Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Миколайович Дурново (рос. Иван Николаевич Дурново; нар. 4 (16) березня 1834, Чернігівська губернія, Російська імперія — пом. 29 травня (11 червня) 1903, Берлін) — російський державний діяч українського шляхетського походження.
| Іван Дурново | |
|---|---|
| Иван Дурново | |
 Портрет Дурново роботи Іллі Рєпіна | |
| Народився | 4 (16) березня 1834 Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 29 травня (11 червня) 1903 (69 років) Берлін |
| Поховання | d |
| Громадянство |  Росія |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Alma mater | Михайлівське артилерійське училище (1852) |
| Знання мов | російська |
| Посада | губернатор, міністр, голова Кабітету міністрів Російської імперії |
| Рід | Дурново[d] |
| Батько | Дурново Микола Олександрович (1804–1862) |
| Мати | Ключарова Єлизавета Гнатівна |
| У шлюбі з | Куровська Леокадія Олександрівна (1842–1923) |
| Діти | Надія (1869–1897), Єлизавета (1867–1889) |
| Нагороди |  |
| |
Життєпис
Народився в Чернігівській губернії в дворянській родини. родовий маєток знаходився в селі Жукотки на Чернігівщині (3500 десятин землі).
З 1948 по 1853 роки навчався в Михайлівському артилерійському училищі (Санкт-Петербург, Росія).
Учасник Кримської війни. У складі загону генерал-лейтенанта Ф. І. Саймонова брав участь в облозі турецької фортеці Сілістрія. Нагороджений орденом Святої Анни IV ступеня «За хоробрість». Після закінчення війни вийшов у відставку та повернувся до Чернігівської губернії.
Став повітовим, а потім губерським (24.09.1862-16.11.1870) головою дворянства.
З 1863 року по 1870 рік — губернатор Чернігівської губернії. 30 жовтня 1866 року одружився з Леокадією Куровською (1842-1923). Вона була донькою доглядачки одного з виховного закладу Санкт-Петербурга. У шлюбі народилося двоє доньок: Надія (1869–1897) і Єлизавета (1867–1889).
З 16 жовтня 1870 року по 23 лютого 1882 року — губернатор Катеринославської губернії.
Губернатор Катеринославської губернії
На цій посаді був 12 років, найбільше з усіх губернаторів Катеринославщини
За його правління відбувається економічний розвиток всього регіону завдяки іноземному капіталу. При Дурново розпочато будівництво залізниці між Криворіжжям і Донбасом. Також збудовано міст через річку Дніпро в Катеринославі (Амурський міст). Приділяв велику увагу як сільському господарству, так і розвитку медичної справи на Катеринославщині.
В галузі освіти при Дурново відкрито Катеринославське реальне училище, Благодійне товариство, Комісія народних читань, Товариство піклування про жіночу освіту. Багато уваги приділяв народній освіті. У реальному училищі було засновано стипендію імені Дурново. У 1880 році дворянство й земство виділяє стипендію його імені для чоловіків класичної гімназії.
У 1875 році Дурново став Почесним громадянином відразу трьох міст: Павлограда, Ростова-на-Дону, Бахмутаі Луганська.
Останні роки життя
1882 року — призначено товаришом (заступником) міністра внутрішніх справ Російської імперії Дмитра Толстого.
1888 рік - удостоївся звання Почесний громадянин Катеринослава.
1895 року імператор Микола II призначив Івана Дурново головою Комітету міністрів. На цій посаді проведені контрреформи про: Земських начальників, Земські установи і Міське положення.
Помер 29 травня 1903 року у Вісбадені по дорозі до Берліну. Їхав на лікування. Похований у церкві Святого Духа Олександро-Невської лаври в Петербурзі. Дружина І. М. Дурново – Леокадія Олександрівна на двадцять років пережила свого чоловіка і померла в еміграції в Салоніках 15 березня 1923 р.
Джерела та література
- Р. В. Пилипчук. Дурново Іван Миколайович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Лазбеник В. І. Почесні громадяни міста Катеринослава 1868–1917. Дніпро: АРТ-ПРЕС, 2020. – 232 с.
Примітки
- Лазбеник В. І. Почесні громадяни міста Катеринослава 1868–1917. Дніпро: АРТ-ПРЕС, 2020. – С. 92-105
- Фоменко А.К., Чабан М.П., Лазебник В.І., Лізавенко Г.В.,Голуб І.С. (2001). Дніпропетровськ: минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 474.
Посилання
- Біографія Дурново І. М. [ 4 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Mikolajovich Durnovo ros Ivan Nikolaevich Durnovo nar 4 16 bereznya 1834 18340316 Chernigivska guberniya Rosijska imperiya pom 29 travnya 11 chervnya 1903 Berlin rosijskij derzhavnij diyach ukrayinskogo shlyahetskogo pohodzhennya Ivan DurnovoIvan DurnovoPortret Durnovo roboti Illi RyepinaNarodivsya 4 16 bereznya 1834 1834 03 16 Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 29 travnya 11 chervnya 1903 1903 06 11 69 rokiv BerlinPohovannya dGromadyanstvo RosiyaDiyalnist politik vijskovosluzhbovecAlma mater Mihajlivske artilerijske uchilishe 1852 Znannya mov rosijskaPosada gubernator ministr golova Kabitetu ministriv Rosijskoyi imperiyiRid Durnovo d Batko Durnovo Mikola Oleksandrovich 1804 1862 Mati Klyucharova Yelizaveta GnativnaU shlyubi z Kurovska Leokadiya Oleksandrivna 1842 1923 Diti Nadiya 1869 1897 Yelizaveta 1867 1889 Nagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatoyi Anni Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Chernigivskij guberniyi v dvoryanskij rodini rodovij mayetok znahodivsya v seli Zhukotki na Chernigivshini 3500 desyatin zemli Z 1948 po 1853 roki navchavsya v Mihajlivskomu artilerijskomu uchilishi Sankt Peterburg Rosiya Uchasnik Krimskoyi vijni U skladi zagonu general lejtenanta F I Sajmonova brav uchast v oblozi tureckoyi forteci Silistriya Nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni IV stupenya Za horobrist Pislya zakinchennya vijni vijshov u vidstavku ta povernuvsya do Chernigivskoyi guberniyi Stav povitovim a potim guberskim 24 09 1862 16 11 1870 golovoyu dvoryanstva Z 1863 roku po 1870 rik gubernator Chernigivskoyi guberniyi 30 zhovtnya 1866 roku odruzhivsya z Leokadiyeyu Kurovskoyu 1842 1923 Vona bula donkoyu doglyadachki odnogo z vihovnogo zakladu Sankt Peterburga U shlyubi narodilosya dvoye donok Nadiya 1869 1897 i Yelizaveta 1867 1889 Z 16 zhovtnya 1870 roku po 23 lyutogo 1882 roku gubernator Katerinoslavskoyi guberniyi Gubernator Katerinoslavskoyi guberniyiNa cij posadi buv 12 rokiv najbilshe z usih gubernatoriv Katerinoslavshini Za jogo pravlinnya vidbuvayetsya ekonomichnij rozvitok vsogo regionu zavdyaki inozemnomu kapitalu Pri Durnovo rozpochato budivnictvo zaliznici mizh Krivorizhzhyam i Donbasom Takozh zbudovano mist cherez richku Dnipro v Katerinoslavi Amurskij mist Pridilyav veliku uvagu yak silskomu gospodarstvu tak i rozvitku medichnoyi spravi na Katerinoslavshini V galuzi osviti pri Durnovo vidkrito Katerinoslavske realne uchilishe Blagodijne tovaristvo Komisiya narodnih chitan Tovaristvo pikluvannya pro zhinochu osvitu Bagato uvagi pridilyav narodnij osviti U realnomu uchilishi bulo zasnovano stipendiyu imeni Durnovo U 1880 roci dvoryanstvo j zemstvo vidilyaye stipendiyu jogo imeni dlya cholovikiv klasichnoyi gimnaziyi U 1875 roci Durnovo stav Pochesnim gromadyaninom vidrazu troh mist Pavlograda Rostova na Donu Bahmutai Luganska Ostanni roki zhittya1882 roku priznacheno tovarishom zastupnikom ministra vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi Dmitra Tolstogo 1888 rik udostoyivsya zvannya Pochesnij gromadyanin Katerinoslava 1895 roku imperator Mikola II priznachiv Ivana Durnovo golovoyu Komitetu ministriv Na cij posadi provedeni kontrreformi pro Zemskih nachalnikiv Zemski ustanovi i Miske polozhennya Pomer 29 travnya 1903 roku u Visbadeni po dorozi do Berlinu Yihav na likuvannya Pohovanij u cerkvi Svyatogo Duha Oleksandro Nevskoyi lavri v Peterburzi Druzhina I M Durnovo Leokadiya Oleksandrivna na dvadcyat rokiv perezhila svogo cholovika i pomerla v emigraciyi v Salonikah 15 bereznya 1923 r Dzherela ta literaturaR V Pilipchuk Durnovo Ivan Mikolajovich 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Lazbenik V I Pochesni gromadyani mista Katerinoslava 1868 1917 Dnipro ART PRES 2020 232 s PrimitkiLazbenik V I Pochesni gromadyani mista Katerinoslava 1868 1917 Dnipro ART PRES 2020 S 92 105 Fomenko A K Chaban M P Lazebnik V I Lizavenko G V Golub I S 2001 Dnipropetrovsk minule i suchasne ukrayinskoyu Dnipropetrovsk DniproKniga s 474 PosilannyaBiografiya Durnovo I M 4 listopada 2010 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi