Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Евальд Амменде (нім. Ewald Ammende; 22 грудня 1892 (3 січня 1893) — 15 квітня 1936) — громадський діяч німецького походження, публіцист. Відомий як захисник прав етнічних меншин, а також як один з перших, хто оприлюднив в Європі відомості про Голодомор в Україні.
| Евальд Амменде | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 січня 1893 Пярну, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 15 квітня 1936[1] (43 роки) Пекін, Республіка Китай (1912—1949) |
| Країна |  Російська імперія Естонія |
| Діяльність | публіцист, політик, журналіст, торговець |
| Alma mater | Ризький технічний університет |
| Галузь | журналістика[2], публіцистика[2], Комерція (значення)[2], політика[2] і національна меншина[d][2] |
 Евальд Амменде у Вікісховищі | |
Походження
Народився в Ліфляндії у багатій сім'ї, одній з найвпливовіших у місті Пярну. За походженням балтійський німець. Охрещений у парафії св. Миколи в Пярну 14 лютого 1893 року. До кінця життя зберігав естонське громадянство.
Батько Евальда Герман Амменде замовив петербурзьким архітекторам Мієріцу і Герасимову віллу для своєї дочки Елен, яку побудували в 1905—1907 роках. У наші дні «вілла Амменде» є пам'яткою Пярну, у ній розташовується знаменитий готель. За одними даними, у 1927 році Герман Амменде виїхав до Німеччини, за іншими, ще на початку 1930-х років мав маєток біля Мітави.
Мати — Марта Вільгельміна Кнох (1865—?).
Батьки Амменде доводилися один одному троюрідними братом і сестрою .
Крім Евальда в сім'ї було ще п'ятеро дітей: сестра Елен (12.11.1886 — 1940) і брати Ергард (20.11.1887 — 13.10.1907, помер в Целендорфі від діабету), Еріх (30.4.1889 — 6.11 .1936, Відень), Егон (8.7.1891 — 1919, служив в гвардії, заарештований в Петрограді, помер в Петропавлівській фортеці від виснаження, похований у спільній могилі) і Едгар (22.6.1894 — 5.7.1978).
Життя і діяльність
Ранні роки
Середню освіту здобув у Перновській гімназії. Навчався в одному класі з майбутніми естонськими політиками — Юрі Улуотсом, Йоганнесом Семпером і Йоганнесом Барбарусом. Після закінчення гімназії почав працювати в сімейному бізнесі.
У 1910 р. Амменде вступив на комерційне відділення Ризького політехнічного інституту, оселившись на Бастіонному бульварі 11, квартира 8, однак провчився всього один семестр, після чого перевівся в Кельнску школу торгівлі. В цей час однокурсником (а, можливо, навіть одногруппником) Амменде був майбутній сталінський прокурор Василь Ульріх.
Будучи вихідцем з багатої сім'ї, Амменде вів у студентські роки спосіб життя, властивий золотій молоді , одного разу потрапив у поліцію за бійку.
Разом з тим, у роки навчання в Кельні Амменде активно цікавився господарством сусідніх з Німеччиною країн і у зв'язку з цим відвідав Велику Британію, Францію і Бельгію, а також деякий час працював у фірмі Harder & Co. в Гамбурзі . Закінчивши курс навчання і захистивши дипломну роботу влітку 1913 р., Амменде здійснив поїздку до Поволжя, щоб вивчити торгові операції з зерном і особливості селянських господарств.
Після повернення в Петербург Амменде збирався вступити на службу в Зовнішторгбанк (збереглося його резюме, датоване 29 жовтня 1913 г.) . Очевидно, ця ідея не вдалася, і Амменде вирішив продовжити освіту в Тюбингенському університеті . Він оплатив літній семестр 1914 року, проте заняття перервала Перша світова війна. Амменде продовжив навчання вже в Московському комерційному інституті.
