Дубрівка — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі.
село Дубрівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Хустський район | ||
Громада | Іршавська міська | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1447 | ||
Населення | 1131 | ||
Площа | 1,79 км² | ||
Густота населення | 632 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90133 | ||
Телефонний код | +380 3144 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°18′23″ пн. ш. 23°05′00″ сх. д. / 48.30639° пн. ш. 23.08333° сх. д.Координати: 48°18′23″ пн. ш. 23°05′00″ сх. д. / 48.30639° пн. ш. 23.08333° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 147 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90133, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Мала Розтока, 151 | ||
Карта | |||
Дубрівка | |||
Дубрівка | |||
Мапа | |||
Дубрівка у Вікісховищі |
Село входить до складу Іршавської міської громади. Розташована на правому березі річки Боржави, на шосейному шляху Іршава — Кушниця, за 4 км від центру громади. Залізнична станція на вузькоколійці Берегове — Кушниця. Населення — 1131 чоловік.
У Дубрівці є школа 1-3 ступенів, клуб, бібліотека. За радянських часів збудовано 135 будинків, нове приміщення школи та ін. громадські споруди.
Легенда про село Дубрівка
Першим поселенцем був Мельник Данило, який доглядав за лісом, дбав про його мешканців. Данило мав єдину сестру, яку звали Боржавою.
Одного разу вирішив Данило побудувати село. Сестра не погодилася з його думкою, бо сама хотіла стати засновницею. Боржава поселилася між двома берегами, проте вона мала двох дочок. На правому боці жила старша дочка, а на лівому — молодша. Данило більш любив молодшу племінницю, тому вирішив приєднати її до себе. Боржава дуже розгнівалася і дала слово, що більше не прийме свою дочку. Навіть з сестрою заборонила бачитися. І вже через багато років, коли і на правому, і на лівому берегах поселилися люди, сестер поєднав міст.
Річку, яка розділяла два береги, назвали на честь матері дочок — Боржавою. Село, де жила старша сестра назвали Великою Розтокою, а село, де жила менша сестра — Малою Розтокою. Місцевість, де жив Данило, назвали Дубрівкою.
Вперше село згадується в писемних джерелах 1447 року.
Cserhalom, Dobroka (в угорських джерелах), Doubravka nad Borzavov (в чехословацьких джерелах).
В західній околиці Дубрівки, в урочищі Могилки — кургани куштановицької культури.
За переказами старожила, село спочатку знаходилося на пагорбі «Гора». До 1918 року, село називалося «Дубрівка над Боржавою». У Дубрівці жили русини та євреї. Найбагатшим євреєм був Амбруш. Населення села займалося землеробством та скотарством. Але історичних документів, які відображали події 15-16 ст. не збереглося. Тому мало відома історія цього періоду нашого села. Та відомо, що в селі була церква, про це свідчить запис у книзі М.Лучкая « Дубрівка хай буде матірною церквою, філіями хай будуть Іршава та Осій.»
На околиці села знаходиться цегельний завод, який працює на основі Приборжавського філіалу. А біля заводу є штучне озеро, яке має назву «Кар'єр».
Колись давно, на тому місці, люди брали червону глину, для виготовлення цегли. Внаслідок цього і утворилося це озеро.
Під час фашистської окупації з села було вивезено понад 240 чоловік на каторжні роботи до Німеччини та Угорщини.
25 жовтня 1944 року Дубрівку визволено від окупації, 26 селян вступило добровольцями в Червону Армію.
Храми
Церква Різдва пр. богородиці. 1821.
У 1692 р. матірна церква була в Дубровці, а філія — в Іршаві. У 1797 р. згадують маленьку дерев'яну церкву. На початок XX ст. в селі було 595 вірників.
Теперішня церква — мурована базиліка гарних пропорцій, споруджена за священика Луки Васька. Можливо, 1821 р. є початком робіт, оскільки названо і 1828 як рік будівництва храму. У 1991 р. церкву повернуто греко-католикам.
Обслуговує громаду о. Іван Кіш. Поряд — дерев'яна одноярусна каркасна дзвіниця з двома дзвонами. На малому дзвоні — напис: «+ С: В: POSSESSIO DOBRKA ANNO 1793»
Церква Різдва пр. богородиці. 1995.
Дерев'яну церкву Різдва пр. богородиці, збудовану в 1926 р., у 1992 р. обмуровали стінами нової цегляної церкви і розібрали.
Нова церква має форму базиліки з високою бароковою вежею на західному фасаді, притвори обабіч нави увінчано бароковими главками. Довжина церкви становить 25 м, ширина — 11 м, висота вежі — 26 м. Церкву збудували на кошти мешканців села. Ділянку землі при старій трасі виділив І. Демчик.
Будівельні роботи розпочали в 1990 p., a завершили будівництво, яке очолював Василь Скоблей, у 1994 р. Ікони намалював Іван Андрішко з Приборжавського в 1998 р., а іконостас встановили в 1999 р.
