Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2012) |
Еволюційні експерименти
У цій статті відсутній , що має містити визначення предмета і стислий огляд найважливіших аспектів статті. |
Початкові етапи видоутворення відтворено в експерименті на дріжджах
Біологи з Торонтського університету (Канада) провели на дріжджах досліди по штучному видоутворенню. Раніше в подібних експериментах намагалися (і часом успішно) отримати поведінкову презиготичну ізоляцію, тобто небажання представників ліній, що разійшлися, схрещуватися одна з одною. Цього разу вдалося отримати постзиготичну ізоляцію, тобто зниження життєздатності гібридів. Дріжджі, що вирощувалися протягом 500 поколінь в контрастних несприятливих умовах високої солоності або низького вмісту глюкози, виявилися постзиготично ізольованими як одні від одних, так і від предкової лінії.
В довготривалому експерименті зафіксовано поетапне формування еволюційного нововведення
В ході довгострокового еволюційного експерименту на бактеріях E. coli в одній з 12 піддослідних популяцій після 31000 поколінь з'явилася нова корисна ознака — здатність живитися цитратом в аеробних умовах. Як з'ясувалося, формування еволюційного нововведення проходило в три етапи. На першому етапі («потенціювання») зафіксувалися мутації, що допомагають утилізувати цитрат, якщо він виявиться в клітині. Повторні експерименти з розмороженими представниками предкових поколінь показали, що потенціюючих мутацій було як мінімум дві: одна з'явилася після 15000 поколінь, інша після 20000. На другому етапі («актуалізація») змінилася регуляція гена citT, відповідального за поглинання цитрату із зовнішнього середовища. В результаті ген став працювати в присутності кисню, хоча в нормі у E. coli він працює тільки в анаеробних умовах. Це призвело до появи слабо вираженої «зародкової» здатності поглинати цитрат як їжу. Нарешті, на етапі «вдосконалення» нова функція була багаторазово посилена завдяки декільком (подвоєнням) фрагмента хромосоми, що несе активований ген citT. Тільки після цього чисельність бактерій-мутантів збільшилася і вони стали домінувати в своїй популяції. Ймовірно, такий поетапний розвиток характерний і для інших еволюційних нововведень.
Результати еволюційного експерименту тривалістю в 40000 поколінь
В ході унікального експерименту, що тривав понад 20 років, вдалося детально простежити еволюційні зміни, що відбувалися в популяції кишкової палички Escherichia coli протягом 40000 поколінь. У першій половині експерименту в популяції фіксувалися в основному корисні мутації, що підвищують пристосованість бактерій. Досить несподіваним результатом виявилося те, що швидкість накопичення корисних мутацій була майже сталою. Досі вважалося, що з постійною швидкістю повинні накопичуватися нейтральні мутації, а не корисні, однак в експерименті все виявилося навпаки. У середині експерименту в популяції зафіксувалася мутація, що різко підвищувала темп мутагенезу. Після цього мутації стали фіксуватися на порядок швидше, але це були в основному вже не корисні, а нейтральні мутації.
Багатофункціональні гени — основа для еволюційних нововведень
Багато генів виконують в організмі відразу дві або більше функцій. При цьому виникає «адаптивний конфлікт»: мутації, що поліпшують одну з функцій, шкодять іншій і тому не можуть закріпитися. Біологам з Університету Дьюка (США) вдалося показати на конкретному прикладі, що дуплікація біфункціонального гена призводить до розподілу праці між виниклими копіями. Кожна з копій оптимізується для вирішення одного з двох завдань, та виконання обох функцій в результаті стає більш ефективним.
