Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дір (староцерк.-слов. Диръ, Dyr або Djur стар. скандинавською (сіверською)) — напівлегендарний київський князь (860-882 рр.) За Повістю минулих літ був співправителем Аскольда. Дата та причини смерті Діра невідомі. З огляду на те, що походом русів на Константинополь 860 року керував єдиний володар і швидше за все ним був Аскольд, можна вважати, що Дір помер принаймні трохи раніше, хоча Михайло Грушевський вважав, що Дір міг правити й пізніше за Аскольда. Похований, за даними літопису, в урочищі, де пізніше збудували церкву святої Ірини (згідно з літописцем: «за святою Ориною»), тобто в місцевості навколо Софійського собору, зайняте в часи Аскольда і Діра великим курганним могильником.
| Дір | |
|---|---|
 Мозаїка Діра (станція Золоті Ворота, 1989) | |
| Князь Київський | |
| Правління | 860—882 |
| Попередник | Бравлин |
| Наступник | Олег Віщий |
| Біографічні дані | |
| Релігія | язичництво |
| Народження | 9 століття |
| Смерть | 882 Київ |
| Поховання | Київ Іри́нинська церква |
| Династія | Київичі (гіпотетично) |
Ім'я
Походження імені князя досі викликає запитання. Поширена історична версія виводила його зі скандинавського або ж навіть готського «dyr» або «djur» — «звір», що пояснювалося нібито походженням Діра — відповідно скандинавським або готським. За іншими версіями — прізвисько має місцеве, слов'янське, або ж тюркське (хазарське або булгарське) коріння. Ян Длугош стверджував, що Дір походив з князівської династії, започаткованої князем Києм.
Біографія
Походження
Повість минулих літ про Аскольда та Діра: «І було в нього (Рюрика) два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри».
Легенда, викладена в «Повісті временних літ», згідно з якою Дір правив Києвом разом з Аскольдом і разом з ним загинув від руки князя Олега у 882 році, є малоймовірною[] — зокрема із огляду на різні місця поховання князів.
За іншою версією князя Діра, як окремої людини, не існувало взагалі, а Дір — це прізвисько князя Аскольда, існування якого не викликає ніяких сумнівів[], а місце поховання добре відоме — так звана Аскольдова могила в Києві.
Борис Рибаков зазначав: «особистість князя Діра нам не зрозуміла. Відчувається, що його ім'я штучно приєднано до Аскольда, тому що при описі їхніх спільних дій, граматична форма дає нам одиничне, а не подвійне число, як то мало би бути при описі спільних дій двох осіб».
За гіпотезою Ігоря Мицька він був сином князя Олега та братом Аскольда й Ольги.
У перекладі з єврейської ім'я Адір означає «Могутній», тому швидше за все «Адір» був титулом Аскольда. Ім'я Аскольд теж проглядається в єврейських іменах, і це не дивно оскільки він був правителем Києва, який греки і хозари називали «Самватас», що з єврейської означає «Укріплене місто, або фортеця». Адір-Аскольд був правителем, якого поставили хозари, проти яких і повстав, прийнявши християнство.
«Перший серед слов'янських володарів»
З іноземних джерел, які датуються IX-X століттями, ім'я безпосередньо Діра називає лише арабський вчений X століття аль-Масуді. При цьому він оголошує його «першим серед слов'янських князів», що володів великими містами і багатьма населеними країнами. Це може бути як визнанням впливовості Діра, так і географічним визначенням — адже його держава за розташуванням була першою на захід від Хазарії (Хозарський каганат). Аль-Масуді не називає столицю Діра, але зазначає, що мусульманські купці привозять до неї свої товари.
До часів правління Діра деякі вчені відносять свідчення про будівництво хазарської фортеці Саркел на Дону (833) — що може бути свідченням загрози з боку Києва, про посольство «народу Рос» і його «кагана» до і Константинополя (Бертинські аннали, під 838-839 роками), про звернення вірменських «опозиціонерів» до «володаря слов'ян» (50-і роки IX сторіччя), повідомлення про «купців ар-Рус» (не пізніше 70-х років IX сторіччя).
Двір Аскольда і Діра в Києві
Прямою мовою двір Аскольда і Діра в Повісті временних літ не згаданий, але дослідники впевнено розміщують його в урочищі Угорське — орієнтуючись на те, що Аскольд був похований саме у ньому. Поселення Аскольда і Діра в цьому місці — на високому березі Дніпра, пояснюється необхідністю контролю за судноплавством. Купці, що не бажали платити пошлину за прохід, завжди мали можливість пройти вздовж лівого берега Десенкою (Чорториєм). Двір в Угорському, навпроти південного кінця Труханового острова, де Десенка зливається з руслом Дніпра, дозволяв перехоплювати таких порушників. С. І. Климовський наступним чином відтворює структуру поселення Аскольда, Діра та їх дружини: власне поселення розташовувалось на терасах правого берега, навпроти, на південному кінці Труханового острова, розташовувався пост, що контролював Десенку. У разі необхідності з основного поселення завжди могли надіслати допомогу на Труханів. Для того, щоб поселення розташоване на терасах, не можно було б обстрілювати зверху, на самому верху гори були збудовані укріплення. За думкою С. Климовського, Угорське, зі своїм князівським двором, з 859 по 903 виконувало функцію містоутворювального ядра Києва, при чому в 882 році, після вбивства Аскольда і Діра, в ньому оселився Олег.