Організували і спрямовували непросту справу спорудження церкви нині покійні священик Іван Бобіта та куратор Андрій Луцанич. Першим священиком у новій церкві став о. Дмитро Булатко. У 1998 р. біля церкви місцеві майстри спорудили муровану дзвіницю.
Жіночий Свято-Іоанно-Предтеченський жіночий монастир Мукачівської єпархії Української Православної Церкви. Засновником церкви і скиту святого Іоанна Предтечі, що знаходиться на околиці села Дубрівка — був о. Феодосій — Георгій (Юрій) Боршош — уроджениць села Великі Ком'яти. У 1924 р.о. Феодосій звернувся до владики з проханням дозволити йому будівництво чоловічого скиту на честь Іоанна Предтечі. Одержавши благословіння владики, о. Феодосій підшукав недалеко від села зручне місце в урочищі «Гора», купив у Василя Білака невелику земельну ділянку й у вересні 1925 р. розпочав будівництво. Фундамент мурували з каменю, який брали на території майбутнього монастиря. А на весні 1926 р. заходилися вималювати цеглу, а воду доводилося возити в бочках за кілька кілометрів.
Будівництво храму було закінчено в 1935 році. В 1940—1941 рр.церкву розмалював художник Федір Гогола з Білок. В 1959—1960 рр.монастир було закрито. . В 1991 році відремонтовано стараннями та працею о. Дмитра Булатка (зараз покійного). До відновлення монастиря доклала зусиль і ігуменія Феодосія (зараз теж покійна) з 14 сестрами. В 1998 році монастир відновили.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1137 осіб, з яких 555 чоловіків та 582 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1131 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,20 % |
російська | 0,53 % |
угорська | 0,18 % |
білоруська | 0,09 % |
Див. також
Туристичні місця
- в урочищі Могилки — кургани куштановицької культури.
- штучне озеро, яке має назву «Кар'єр».
- Жіночий Свято-Іоанно-Предтеченський жіночий монастир
- храм Різдва пр. богородиці. 1821.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubrivka selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Hustskomu rajoni selo Dubrivka Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Irshavska miska Osnovni dani Zasnovane 1447 Naselennya 1131 Plosha 1 79 km Gustota naselennya 632 osib km Poshtovij indeks 90133 Telefonnij kod 380 3144 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 18 23 pn sh 23 05 00 sh d 48 30639 pn sh 23 08333 sh d 48 30639 23 08333 Koordinati 48 18 23 pn sh 23 05 00 sh d 48 30639 pn sh 23 08333 sh d 48 30639 23 08333 Serednya visota nad rivnem morya 147 m Misceva vlada Adresa radi 90133 Zakarpatska obl Irshavskij r n s Mala Roztoka 151 Karta Dubrivka Dubrivka Mapa Dubrivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dubrivka Selo vhodit do skladu Irshavskoyi miskoyi gromadi Roztashovana na pravomu berezi richki Borzhavi na shosejnomu shlyahu Irshava Kushnicya za 4 km vid centru gromadi Zaliznichna stanciya na vuzkokolijci Beregove Kushnicya Naselennya 1131 cholovik U Dubrivci ye shkola 1 3 stupeniv klub biblioteka Za radyanskih chasiv zbudovano 135 budinkiv nove primishennya shkoli ta in gromadski sporudi Legenda pro selo Dubrivka Pershim poselencem buv Melnik Danilo yakij doglyadav za lisom dbav pro jogo meshkanciv Danilo mav yedinu sestru yaku zvali Borzhavoyu Odnogo razu virishiv Danilo pobuduvati selo Sestra ne pogodilasya z jogo dumkoyu bo sama hotila stati zasnovniceyu Borzhava poselilasya mizh dvoma beregami prote vona mala dvoh dochok Na pravomu boci zhila starsha dochka a na livomu molodsha Danilo bilsh lyubiv molodshu pleminnicyu tomu virishiv priyednati yiyi do sebe Borzhava duzhe rozgnivalasya i dala slovo sho bilshe ne prijme svoyu dochku Navit z sestroyu zaboronila bachitisya I vzhe cherez bagato rokiv koli i na pravomu i na livomu beregah poselilisya lyudi sester poyednav mist Richku yaka rozdilyala dva beregi nazvali na chest materi dochok Borzhavoyu Selo de zhila starsha sestra nazvali Velikoyu Roztokoyu a selo de zhila mensha sestra Maloyu Roztokoyu Miscevist de zhiv Danilo nazvali Dubrivkoyu Vpershe selo zgaduyetsya v pisemnih dzherelah 1447 roku Cserhalom Dobroka v ugorskih dzherelah Doubravka nad Borzavov v chehoslovackih dzherelah V zahidnij okolici Dubrivki v urochishi Mogilki kurgani kushtanovickoyi kulturi Za perekazami