андерсена, а з ірландськими оповідями він познайомився набагато пізніше, і вони, здається, не справили на нього враження. У приватній школі змушували читати Біблію; як багато пізніше згадував Дансені, «роками жоден стиль, крім біблійного, що не здавався мені натуральним, і я боявся, що ніколи не стану письменником, тому що ніхто інший цим стилем не користувався».
Дансейні продовжив навчання в Ітоні і Королівській військовій академії в Сандгерсті. У віці двадцяти одного року він утратив батька, успадкував титул і став володарем чималого статку, яке значно зменшилася під час Першої світової війни: тоді він став, за словами біографа, «надзвичайно багатий, як для поета, і досить бідний, як для пера».
Дансейні був справжнім аристократом, а в мистецтві — дилетантом: тим, для кого творчість залишається не більше ніж захопленням, нехай навіть і улюбленим. Він був кращим стрільцем Ірландії, прекрасним шахістом (зіграв внічию з чемпіоном світу Капабланкою, становив завдання для «Таймс» і придумав власний варіант асиметричних шахів), хорошим гравцем в крикет, відважним солдатом (брав участь у бурській війні 1899—1902 років, де дивом залишився живий, і в Першій світовій, де був поранений).
У 1901 році Дансейні повернувся з Африки в родовий замок, а три роки по тому одружився з Беатріс Чайлд Вільєрс, дочкою графа Джерсі; в 1906 році у них народився син Рендал.
До цього часу Дансейні опублікував за власний рахунок першу книгу — збірник мініатюр «Боги Пегани» (1905). Ілюстратором став відомий графік Сідні Сайм (англ. Sidney Sime), який і згодом, протягом майже двадцяти років, ілюстрував книги Дансені. Більш того: багато розповідей створювалися як «підписи» або «розшифровки» малюнків Сайма. Книга мала певний успіх, так що всі інші твори письменника виходили вже в професійних видавництвах. Але головне, «Боги Пегани» стали чи не першим в європейських літературах досвідом створення «вторинного світу» — світу зі своєю космологією, міфологією, історією і географією. Міфологія Дансені справила величезний вплив на багатьох письменників, від Лавкрафта і Толкіна до Борхеса. А парадоксальний гумор Дансені, його холодна іронія і постійна гра з читацькими очікуваннями, такі помітні в двох «Книгах Чудес», відбилися і в сучасній іронічній фентезі, перш за все у творчості Ніла Геймана. У збірнику «Меч Веллерана» (1908) Дансейні, за словами критика-енциклопедиста Джона Клюта, «мало не одноосібно створив жанр "меча і магії"».
Світи Дансейні були б неможливі без пристрасті письменника до стародавніх мов і екзотичних назв. Етична проблематика в них практично відсутня: Дансені, як і багато письменників рубежу століть, цінував насамперед естетику, самоцінність прекрасного. Ось як він описував свій творчий процес:[]
«... І одного разу уява прийшла на виручку, і я створив богів; а потім довелося створити і людей, щоб ті поклонялися богам; а також і міста, де вони будуть жити, і королів, які будуть ними правити; але королям і містам потрібні імена, і великі, вагомі імена потрібні широким річкам, які — я бачив це — ночами течуть по королівствам.
Ймовірно, моя голова містить більше грецьких слів, ніж я зміг би перевести, а також — безліч імен старозавітних царів. Чимало Гораціанских од я вивчив раніше, ніж дізнався сенс хоч одного їхнього рядка. Вважаю, коли нам доводиться винаходити нове ім'я, Пам'ять, «Матір муз», що мешкає в коморах свідомості, на які ми помилково вішаємо табличку «забуте», сплітає незвичні стародавні склади і створює стільки імен, скільки знадобиться. Принаймні я не раз виявляв подобу слова, що здавався породженням чистого натхнення, і колись знайомого імені.
Винаходити імена мені найлегше — за вирахуванням, мабуть, створення міфів. Ось деякі з моїх улюбленців: Сардалтіон, Тадденбларна, Цтадель богів, і Пердондаріс, славетне місто.
Ось яке враження на мене справляють класики. Хто-небудь скаже чи я десь прочитаю: «як мовив такий-то перед стінами такими-то», — і, оскільки моє знайомство з класиками досить поверхове, слова ці викличуть одне лише здивування, частку якого я і намагаюся передати читачам, коли немов би ненавмисно, побіжно згадую якусь битву або повість, провідну всім в королівствах по ту сторону заходу і в містах, що побудовані із сутінків, де доводилося бувати мені одному...»
Не менш важливий, ніж розповіді 1900-1910-х років, і роман «Дочка короля Ельфландії» (1924) — класична книга про землі, що перебувають на межі «відомих нам полів», що стала зразком для Хоуп Міррліз, Ніла Геймана, Сюзанна Кларк і багатьох інших письменників. Дансені фінансово підтримував починання «ірландського відродження» — і так познайомився з поетом Вільямом Батлером Єйтсом, який відразу визнав геній Дансені, склав невеличку збірку його вибраних творів і змусив написати першу п'єсу «Сяючі Ворота». Драматичні твори Дансейні користувалися величезним успіхом в Англії та Америці (на Бродвеї одночасно йшло відразу п'ять постановок його творів), привернули увагу і до його оповідань, які раніше виходили тиражами в кілька сотень примірників. Згодом відносини двох великих письменників погіршилися: Дансені був категорично проти незалежності Ірландії (його навіть поранили під час Великоднього повстання сепаратистів 1916 року) і відмовлявся підпорядковувати свою творчість національним питанням. Уже в незалежній Ірландії Єйтс запропонував Дансені лише статус кандидата в члени національної Академії Мистецтв. Той, звичайно, відмовився, але все-таки був прийнятий в Академію кілька років по тому, коли перейшов до реалістичної прози на ірландському матеріалі.
З пізнього творчості Дансейні найбільш відомий цикл оповідань про Джозефа Джоркенса: огрядний завсідник клубів, завжди готовий розповісти неймовірну історію про свої подорожі в усіх частинах світу, породив цілий жанр фантастичного «клубного оповідання» (Артур Кларк, Спайдер Робінсон і багато іншого).
У 1930-і роки Дансейні залишив родовий замок на піклування сина і остаточно переселився в Англію, в графство Кент — недалеко від свого друга Редьярда Кіплінга; Ірландію він відвідував нечасто. У 1940 році Дансені прийняв пост професора англійської мови і літератури в Афінському університеті, але незабаром змушений був евакуюватися до Британії і записався в загін місцевої самооборони. Кентське село Шорхем, де Дансейні провів майже всю війну, постраждала від бомбардувань більше, ніж будь-яке інше в країні.
Наприкінці 1940-х-1950-ті роки вийшло кілька нових прозових книг Дансені, він активно працював на радіо і телебаченні, здійснював лекційні турне по Європі і США, однак перебував на периферії літературного життя. 27 жовтня 1957 року Дансені помер після нападу апендициту.
Бібліографія
- «Дон Родрігес, або Хроніки Тінистої Долини» ( Don Rodriguez: Chronicles of Shadow Valley , 1922; інша назва - «The Chronicles of Don Rodriguez»)
- «Дочка короля Ельфландії» ( The King of Elfland's Daughter , 1924)
- «Благословення Пана» ( The Blessing of Pan , 1927)
Пеґана:
- «Боги Пеґани» ( The Gods of Pegana , 1905)
- «Час та боги» ( Time and the Gods , 1906)
Книги див:
- «Книга див: Хроніка пригод на краю світу» ( The Book of Wonder: A Chronicle of Little Adventures at the Edge of the World , 1912)
- «Остання Книга Чудес» ( The Last Book of Wonder , 1916; інша назва - «Tales of Wonder»)
Джоркенс:
- The Travel Stories of Mr. Joseph Jorkens (1931)
- Jorkens Remembers Africa (1934)
- Jorkens Has a Large Whiskey (1940)
- The Fourth Book of Jorkens (1947)
- Jorkens Borrows Another Whiskey (1954)
- The Last Book of Jorkens (2002), prepared for publication in 1957
Позасерійні збірки творів короткої форми
- «Меч Веллерана і інші оповідання» ( The Sword of Welleran and Other Stories , 1908)
- «Розповіді сновидіння» ( A Dreamer's Tales , 1910)
- «П'ятдесят одне оповідання» ( Fifty-One Tales , 1915)
- «Розповіді про війну» ( Tales of War , 1918)
- «Сказання трьох півкуль» ( Tales of Three Hemispheres , 1919)
- «Далекі лиха» ( Unhappy Far-Off Things , 1919)
- The Man Who Ate the Phoenix (1949)
- Little Tales of Smethers and Other Stories (1952)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119241595 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
- (англ.)