У роки Першої світової війни Амменде працював в сімейному бізнесі і в сфері постачання в Південній Росії. Був делегатом від Естляндії на Всеросійському продовольчому з'їзді (Москва, листопад 1917 г.). Продовжив роботу з постачання та в роки Громадянської війни, будучи уповноваженим Центрального комітету постачання по містах Ліфляндії і Естляндії, а також Пскова. За власними словами, був торговим агентом між Ліфляндією і Україною в роки існування гетьманату Павла Скоропадського (квітень-грудень 1918 р).
Є відомості, що в цей же час Амменде був членом воєнізованих формувань: резервної міліції Пернова і балтійського ландверу.
Закінчення війни дозволило Амменде повернутися до освіти — в літній семестр 1920 р він знову навчався в Тюбінгені (очевидно, заочно).
У 1922 або 1923 р. Амменде захистив кандидатську дисертацію на тему «Німецькі меншини в Європі. Їх виникнення, організація і прагнення до об'єднання».
Поряд з науковою та політичною діяльністю займався бізнесом, відкривши в Пярну в 1922 р разом з братом Едгаром магазин колоніальних товарів і сукні «Меркатор» .
Громадська діяльність
У 1919—1922 рр. — співробітник двох головних німецькомовних газет Прибалтики: «Ризького огляду» і «Ревельского кур'єра». На цій посаді він неодноразово відвідував Радянську Росію і вів інформаційну кампанію з висвітлення важкого продовольчого стану там. У ці роки також був директором видавництва, яке друкував «Ризький огляд».
У 1922 році став одним із засновників Союзу німецьких меншин Європи. На цій посаді вів переговори з естонським урядом, які увінчалися розробкою закону 1925 р. про культурну автономію німців в Естонії. Про Лігу націй Амменде висловлювався, що вона є засобом просування інтересів держав, а не національних меншин, які повинні самоорганізовуватися. У зв'язку з цим зазначав, що рішення проблеми національних меншин полягає не в ірредентизмі (тобто переході територій, де живе меншина, до держав, де цей народ складає більшість), а у взаємному визнанні держави меншістю, і навпаки. Просуваючи свої ідеї, активно взаємодіяв з громадськістю ряду країн Європи, а також США. Діяльністю Амменде цікавилися українські націоналісти.
Незважаючи на те, що Амменде був представником давньої німецької традиції ліберального націоналізму (добре відомого по середині-другій половині XIX ст. серед німецького елементу Австрії), в літературі його нерідко називають «нацистом». Можливо, це пов'язано з тим, що незадовго до смерті він почав співпрацювати з Антикомінтерном (організація, що діяла під егідою Міністерства пропаганди Геббельса). Ідеологічно для Амменде було чужим використання нацистами німецької нацменшини в інтересах рейху. При цьому, за даними польської розвідки, Амменде демонстрував русофільські настрої.
З 1935 р. — генеральний секретар Міжнародного конгресу національних меншин (Відень — Женева).
Голодомор
Ще у 1921 р. Амменде брав активну участь в інформаційному супроводі кампанії по боротьбі з голодом у Поволжі та сам відвідав Росію в 1921 .р в складі місії Естонського Червоного хреста. В 1931—1932 рр. стежив за подіями Голодомору, потім випустив книгу «Чи повинна голодувати Росія?» (1935), яка містила фотографії Александра Вінербергера, виконані в 1932—1933 р на Харківщині (під «Росією» у назві книги мався на увазі СРСР, а конкретно мова йшла про Україну та Кубань).
Смерть
Помер в німецькому госпіталі в Пекіні під час навколосвітньої подорожі. Причиною смерті став, як і у випадку з братом Амменде Ерхардом, цукровий діабет. Некрологи з'явилися в багатьох європейських виданнях переважно тієї спрямованості, якою займався Амменде. Після смерті Евальда Амменде Міжнародний конгрес національних меншин очолив його старший брат Еріх, проте він пережив брата всього на сім місяців.
Джерела
- Особистий фонд Е. Амменде (РГВА. Фонд 1502k);
- Агентурна справа Е. Амменде в фонді 2-го відділу Польського генштабу (РГВА. Фонд 308k, Оп. 7, Д. 144).
Твори
- Die Hilfsaktion für Petersburg. Riga: R. Ruetz, 1920 (Sonderdruck aus Rigascher Rundschau).
- Die Agonie einer Weltstadt: Helft Petersburg! Riga: R. Ruetz, 1920 (Sonderdruck aus Rigascher Rundschau).
- Europa und Sowjet-Rußland. Berlin: K. Curtius, 1921.
- Pernaus Zukunft als Badeort (рукопис) // EAA. Ф. 5269, оп. 1, д. 20 (1926).
- Gefährdung des europäischen Friedens durch die nationale Unduldsamkeit. Wien: Jasper, 1927.
- Nationalitätenproblem, Abrüstung und Friedensfrage zu Beginn des Jahres 1928 // Rigasche Rundschau, Nr.7 (10.01.1928).
- Frage der organisierten Nationen // Rigasche Rundschau, Nr.194 (29.08.1929).
- Vatikan und Nationalitäten. Köln: Kölnische Zeitung, 1931.
- Die Nationalitäten in den Staaten Europas. Wien: Braumüller, 1932 (редактор-упорядник).
- Zur Tragödie des Russlanddeutschtums. Eine Pflicht der Nation // Nation und Staat. № 7 (1933/34). S. 352—355.
- Wege zur Rettung des Russlanddeutschtums // DPO. № 7, Heft 2 (1934). S. 17-19.
- Muss Russland hungern? Wien: Braumüller, 1935 (англійська версія — Human Life in Russia. London: Allen & Unwin, 1936).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- EAA. Ф. 1273, Оп. 1, Д. 393, Л. 6.
- РГВА. Ф. 308k, Оп. 7, Д. 144, Л. 4.
- РГВА. Ф. 1502k, Оп. 1, Д. 24, Л. 1.
- Ibid. Д. 5, Л. 1.
- EAA. Ф. 1273, Оп. 1, Д. 357, Л. 24.
- Rigasche Rundschau, Nr.264 (14.11.1936).
- Ammende E. Muss Russland hungern? — S. xiii.
- Личный состав Рижского политехнического института на 1910/11 гг. Рига, 1910. С. 11. По данным домовой книги, зарегистрировался по указанному адресу 16 сентября 1910 г., а уже 4 апреля 1911 г. выбыл (LLVA. 2942.2.750, лл. 1 об-2).
- РГВА. Ф. 1502k, Оп. 1, Д. 1, Л. 67.
- Ibid. Л. 63.
- Ammende E. Muss Russland hungern? S. viii.
- РГВА. Ф. 1502k, Оп. 1, Д. 9, Л. 16.
- Neue Deutsche Biographie 1 (1953), S. 253
- РГВА. Ф. 1502k, Оп. 1, Д. 1, Л. 70.
- Rigasche Rundschau, Nr.87 (16.04.1936).
- Ammende E. Op. cit. S. ix.
- РГВА. Ф. 1502k, Оп. 1, Д. 9.
- Ibid. Д. 3, Л. 5.
- Ibid. Л. 4.
- ERA. Ф. 16, Оп. 2, Д. 306.
- David J. Smith. The Baltic States and their region: new Europe or old? Amsterdam-New York, 2005. P. 239.
- РГВА. Ф. 308k, Оп. 7, Д. 304, Л. 21.
- Окороков А. В. Особый фронт. М., 2007. С. 35.
- John Hiden. Op. cit. P. 95.
