Володи́мир Порфи́рович Драгоми́рецький (30 грудня 1914 — 23 серпня 1979) — радянський військовий льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу (1944), генерал-лейтенант авіації.
Володимир Порфирович Драгомирецький | |
---|---|
Народження | 17 (30) грудня 1914 Богопіль, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
Смерть | 23 серпня 1979 (64 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Авіація далекої дії |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1942–1975 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Володимир Порфирович Драгомирецький народився 30 (17) грудня 1914 року в містечку Богопіль, волосному центрі Балтського повіту Подільської губернії (тепер — місто Первомайськ Миколаївської області). Охрещений 8 січня 1915 (26 грудня 1914) року в Покровській церкві Богополя парафіяльним священником Омеляном Стопакевичем. Його батько Порфирій Гнатович Драгомирецький був власником трактиру в Богополі і пивної в Юзефполі.
В 1930 році закінчив 7 класів і вступив до ФЗУ при заводі «Червона Зірка» (м. Кропивницький), по закінченні якого працював ливарником на заводі. В липні 1934 року закінчив Третю об'єднану Балашівську школу пілотів і авіатехніків ЦПФ (випуск 3-го набору). За відмінне навчання нагороджений наручним годинником. Призначений командиром ескадрильї Єнісейської групи ЦПФ в місті Красноярську. З 1937 року — льотчик-інструктор Московського територіального управління Аерофлоту.
В червні 1942 року призваний військкоматом міста Боготол Красноярського краю і направлений в діючу армію. Призначений командиром екіпажу 16-го бомбардувального авіаполку 222-ї окремої далекобомбардувальної авіадивізії Резерву Головнокомандування (РГК). Літав спочатку на радянському двомоторному бомбардувальнику «Іл-4», а згодом — на американському бомбардувальнику В-25 Mitchell. В зимовий період 1942—1943 років дивізія завдавала бомбових ударів переважно по близьким цілям (Орел, Вязьма, Брянськ, Ржев). Навесні 1943 року екіпаж капітана В. Драгомирецького брав участь в бомбардуванні важливих адміністративних центрів та залізничних вузлів Польщі та Німеччини (Кенігсберг, Данциг, Тільзит, Варшава). В квітні 1943 року здійснив нічний розвідувальний політ у тил ворога, де за допомогою освітлювальних авіабомб сфотографував міст через річку Десна, а в травні, таким самим чином, залізничний вузол в м. Орел. Влітку 1943 року на базі 4-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії створюється 4-й гвардійський бомбардувальний авіаційний корпус. До його складу ввійшла 5-а гвардійська бомбардувальна авіаційна дивізія з 14-м гвардійським бомбардувальним авіаційним полком. В березні 1944 року у складі корпусу створено 337-й бомбардувальний авіаційний полк далекої дії, командиром полку призначено майора В. Драгомирецького. В грудні 1944 року полку присвоєно почесне звання «гвардійський». Наприкінці 1944 року авіація далекої дії об'єднана у 18-у повітряну армію (командувач — Голованов О. Є.). У зв'язку з цим полк отримав нову назву і став називатись 251-м гвардійським бомбардувальним авіаційним полком. Станом на 10 жовтня 1944 року командир полку майор Драгомирецький В. П. особисто здійснив 212 бойових вильотів на повітряну розвідку і бомбардування залізничних вузлів і військових об'єктів в глибокому тилу ворога. Під час надання допомоги по доставці вантажів югославським партизанам німецьке командування кинуло проти радянських льотчиків винищувачі. Полк ніс великі втрати. Тоді командир полку особисто став ведучим групи. 11 разів успішно доставляв Драгомирецький і його льотчики югославським партизанам зброю, набої, медикаменти. Уряд Югославії за надану допомогу нагородив В. П. Драгомирецького «Партизанською Зіркою» 1-го ступеня.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 листопада 1944 року за виявлені в боях мужність і героїзм, командиру 337-го бомбардувального авіаційного полку далекої дії 5-ї окремої гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії Московського військового округу майору Драгомирецькому В. П. присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5285).