starozhila selo spochatku znahodilosya na pagorbi Gora Do 1918 roku selo nazivalosya Dubrivka nad Borzhavoyu U Dubrivci zhili rusini ta yevreyi Najbagatshim yevreyem buv Ambrush Naselennya sela zajmalosya zemlerobstvom ta skotarstvom Ale istorichnih dokumentiv yaki vidobrazhali podiyi 15 16 st ne zbereglosya Tomu malo vidoma istoriya cogo periodu nashogo sela Ta vidomo sho v seli bula cerkva pro ce svidchit zapis u knizi M Luchkaya Dubrivka haj bude matirnoyu cerkvoyu filiyami haj budut Irshava ta Osij Na okolici sela znahoditsya cegelnij zavod yakij pracyuye na osnovi Priborzhavskogo filialu A bilya zavodu ye shtuchne ozero yake maye nazvu Kar yer Kolis davno na tomu misci lyudi brali chervonu glinu dlya vigotovlennya cegli Vnaslidok cogo i utvorilosya ce ozero Pid chas fashistskoyi okupaciyi z sela bulo vivezeno ponad 240 cholovik na katorzhni roboti do Nimechchini ta Ugorshini 25 zhovtnya 1944 roku Dubrivku vizvoleno vid okupaciyi 26 selyan vstupilo dobrovolcyami v Chervonu Armiyu HramiCerkva Rizdva pr bogorodici 1821 U 1692 r matirna cerkva bula v Dubrovci a filiya v Irshavi U 1797 r zgaduyut malenku derev yanu cerkvu Na pochatok XX st v seli bulo 595 virnikiv Teperishnya cerkva murovana bazilika garnih proporcij sporudzhena za svyashenika Luki Vaska Mozhlivo 1821 r ye pochatkom robit oskilki nazvano i 1828 yak rik budivnictva hramu U 1991 r cerkvu povernuto greko katolikam Obslugovuye gromadu o Ivan Kish Poryad derev yana odnoyarusna karkasna dzvinicya z dvoma dzvonami Na malomu dzvoni napis S V POSSESSIO DOBRKA ANNO 1793 Cerkva Rizdva pr bogorodici 1995 Derev yanu cerkvu Rizdva pr bogorodici zbudovanu v 1926 r u 1992 r obmurovali stinami novoyi ceglyanoyi cerkvi i rozibrali Nova cerkva maye formu baziliki z visokoyu barokovoyu vezheyu na zahidnomu fasadi pritvori obabich navi uvinchano barokovimi glavkami Dovzhina cerkvi stanovit 25 m shirina 11 m visota vezhi 26 m Cerkvu zbuduvali na koshti meshkanciv sela Dilyanku zemli pri starij trasi vidiliv I Demchik Budivelni roboti rozpochali v 1990 p a zavershili budivnictvo yake ocholyuvav Vasil Skoblej u 1994 r Ikoni namalyuvav Ivan Andrishko z Priborzhavskogo v 1998 r a ikonostas vstanovili v 1999 r Organizuvali i spryamovuvali neprostu spravu sporudzhennya cerkvi nini pokijni svyashenik Ivan Bobita ta kurator Andrij Lucanich Pershim svyashenikom u novij cerkvi stav o Dmitro Bulatko U 1998 r bilya cerkvi miscevi majstri sporudili murovanu dzvinicyu Zhinochij Svyato Ioanno Predtechenskij zhinochij monastir Mukachivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Zasnovnikom cerkvi i skitu svyatogo Ioanna Predtechi sho znahoditsya na okolici sela Dubrivka buv o Feodosij Georgij Yurij Borshosh urodzhenic sela Veliki Kom yati U 1924 r o Feodosij zvernuvsya do vladiki z prohannyam dozvoliti jomu budivnictvo cholovichogo skitu na chest Ioanna Predtechi Oderzhavshi blagoslovinnya vladiki o Feodosij pidshukav nedaleko vid sela zruchne misce v urochishi Gora kupiv u Vasilya Bilaka neveliku zemelnu dilyanku j u veresni 1925 r rozpochav budivnictvo Fundament muruvali z kamenyu yakij brali na teritoriyi majbutnogo monastirya A na vesni 1926 r zahodilisya vimalyuvati ceglu a vodu dovodilosya voziti v bochkah za kilka kilometriv Budivnictvo hramu bulo zakincheno v 1935 roci V 1940 1941 rr cerkvu rozmalyuvav hudozhnik Fedir Gogola z Bilok V 1959 1960 rr monastir bulo zakrito V 1991 roci vidremontovano starannyami ta praceyu o Dmitra Bulatka zaraz pokijnogo Do vidnovlennya monastirya doklala zusil i igumeniya Feodosiya zaraz tezh pokijna z 14 sestrami V 1998 roci monastir vidnovili NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1137 osib z yakih 555 cholovikiv ta 582 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1131 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 20 rosijska 0 53 ugorska 0 18 biloruska 0 09 Div takozhBorzhavska vuzkokolijna zaliznicyaTuristichni miscya v urochishi Mogilki kurgani kushtanovickoyi kulturi shtuchne ozero yake maye nazvu Kar yer Zhinochij Svyato Ioanno Predtechenskij zhinochij monastir hram Rizdva pr bogorodici 1821 Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli 6 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi