Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дім на горі» — роман українського письменника Валерія Шевчука, що є одним із найбільш знакових творів химерної прози. Роман, виданий вперше у 1983 році, складається з одноіменної повісти-преамбули та циклу з тринадцяти новел. Крім того, він входить до списку ста найкращих творів української літератури за версією українського ПЕН.
| Дім на горі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | роман | |||
| Автор | Валерій Шевчук | |||
| Мова | українська мова | |||
| Опубліковано | 1983 | |||
| Країна |  Україна | |||
| Видавництво | Радянський письменник | |||
| | ||||
 | Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
Контекст написання
Як зазначає сам автор, «Дім на горі» він написав «з кінця»: з другої, фольклорно-фантастичної, частини книжки. Перші оповідання з неї з'явилися наприкінці 1960-х і були змушені «вилежуватись», оскільки твори Шевчука не допускались до друку. Вони мали становити самостійну книжку «Голос трави», але в процесі підготовки тексту автор вирішив дописати до них «повість-преамбулу», власне «Дім на горі».
Серед інтенцій твору Шевчук виокремлює також «полеміка» з Гоголем щодо українського фольклору.
Сюжет
У першій частині роману дія відбувається довкола «дому на горі» — магічного простору, де живе жіноча родина. Замолоду кожна жінка проходить своєрідне випробування «дженджуриком» — елегантним чоловіком, що має демонічні ознаки. Якщо вона піддається спокусі, від цього зв'язку народжується хлопчик, що приречений все життя блукати світом. Натомість «справжній» суджений з'являється пізніше і обов'язково просить у господині води. Від цього зв'язку народжуються дівчата, які продовжують існування роду в «домі».
Другу частину роману складають оповідання, писані «козопасом Іваном Шевчуком» та «прилаштовані до літературного вжитку» його онуком (інакше кажучи, створені тими самими чоловіками, народженими від нечистого). Дія оповідань відбувається в ранньомодерній Україні, яка «очуднена» присутністю потойбічних сил, які переважно несуть загрозу і з якими треба змагатися.
Критика
Дослідниця Анна Берегуляк, порівнюючи роман Шевчука із романом «Будинок духів» Ізабель Альєнде, зазначає, що мета обох творів — «через магічний реалізм та міф створити легалізовану культурну ідентичність, незважаючи на репресії, які пережили обидві культури». Також, на думку дослідниці, «Дім на горі» своєрідно «перепрочитує» шевченківський міф покритки: «У Шевчуковому міфі мати (...) має можливість перестати бути жертвою і зцілитися», а також — «передати свій досвід доньці через міф». На думку дослідниці, «джигун» Шевчука співвідноситься з Шевченковим «москалем».
Пов’язаність міфу Шевчука із Шевченковим міфом про жінку (інакше кажучи, потреба "переписування" Шевченкового мотиву покритки), на думку дослідниці, свідчить про невирішену колоніальну проблематику. Отже, цю схему можна перенести й на «національний» рівень: міф, створений Шевченком, «архетипно описує соціальне й культурне закріпачення України XIX століття і (...) пропонує (...) програму духовного та політичного визволення нації. (...) Зв’язок між материнським та національним (...) є природним приводом для переосмислення міфа української ідентичності, оскільки в усій новочасній українській літературі від Шевченка до самого Шевчука широко застосовувався символ України як трагічної постаті матері». Отже, Шевчук «критично переписує Шевченка, опираючись творенню традиційного месіанського образу (...) [і] відкриває шлях до більш тонкого й складного конструювання постколоніальної ідентичності».