Після закінчення Німецько-радянської війни підполковник Драгомирецький В. П. командував бомбардувальним авіаційним полком на Чукотці, на аеродромі Маркове. На озброєнні полку знаходились бомбардувальники «Ту-4», здатні доставляти ядерні бомби.
В 1954 році в складі авіації далекої дії сформована на літаках «Ту-4к». Дивізія дислокувалась на аеродромі Остров (Псковська область) і була призначена для використання перших радянських «літаків-снарядів», згодом названих «крилатими ракетами». Командиром особливої дивізії призначений генерал-майор авіації В. П. Драгомирецький. У 1954 році він особисто, одним з перших, освоїв бойове застосування ракетного комплексу «Комета».
В 1958 році генерал-майор авіації Драгомирецький закінчив Військову Академію Генштабу СРСР.
З 1961 по 1969 роки генерал-лейтенант авіації Драгомирецький В. П. командував 6-м окремим важким бомбардувальним авіаційним корпусом (штаб корпусу — м. Смоленськ).
19 серпня 1965 року відбулось перше нагородження затвердженим 26 січня 1965 року знаком «Заслужений військовий льотчик СРСР». Серед 29-ти найкращих на той час військових льотчиків країни був і генерал-лейтенант авіації Драгомирецький В. П.
В 1976 році вийшов у відставку. Мешкав у Москві. Помер 23 серпня 1979 року. Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.
Нагороди і почесні звання
Нагороджений трьома орденами Леніна (18.09.1943; 05.11.1944; 31.10.1967), трьома орденами Червоного Прапора (12.03.1943; 14.04.1944; 30.12.1956), орденом Олександра Невського (25.07.1945), орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (27.03.1943), двома орденами Червоної Зірки (15.11.1950; 22.02.1955), орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня (30.04.1975), Партизанською Зіркою 1-го ступеня (Югославія) і медалями.
Заслужений військовий льотчик СРСР (19.08.1965).
Примітки
- ДАМО, ф.484, оп.1, спр.2261 Метрична книга с. Богопіль Первомайський район 1912—1914 роки.
- «Вся торгово-промышленная Россия». — Київ: Книговидавництво Товариства Л. М. Фіш, 1913.
Джерела
- (рос.)Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382
- (рос.)«Сыновняя верность Отчизне» (очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Николаевской области), Одесса, «Маяк», 1982 год.
Посилання
- Драгомирецький Володимир Порфирович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- «Разведка и контрозведка в лицах»(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Porfi rovich Dragomi reckij 30 grudnya 1914 23 serpnya 1979 radyanskij vijskovij lotchik bombarduvalnik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 general lejtenant aviaciyi Volodimir Porfirovich DragomireckijNarodzhennya17 30 grudnya 1914 1914 12 30 Bogopil Baltskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert23 serpnya 1979 1979 08 23 64 roki Moskva SRSRPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskAviaciya dalekoyi diyiOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1942 1975PartiyaKPRSZvannya General lejtenant aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Leningrada Medal Za oboronu Stalingrada Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal U pam yat 250 richchya Leningrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dragomireckij ZhittyepisPam yatnij znak v Ozernomu Volodimir Porfirovich Dragomireckij narodivsya 30 17 grudnya 1914 roku v mistechku Bogopil volosnomu centri Baltskogo povitu Podilskoyi guberniyi teper misto Pervomajsk Mikolayivskoyi oblasti Ohreshenij 8 sichnya 1915 26 grudnya 1914 roku v Pokrovskij cerkvi Bogopolya parafiyalnim svyashennikom Omelyanom Stopakevichem Jogo batko Porfirij Gnatovich