Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Евакуація в СРСР під час Другої світової війни проводилась в початковий період війни із зони, яка була найвразливіша до ударів противника у східні регіони країни. Під евакуацію потрапили не лише населення, але й промислові підприємства, культурні та наукові установи, запаси продовольства, сировина та інші мінеральні ресурси. Евакуація дозволила зберегти основну економічну базу країни і стала одним із факторів, які забезпечили загальну перемогу.
Організацією евакуації керувала , яка була створена за наказом Сталіна на третій день війни. Згідно з постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР новий орган проводив свої рішення через бюро і комітети з евакуації при наркоматах, відомствах та через уповноважених на місцях.
В 1941—1942 роках різноманітним транспортом було евакуйовано близько 17 мільйонів осіб. За неточними даними, протягом півроку 1941 року на схід лише залізницями було перевезено 2593 промислових підприємства. Близько 70% із них було розміщено на Уралі, в Західному Сибіру, Середній Азії та Казахстані, інші — на Поволжі та Східному Сибіру. Разом з промисловими підприємствами було евакуйовано 30-40% робітників, інженерів та техніків. За інші півроку 1941 року було евакуйовано 2,4 мільйон голів скоту.
Евакуація з України
26 червня 1941 в УРСР створено Республіканську комісію з евакуації на чолі з заступником голови РНК УРСР Д.Жилою. 27 червня 1941 з'явилася постанова ЦК ВКП(б) та РНК СРСР «Про порядок вивезення й розміщення людських контингентів та цінного майна». Першочерговому переміщенню в глибокий тил підлягали підприємства, що виробляли продукцію стратегічного значення, сировина, комплектуючі деталі, напівфабрикати, продукти харчування, техніка, с.-г. збіжжя, реманент і худоба. Серед цивільного населення першочерговій евакуації підлягала партійно-радянська номенклатура та молодь призовного віку. 16 липня 1941 Раду з евакуації очолив 1-й секретар ВЦРПС М.Шверник.
З Києва було вивезено обладнання 197 промислових об'єктів: заводи «Арсенал», «Більшовик», «Ленінська кузня», «Укркабель», авіаційного, верстатобудівного, ім. Артема та ін. Згідно з планом значну кількість вантажопотоку з УРСР передбачалося вивезти на східне узбережжя Чорного моря через морський порт в Одесі. Але цьому перешкоджали дії німецької авіації. Евакуаційні роботи ускладнило також те, що за наказом військового командування в акваторії неподалік порту були встановлені мінні поля (на початку це навіть повністю паралізувало функціонування порту). Крім того, оскільки керівництво Чорноморського пароплавства перебралося до Ростова-на-Дону (нині місто в РФ), то це також заважало ефективному керуванню евакуаційними роботами. Транспортний флот незадовільно забезпечувався пальним, технічними матеріалами, харчовими продуктами, а головне — озброєнням, залишаючись без належного прикриття з повітря. Це спричинило значні втрати в людях і вантажах. Та попри все з Одещини морем було вивезено 139 тис. т устаткування (залізницею — 51 тис. т).
7 серпня Рада з евакуації ухвалила рішення про вивезення промислових підприємств Правобережної України, а вже 18 серпня 1941 Державний комітет оборони (ДКО СРСР) видав розпорядження про порядок евакуації з Лівобережної України. В стислі терміни демонтувалося й вивозилося обладнання 16 об'єктів наркомату чорної металургії, 4 — наркомату середнього машинобудування, 8 — наркомату земельних справ, Дніпродзержинської державної районної електростанції, Криворізької та інших електростанцій. Протягом 7–10 днів робітники та інженерно-технічний персонал демонтували, завантажили та вивезли устаткування металургійних заводів ім. Петровського (м. Дніпропетровськ) й ім. Дзержинського (м. Дніпродзержинськ), Нікопольських коксохімічного й Південнотрубного заводів, гірничорудних підприємств — усього 99 тис. вагонів з найціннішими вантажами. Щодня відправлялося на схід по 800—900 вагонів з обладнанням, сировиною, матеріалами запорізьких індустріальних гігантів. На підготовку до вивезення й для вантажних робіт на «Запоріжсталі» (м. Запоріжжя) задіяли 9 тис. осіб.
Евакуація в Харкові почалася після відповідного розпорядження ДКО СРСР від 16 вересня 1941. До 20 жовтня 1941 з Харківського тракторного заводу було вивезено 3745 верстатів та 4673 фахівці, а з усіх 34 великих підприємств разом відправлено 320 ешелонів з устаткуванням, матеріалами та 26 тис. обслуговчого персоналу.