- Сайт про фентезі Едварда Дансейні [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Бібліографія з описами книг [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Класики. Батьки-засновники фентезі [ 21 березня 2015 у Wayback Machine.] - стаття в журналі «Світ фантастики» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Lord DansejniBaron of DunsanyIm ya pri narodzhenniangl Edward John Moreton Drax PlunkettPsevdonimLord DunsanyNarodivsya24 lipnya 1878 1878 07 24 1 2 London Spoluchene KorolivstvoPomer25 zhovtnya 1957 1957 10 25 1 2 79 rokiv Dublin Irlandiya 1 apendicitPohovannyadGromadyanstvo IrlandiyaDiyalnistpismennik poet dramaturgAlma materItonskij koledzh Korolivskij vijskovij koledzh u Sandgersti i dMova tvorivanglijskaRoki aktivnosti1890 ti 1957ZhanrFentezi naukova fantastika zhahi detektivMagnum opusDochka korolya Elflandiyi Bogi Pegani d i dBatkodMatid 4 RodichidU shlyubi zdDitiRendel Planket 19 j baron DanseniUchasnikPersha svitova vijna Druga anglo burska vijna i Druga svitova vijnaSajt dunsany net 18th htm Edvard Dansejni u Vikishovishi Lord Dansejni povne im ya Edvard Dzhon Morton Draks Plankett 18 j baron Danseni angl Edward John Moreton Drax Plunkett 18th Baron of Dunsany 1878 1957 irlandskij anglomovnij pismennik prozayik dramaturg poet odin z osnovopolozhnikiv zhanru fentezi BiografiyaPredstavnik starodavnogo rodu yakij pohodit vid danciv Edvard Plankett narodivsya v Londoni v rodini inzhenera U ditinstvi i yunosti vin buv izolovanij vid suchasnogo politichnogo i hudozhnogo zhittya jomu navit ne davali gazet shob na ochi ne potrapila shlyuborozluchna hronika Uyava pidlitka hvilyuvali kazki brativ Grimm i Andersena a z irlandskimi opovidyami vin poznajomivsya nabagato piznishe i voni zdayetsya ne spravili na nogo vrazhennya U privatnij shkoli zmushuvali chitati Bibliyu yak bagato piznishe zgaduvav Danseni rokami zhoden stil krim biblijnogo sho ne zdavavsya meni naturalnim i ya boyavsya sho nikoli ne stanu pismennikom tomu sho nihto inshij cim stilem ne koristuvavsya Dansejni prodovzhiv navchannya v Itoni i Korolivskij vijskovij akademiyi v Sandgersti U vici dvadcyati odnogo roku vin utrativ batka uspadkuvav titul i stav volodarem chimalogo statku yake znachno zmenshilasya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni todi vin stav za slovami biografa nadzvichajno bagatij yak dlya poeta i dosit bidnij yak dlya pera Dansejni buv spravzhnim aristokratom a v mistectvi diletantom tim dlya kogo tvorchist zalishayetsya ne bilshe nizh zahoplennyam nehaj navit i ulyublenim Vin buv krashim strilcem Irlandiyi prekrasnim shahistom zigrav vnichiyu z chempionom svitu Kapablankoyu stanoviv zavdannya dlya Tajms i pridumav vlasnij variant asimetrichnih shahiv horoshim gravcem v kriket vidvazhnim soldatom brav uchast u burskij vijni 1899 1902 rokiv de divom zalishivsya zhivij i v Pershij svitovij de buv poranenij U 1901 roci Dansejni povernuvsya z Afriki v rodovij zamok a tri roki po tomu odruzhivsya z Beatris Chajld Vilyers dochkoyu grafa Dzhersi v 1906 roci u nih narodivsya sin Rendal Do cogo chasu Dansejni opublikuvav za vlasnij rahunok pershu knigu zbirnik miniatyur Bogi Pegani 1905 Ilyustratorom stav vidomij grafik Sidni Sajm angl Sidney Sime yakij i zgodom protyagom majzhe dvadcyati rokiv ilyustruvav knigi Danseni Bilsh