- Dr. Ewald Ammende, Muß Rußland hungern? Menschen- und Völkerschicksale in der Sowjetunion, Wien 1935, XXIII, 355 Seiten. Mit 22 Abb
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evald Ammende nim Ewald Ammende 22 grudnya 1892 3 sichnya 1893 15 kvitnya 1936 gromadskij diyach nimeckogo pohodzhennya publicist Vidomij yak zahisnik prav etnichnih menshin a takozh yak odin z pershih hto oprilyudniv v Yevropi vidomosti pro Golodomor v Ukrayini Evald AmmendeNarodivsya3 sichnya 1893 1893 01 03 Pyarnu Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 kvitnya 1936 1936 04 15 1 43 roki Pekin Respublika Kitaj 1912 1949 Krayina Rosijska imperiya EstoniyaDiyalnistpublicist politik zhurnalist torgovecAlma materRizkij tehnichnij universitetGaluzzhurnalistika 2 publicistika 2 Komerciya znachennya 2 politika 2 i nacionalna menshina d 2 Evald Ammende u VikishovishiPohodzhennyaNarodivsya v Liflyandiyi u bagatij sim yi odnij z najvplivovishih u misti Pyarnu Za pohodzhennyam baltijskij nimec Ohreshenij u parafiyi sv Mikoli v Pyarnu 14 lyutogo 1893 roku Do kincya zhittya zberigav estonske gromadyanstvo Batko Evalda German Ammende zamoviv peterburzkim arhitektoram Miyericu i Gerasimovu villu dlya svoyeyi dochki Elen yaku pobuduvali v 1905 1907 rokah U nashi dni villa Ammende ye pam yatkoyu Pyarnu u nij roztashovuyetsya znamenitij gotel Za odnimi danimi u 1927 roci German Ammende viyihav do Nimechchini za inshimi she na pochatku 1930 h rokiv mav mayetok bilya Mitavi Mati Marta Vilgelmina Knoh 1865 Batki Ammende dovodilisya odin odnomu troyuridnimi bratom i sestroyu Krim Evalda v sim yi bulo she p yatero ditej sestra Elen 12 11 1886 1940 i brati Ergard 20 11 1887 13 10 1907 pomer v Celendorfi vid diabetu Erih 30 4 1889 6 11 1936 Viden Egon 8 7 1891 1919 sluzhiv v gvardiyi zaareshtovanij v Petrogradi pomer v Petropavlivskij forteci vid visnazhennya pohovanij u spilnij mogili i Edgar 22 6 1894 5 7 1978 Zhittya i diyalnistRanni roki Serednyu osvitu zdobuv u Pernovskij gimnaziyi Navchavsya v odnomu klasi z majbutnimi estonskimi politikami Yuri Uluotsom Jogannesom Semperom i Jogannesom Barbarusom Pislya zakinchennya gimnaziyi pochav pracyuvati v simejnomu biznesi U 1910 r Ammende vstupiv na komercijne viddilennya Rizkogo politehnichnogo institutu oselivshis na Bastionnomu bulvari 11 kvartira 8 odnak provchivsya vsogo odin semestr pislya chogo perevivsya v Kelnsku shkolu torgivli V cej chas odnokursnikom a mozhlivo navit odnogruppnikom Ammende buv majbutnij stalinskij prokuror Vasil Ulrih Buduchi vihidcem z bagatoyi sim yi Ammende viv u studentski roki sposib zhittya vlastivij zolotij molodi odnogo razu potrapiv u policiyu za bijku Razom z tim u roki navchannya v Kelni Ammende aktivno cikavivsya gospodarstvom susidnih z Nimechchinoyu krayin i u zv yazku z cim vidvidav Veliku Britaniyu Franciyu i Belgiyu a takozh deyakij chas pracyuvav u firmi Harder amp Co v Gamburzi Zakinchivshi kurs navchannya i zahistivshi diplomnu robotu vlitku 1913 r Ammende zdijsniv poyizdku do Povolzhya shob vivchiti torgovi operaciyi z zernom i osoblivosti selyanskih gospodarstv Pislya povernennya v Peterburg Ammende zbiravsya vstupiti na sluzhbu v Zovnishtorgbank zbereglosya jogo rezyume datovane 29 zhovtnya 1913 g Ochevidno cya ideya ne vdalasya i Ammende virishiv prodovzhiti osvitu v Tyubingenskomu universiteti Vin oplativ litnij semestr 1914 roku prote zanyattya perervala Persha svitova vijna Ammende prodovzhiv navchannya vzhe v Moskovskomu komercijnomu instituti U roki Pershoyi svitovoyi vijni Ammende pracyuvav v simejnomu biznesi i v sferi postachannya v Pivdennij Rosiyi Buv delegatom vid Estlyandiyi na Vserosijskomu prodovolchomu z yizdi Moskva listopad 1917 g Prodovzhiv robotu z postachannya ta v roki Gromadyanskoyi vijni buduchi upovnovazhenim Centralnogo komitetu postachannya po mistah Liflyandiyi i Estlyandiyi a takozh Pskova Za vlasnimi slovami buv torgovim agentom mizh Liflyandiyeyu i Ukrayinoyu v roki isnuvannya getmanatu Pavla Skoropadskogo kviten gruden 1918 r Ye vidomosti sho v cej zhe chas Ammende buv chlenom voyenizovanih formuvan rezervnoyi miliciyi Pernova i baltijskogo landveru Zakinchennya vijni dozvolilo Ammende povernutisya do osviti v litnij semestr 1920 r vin znovu navchavsya v Tyubingeni ochevidno zaochno U 1922 abo 1923 r Ammende zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Nimecki menshini v Yevropi Yih viniknennya organizaciya i pragnennya do ob yednannya Poryad z naukovoyu ta politichnoyu diyalnistyu zajmavsya biznesom vidkrivshi v Pyarnu v 1922 r razom z bratom Edgarom magazin kolonialnih tovariv i sukni Merkator Gromadska diyalnist U 1919 1922 rr spivrobitnik dvoh golovnih nimeckomovnih gazet Pribaltiki Rizkogo oglyadu i Revelskogo kur yera Na cij posadi vin neodnorazovo vidviduvav Radyansku Rosiyu i viv informacijnu kampaniyu z visvitlennya vazhkogo prodovolchogo stanu tam U ci roki takozh buv direktorom vidavnictva yake drukuvav Rizkij oglyad U 1922 roci stav odnim iz zasnovnikiv Soyuzu nimeckih menshin Yevropi Na cij posadi viv peregovori z estonskim uryadom yaki uvinchalisya rozrobkoyu zakonu 1925 r pro kulturnu avtonomiyu nimciv v Estoniyi Pro Ligu nacij Ammende vislovlyuvavsya sho vona ye zasobom prosuvannya interesiv derzhav a ne nacionalnih menshin yaki povinni samoorganizovuvatisya U zv yazku z cim zaznachav sho rishennya problemi nacionalnih menshin polyagaye ne v irredentizmi tobto perehodi teritorij de zhive menshina do derzhav de cej narod skladaye bilshist a u vzayemnomu viznanni derzhavi menshistyu i navpaki Prosuvayuchi svoyi ideyi aktivno vzayemodiyav z gromadskistyu ryadu krayin Yevropi a takozh SShA Diyalnistyu Ammende cikavilisya ukrayinski nacionalisti Nezvazhayuchi na te sho Ammende buv predstavnikom davnoyi nimeckoyi tradiciyi liberalnogo nacionalizmu dobre vidomogo po seredini drugij polovini XIX st sered nimeckogo elementu Avstriyi v literaturi jogo neridko nazivayut nacistom Mozhlivo ce pov yazano z tim sho nezadovgo do smerti vin pochav spivpracyuvati z Antikominternom organizaciya sho diyala pid egidoyu Ministerstva propagandi Gebbelsa Ideologichno dlya Ammende bulo chuzhim vikoristannya nacistami nimeckoyi nacmenshini v interesah rejhu Pri comu za danimi polskoyi rozvidki Ammende demonstruvav rusofilski nastroyi Z 1935 r generalnij sekretar Mizhnarodnogo kongresu nacionalnih menshin Viden Zheneva Golodomor She u 1921 r Ammende brav aktivnu uchast v informacijnomu suprovodi kampaniyi po borotbi z golodom u Povolzhi ta sam vidvidav Rosiyu v 1921 r v skladi misiyi Estonskogo Chervonogo hresta V 1931 1932 rr stezhiv za podiyami Golodomoru potim vipustiv knigu Chi povinna goloduvati Rosiya 1935 yaka mistila fotografiyi Aleksandra Vinerbergera vikonani v 1932 1933 r na Harkivshini pid Rosiyeyu u nazvi knigi mavsya na uvazi SRSR a konkretno mova jshla pro Ukrayinu ta Kuban SmertPomer v nimeckomu gospitali v Pekini pid chas navkolosvitnoyi podorozhi Prichinoyu smerti stav yak i u vipadku z bratom Ammende Erhardom cukrovij diabet Nekrologi z yavilisya v bagatoh yevropejskih vidannyah perevazhno tiyeyi spryamovanosti yakoyu zajmavsya Ammende Pislya smerti Evalda Ammende Mizhnarodnij kongres nacionalnih menshin ocholiv jogo starshij brat Erih prote vin perezhiv brata vsogo na sim misyaciv DzherelaOsobistij fond E Ammende RGVA Fond 1502k Agenturna sprava E Ammende v fondi 2 go viddilu Polskogo genshtabu RGVA Fond 308k Op 7 D 144 TvoriDie Hilfsaktion fur Petersburg Riga R Ruetz 1920 Sonderdruck aus Rigascher Rundschau Die Agonie einer Weltstadt Helft Petersburg Riga R Ruetz 1920 Sonderdruck aus Rigascher Rundschau Europa und Sowjet Russland Berlin K Curtius 1921 Pernaus Zukunft als Badeort rukopis EAA F 5269 op 1 d 20 1926 Gefahrdung des europaischen Friedens durch die nationale Unduldsamkeit Wien Jasper 1927 Nationalitatenproblem Abrustung und Friedensfrage zu Beginn des Jahres 1928 Rigasche Rundschau Nr 7 10 01 1928 Frage der organisierten Nationen Rigasche Rundschau Nr 194 29 08 1929 Vatikan und Nationalitaten Koln Kolnische Zeitung 1931 Die Nationalitaten in den Staaten Europas Wien Braumuller 1932 redaktor uporyadnik Zur Tragodie des Russlanddeutschtums Eine Pflicht der Nation Nation und Staat 7 1933 34 S 352 355 Wege zur Rettung des Russlanddeutschtums DPO 7 Heft 2 1934 S 17 19 Muss Russland hungern Wien Braumuller 1935 anglijska versiya Human Life in Russia London Allen amp Unwin 1936 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 EAA F 1273 Op 1 D 393 L 6 RGVA F 308k Op 7 D 144 L 4 RGVA F 1502k Op 1 D 24 L 1 Ibid D 5 L 1 EAA F 1273 Op 1 D 357 L 24 Rigasche Rundschau Nr 264 14 11 1936 Ammende E Muss Russland hungern S xiii Lichnyj sostav Rizhskogo politehnicheskogo instituta na 1910 11 gg Riga 1910 S 11 Po dannym domovoj knigi zaregistrirovalsya po ukazannomu adresu 16 sentyabrya 1910 g a uzhe 4 aprelya 1911 g vybyl LLVA 2942 2 750 ll 1 ob 2 RGVA F 1502k Op 1 D 1 L 67 Ibid L 63 Ammende E Muss Russland hungern S viii RGVA F 1502k Op 1 D 9 L 16 Neue Deutsche Biographie 1 1953 S 253 RGVA F 1502k Op 1 D 1 L 70 Rigasche Rundschau Nr 87 16 04 1936 Ammende E Op cit S ix RGVA F 1502k Op 1 D 9 Ibid D 3 L 5 Ibid L 4 ERA F 16 Op 2 D 306 David J Smith The Baltic States and their region new Europe or old Amsterdam New York 2005 P 239 RGVA F 308k Op 7 D 304 L 21 Okorokov A V Osobyj front M 2007 S 35 John Hiden Op cit P 95 Dr Ewald Ammende Muss Russland hungern Menschen und Volkerschicksale in der Sowjetunion Wien 1935 XXIII 355 Seiten Mit 22 Abb