Шкідники контролюють еволюцію рослин
У двох незалежних дослідженнях отримані експериментальні підтвердження важливої ролі рослиноїдних комах в еволюції рослин. Еволюційні експерименти на арабідопсисі Таля Arabidopsis thaliana та енотері дворічній Oenothera biennis показали, що рослини, які синтезують різні захисні речовини, отримують селективну перевагу в залежності від переважання тих чи інших шкідників. У відсутність шкідників в піддослідних популяціях поширювалися генотипи, що забезпечують прискорене зростання і підвищену конкурентоспроможність у поєднанні з ослаименою захистом від шкідників. Генофонди популяцій, які розвивалися в різних умовах, починали істотно розрізнятися вже після 1-2 поколінь. Це свідчить про те, що рослиноїдні комахи - потужний фактор відбору, здатний забезпечити швидку еволюцію і високий рівень генетичної різноманітності рослин
Процес появи нових ферментів прослідковано в эволюційному експерименті
Експерименти на бактерії Salmonella enterica показали, що нові ферменти можуть виникати за схемою «інновація - ампліфікація - дивергенція». Спочатку у ферменту в результаті мутації з'являється додаткова каталітична активність («інновація»). Якщо нова функція виявиться корисною, відбір підтримає ампліфікація (поява додаткових копій) зміненого гена. Надалі з великою ймовірністю відбудеться поділ праці між копіями («дивергенція»): одні копії оптимізуються відбором для виконання старої функції, інші - для нової. У строгій відповідності з цією схемою з фермента, що бере участь у синтезі амінокислоти гістидину, в ході еволюційного експерименту був отриманий фермент, що каталізує один з етапів синтезу триптофану.
Нові види рослин можна створювати за допомогою горизонтального переносу повних ядерних геномів
Німецькі і польські біологи показали, що між клітинами прищепи та підщепи може відбуватися горизонтальне перенесення не тільки пластидних геномів, а й ядерних. Прищеплюючи один до одного тютюн звичайний Nicotiana tabacum і тютюнове дерево Nicotiana glauca, вдалося отримати аллополіплоїдні клітини, що містять в одному ядрі обидва диплоїдних хромосомних набори батьківських видів. З цих клітин було вирощено повноцінні рослини, що поєднують ознаки обох батьків і здатні виробляти життєздатне насіння. За формальними критеріями ці рослини заслуговують виділення в особливий вид, що отримав назву .
Статевий добір захищає від вимирання
Статеве розмноження широко поширене в природі, хоча безстатеве, здавалося б, і простіше, і ефективніше. Одна з переваг статевого розмноження імовірно полягає в тому, що воно вводить в дію особливу форму добору — статевий добір, що допомагає природному добору очищати генофонд від шкідливих мутацій. Результати семирічного еволюційного експерименту на жуках показали, що статевий добір дійсно сприяє зменшенню генетичного тягаря і оберігає популяцію від вимирання.
Ті з піддослідних популяцій, в яких на кожну самицю було по декілька самців (тобто була можливість вибору і міг працювати статевий добір), накопичили менше рецесивних шкідливих мутацій, ніж популяції з такою ж чисельністю, але без надлишку самців.
Різна стратегія захисту призводить до різного еволюційного відгуку
Німецькі учені поставили еволюційний експеримент, що імітує гонку озброєнь між носієм і паразитом. Роль носія дісталася нематоді Caenorhabditis elegans, а паразита — бактерії Bacillus thuringiensis. Обидва виконавці добре відомі біологам: перший — це класичний модельний об'єкт, а другий використовується як ефективний засіб біоконтролю чисельності ґрунтових нематод і комах-шкідників. Останнє визначає практичну актуальність роботи.
Експеримент показав, що в умовах пристосування нематод до інсектицидів важливо, щоб гонка озброєнь не зупинялася. Тоді бактерії позбавлятимуться від неефективних ліній, залишаючи на передовій лише найбільш інфекційні, такі, що несуть найбільше число копій генів токсинів. Якщо носій перестає захищатися, то бактерії починають виробляти все більше неінфекційних штамів. Усе це важливо враховувати при плануванні стратегії інсектицидного захисту.
Неадаптивна фенотипічна пластичність утруднює видоутворення
У еволюційному експерименті на дрозофілах вдалося показати, що неадаптивна фенотипічна пластичність (зміни фенотипу, викликані умовами середовища і що знижують пристосованість до цих умов) може утрудняти адаптацію до несприятливих умов і видоутворення. Виявилось, що мухи, що прожили 10 поколінь на збідненому середовищі на основі крохмалю, програють в конкуренції на цьому середовищі «контрольним» мухам, які жили на нормальному, багатому середовищі, і навпаки: на багатому середовищі крохмальні мухи демонструють більш високу пристосованість, ніж контрольні. Проте після того, як крохмальним мухам дозволили одне покоління прожити на нормальному кормі, вони продемонстрували рекордну пристосованість до крохмального корму.
Мабуть, у крохмальних мух виробилися адаптації до життя на голодному середовищі, але ці адаптації маскуються «ефектом голодної матері»: самиці, що виросли на крохмалі, відкладають яйця з меншою кількістю поживних речовин і в результаті програють в конкуренції на крохмальному середовищі ситим чужакам. Отримані результати показують, що неадаптивна фенотипічна пластичність і материнський ефект («ефект голодної матері») можуть перешкоджати екологічній сегрегації (розбіжності по нішах) і видоутворенню, дозволяючи мігрантам із сприятливих місць життя перемагати в конкуренції на несприятливих субстратах у місцевих особин, що вже мають адаптації до них.
В ході еволюційного експеримента патогенний гриб перетворився на корисного симбіонта
Еволюційні експерименти, проведені сінгапурськими біологами, показали, що потенційно патогенний гриб Candida albicans всього за кілька тижнів життя в кишечнику миші може перетворитися на корисного симбіонта, що захищає носія від грибних і бактеріальних інфекцій за допомогою активації систем вродженого імунітету. Ця еволюційна трансформація відбувається за умови, що бактерії в мишачому кишечнику були попередньо знищені антибіотиками. За відсутності конкуренції з боку бактерій відбір підтримує мутації, що позбавляють гриб здатності утворювати гіфи і попутно надають йому властивості, потенційно корисні для носія. При наявності в кишечнику нормальної бактеріальної мікрофлори ті ж самі мутації роблять гриб неконкурентоспроможним. Тому якщо не годувати мишу антибіотиками, то гриб, в залежності від віку миші, або взагалі не виживає в її кишечнику, або виживає, але не еволюціонує в корисного симбіонта.
Посилання
- Грант В. Эволюционный процесс. Критический обзор эволюционной теории. — М. : Мир, 1991. — 488 с.
Примітки
- А. Марков Начальные этапы видообразования воспроизведены в эксперименте на дрожжах. Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 23 жовтня 2012.
- Марков А. В долгосрочном эксперименте зафиксировано поэтапное формирование эволюционного новшества. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- Марков А. Подведены итоги эволюционного эксперимента длиной в 40 000 поколений. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 10 жовтня 2012.
- Марков А. Многофункциональные гены — основа для эволюционных новшеств. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
- Вредители контролируют эволюцию растений. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
- Процесс появления новых ферментов прослежен в эволюционном эксперименте. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 16 листопада 2012.
- Марков А. Новые виды растений можно создавать при помощи горизонтального переноса полных ядерных геномов. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 16 липня 2014.
- Fuentes Ignacia, Stegemann Sandra, Golczyk Hieronim, Karcher Daniel & Bock Ralph. Horizontal genome transfer as an asexual path to the formation of new species // Nature. — 2014. — V. 511. — P. 232–235.
- Марков А. Половой отбор защищает от вымирания. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
- Alyson J. Lumley, Јukasz Michalczyk, James J. N. Kitson, Lewis G. Spurgin, Catriona A. Morrison, Joanne L. Godwin, Matthew E. Dickinson, Oliver Y. Martin, Brent C. Emerson, Tracey Chapman & Matthew J. G. Gage. Sexual selection protects against extinction // Nature. — Published online 18 May 2015.
- Masri Leila et al. Host-Pathogen Coevolution: The Selective Advantage of Bacillus thuringiensis Virulence and Its Cry Toxin Genes // PLOS Biology. — 2015. — DOI: 10.1371/journal.pbio.1002169.
- Неймарк Е. Разная стратегия защиты приводит к разному эволюционному отклику. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 12 червня 2015.
- Марков А. Неадаптивная фенотипическая пластичность затрудняет видообразование. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
- А. В. Марков, С. Б. Ивницкий, М. Б. Корнилова, Е. Б. Наймарк, Н. Г. Широкова, К. С. Перфильева. Материнский эффект маскирует адаптацию к неблагоприятным условиям и затрудняет дивергенцию у Drosophila melanogaster // Журнал общей биологии. — 2015. — Том 76, № 6. Ноябрь-декабрь. — С. 429—437.
- О. Марков. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
Ресурси Інтернету
- Richard E. Lenski Hannah Distinguished Professor Michigan State University [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] — Сторінка Річарда Ленські на сайті Університету штату Мічиган. Тут стоіть динамічний лічильник, який показує, скільки поколінь бактерій змінилось в триваючому експерименті по еволюцій E. coli. На 26 листопада 2010 року — 51800 поколінь.
- Bacteria make major evolutionary shift in the lab [Архівовано 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Bob Holmes New Scientist 09 June 2008
- E. coli Long-term Experimental Evolution Project Site [Архівовано 27 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Evolution: Past, Present and Future Richard Lenski
- List of publications on the experiment
- Генетические мутации ускоряют сами себя [Архівовано 26 травня 2010 у Wayback Machine.].
- J. Lederberg Isolation and Characterization of Biochemical Mutants of Bacteria [Архівовано 7 березня 2010 у Wayback Machine.].
- В долгосрочном эволюционном эксперименте выявлен отбор на «эволюционную перспективность» [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2012 Evolyucijni eksperimentiBakteriyi E coli Znimok skanuyuchim elektronnim mikroskopom U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Zmist 1 Pochatkovi etapi vidoutvorennya vidtvoreno v eksperimenti na drizhdzhah 2 V dovgotrivalomu eksperimenti zafiksovano poetapne formuvannya evolyucijnogo novovvedennya 3 Rezultati evolyucijnogo eksperimentu trivalistyu v 40000 pokolin 4 Bagatofunkcionalni geni osnova dlya evolyucijnih novovveden 5 Shkidniki kontrolyuyut evolyuciyu roslin 6 Proces poyavi novih fermentiv proslidkovano v evolyucijnomu eksperimenti 7 Novi vidi roslin mozhna stvoryuvati za dopomogoyu gorizontalnogo perenosu povnih yadernih genomiv 8 Statevij dobir zahishaye vid vimirannya 9 Rizna strategiya zahistu prizvodit do riznogo evolyucijnogo vidguku 10 Neadaptivna fenotipichna plastichnist utrudnyuye vidoutvorennya 11 V hodi evolyucijnogo eksperimenta patogennij grib peretvorivsya na korisnogo simbionta 12 Posilannya 13 Primitki 14 Resursi InternetuPochatkovi etapi vidoutvorennya vidtvoreno v eksperimenti na drizhdzhahred Biologi z Torontskogo universitetu Kanada proveli na drizhdzhah doslidi po shtuchnomu vidoutvorennyu Ranishe v podibnih eksperimentah namagalisya i chasom uspishno otrimati povedinkovu prezigotichnu izolyaciyu tobto nebazhannya predstavnikiv linij sho razijshlisya shreshuvatisya odna z odnoyu Cogo razu vdalosya otrimati postzigotichnu izolyaciyu tobto znizhennya zhittyezdatnosti gibridiv Drizhdzhi sho viroshuvalisya protyagom 500 pokolin v kontrastnih nespriyatlivih umovah visokoyi solonosti abo nizkogo vmistu glyukozi viyavilisya postzigotichno izolovanimi yak odni vid odnih tak i vid predkovoyi liniyi 1 V dovgotrivalomu eksperimenti zafiksovano poetapne formuvannya evolyucijnogo novovvedennyared V hodi dovgostrokovogo evolyucijnogo eksperimentu na bakteriyah E coli v odnij z 12 piddoslidnih populyacij pislya 31000 pokolin z yavilasya nova korisna oznaka zdatnist zhivitisya citratom v aerobnih umovah Yak z yasuvalosya formuvannya evolyucijnogo novovvedennya prohodilo v tri etapi Na pershomu etapi potenciyuvannya zafiksuvalisya mutaciyi sho dopomagayut utilizuvati citrat yaksho vin viyavitsya v klitini Povtorni eksperimenti z rozmorozhenimi predstavnikami predkovih pokolin pokazali sho potenciyuyuchih mutacij bulo yak minimum dvi odna z yavilasya pislya 15000 pokolin insha pislya 20000 Na drugomu etapi aktualizaciya zminilasya regulyaciya gena citT vidpovidalnogo za poglinannya citratu iz zovnishnogo seredovisha V rezultati gen stav pracyuvati v prisutnosti kisnyu hocha v normi u E coli vin pracyuye tilki v anaerobnih umovah Ce prizvelo do poyavi slabo virazhenoyi zarodkovoyi zdatnosti poglinati citrat yak yizhu Nareshti na etapi vdoskonalennya nova funkciya bula bagatorazovo posilena zavdyaki dekilkom duplikaciyam podvoyennyam fragmenta hromosomi sho nese aktivovanij gen citT Tilki pislya cogo chiselnist bakterij mutantiv zbilshilasya i voni stali dominuvati v svoyij populyaciyi Jmovirno takij poetapnij rozvitok harakternij i dlya inshih evolyucijnih novovveden 2 Rezultati evolyucijnogo eksperimentu trivalistyu v 40000 pokolinred V hodi unikalnogo eksperimentu sho trivav ponad 20 rokiv vdalosya detalno prostezhiti evolyucijni zmini sho vidbuvalisya v populyaciyi kishkovoyi palichki Escherichia coli protyagom 40000 pokolin U pershij polovini eksperimentu v populyaciyi fiksuvalisya v osnovnomu korisni mutaciyi sho pidvishuyut pristosovanist bakterij Dosit nespodivanim rezultatom viyavilosya te sho shvidkist nakopichennya korisnih mutacij bula majzhe staloyu Dosi vvazhalosya sho z postijnoyu shvidkistyu povinni nakopichuvatisya nejtralni mutaciyi a ne korisni odnak v eksperimenti vse viyavilosya navpaki U seredini eksperimentu v populyaciyi zafiksuvalasya mutaciya sho rizko pidvishuvala temp mutagenezu Pislya cogo mutaciyi stali fiksuvatisya na poryadok shvidshe ale ce buli v osnovnomu vzhe ne korisni a nejtralni mutaciyi 3 Bagatofunkcionalni geni osnova dlya evolyucijnih novovvedenred Bagato geniv vikonuyut v organizmi vidrazu dvi abo bilshe funkcij Pri comu vinikaye adaptivnij konflikt mutaciyi sho polipshuyut odnu z funkcij shkodyat inshij i tomu ne mozhut zakripitisya Biologam z Universitetu Dyuka SShA vdalosya pokazati na konkretnomu prikladi sho duplikaciya bifunkcionalnogo gena prizvodit do rozpodilu praci mizh viniklimi kopiyami Kozhna z kopij optimizuyetsya dlya virishennya odnogo z dvoh zavdan ta vikonannya oboh funkcij v rezultati staye bilsh efektivnim 4 Shkidniki kontrolyuyut evolyuciyu roslinred U dvoh nezalezhnih doslidzhennyah otrimani eksperimentalni pidtverdzhennya vazhlivoyi roli roslinoyidnih komah v evolyuciyi roslin Evolyucijni eksperimenti na arabidopsisi Talya Arabidopsis thaliana ta enoteri dvorichnij Oenothera biennis pokazali sho roslini yaki sintezuyut rizni zahisni rechovini otrimuyut selektivnu perevagu v zalezhnosti vid perevazhannya tih chi inshih shkidnikiv U vidsutnist shkidnikiv v piddoslidnih populyaciyah poshiryuvalisya genotipi sho zabezpechuyut priskorene zrostannya i pidvishenu konkurentospromozhnist u poyednanni z oslaimenoyu zahistom vid shkidnikiv Genofondi populyacij yaki rozvivalisya v riznih umovah pochinali istotno rozriznyatisya vzhe pislya 1 2 pokolin Ce svidchit pro te sho roslinoyidni komahi potuzhnij faktor vidboru zdatnij zabezpechiti shvidku evolyuciyu i visokij riven genetichnoyi riznomanitnosti roslin 5 Proces poyavi novih fermentiv proslidkovano v evolyucijnomu eksperimentired Eksperimenti na bakteriyi Salmonella enterica pokazali sho novi fermenti mozhut vinikati za shemoyu innovaciya amplifikaciya divergenciya Spochatku u fermentu v rezultati mutaciyi z yavlyayetsya dodatkova katalitichna aktivnist innovaciya Yaksho nova funkciya viyavitsya korisnoyu vidbir pidtrimaye amplifikaciya poyava dodatkovih kopij zminenogo gena Nadali z velikoyu jmovirnistyu vidbudetsya podil praci mizh kopiyami divergenciya odni kopiyi optimizuyutsya vidborom dlya vikonannya staroyi funkciyi inshi dlya novoyi U strogij vidpovidnosti z ciyeyu shemoyu z fermenta sho bere uchast u sintezi aminokisloti gistidinu v hodi evolyucijnogo eksperimentu buv otrimanij ferment sho katalizuye odin z etapiv sintezu triptofanu 6 Novi vidi roslin mozhna stvoryuvati za dopomogoyu gorizontalnogo perenosu povnih yadernih genomivred Nimecki i polski biologi pokazali sho mizh klitinami prishepi ta pidshepi mozhe vidbuvatisya gorizontalne perenesennya ne tilki plastidnih genomiv a j yadernih Prisheplyuyuchi odin do odnogo tyutyun zvichajnij Nicotiana tabacum i tyutyunove derevo Nicotiana glauca vdalosya otrimati allopoliployidni klitini sho mistyat v odnomu yadri obidva diployidnih hromosomnih nabori batkivskih vidiv Z cih klitin bulo virosheno povnocinni roslini sho poyednuyut oznaki oboh batkiv i zdatni viroblyati zhittyezdatne nasinnya Za formalnimi kriteriyami ci roslini zaslugovuyut vidilennya v osoblivij vid sho otrimav nazvu Nicotiana tabauca 7 8 Statevij dobir zahishaye vid vimirannyared Stateve rozmnozhennya shiroko poshirene v prirodi hocha bezstateve zdavalosya b i prostishe i efektivnishe Odna z perevag statevogo rozmnozhennya imovirno polyagaye v tomu sho vono vvodit v diyu osoblivu formu doboru statevij dobir sho dopomagaye prirodnomu doboru ochishati genofond vid shkidlivih mutacij Rezultati semirichnogo evolyucijnogo eksperimentu na zhukah Tribolium castaneum pokazali sho statevij dobir dijsno spriyaye zmenshennyu genetichnogo tyagarya i oberigaye populyaciyu vid vimirannya Ti z piddoslidnih populyacij v yakih na kozhnu samicyu bulo po dekilka samciv tobto bula mozhlivist viboru i mig pracyuvati statevij dobir nakopichili menshe recesivnih shkidlivih mutacij nizh populyaciyi z takoyu zh chiselnistyu ale bez nadlishku samciv 9 10 Rizna strategiya zahistu prizvodit do riznogo evolyucijnogo vidgukured Nimecki ucheni postavili evolyucijnij eksperiment sho imituye gonku ozbroyen mizh nosiyem i parazitom Rol nosiya distalasya nematodi Caenorhabditis elegans a parazita bakteriyi Bacillus thuringiensis Obidva vikonavci dobre vidomi biologam pershij ce klasichnij modelnij ob yekt a drugij vikoristovuyetsya yak efektivnij zasib biokontrolyu chiselnosti gruntovih nematod i komah shkidnikiv Ostannye viznachaye praktichnu aktualnist roboti 11 Eksperiment pokazav sho v umovah pristosuvannya nematod do insekticidiv vazhlivo shob gonka ozbroyen ne zupinyalasya Todi bakteriyi pozbavlyatimutsya vid neefektivnih linij zalishayuchi na peredovij lishe najbilsh infekcijni taki sho nesut najbilshe chislo kopij geniv toksiniv Yaksho nosij perestaye zahishatisya to bakteriyi pochinayut viroblyati vse bilshe neinfekcijnih shtamiv Use ce vazhlivo vrahovuvati pri planuvanni strategiyi insekticidnogo zahistu 12 Neadaptivna fenotipichna plastichnist utrudnyuye vidoutvorennyared U evolyucijnomu eksperimenti na drozofilah vdalosya pokazati sho neadaptivna fenotipichna plastichnist zmini fenotipu viklikani umovami seredovisha i sho znizhuyut pristosovanist do cih umov mozhe utrudnyati adaptaciyu do nespriyatlivih umov i vidoutvorennya Viyavilos sho muhi sho prozhili 10 pokolin na zbidnenomu seredovishi na osnovi krohmalyu prograyut v konkurenciyi na comu seredovishi kontrolnim muham yaki zhili na normalnomu bagatomu seredovishi i navpaki na bagatomu seredovishi krohmalni muhi demonstruyut bilsh visoku pristosovanist nizh kontrolni Prote pislya togo yak krohmalnim muham dozvolili odne pokolinnya prozhiti na normalnomu kormi voni prodemonstruvali rekordnu pristosovanist do krohmalnogo kormu 13 Mabut u krohmalnih muh virobilisya adaptaciyi do zhittya na golodnomu seredovishi ale ci adaptaciyi maskuyutsya efektom golodnoyi materi samici sho virosli na krohmali vidkladayut yajcya z menshoyu kilkistyu pozhivnih rechovin i v rezultati prograyut v konkurenciyi na krohmalnomu seredovishi sitim chuzhakam Otrimani rezultati pokazuyut sho neadaptivna fenotipichna plastichnist i materinskij efekt efekt golodnoyi materi mozhut pereshkodzhati ekologichnij segregaciyi rozbizhnosti po nishah i vidoutvorennyu dozvolyayuchi migrantam iz spriyatlivih misc zhittya peremagati v konkurenciyi na nespriyatlivih substratah u miscevih osobin sho vzhe mayut adaptaciyi do nih 14 V hodi evolyucijnogo eksperimenta patogennij grib peretvorivsya na korisnogo simbiontared Evolyucijni eksperimenti provedeni singapurskimi biologami pokazali sho potencijno patogennij grib Candida albicans vsogo za kilka tizhniv zhittya v kishechniku mishi mozhe peretvoritisya na korisnogo simbionta sho zahishaye nosiya vid gribnih i bakterialnih infekcij za dopomogoyu aktivaciyi sistem vrodzhenogo imunitetu Cya evolyucijna transformaciya vidbuvayetsya za umovi sho bakteriyi v mishachomu kishechniku buli poperedno znisheni antibiotikami Za vidsutnosti konkurenciyi z boku bakterij vidbir pidtrimuye mutaciyi sho pozbavlyayut grib zdatnosti utvoryuvati gifi i poputno nadayut jomu vlastivosti potencijno korisni dlya nosiya Pri nayavnosti v kishechniku normalnoyi bakterialnoyi mikroflori ti zh sami mutaciyi roblyat grib nekonkurentospromozhnim Tomu yaksho ne goduvati mishu antibiotikami to grib v zalezhnosti vid viku mishi abo vzagali ne vizhivaye v yiyi kishechniku abo vizhivaye ale ne evolyucionuye v korisnogo simbionta 15 Posilannyared Grant V Evolyucionnyj process Kriticheskij obzor evolyucionnoj teorii M Mir 1991 488 s Primitkired A Markov Nachalnye etapy vidoobrazovaniya vosproizvedeny v eksperimente na drozhzhah Arhiv originalu za 3 lipnya 2011 Procitovano 23 zhovtnya 2012 Markov A V dolgosrochnom eksperimente zafiksirovano poetapnoe formirovanie evolyucionnogo novshestva Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 10 zhovtnya 2012 Markov A Podvedeny itogi evolyucionnogo eksperimenta dlinoj v 40 000 pokolenij Arhiv originalu za 14 kvitnya 2010 Procitovano 10 zhovtnya 2012 Markov A Mnogofunkcionalnye geny osnova dlya evolyucionnyh novshestv Arhiv originalu za 20 veresnya 2012 Procitovano 10 zhovtnya 2012 Vrediteli kontroliruyut evolyuciyu rastenij Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2012 Process poyavleniya novyh fermentov proslezhen v evolyucionnom eksperimente Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 16 listopada 2012 Markov A Novye vidy rastenij mozhno sozdavat pri pomoshi gorizontalnogo perenosa polnyh yadernyh genomov Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 16 lipnya 2014 Fuentes Ignacia Stegemann Sandra Golczyk Hieronim Karcher Daniel amp Bock Ralph Horizontal genome transfer as an asexual path to the formation of new species Nature 2014 V 511 P 232 235 Markov A Polovoj otbor zashishaet ot vymiraniya Arhiv originalu za 27 travnya 2015 Procitovano 27 travnya 2015 Alyson J Lumley Јukasz Michalczyk James J N Kitson Lewis G Spurgin Catriona A Morrison Joanne L Godwin Matthew E Dickinson Oliver Y Martin Brent C Emerson Tracey Chapman amp Matthew J G Gage Sexual selection protects against extinction Nature Published online 18 May 2015 Masri Leila et al Host Pathogen Coevolution The Selective Advantage of Bacillus thuringiensis Virulence and Its Cry Toxin Genes PLOS Biology 2015 DOI 10 1371 journal pbio 1002169 Nejmark E Raznaya strategiya zashity privodit k raznomu evolyucionnomu otkliku Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2015 Markov A Neadaptivnaya fenotipicheskaya plastichnost zatrudnyaet vidoobrazovanie Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 14 grudnya 2015 A V Markov S B Ivnickij M B Kornilova E B Najmark N G Shirokova K S Perfileva Materinskij effekt maskiruet adaptaciyu k neblagopriyatnym usloviyam i zatrudnyaet divergenciyu u Drosophila melanogaster Zhurnal obshej biologii 2015 Tom 76 6 Noyabr dekabr S 429 437 O Markov Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Resursi Internetured Richard E Lenski Hannah Distinguished Professor Michigan State University Arhivovano 18 veresnya 2012 u Wayback Machine Storinka Richarda Lenski na sajti Universitetu shtatu Michigan Tut stoit dinamichnij lichilnik yakij pokazuye skilki pokolin bakterij zminilos v trivayuchomu eksperimenti po evolyucij E coli Na 26 listopada 2010 roku 51800 pokolin Bacteria make major evolutionary shift in the lab Arhivovano 9 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Bob Holmes New Scientist 09 June 2008 E coli Long term Experimental Evolution Project Site Arhivovano 27 lipnya 2017 u Wayback Machine Evolution Past Present and Future Richard Lenski List of publications on the experiment Geneticheskie mutacii uskoryayut sami sebya Arhivovano 26 travnya 2010 u Wayback Machine J Lederberg Isolation and Characterization of Biochemical Mutants of Bacteria Arhivovano 7 bereznya 2010 u Wayback Machine V dolgosrochnom evolyucionnom eksperimente vyyavlen otbor na evolyucionnuyu perspektivnost Arhivovano 24 travnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Evolyucijni eksperimenti