Дуб кам'яний (Quercus ilex) — вічнозелений вид роду дуб (Quercus) родини букові (Fagaceae). У природних умовах зростає в Середземномор'ї (південь Європи й Туреччина). Входить до секції білих дубів. Інтродукований у Великій Британії, Кіпрі, Криму, Новій Зеландії.
Дуб кам'яний | |
---|---|
Дуб кам'яний (Quercus ílex) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
Родина: | Букові (Fagaceae) |
Підродина: | Quercoideae |
Рід: | Дуб (Quercus) |
Вид: | Дуб кам'яний (Q. ilex) |
Біноміальна назва | |
Quercus ilex L., 1753 | |
Ареали: Q. ilex (зелений), Q. rotundifolia (рожевий) |
Видовий епітет лат. ilex отримав завдяки подібності форми листка до листка падуба звичайного (Ilex aquifolium).
Ботанічний опис
Це вічнозелене середньої висоти дерево з гладкою темно-сірою корою; досягає висоти в 20-25 (27) метрів, формуючи яйцеподібну або шатроподібну крону.
Бруньки дрібні, овальні, з густо запушеними лусками. Пагони повстисті від густого сіруватого запушення.
Черешки густо запушені, 0,5-1,5 см завдовжки. Листя різне за формою, еліптичне, овальне, вузькоовальне або широколанцетне, щільне, шкірясте, зверху блискучо-зелене, зовсім або майже зовсім голе, знизу сірувате і покрите густим пушком, в основі заокруглене, цілокрає або з небагатьма гострими зубцями, що робить його колючим, 2,5-7,5 см завдовжки, 1-3 (4) см шириною, на нижніх гілках молодих дерев може сягати 10 см завдовжки. Старе листя опадає через рік-два після появи нового.
Маточкові квіти і жолуді по 1-3 на коротких або майже сидячі.
Жолуді 2-3,5 см завдовжки; плюска до 1⁄2 — 1⁄3 довжини оточує жолудь, луски її вузьколанцетні, майже плоскі, покриті густим, коротким запушенням. Цвіте навесні, жолуді достигають через 6 місяців.
Біологія
Це однодомна рослина. Росте в чистих або змішаних лісах у відносно посушливих кліматичних умовах і часто при низьких або помірних висотах (на Апеннінах до 1500 м над рівнем моря). Цвітіння триває з квітня по травень. Запилення відбувається комахами. Жолуді розповсюджуються багатьма тваринами (напр. вивірками, сойками). Тривалість життя до 200, іноді навіть до 2000 років.
Дуб росте вкрай повільно. Коли жолуді висіваються, то легко проростають протягом кількох місяців, але молодим дубам потрібно зазвичай кілька років, навіть десятиліття, щоб досягти 1 м у висоту.
Поширення і застосування
У корі міститься 7,25 % дубильних речовин.
Деревина тверда, щільна і важка (питома вага 1,04). Використовується з давнини для виробництва ужиткових предметів: стовпів, інструментів, візків, посуду і винних бочок, для підводних споруд. Особливо цінується деревина коренів для столярних виробів.
Широко використовувався при виробництві деревного вугілля.
Жолуді їстівні (з них роблять борошно). Крім того, ними годуються домашні свині. Зварені у воді, жолуді можуть також використовуватися як дезинфікуючий засіб.
Дерева можна підстригати, формуючи живоплоти, а також використовувати в захисних лісосмугах там, де ґрунти занадто сухі для інших дерев. У континентальній Європі цей дуб в культурі не росте, бо не витримує суворих зим. Введений у культуру в Південній Європі і по Атлантичному узбережжю Європи аж до Південної Англії з XVI століття. В Україні у Нікітському ботанічному саду є старі екземпляри цього виду дуба висотою до 16-18 м. Зустрічається в парках Південного Криму і Чорноморського узбережжя. У Сухумі є екземпляри, які досягли у віці 40-45 років 22-25 м заввишки при діаметрі стовбура 60 см. Посухостійкий, найбільш морозостійкий з усіх вічнозелених дубів, його перевагами є декоративність і швидке зростання. У Середземномор'ї наявний від Португалії до Туреччини (на узбережжях Егейського і Чорного морів) і в Африці від Марокко до Тунісу.
Морфологія
Дерево до 27 м або чагарник з яйцеподібною або округлою кроною. Кора не коркова, важка, товста, тріщинувата, чорнувата. Листки шкірясті вічнозелені. Старе листя опадає через 1-2 роки після того, як нове листя з'являються. Листя темно-зелене зверху і світло-білувато-сіре з густими короткими волосками знизу. Форма листя варіює в залежності від віку та умов зростання. Дорослі листки цільні, 4-8 сантиметрів у довжину і 1-3 см в ширину на молодих деревах часто більші, до 10 см в довжину і є зубчастими або дещо колючими. Чоловічі сережки 3-8 см, волохаті або повстисті. Яскраві зелені жолуді (після дозрівання чорно-бурі) до 2 см завдовжки.
Використання
Меблі виготовляють з твердої деревини, хоча вона важка в обробці. З дуба хороші дрова, навіть у ще не висушеному стані. Має велике значення для стабілізації піщаних дюн на французькому Атлантичному узбережжі. У Марокко деякі зі змішаних лісів кам'яного дуба є місцем існування рідкісного примата, лісової макаки (Macaca sylvanus).
Через відсутність таніну у жолудях, їх можна їсти сирими або вареними; вони можуть бути солодкими або гіркими. З насіння виготовляють сурогат кави. З кори отримують танін. Використовують у традиційному свинарстві на Піренейському півострові. Відгодовування жолудями іберійських свиней формує свій смак, колір та консистенцію м'яса іберійської шинки.
Екологія
- Південна Європа: Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Греція (включаючи Крит), Італія (включаючи Сицилію і Сардинію), Мальта, Чорногорія, Словенія, Франція (включаючи Корсику), Португалія, Іспанія і Балеарські острови;
- Західна Азія: Туреччина;
- Північна Африка: Алжир, Лівія, Марокко, Туніс.
- Україна: Південне узбережжя Криму
Характерне для середземноморського узбережжя дерево, росте до висоти 1000—1200 м над рівнем моря, утворюючи ліс або характерне південне рідколісся.
Дуб кам'яний — один з трьох видів дубів, у симбіозі з якими росте трюфель.
Хвороби та шкідники
Патогенні гриби
На дубі кам'яному паразитує сумчастий гриб Taphrina kruchii, що викликає появу «відьминих мітел».
Галерея
- Проростання з плоду
- Плоди
- Жолуді та листя
- Листки
- Листя і сережки навесні
- Зрілі жолуді на дереві в Корсиці
- Кора
- Зріз деревини
Примітки
- Quercus ilex // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 11.02.2021. (англ.)
Посилання
- Flora Vascular [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.] (ісп.)
- The Plant List [ 21 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dub kam yanij Quercus ilex vichnozelenij vid rodu dub Quercus rodini bukovi Fagaceae U prirodnih umovah zrostaye v Seredzemnomor yi pivden Yevropi j Turechchina Vhodit do sekciyi bilih dubiv Introdukovanij u Velikij Britaniyi Kipri Krimu Novij Zelandiyi Dub kam yanij Dub kam yanij Quercus ilex Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bukocviti Fagales Rodina Bukovi Fagaceae Pidrodina Quercoideae Rid Dub Quercus Vid Dub kam yanij Q ilex Binomialna nazva Quercus ilex L 1753 Areali Q ilex zelenij Q rotundifolia rozhevij Vidovij epitet lat ilex otrimav zavdyaki podibnosti formi listka do listka paduba zvichajnogo Ilex aquifolium Botanichnij opisCe vichnozelene serednoyi visoti derevo z gladkoyu temno siroyu koroyu dosyagaye visoti v 20 25 27 metriv formuyuchi yajcepodibnu abo shatropodibnu kronu Brunki dribni ovalni z gusto zapushenimi luskami Pagoni povstisti vid gustogo siruvatogo zapushennya Chereshki gusto zapusheni 0 5 1 5 sm zavdovzhki Listya rizne za formoyu eliptichne ovalne vuzkoovalne abo shirokolancetne shilne shkiryaste zverhu bliskucho zelene zovsim abo majzhe zovsim gole znizu siruvate i pokrite gustim pushkom v osnovi zaokruglene cilokraye abo z nebagatma gostrimi zubcyami sho robit jogo kolyuchim 2 5 7 5 sm zavdovzhki 1 3 4 sm shirinoyu na nizhnih gilkah molodih derev mozhe syagati 10 sm zavdovzhki Stare listya opadaye cherez rik dva pislya poyavi novogo Matochkovi kviti i zholudi po 1 3 na korotkih abo majzhe sidyachi Zholudi 2 3 5 sm zavdovzhki plyuska do 1 2 1 3 dovzhini otochuye zholud luski yiyi vuzkolancetni majzhe ploski pokriti gustim korotkim zapushennyam Cvite navesni zholudi dostigayut cherez 6 misyaciv BiologiyaCe odnodomna roslina Roste v chistih abo zmishanih lisah u vidnosno posushlivih klimatichnih umovah i chasto pri nizkih abo pomirnih visotah na Apenninah do 1500 m nad rivnem morya Cvitinnya trivaye z kvitnya po traven Zapilennya vidbuvayetsya komahami Zholudi rozpovsyudzhuyutsya bagatma tvarinami napr vivirkami sojkami Trivalist zhittya do 200 inodi navit do 2000 rokiv Dub roste vkraj povilno Koli zholudi visivayutsya to legko prorostayut protyagom kilkoh misyaciv ale molodim dubam potribno zazvichaj kilka rokiv navit desyatilittya shob dosyagti 1 m u visotu Poshirennya i zastosuvannyaZholudi U kori mistitsya 7 25 dubilnih rechovin Derevina tverda shilna i vazhka pitoma vaga 1 04 Vikoristovuyetsya z davnini dlya virobnictva uzhitkovih predmetiv stovpiv instrumentiv vizkiv posudu i vinnih bochok dlya pidvodnih sporud Osoblivo cinuyetsya derevina koreniv dlya stolyarnih virobiv Shiroko vikoristovuvavsya pri virobnictvi derevnogo vugillya Zholudi yistivni z nih roblyat boroshno Krim togo nimi goduyutsya domashni svini Zvareni u vodi zholudi mozhut takozh vikoristovuvatisya yak dezinfikuyuchij zasib Dereva mozhna pidstrigati formuyuchi zhivoploti a takozh vikoristovuvati v zahisnih lisosmugah tam de grunti zanadto suhi dlya inshih derev U kontinentalnij Yevropi cej dub v kulturi ne roste bo ne vitrimuye suvorih zim Vvedenij u kulturu v Pivdennij Yevropi i po Atlantichnomu uzberezhzhyu Yevropi azh do Pivdennoyi Angliyi z XVI stolittya V Ukrayini u Nikitskomu botanichnomu sadu ye stari ekzemplyari cogo vidu duba visotoyu do 16 18 m Zustrichayetsya v parkah Pivdennogo Krimu i Chornomorskogo uzberezhzhya U Suhumi ye ekzemplyari yaki dosyagli u vici 40 45 rokiv 22 25 m zavvishki pri diametri stovbura 60 sm Posuhostijkij najbilsh morozostijkij z usih vichnozelenih dubiv jogo perevagami ye dekorativnist i shvidke zrostannya U Seredzemnomor yi nayavnij vid Portugaliyi do Turechchini na uzberezhzhyah Egejskogo i Chornogo moriv i v Africi vid Marokko do Tunisu MorfologiyaDerevo do 27 m abo chagarnik z yajcepodibnoyu abo okrugloyu kronoyu Kora ne korkova vazhka tovsta trishinuvata chornuvata Listki shkiryasti vichnozeleni Stare listya opadaye cherez 1 2 roki pislya togo yak nove listya z yavlyayutsya Listya temno zelene zverhu i svitlo biluvato sire z gustimi korotkimi voloskami znizu Forma listya variyuye v zalezhnosti vid viku ta umov zrostannya Dorosli listki cilni 4 8 santimetriv u dovzhinu i 1 3 sm v shirinu na molodih derevah chasto bilshi do 10 sm v dovzhinu i ye zubchastimi abo desho kolyuchimi Cholovichi serezhki 3 8 sm volohati abo povstisti Yaskravi zeleni zholudi pislya dozrivannya chorno buri do 2 sm zavdovzhki VikoristannyaMebli vigotovlyayut z tverdoyi derevini hocha vona vazhka v obrobci Z duba horoshi drova navit u she ne visushenomu stani Maye velike znachennya dlya stabilizaciyi pishanih dyun na francuzkomu Atlantichnomu uzberezhzhi U Marokko deyaki zi zmishanih lisiv kam yanogo duba ye miscem isnuvannya ridkisnogo primata lisovoyi makaki Macaca sylvanus Cherez vidsutnist taninu u zholudyah yih mozhna yisti sirimi abo varenimi voni mozhut buti solodkimi abo girkimi Z nasinnya vigotovlyayut surogat kavi Z kori otrimuyut tanin Vikoristovuyut u tradicijnomu svinarstvi na Pirenejskomu pivostrovi Vidgodovuvannya zholudyami iberijskih svinej formuye svij smak kolir ta konsistenciyu m yasa iberijskoyi shinki EkologiyaPivdenna Yevropa Albaniya Bosniya i Gercegovina Horvatiya Greciya vklyuchayuchi Krit Italiya vklyuchayuchi Siciliyu i Sardiniyu Malta Chornogoriya Sloveniya Franciya vklyuchayuchi Korsiku Portugaliya Ispaniya i Balearski ostrovi Zahidna Aziya Turechchina Pivnichna Afrika Alzhir Liviya Marokko Tunis Ukrayina Pivdenne uzberezhzhya Krimu Harakterne dlya seredzemnomorskogo uzberezhzhya derevo roste do visoti 1000 1200 m nad rivnem morya utvoryuyuchi lis abo harakterne pivdenne ridkolissya Dub kam yanij odin z troh vidiv dubiv u simbiozi z yakimi roste tryufel Hvorobi ta shkidnikiPatogenni gribi Na dubi kam yanomu parazituye sumchastij grib Taphrina kruchii sho viklikaye poyavu vidminih mitel GalereyaProrostannya z plodu Plodi Zholudi ta listya Listki Listya i serezhki navesni Zrili zholudi na derevi v Korsici Kora Zriz dereviniPrimitkiQuercus ilex Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Arhiv originalu za 9 sichnya 2020 Procitovano 11 02 2021 angl PosilannyaFlora Vascular 7 lipnya 2014 u Wayback Machine isp The Plant List 21 chervnya 2013 u Wayback Machine angl