Надзвичайно стислі терміни визначалися для евакуації індустріальної бази Донбасу. На переміщення Макіївського і Сталінського металургійних заводів, Мушкетівського, Рутченківського і Сталінського коксохімічних підприємств, Харцизького трубного, Макіївського трубозварювального заводів відводилося 4–5 діб, Маріупольського металургійного комбінату та супутніх об'єктів — 3 доби. Зволікання з початком евакуації, зважаючи на швидкий наступ гітлерівців, спричинило значні втрати. На підприємствах Донбасу залишилося чимало придатних до використання механізмів, апаратури, виробничих ліній. Для їх знищення армійське командування створювало підривні диверсійні групи. Всього зі Сталінської області (нині Донецька область) вдалося вивезти 4060 вагонів з устаткуванням, матеріалами та людьми. У Ворошиловградській області (нині Луганська область) евакуація відбулася більш планомірно, що дало змогу вивезти до грудня 1941 р. 7810 вагонів з промисловим обладнанням і перебазувати 11 трестів вугільної промисловості. Всього з території УРСР вивезено устаткування 40 об'єктів чорної металургії.
За неповними даними, з Київської області, Миколаївської області, Одеської області, Дніпропетровської області, Запорізької області, Полтавської області, Чернігівської області, Харківської області, Сталінської і Ворошиловградської областей углиб СРСР було переміщено 550 індустріальних об'єктів (190 — союзного та 360 — республіканського підпорядкування). Крім того, для виконання оборонних та будівельних робіт з території УРСР вивезено 24 будівельні організації (15 тис. робітників та інженерно-тех. персоналу).
Евакуація в Удмуртію
В Удмуртії прийомом підприємств, розміщенням та обліком займались, поряд з місцевою владою, спеціально створені відділки, штаби, евакуаційні пункти. На початковому етапі в Удмуртію були перебазовані переважно невеликі промислові об'єкти та декілька значних. На кінець 1941 року в республіці розміщувалось 41 підприємство:
В кінці червня-на початку липня стали прибувати перші залізничні состави з евакуйованими громадянами. перший такий потяг прибув в Глазов 28 червня і привіз 170 осіб. 3 та 12 липня в Можгу приїхало 1107 осіб, з яких 509 дітей. 8 та 11 серпня на пристані зійшло 88 родин в кількості 259 осіб. На пароплавах в Сарапул, Каракуліно та Гольяни було доставлено перші групи дітей. Евакуйовані розміщувались у всіх міських та багатьох сільських поселеннях. На 29 липня 1941 року в республіці було 12700 евакуйованих, на 1 червня 1942 року — 63554 особи, з яких 32752 у містах. На 1 липня 1943 року в Удмуртії було розміщено 28999 робітників, службовців та членів їх родин; 49367 дітей. Всього в Удмуртії в 1941—1945 роках перебувало евакуйованих 40 різних національностей. Після липня 1943 року евакуйовані почали повертатись додому, прийом був призупинений, почалась .
Джерела та література
- Лисенко О.Є. Евакуаційні заходи урядів УРСР і СРСР на території УРСР в роки Великої вітчизняної війни СРСР 1941–1945 [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
- Родионов Н. А. Приём, размещение и трудовая деятельность эвакуированного населения в Удмуртской АССР (1941—1945 гг.)//В годы суровых испытаний. О ратном и трудовом подвиге сынов и дочерей Удмуртии: Сборник статей. Устинов, 1986;
- Удмуртия в период Великой Отечественной войны (1941—1945 гг.). Ижевск, 1996.
- Удмуртская республика : энциклопедия / гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск : Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20 000 экз. — .
- Алєксєєнко А.О., Балишев М.А. Праці харківських науковців в евакуації (із фондів Центрального державного науково-технічного архіву України). UNIVERSITATES. Наука и Просвещение. 2015. №2. С. 66-75.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Evakuaciya v SRSR pid chas Drugoyi svitovoyi vijni provodilas v pochatkovij period vijni iz zoni yaka bula najvrazlivisha do udariv protivnika u shidni regioni krayini Pid evakuaciyu potrapili ne lishe naselennya ale j promislovi pidpriyemstva kulturni ta naukovi ustanovi zapasi prodovolstva sirovina ta inshi mineralni resursi Evakuaciya dozvolila zberegti osnovnu ekonomichnu bazu krayini i stala odnim iz faktoriv yaki zabezpechili zagalnu peremogu Organizaciyeyu evakuaciyi keruvala yaka bula stvorena za nakazom Stalina na tretij den vijni Zgidno z postanovoyu CK VKP b ta RNK SRSR novij organ provodiv svoyi rishennya cherez byuro i komiteti z evakuaciyi pri narkomatah vidomstvah ta cherez upovnovazhenih na miscyah V 1941 1942 rokah riznomanitnim transportom bulo evakujovano blizko 17 miljoniv osib Za netochnimi danimi protyagom pivroku 1941 roku na shid lishe zaliznicyami bulo perevezeno 2593 promislovih pidpriyemstva Blizko 70 iz nih bulo rozmisheno na Urali v Zahidnomu Sibiru Serednij Aziyi ta Kazahstani inshi na Povolzhi ta Shidnomu Sibiru Razom z promislovimi pidpriyemstvami bulo evakujovano 30 40 robitnikiv inzheneriv ta tehnikiv Za inshi pivroku 1941 roku bulo evakujovano 2 4 miljon goliv skotu Evakuaciya z Ukrayini26 chervnya 1941 v URSR stvoreno Respublikansku komisiyu z evakuaciyi na choli z zastupnikom golovi RNK URSR D Zhiloyu 27 chervnya 1941 z yavilasya postanova CK VKP b ta RNK SRSR Pro poryadok vivezennya j rozmishennya lyudskih kontingentiv ta cinnogo majna Pershochergovomu peremishennyu v glibokij til pidlyagali pidpriyemstva sho viroblyali produkciyu strategichnogo znachennya sirovina komplektuyuchi detali napivfabrikati produkti harchuvannya tehnika s g zbizhzhya remanent i hudoba Sered civilnogo naselennya pershochergovij evakuaciyi pidlyagala partijno radyanska nomenklatura ta molod prizovnogo viku 16 lipnya 1941 Radu z evakuaciyi ocholiv 1 j sekretar VCRPS M Shvernik Z Kiyeva bulo vivezeno obladnannya 197 promislovih ob yektiv zavodi Arsenal Bilshovik Leninska kuznya Ukrkabel aviacijnogo verstatobudivnogo im Artema ta in Zgidno z planom znachnu kilkist vantazhopotoku z URSR peredbachalosya vivezti na shidne uzberezhzhya Chornogo morya cherez morskij port v Odesi Ale comu pereshkodzhali diyi nimeckoyi aviaciyi Evakuacijni roboti uskladnilo takozh te sho za nakazom vijskovogo komanduvannya v akvatoriyi nepodalik portu buli vstanovleni minni polya na pochatku ce navit povnistyu paralizuvalo funkcionuvannya portu Krim togo oskilki kerivnictvo Chornomorskogo paroplavstva perebralosya do Rostova na Donu nini misto v RF to ce takozh zavazhalo efektivnomu keruvannyu evakuacijnimi robotami Transportnij flot nezadovilno zabezpechuvavsya palnim tehnichnimi materialami harchovimi produktami a golovne ozbroyennyam zalishayuchis bez nalezhnogo prikrittya z povitrya Ce sprichinilo znachni vtrati v lyudyah i vantazhah Ta popri vse z Odeshini morem bulo vivezeno 139 tis t ustatkuvannya zalizniceyu 51 tis t 7 serpnya Rada z evakuaciyi uhvalila rishennya pro vivezennya promislovih pidpriyemstv Pravoberezhnoyi Ukrayini a vzhe 18 serpnya 1941 Derzhavnij komitet oboroni DKO SRSR vidav rozporyadzhennya pro poryadok evakuaciyi z Livoberezhnoyi Ukrayini V stisli termini demontuvalosya j vivozilosya obladnannya 16 ob yektiv narkomatu chornoyi metalurgiyi 4 narkomatu serednogo mashinobuduvannya 8 narkomatu zemelnih sprav Dniprodzerzhinskoyi derzhavnoyi rajonnoyi elektrostanciyi Krivorizkoyi ta inshih elektrostancij Protyagom 7 10 dniv robitniki ta inzhenerno tehnichnij personal demontuvali zavantazhili ta vivezli ustatkuvannya metalurgijnih zavodiv im Petrovskogo m Dnipropetrovsk j im Dzerzhinskogo m Dniprodzerzhinsk Nikopolskih koksohimichnogo j Pivdennotrubnogo zavodiv girnichorudnih pidpriyemstv usogo 99 tis vagoniv z najcinnishimi vantazhami Shodnya vidpravlyalosya na shid po 800 900 vagoniv z obladnannyam sirovinoyu materialami zaporizkih industrialnih gigantiv Na pidgotovku do vivezennya j dlya vantazhnih robit na Zaporizhstali m Zaporizhzhya zadiyali 9 tis osib Evakuaciya v Harkovi pochalasya pislya vidpovidnogo rozporyadzhennya DKO SRSR vid 16 veresnya 1941 Do 20 zhovtnya 1941 z Harkivskogo traktornogo zavodu bulo vivezeno 3745 verstativ ta 4673 fahivci a z usih 34 velikih pidpriyemstv razom vidpravleno 320 esheloniv z ustatkuvannyam materialami ta 26 tis obslugovchogo personalu Nadzvichajno stisli termini viznachalisya dlya evakuaciyi industrialnoyi bazi Donbasu Na peremishennya Makiyivskogo i Stalinskogo metalurgijnih zavodiv Mushketivskogo Rutchenkivskogo i Stalinskogo koksohimichnih pidpriyemstv Harcizkogo trubnogo Makiyivskogo trubozvaryuvalnogo zavodiv vidvodilosya 4 5 dib Mariupolskogo metalurgijnogo kombinatu ta suputnih ob yektiv 3 dobi Zvolikannya z pochatkom evakuaciyi zvazhayuchi na shvidkij nastup gitlerivciv sprichinilo znachni vtrati Na pidpriyemstvah Donbasu zalishilosya chimalo pridatnih do vikoristannya mehanizmiv aparaturi virobnichih linij Dlya yih znishennya armijske komanduvannya stvoryuvalo pidrivni diversijni grupi Vsogo zi Stalinskoyi oblasti nini Donecka oblast vdalosya vivezti 4060 vagoniv z ustatkuvannyam materialami ta lyudmi U Voroshilovgradskij oblasti nini Luganska oblast evakuaciya vidbulasya bilsh planomirno sho dalo zmogu vivezti do grudnya 1941 r 7810 vagoniv z promislovim obladnannyam i perebazuvati 11 trestiv vugilnoyi promislovosti Vsogo z teritoriyi URSR vivezeno ustatkuvannya 40 ob yektiv chornoyi metalurgiyi Za nepovnimi danimi z Kiyivskoyi oblasti Mikolayivskoyi oblasti Odeskoyi oblasti Dnipropetrovskoyi oblasti Zaporizkoyi oblasti Poltavskoyi oblasti Chernigivskoyi oblasti Harkivskoyi oblasti Stalinskoyi i Voroshilovgradskoyi oblastej uglib SRSR bulo peremisheno 550 industrialnih ob yektiv 190 soyuznogo ta 360 respublikanskogo pidporyadkuvannya Krim togo dlya vikonannya oboronnih ta budivelnih robit z teritoriyi URSR vivezeno 24 budivelni organizaciyi 15 tis robitnikiv ta inzhenerno teh personalu Evakuaciya v Udmurtiyu V Udmurtiyi prijomom pidpriyemstv rozmishennyam ta oblikom zajmalis poryad z miscevoyu vladoyu specialno stvoreni viddilki shtabi evakuacijni punkti Na pochatkovomu etapi v Udmurtiyu buli perebazovani perevazhno neveliki promislovi ob yekti ta dekilka znachnih Na kinec 1941 roku v respublici rozmishuvalos 41 pidpriyemstvo v Izhevsku 10 u Sarapuli 19 u Votkinsku 2 u Glazovi 5 u Mozhgi 3 u Balezino 1 V kinci chervnya na pochatku lipnya stali pribuvati pershi zaliznichni sostavi z evakujovanimi gromadyanami pershij takij potyag pribuv v Glazov 28 chervnya i priviz 170 osib 3 ta 12 lipnya v Mozhgu priyihalo 1107 osib z yakih 509 ditej 8 ta 11 serpnya na pristani zijshlo 88 rodin v kilkosti 259 osib Na paroplavah v Sarapul Karakulino ta Golyani bulo dostavleno pershi grupi ditej Evakujovani rozmishuvalis u vsih miskih ta bagatoh silskih poselennyah Na 29 lipnya 1941 roku v respublici bulo 12700 evakujovanih na 1 chervnya 1942 roku 63554 osobi z yakih 32752 u mistah Na 1 lipnya 1943 roku v Udmurtiyi bulo rozmisheno 28999 robitnikiv sluzhbovciv ta chleniv yih rodin 49367 ditej Vsogo v Udmurtiyi v 1941 1945 rokah perebuvalo evakujovanih 40 riznih nacionalnostej Pislya lipnya 1943 roku evakujovani pochali povertatis dodomu prijom buv prizupinenij pochalas Dzherela ta literaturaLisenko O Ye Evakuacijni zahodi uryadiv URSR i SRSR na teritoriyi URSR v roki Velikoyi vitchiznyanoyi vijni SRSR 1941 1945 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Rodionov N A Priyom razmeshenie i trudovaya deyatelnost evakuirovannogo naseleniya v Udmurtskoj ASSR 1941 1945 gg V gody surovyh ispytanij O ratnom i trudovom podvige synov i docherej Udmurtii Sbornik statej Ustinov 1986 Udmurtiya v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg Izhevsk 1996 Udmurtskaya respublika enciklopediya gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20 000 ekz ISBN 5 7659 0732 6 Alyeksyeyenko A O Balishev M A Praci harkivskih naukovciv v evakuaciyi iz fondiv Centralnogo derzhavnogo naukovo tehnichnogo arhivu Ukrayini UNIVERSITATES Nauka i Prosveshenie 2015 2 S 66 75