Примітки
- Mammedov, Dadaş. Дір. www.wiki.uk-ua.nina.az (укр.). Процитовано 8 листопада 2022.
- Климовский, 2013, с. 169—171, 196—197.
Джерела та література
- Котляр М. Ф. Дір [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 402. — .
- Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.
- Климовский С. И. Где, когда и почему возник Киев. — К. : Стилос, 2013. — .
- Мицько І. Родовід княгині Ольги за європейським епосом // Другі . Пліснеськ-Львів. 14-15 червня 2007 року. — Львів, 2007. — С. 21.
- Мицько І. Данське походження князя Олега. (рос.)
- Древнерусские княжества Х-ХІІІ вв. / Под ред. Бескровного Л. Г. — М. : Наука, 1975. (рос.)
- Древняя Русь в свете зарубежных источников / Под ред. Мельниковой Е. А. — М. : Логос, 2003. (рос.)
- Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества. — М. : Наука, 1993. (рос.)
- Сяков Ю. А. Тайны Старой Ладоги. Факты, гипотезы, измышления. — СПб. : Общество «Знание», 2004. (рос.)
- Широкорад А. Б. Тайная история Украины. — М. : Вече, 2008. (рос.)
Література
- Дир // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 345. — 1000 екз.
- Аскольд (Оскольд) і Дір (?—882) // Михайлів Т. В., Михайлів Т. А. Видатні постаті українського державотворення. Довідник. — Харків : Основа, 2014. — 128 с. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 1 (121)). — С. 5—6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dir starocerk slov Dir Dyr abo Djur star skandinavskoyu siverskoyu napivlegendarnij kiyivskij knyaz 860 882 rr Za Povistyu minulih lit buv spivpravitelem Askolda Data ta prichini smerti Dira nevidomi Z oglyadu na te sho pohodom rusiv na Konstantinopol 860 roku keruvav yedinij volodar i shvidshe za vse nim buv Askold mozhna vvazhati sho Dir pomer prinajmni trohi ranishe hocha Mihajlo Grushevskij vvazhav sho Dir mig praviti j piznishe za Askolda Pohovanij za danimi litopisu v urochishi de piznishe zbuduvali cerkvu svyatoyi Irini zgidno z litopiscem za svyatoyu Orinoyu tobto v miscevosti navkolo Sofijskogo soboru zajnyate v chasi Askolda i Dira velikim kurgannim mogilnikom DirMozayika Dira stanciya Zoloti Vorota 1989 Knyaz KiyivskijPravlinnya 860 882Poperednik BravlinNastupnik Oleg VishijBiografichni daniReligiya yazichnictvoNarodzhennya 9 stolittyaSmert 882 KiyivPohovannya Kiyiv Iri ninska cerkvaDinastiya Kiyivichi gipotetichno Im yaVbivstvo Askolda i Dira Olegom Miniatyura z Radzivillivskogo litopisu Pohodzhennya imeni knyazya dosi viklikaye zapitannya Poshirena istorichna versiya vivodila jogo zi skandinavskogo abo zh navit gotskogo dyr abo djur zvir sho poyasnyuvalosya nibito pohodzhennyam Dira vidpovidno skandinavskim abo gotskim Za inshimi versiyami prizvisko maye misceve slov yanske abo zh tyurkske hazarske abo bulgarske korinnya Yan Dlugosh stverdzhuvav sho Dir pohodiv z knyazivskoyi dinastiyi zapochatkovanoyi knyazem Kiyem BiografiyaPohodzhennya Povist minulih lit pro Askolda ta Dira I bulo v nogo Ryurika dva muzhi Askold i Dir ne jogo plemeni a boyari Legenda vikladena v Povisti vremennih lit zgidno z yakoyu Dir praviv Kiyevom razom z Askoldom i razom z nim zaginuv vid ruki knyazya Olega u 882 roci ye malojmovirnoyu dzherelo zokrema iz oglyadu na rizni miscya pohovannya knyaziv Za inshoyu versiyeyu knyazya Dira yak okremoyi lyudini ne isnuvalo vzagali a Dir ce prizvisko knyazya Askolda isnuvannya yakogo ne viklikaye niyakih sumniviv dzherelo a misce pohovannya dobre vidome tak zvana Askoldova mogila v Kiyevi Boris Ribakov zaznachav osobistist knyazya Dira nam ne zrozumila Vidchuvayetsya sho jogo im ya shtuchno priyednano do Askolda tomu sho pri opisi yihnih spilnih dij gramatichna forma daye nam odinichne a ne podvijne chislo yak to malo bi buti pri opisi spilnih dij dvoh osib Za gipotezoyu Igorya Micka vin buv sinom knyazya Olega ta bratom Askolda j Olgi U perekladi z yevrejskoyi im ya Adir oznachaye Mogutnij tomu shvidshe za vse Adir buv titulom Askolda Im ya Askold tezh proglyadayetsya v yevrejskih imenah i ce ne divno oskilki vin buv pravitelem Kiyeva yakij greki i hozari nazivali Samvatas sho z yevrejskoyi oznachaye Ukriplene misto abo fortecya Adir Askold buv pravitelem yakogo postavili hozari proti yakih i povstav prijnyavshi hristiyanstvo Pershij sered slov yanskih volodariv Z inozemnih dzherel yaki datuyutsya IX X stolittyami im ya bezposeredno Dira nazivaye lishe arabskij vchenij X stolittya al Masudi Pri comu vin ogoloshuye jogo pershim sered slov yanskih knyaziv sho volodiv velikimi mistami i bagatma naselenimi krayinami Ce mozhe buti yak viznannyam vplivovosti Dira tak i geografichnim viznachennyam adzhe jogo derzhava za roztashuvannyam bula pershoyu na zahid vid Hazariyi Hozarskij kaganat Al Masudi ne nazivaye stolicyu Dira ale zaznachaye sho musulmanski kupci privozyat do neyi svoyi tovari Do chasiv pravlinnya Dira deyaki vcheni vidnosyat svidchennya pro budivnictvo hazarskoyi forteci Sarkel na Donu 833 sho mozhe buti svidchennyam zagrozi z boku Kiyeva pro posolstvo narodu Ros i jogo kagana do i Konstantinopolya Bertinski annali pid 838 839 rokami pro zvernennya virmenskih opozicioneriv do volodarya slov yan 50 i roki IX storichchya povidomlennya pro kupciv ar Rus ne piznishe 70 h rokiv IX storichchya Dvir Askolda i Dira v KiyeviDiv takozh Knyazivski dvori domongolskogo Kiyeva Askold i Dir knyazhat v Kiyevi miniatyura Radzivillivskogo litopisu Pryamoyu movoyu dvir Askolda i Dira v Povisti vremennih lit ne zgadanij ale doslidniki vpevneno rozmishuyut jogo v urochishi Ugorske oriyentuyuchis na te sho Askold buv pohovanij same u nomu Poselennya Askolda i Dira v comu misci na visokomu berezi Dnipra poyasnyuyetsya neobhidnistyu kontrolyu za sudnoplavstvom Kupci sho ne bazhali platiti poshlinu za prohid zavzhdi mali mozhlivist projti vzdovzh livogo berega Desenkoyu Chortoriyem Dvir v Ugorskomu navproti pivdennogo kincya Truhanovogo ostrova de Desenka zlivayetsya z ruslom Dnipra dozvolyav perehoplyuvati takih porushnikiv S I Klimovskij nastupnim chinom vidtvoryuye strukturu poselennya Askolda Dira ta yih druzhini vlasne poselennya roztashovuvalos na terasah pravogo berega navproti na pivdennomu kinci Truhanovogo ostrova roztashovuvavsya post sho kontrolyuvav Desenku U razi neobhidnosti z osnovnogo poselennya zavzhdi mogli nadislati dopomogu na Truhaniv Dlya togo shob poselennya roztashovane na terasah ne mozhno bulo b obstrilyuvati zverhu na samomu verhu gori buli zbudovani ukriplennya Za dumkoyu S Klimovskogo Ugorske zi svoyim knyazivskim dvorom z 859 po 903 vikonuvalo funkciyu mistoutvoryuvalnogo yadra Kiyeva pri chomu v 882 roci pislya vbivstva Askolda i Dira v nomu oselivsya Oleg PrimitkiMammedov Dadas Dir www wiki uk ua nina az ukr Procitovano 8 listopada 2022 Klimovskij 2013 s 169 171 196 197 Dzherela ta literaturaKotlyar M F Dir 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 402 ISBN 966 00 0405 2 Kiyiv Istorichna enciklopediya Z najdavnishih chasiv do 1917 roku Klimovskij S I Gde kogda i pochemu voznik Kiev K Stilos 2013 ISBN 978 966 2399 18 9 Micko I Rodovid knyagini Olgi za yevropejskim eposom Drugi Plisnesk Lviv 14 15 chervnya 2007 roku Lviv 2007 S 21 Micko I Danske pohodzhennya knyazya Olega ros Drevnerusskie knyazhestva H HIII vv Pod red Beskrovnogo L G M Nauka 1975 ros Drevnyaya Rus v svete zarubezhnyh istochnikov Pod red Melnikovoj E A M Logos 2003 ros Rybakov B A Kievskaya Rus i russkie knyazhestva M Nauka 1993 ros Syakov Yu A Tajny Staroj Ladogi Fakty gipotezy izmyshleniya SPb Obshestvo Znanie 2004 ros Shirokorad A B Tajnaya istoriya Ukrainy M Veche 2008 ros LiteraturaDir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 2 D Ye kn 3 S 345 1000 ekz Askold Oskold i Dir 882 Mihajliv T V Mihajliv T A Vidatni postati ukrayinskogo derzhavotvorennya Dovidnik Harkiv Osnova 2014 128 s B ka zhurn Istoriya ta pravoznavstvo Vip 1 121 S 5 6