Дубровницька грамота — документ 1230 року, виданий болгарським царем Іваном Асенем II, за яким купцям Дубровника надавалося право вільно торгувати у Болгарському царстві.
Грамота містить дані про територіальне розширення Другого Болгарського царства після Клокотницької битви, коли держава Івана Асена II значно розширилася на південь і південний захід, приєднавши території королівства Фессалоніки Феодора Комніна Дуки.
Грамота надає купцям міста Дубровник (нині — Південна Хорватія) вільно пересуватися по території Болгарського царства і торгувати в його межах. У документі перераховано території, які на той час входили до складу Болгарії: від Белграда і на північному заході до Едірне та Дідімотейхо на південному заході і від Карвуни на північному сході до Деволи та «земель Арбана» на південному сході. Саме це розширення до Салонік свідчить про те, що документ був написаний після 9 березня 1230 року, тобто Клокотницької битви.
Незважаючи на те, що у грамоті згадано багато областей, хоча деякі лише за назвою адміністративного центру, деякі області, що входили тоді до складу Болгарії, як-от Софія та Ниш, у документі не згадані.
Документ також містить цінні відомості про адміністративний поділ Другого Болгарського царства і є пам'яткою середньоболгарської мови.
Грамота містить лише 13 рядків тексту, включно з підписом, і написаний на папері розміром 240 на 143 мм. Вона зберігалася у до 1817 року, коли його віднайшов — російський віцеконсул у Дубровнику. 1836 року він передав грамоту разом із (1189) та (1480) до рукописного відділу Бібліотеки Російської академії наук у Санкт-Петербурзі. Із середини XIX століття публікувалася понад 20 разів.
Примітки
- Живојиновић, 2013, с. 229.
- Живојиновић, 2013, с. 238.
- Живојиновић, 2013, с. 236.
- Живојиновић, 2013, с. 230.
Джерела
- Живојиновић, Драгић. Хоризма бугарског цара Јована Асена II Дубровнику // Иницијал: часопис за средњовековне студије. — Београд : Цетнар за напредне срењовековне студије, 2013.
- Марковић, Мирослав. О хоризми бугарског цара Јована Асена II подељеној Дубровнику // Историјски часопис. — Београд : Istorijski institut, 1954.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubrovnicka gramota dokument 1230 roku vidanij bolgarskim carem Ivanom Asenem II za yakim kupcyam Dubrovnika nadavalosya pravo vilno torguvati u Bolgarskomu carstvi Dubrovnicka gramota Ivana Asena II Gramota mistit dani pro teritorialne rozshirennya Drugogo Bolgarskogo carstva pislya Klokotnickoyi bitvi koli derzhava Ivana Asena II znachno rozshirilasya na pivden i pivdennij zahid priyednavshi teritoriyi korolivstva Fessaloniki Feodora Komnina Duki Gramota nadaye kupcyam mista Dubrovnik nini Pivdenna Horvatiya vilno peresuvatisya po teritoriyi Bolgarskogo carstva i torguvati v jogo mezhah U dokumenti pererahovano teritoriyi yaki na toj chas vhodili do skladu Bolgariyi vid Belgrada i na pivnichnomu zahodi do Edirne ta Didimotejho na pivdennomu zahodi i vid Karvuni na pivnichnomu shodi do Devoli ta zemel Arbana na pivdennomu shodi Same ce rozshirennya do Salonik svidchit pro te sho dokument buv napisanij pislya 9 bereznya 1230 roku tobto Klokotnickoyi bitvi Nezvazhayuchi na te sho u gramoti zgadano bagato oblastej hocha deyaki lishe za nazvoyu administrativnogo centru deyaki oblasti sho vhodili todi do skladu Bolgariyi yak ot Sofiya ta Nish u dokumenti ne zgadani Dokument takozh mistit cinni vidomosti pro administrativnij podil Drugogo Bolgarskogo carstva i ye pam yatkoyu serednobolgarskoyi movi Gramota mistit lishe 13 ryadkiv tekstu vklyuchno z pidpisom i napisanij na paperi rozmirom 240 na 143 mm Vona zberigalasya u do 1817 roku koli jogo vidnajshov rosijskij vicekonsul u Dubrovniku 1836 roku vin peredav gramotu razom iz 1189 ta 1480 do rukopisnogo viddilu Biblioteki Rosijskoyi akademiyi nauk u Sankt Peterburzi Iz seredini XIX stolittya publikuvalasya ponad 20 raziv PrimitkiZhivoјinoviћ 2013 s 229 Zhivoјinoviћ 2013 s 238 Zhivoјinoviћ 2013 s 236 Zhivoјinoviћ 2013 s 230 DzherelaZhivoјinoviћ Dragiћ Horizma bugarskog cara Јovana Asena II Dubrovniku Iniciјal chasopis za sredњovekovne studiјe Beograd Cetnar za napredne sreњovekovne studiјe 2013 Markoviћ Miroslav O horizmi bugarskog cara Јovana Asena II podeљenoј Dubrovniku Istoriјski chasopis Beograd Istorijski institut 1954