Однак, поряд із цим, дослідниця ставить питання про те, що «Шевчукове наголошування на чоловічому літописанні історії дому, населеного жінками, криє у собі небезпеку підсилення колоніального й патріархального стереотипів ідентичності» й, відповідно, позбавляє «жіночий літопис» суб'єктності. Як можливу відповідь на своє питання дослідниця подає потребу автора «рахуватися з уже існуючим образом жінки й матері (як жертви і як символу колоніального статусу України), на власний спосіб з цим образом полемізуючи». При цьому, твір Шевчука «спонукає до ширшої дискусії з приводу амбівалентності культурної та національної ідентичності», «не вичерпуючи її динаміки і не обмежуючи широти її інтерпретацій»:
 | “Дім на горі” виявляє напругу між колоніальним та постколоніальним у літературі та культурній ідентичності: Шевчук показує зникнення колоніального типу свідомості, але, “зцілюючи” від нього, залишає для нього місце в історії розвитку української ідентичності |  |
Що ж до чоловічого аспекту міфу в романі, то Марко Павлишин пропонує інтерпретувати його у фройдівському ключі. Натомість Берегуляк зазначає, що «Шевчуків “Літопис про батьків” саме і є літописанням про колишніх репресованих: письменники колоніальної України». Отже, «Дім на горі», на думку Михайла Жулинського, є для синів-чоловіків «своєрідним Парнасом».
Значення роману в українській літературі
На думку літературознавця Марка Павлишина, «Дім на горі» «є явищем майже безпрецендентним», оскільки він «у самій своїй структурі відмовляється бути співвідповідальним за пропагування української культурної меншовартости».
Попри те, що «Дім на горі» поділяє чимало ознак із химерним романом, Шевчук докорінно переосмислює цей жанр, вступаючи у полеміку з ним та із «закодованими в ньому культурно-політичними тезами», висловлюючи при цьому «своєрідні й відважні погляди в дуже конкретній дискусії на тему української національної культури та літератури».
Павлишин доводить, що «химерний роман, який (...) міг би фігурувати як український "національний" жанр, насправді є аргументом проти української літератури як самобутнього явища. Це ще один засіб підривання престижу української культури, асоціюючи її з стихією сільською, відсталою, безперспективною».
Саме цій усталеній традиції химерної прози Шевчук протиставляє показово негумористичний пафос, позаетнографічне символічне зображення буколічного простору та можливість багаторівневого прочитання твору. І тому, попри позірну «ідеологічну нейтральність», на думку літературознавця, «Дім на горі» «стає аргументом життєздатности, природности, нормальности й рівноправности української літератури».
Видання
- Валерій Шевчук, Дім на горі. Роман-балада. — К.: Рад. письменник, 1983. — 487 с.
- Шевчук, Валерій. Дім на горі. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — 559 с.
- Шевчук, Валерій. Дім на горі. — Вид. 2-ге. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. — 558, [1] с.
- Шевчук, Валерій. Дім на горі. — Вид. 3-тє. — Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. — 558, [2] с.
Примітки
- У першому виданні новел було 12; у подальших виданнях було додано новелу «Перевізник»
- Дім на горі. Розмова з Валерієм Шевчуком. с. 55
- «Для мене Гоголь — це приклад так званого «малоросійства»; на фольклор він дивився головним чином як на забавку, намагався розважити читача «малоросійською» екзотикою. Моя книжка «Дім на горі» — своєрідна дискусія з Гоголем. Ті самі теми, той самий спосіб мислення мені хотілось інтерпретувати значно серйозніше. Фольклор — це частина людської духовності, а не просто химерна вигадка, екзотична забава: засобами фольклорної поетики можна здійснювати надзвичайно тонкий і глибокий аналіз людської душі» // Дім на горі. Розмова з Валерієм Шевчуком. с. 58
- Магічний реалізм та літературний міф – зцілення чи панацея у постколоніальному контексті ? // Сучасність. – 1993. – № 3. – с. 67
- Показово, на думку дослідниці, що «спершу Галя не повірила у міф», і тільки «її власна участь у ньому дала їй розуміння безперервності цього ритуалу».
- Дослідниця запитує, «як може письменник-чоловік говорити з точки зору жіночого досвіду, особливо пробуючи “зцілити” ідентичність, яка в час написання роману все ще залишалася колоніальною?»
- «Можна б запропонувати психоаналітичне читання: коли взяти під увагу, що основна фабула розповідає про реакції жінок на еротичні спокуси дженджуриків, то можна б побачити в романі розгляд різних можливих сублімацій сексуального. Хто переборю є спокусливих пришельців (придушує сексуальне) — народжує тільки дівчат і вкладається в суспільні норми; а хто піддається — народжує творчих чоловіків (мистецтво й творчість, отже, є перетворенням сексуальної енергії)». „Дім на горі“ Валерія Шевчука // Канон та іконостас, с. 107
- Микола Жулинський, "...сповіщає нам голос трави”. — Післямова до “Дому на горі”. — С.479.
- «Дім на горі» Валерія Шевчука / Марко Павлишин. Канон та іконостас.
Джерела
- «Дім на горі» Валерія Шевчука / Марко Павлишин. Канон та іконостас. — Київ: Час, 1997. — с. 98-112.
- Дім на горі: Розмова з Валерієм Шевчуком /Пер. з польської Н. Білоцерківець // Сучасність. – 1992. – № 3.
- Берегуляк А. Магічний реалізм та літературний міф – зцілення чи панацея у постколоніальному контексті? // Сучасність. – 1993. – № 3.
Посилання
- Дім на горі [ 25 вересня 2021 у Wayback Machine.] на книго-датабазі Goodreads (англ.)
- «Дім на горі» (укр.) / Повний текст твору на ЛітАрхів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dim na gori roman ukrayinskogo pismennika Valeriya Shevchuka sho ye odnim iz najbilsh znakovih tvoriv himernoyi prozi Roman vidanij vpershe u 1983 roci skladayetsya z odnoimennoyi povisti preambuli ta ciklu z trinadcyati novel Krim togo vin vhodit do spisku sta najkrashih tvoriv ukrayinskoyi literaturi za versiyeyu ukrayinskogo PEN Dim na goriobkladinka pershogo vidannyaZhanrromanAvtorValerij ShevchukMovaukrayinska movaOpublikovano1983Krayina UkrayinaVidavnictvoRadyanskij pismennik Cej tvir potrapiv do spisku sta najkrashih tvoriv ukrayinskoyi literaturi za versiyeyu PEN klubuKontekst napisannyaYak zaznachaye sam avtor Dim na gori vin napisav z kincya z drugoyi folklorno fantastichnoyi chastini knizhki Pershi opovidannya z neyi z yavilisya naprikinci 1960 h i buli zmusheni vilezhuvatis oskilki tvori Shevchuka ne dopuskalis do druku Voni mali stanoviti samostijnu knizhku Golos travi ale v procesi pidgotovki tekstu avtor virishiv dopisati do nih povist preambulu vlasne Dim na gori Sered intencij tvoru Shevchuk viokremlyuye takozh polemika z Gogolem shodo ukrayinskogo folkloru SyuzhetU pershij chastini romanu diya vidbuvayetsya dovkola domu na gori magichnogo prostoru de zhive zhinocha rodina Zamolodu kozhna zhinka prohodit svoyeridne viprobuvannya dzhendzhurikom elegantnim cholovikom sho maye demonichni oznaki Yaksho vona piddayetsya spokusi vid cogo zv yazku narodzhuyetsya hlopchik sho prirechenij vse zhittya blukati svitom Natomist spravzhnij sudzhenij z yavlyayetsya piznishe i obov yazkovo prosit u gospodini vodi Vid cogo zv yazku narodzhuyutsya divchata yaki prodovzhuyut isnuvannya rodu v domi Drugu chastinu romanu skladayut opovidannya pisani kozopasom Ivanom Shevchukom ta prilashtovani do literaturnogo vzhitku jogo onukom inakshe kazhuchi stvoreni timi samimi cholovikami narodzhenimi vid nechistogo Diya opovidan vidbuvayetsya v rannomodernij Ukrayini yaka ochudnena prisutnistyu potojbichnih sil yaki perevazhno nesut zagrozu i z yakimi treba zmagatisya KritikaDoslidnicya Anna Beregulyak porivnyuyuchi roman Shevchuka iz romanom Budinok duhiv Izabel Alyende zaznachaye sho meta oboh tvoriv cherez magichnij realizm ta mif stvoriti legalizovanu kulturnu identichnist nezvazhayuchi na represiyi yaki perezhili obidvi kulturi Takozh na dumku doslidnici Dim na gori svoyeridno pereprochituye shevchenkivskij mif pokritki U Shevchukovomu mifi mati maye mozhlivist perestati buti zhertvoyu i zcilitisya a takozh peredati svij dosvid donci cherez mif Na dumku doslidnici dzhigun Shevchuka spivvidnositsya z Shevchenkovim moskalem Pov yazanist mifu Shevchuka iz Shevchenkovim mifom pro zhinku inakshe kazhuchi potreba perepisuvannya Shevchenkovogo motivu pokritki na dumku doslidnici svidchit pro nevirishenu kolonialnu problematiku Otzhe cyu shemu mozhna perenesti j na nacionalnij riven mif stvorenij Shevchenkom arhetipno opisuye socialne j kulturne zakripachennya Ukrayini XIX stolittya i proponuye programu duhovnogo ta politichnogo vizvolennya naciyi Zv yazok mizh materinskim ta nacionalnim ye prirodnim privodom dlya pereosmislennya mifa ukrayinskoyi identichnosti oskilki v usij novochasnij ukrayinskij literaturi vid Shevchenka do samogo Shevchuka shiroko zastosovuvavsya simvol Ukrayini yak tragichnoyi postati materi Otzhe Shevchuk kritichno perepisuye Shevchenka opirayuchis tvorennyu tradicijnogo mesianskogo obrazu i vidkrivaye shlyah do bilsh tonkogo j skladnogo konstruyuvannya postkolonialnoyi identichnosti Odnak poryad iz cim doslidnicya stavit pitannya pro te sho Shevchukove nagoloshuvannya na cholovichomu litopisanni istoriyi domu naselenogo zhinkami kriye u sobi nebezpeku pidsilennya kolonialnogo j patriarhalnogo stereotipiv identichnosti j vidpovidno pozbavlyaye zhinochij litopis sub yektnosti Yak mozhlivu vidpovid na svoye pitannya doslidnicya podaye potrebu avtora rahuvatisya z uzhe isnuyuchim obrazom zhinki j materi yak zhertvi i yak simvolu kolonialnogo statusu Ukrayini na vlasnij sposib z cim obrazom polemizuyuchi Pri comu tvir Shevchuka sponukaye do shirshoyi diskusiyi z privodu ambivalentnosti kulturnoyi ta nacionalnoyi identichnosti ne vicherpuyuchi yiyi dinamiki i ne obmezhuyuchi shiroti yiyi interpretacij Dim na gori viyavlyaye naprugu mizh kolonialnim ta postkolonialnim u literaturi ta kulturnij identichnosti Shevchuk pokazuye zniknennya kolonialnogo tipu svidomosti ale zcilyuyuchi vid nogo zalishaye dlya nogo misce v istoriyi rozvitku ukrayinskoyi identichnosti Sho zh do cholovichogo aspektu mifu v romani to Marko Pavlishin proponuye interpretuvati jogo u frojdivskomu klyuchi Natomist Beregulyak zaznachaye sho Shevchukiv Litopis pro batkiv same i ye litopisannyam pro kolishnih represovanih pismenniki kolonialnoyi Ukrayini Otzhe Dim na gori na dumku Mihajla Zhulinskogo ye dlya siniv cholovikiv svoyeridnim Parnasom Znachennya romanu v ukrayinskij literaturiNa dumku literaturoznavcya Marka Pavlishina Dim na gori ye yavishem majzhe bezprecendentnim oskilki vin u samij svoyij strukturi vidmovlyayetsya buti spivvidpovidalnim za propaguvannya ukrayinskoyi kulturnoyi menshovartosti Popri te sho Dim na gori podilyaye chimalo oznak iz himernim romanom Shevchuk dokorinno pereosmislyuye cej zhanr vstupayuchi u polemiku z nim ta iz zakodovanimi v nomu kulturno politichnimi tezami vislovlyuyuchi pri comu svoyeridni j vidvazhni poglyadi v duzhe konkretnij diskusiyi na temu ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi ta literaturi Pavlishin dovodit sho himernij roman yakij mig bi figuruvati yak ukrayinskij nacionalnij zhanr naspravdi ye argumentom proti ukrayinskoyi literaturi yak samobutnogo yavisha Ce she odin zasib pidrivannya prestizhu ukrayinskoyi kulturi asociyuyuchi yiyi z stihiyeyu silskoyu vidstaloyu bezperspektivnoyu Same cij ustalenij tradiciyi himernoyi prozi Shevchuk protistavlyaye pokazovo negumoristichnij pafos pozaetnografichne simvolichne zobrazhennya bukolichnogo prostoru ta mozhlivist bagatorivnevogo prochitannya tvoru I tomu popri pozirnu ideologichnu nejtralnist na dumku literaturoznavcya Dim na gori staye argumentom zhittyezdatnosti prirodnosti normalnosti j rivnopravnosti ukrayinskoyi literaturi VidannyaValerij Shevchuk Dim na gori Roman balada K Rad pismennik 1983 487 s Shevchuk Valerij Dim na gori K A BA BA GA LA MA GA 2011 559 s Shevchuk Valerij Dim na gori Vid 2 ge K A BA BA GA LA MA GA 2013 558 1 s Shevchuk Valerij Dim na gori Vid 3 tye Kiyiv A BA BA GA LA MA GA 2017 558 2 s PrimitkiU pershomu vidanni novel bulo 12 u podalshih vidannyah bulo dodano novelu Pereviznik Dim na gori Rozmova z Valeriyem Shevchukom s 55 Dlya mene Gogol ce priklad tak zvanogo malorosijstva na folklor vin divivsya golovnim chinom yak na zabavku namagavsya rozvazhiti chitacha malorosijskoyu ekzotikoyu Moya knizhka Dim na gori svoyeridna diskusiya z Gogolem Ti sami temi toj samij sposib mislennya meni hotilos interpretuvati znachno serjoznishe Folklor ce chastina lyudskoyi duhovnosti a ne prosto himerna vigadka ekzotichna zabava zasobami folklornoyi poetiki mozhna zdijsnyuvati nadzvichajno tonkij i glibokij analiz lyudskoyi dushi Dim na gori Rozmova z Valeriyem Shevchukom s 58 Magichnij realizm ta literaturnij mif zcilennya chi panaceya u postkolonialnomu konteksti Suchasnist 1993 3 s 67 Pokazovo na dumku doslidnici sho spershu Galya ne povirila u mif i tilki yiyi vlasna uchast u nomu dala yij rozuminnya bezperervnosti cogo ritualu Doslidnicya zapituye yak mozhe pismennik cholovik govoriti z tochki zoru zhinochogo dosvidu osoblivo probuyuchi zciliti identichnist yaka v chas napisannya romanu vse she zalishalasya kolonialnoyu Mozhna b zaproponuvati psihoanalitichne chitannya koli vzyati pid uvagu sho osnovna fabula rozpovidaye pro reakciyi zhinok na erotichni spokusi dzhendzhurikiv to mozhna b pobachiti v romani rozglyad riznih mozhlivih sublimacij seksualnogo Hto pereboryu ye spokuslivih prishelciv pridushuye seksualne narodzhuye tilki divchat i vkladayetsya v suspilni normi a hto piddayetsya narodzhuye tvorchih cholovikiv mistectvo j tvorchist otzhe ye peretvorennyam seksualnoyi energiyi Dim na gori Valeriya Shevchuka Kanon ta ikonostas s 107 Mikola Zhulinskij spovishaye nam golos travi Pislyamova do Domu na gori S 479 Dim na gori Valeriya Shevchuka Marko Pavlishin Kanon ta ikonostas Dzherela Dim na gori Valeriya Shevchuka Marko Pavlishin Kanon ta ikonostas Kiyiv Chas 1997 s 98 112 Dim na gori Rozmova z Valeriyem Shevchukom Per z polskoyi N Bilocerkivec Suchasnist 1992 3 Beregulyak A Magichnij realizm ta literaturnij mif zcilennya chi panaceya u postkolonialnomu konteksti Suchasnist 1993 3 PosilannyaDim na gori 25 veresnya 2021 u Wayback Machine na knigo databazi Goodreads angl Dim na gori ukr Povnij tekst tvoru na LitArhiv