togo bagato rozpovidej stvoryuvalisya yak pidpisi abo rozshifrovki malyunkiv Sajma Kniga mala pevnij uspih tak sho vsi inshi tvori pismennika vihodili vzhe v profesijnih vidavnictvah Ale golovne Bogi Pegani stali chi ne pershim v yevropejskih literaturah dosvidom stvorennya vtorinnogo svitu svitu zi svoyeyu kosmologiyeyu mifologiyeyu istoriyeyu i geografiyeyu Mifologiya Danseni spravila velicheznij vpliv na bagatoh pismennikiv vid Lavkrafta i Tolkina do Borhesa A paradoksalnij gumor Danseni jogo holodna ironiya i postijna gra z chitackimi ochikuvannyami taki pomitni v dvoh Knigah Chudes vidbilisya i v suchasnij ironichnij fentezi persh za vse u tvorchosti Nila Gejmana U zbirniku Mech Vellerana 1908 Dansejni za slovami kritika enciklopedista Dzhona Klyuta malo ne odnoosibno stvoriv zhanr mecha i magiyi Sviti Dansejni buli b nemozhlivi bez pristrasti pismennika do starodavnih mov i ekzotichnih nazv Etichna problematika v nih praktichno vidsutnya Danseni yak i bagato pismennikiv rubezhu stolit cinuvav nasampered estetiku samocinnist prekrasnogo Os yak vin opisuvav svij tvorchij proces dzherelo I odnogo razu uyava prijshla na viruchku i ya stvoriv bogiv a potim dovelosya stvoriti i lyudej shob ti poklonyalisya bogam a takozh i mista de voni budut zhiti i koroliv yaki budut nimi praviti ale korolyam i mistam potribni imena i veliki vagomi imena potribni shirokim richkam yaki ya bachiv ce nochami techut po korolivstvam Jmovirno moya golova mistit bilshe greckih sliv nizh ya zmig bi perevesti a takozh bezlich imen starozavitnih cariv Chimalo Goracianskih od ya vivchiv ranishe nizh diznavsya sens hoch odnogo yihnogo ryadka Vvazhayu koli nam dovoditsya vinahoditi nove im ya Pam yat Matir muz sho meshkaye v komorah svidomosti na yaki mi pomilkovo vishayemo tablichku zabute splitaye nezvichni starodavni skladi i stvoryuye stilki imen skilki znadobitsya Prinajmni ya ne raz viyavlyav podobu slova sho zdavavsya porodzhennyam chistogo nathnennya i kolis znajomogo imeni Vinahoditi imena meni najlegshe za virahuvannyam mabut stvorennya mifiv Os deyaki z moyih ulyublenciv Sardaltion Taddenblarna Ctadel bogiv i Perdondaris slavetne misto Os yake vrazhennya na mene spravlyayut klasiki Hto nebud skazhe chi ya des prochitayu yak moviv takij to pered stinami takimi to i oskilki moye znajomstvo z klasikami dosit poverhove slova ci viklichut odne lishe zdivuvannya chastku yakogo ya i namagayusya peredati chitacham koli nemov bi nenavmisno pobizhno zgaduyu yakus bitvu abo povist providnu vsim v korolivstvah po tu storonu zahodu i v mistah sho pobudovani iz sutinkiv de dovodilosya buvati meni odnomu Ne mensh vazhlivij nizh rozpovidi 1900 1910 h rokiv i roman Dochka korolya Elflandiyi 1924 klasichna kniga pro zemli sho perebuvayut na mezhi vidomih nam poliv sho stala zrazkom dlya Houp Mirrliz Nila Gejmana Syuzanna Klark i bagatoh inshih pismennikiv Danseni finansovo pidtrimuvav pochinannya irlandskogo vidrodzhennya i tak poznajomivsya z poetom Vilyamom Batlerom Yejtsom yakij vidrazu viznav genij Danseni sklav nevelichku zbirku jogo vibranih tvoriv i zmusiv napisati pershu p yesu Syayuchi Vorota Dramatichni tvori Dansejni koristuvalisya velicheznim uspihom v Angliyi ta Americi na Brodveyi odnochasno jshlo vidrazu p yat postanovok jogo tvoriv privernuli uvagu i do jogo opovidan yaki ranishe vihodili tirazhami v kilka soten primirnikiv Zgodom vidnosini dvoh velikih pismennikiv pogirshilisya Danseni buv kategorichno proti nezalezhnosti Irlandiyi jogo navit poranili pid chas Velikodnogo povstannya separatistiv 1916 roku i vidmovlyavsya pidporyadkovuvati svoyu tvorchist nacionalnim pitannyam Uzhe v nezalezhnij Irlandiyi Yejts zaproponuvav Danseni lishe status kandidata v chleni nacionalnoyi Akademiyi Mistectv Toj zvichajno vidmovivsya ale vse taki buv prijnyatij v Akademiyu kilka rokiv po tomu koli perejshov do realistichnoyi prozi na irlandskomu materiali Z piznogo tvorchosti Dansejni najbilsh vidomij cikl opovidan pro Dzhozefa Dzhorkensa ogryadnij zavsidnik klubiv zavzhdi gotovij rozpovisti nejmovirnu istoriyu pro svoyi podorozhi v usih chastinah svitu porodiv cilij zhanr fantastichnogo klubnogo opovidannya Artur Klark Spajder Robinson i bagato inshogo U 1930 i roki Dansejni zalishiv rodovij zamok na pikluvannya sina i ostatochno pereselivsya v Angliyu v grafstvo Kent nedaleko vid svogo druga Redyarda Kiplinga Irlandiyu vin vidviduvav nechasto U 1940 roci Danseni prijnyav post profesora anglijskoyi movi i literaturi v Afinskomu universiteti ale nezabarom zmushenij buv evakuyuvatisya do Britaniyi i zapisavsya v zagin miscevoyi samooboroni Kentske selo Shorhem de Dansejni proviv majzhe vsyu vijnu postrazhdala vid bombarduvan bilshe nizh bud yake inshe v krayini Naprikinci 1940 h 1950 ti roki vijshlo kilka novih prozovih knig Danseni vin aktivno pracyuvav na radio i telebachenni zdijsnyuvav lekcijni turne po Yevropi i SShA odnak perebuvav na periferiyi literaturnogo zhittya 27 zhovtnya 1957 roku Danseni pomer pislya napadu apendicitu Bibliografiya Don Rodriges abo Hroniki Tinistoyi Dolini Don Rodriguez Chronicles of Shadow Valley 1922 insha nazva The Chronicles of Don Rodriguez Dochka korolya Elflandiyi The King of Elfland s Daughter 1924 Blagoslovennya Pana The Blessing of Pan 1927 Pegana Bogi Pegani The Gods of Pegana 1905 Chas ta bogi Time and the Gods 1906 Knigi div Kniga div Hronika prigod na krayu svitu The Book of Wonder A Chronicle of Little Adventures at the Edge of the World 1912 Ostannya Kniga Chudes The Last Book of Wonder 1916 insha nazva Tales of Wonder Dzhorkens The Travel Stories of Mr Joseph Jorkens 1931 Jorkens Remembers Africa 1934 Jorkens Has a Large Whiskey 1940 The Fourth Book of Jorkens 1947 Jorkens Borrows Another Whiskey 1954 The Last Book of Jorkens 2002 prepared for publication in 1957 Pozaserijni zbirki tvoriv korotkoyi formi Mech Vellerana i inshi opovidannya The Sword of Welleran and Other Stories 1908 Rozpovidi snovidinnya A Dreamer s Tales 1910 P yatdesyat odne opovidannya Fifty One Tales 1915 Rozpovidi pro vijnu Tales of War 1918 Skazannya troh pivkul Tales of Three Hemispheres 1919 Daleki liha Unhappy Far Off Things 1919 The Man Who Ate the Phoenix 1949 Little Tales of Smethers and Other Stories 1952 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119241595 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Posilannya angl Sajt pro fentezi Edvarda Dansejni 5 lipnya 2008 u Wayback Machine angl Bibliografiya z opisami knig 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Klasiki Batki zasnovniki fentezi 21 bereznya 2015 u Wayback Machine stattya v zhurnali Svit fantastiki ros