Dragomireckij buv vlasnikom traktiru v Bogopoli i pivnoyi v Yuzefpoli V 1930 roci zakinchiv 7 klasiv i vstupiv do FZU pri zavodi Chervona Zirka m Kropivnickij po zakinchenni yakogo pracyuvav livarnikom na zavodi V lipni 1934 roku zakinchiv Tretyu ob yednanu Balashivsku shkolu pilotiv i aviatehnikiv CPF vipusk 3 go naboru Za vidminne navchannya nagorodzhenij naruchnim godinnikom Priznachenij komandirom eskadrilyi Yenisejskoyi grupi CPF v misti Krasnoyarsku Z 1937 roku lotchik instruktor Moskovskogo teritorialnogo upravlinnya Aeroflotu V chervni 1942 roku prizvanij vijskkomatom mista Bogotol Krasnoyarskogo krayu i napravlenij v diyuchu armiyu Priznachenij komandirom ekipazhu 16 go bombarduvalnogo aviapolku 222 yi okremoyi dalekobombarduvalnoyi aviadiviziyi Rezervu Golovnokomanduvannya RGK Litav spochatku na radyanskomu dvomotornomu bombarduvalniku Il 4 a zgodom na amerikanskomu bombarduvalniku V 25 Mitchell V zimovij period 1942 1943 rokiv diviziya zavdavala bombovih udariv perevazhno po blizkim cilyam Orel Vyazma Bryansk Rzhev Navesni 1943 roku ekipazh kapitana V Dragomireckogo brav uchast v bombarduvanni vazhlivih administrativnih centriv ta zaliznichnih vuzliv Polshi ta Nimechchini Kenigsberg Dancig Tilzit Varshava V kvitni 1943 roku zdijsniv nichnij rozviduvalnij polit u til voroga de za dopomogoyu osvitlyuvalnih aviabomb sfotografuvav mist cherez richku Desna a v travni takim samim chinom zaliznichnij vuzol v m Orel Vlitku 1943 roku na bazi 4 yi gvardijskoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi stvoryuyetsya 4 j gvardijskij bombarduvalnij aviacijnij korpus Do jogo skladu vvijshla 5 a gvardijska bombarduvalna aviacijna diviziya z 14 m gvardijskim bombarduvalnim aviacijnim polkom V berezni 1944 roku u skladi korpusu stvoreno 337 j bombarduvalnij aviacijnij polk dalekoyi diyi komandirom polku priznacheno majora V Dragomireckogo V grudni 1944 roku polku prisvoyeno pochesne zvannya gvardijskij Naprikinci 1944 roku aviaciya dalekoyi diyi ob yednana u 18 u povitryanu armiyu komanduvach Golovanov O Ye U zv yazku z cim polk otrimav novu nazvu i stav nazivatis 251 m gvardijskim bombarduvalnim aviacijnim polkom Stanom na 10 zhovtnya 1944 roku komandir polku major Dragomireckij V P osobisto zdijsniv 212 bojovih vilotiv na povitryanu rozvidku i bombarduvannya zaliznichnih vuzliv i vijskovih ob yektiv v glibokomu tilu voroga Pid chas nadannya dopomogi po dostavci vantazhiv yugoslavskim partizanam nimecke komanduvannya kinulo proti radyanskih lotchikiv vinishuvachi Polk nis veliki vtrati Todi komandir polku osobisto stav veduchim grupi 11 raziv uspishno dostavlyav Dragomireckij i jogo lotchiki yugoslavskim partizanam zbroyu naboyi medikamenti Uryad Yugoslaviyi za nadanu dopomogu nagorodiv V P Dragomireckogo Partizanskoyu Zirkoyu 1 go stupenya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 listopada 1944 roku za viyavleni v boyah muzhnist i geroyizm komandiru 337 go bombarduvalnogo aviacijnogo polku dalekoyi diyi 5 yi okremoyi gvardijskoyi bombarduvalnoyi aviacijnoyi diviziyi Moskovskogo vijskovogo okrugu majoru Dragomireckomu V P prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5285 Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni pidpolkovnik Dragomireckij V P komanduvav bombarduvalnim aviacijnim polkom na Chukotci na aerodromi Markove Na ozbroyenni polku znahodilis bombarduvalniki Tu 4 zdatni dostavlyati yaderni bombi V 1954 roci v skladi aviaciyi dalekoyi diyi sformovana na litakah Tu 4k Diviziya dislokuvalas na aerodromi Ostrov Pskovska oblast i bula priznachena dlya vikoristannya pershih radyanskih litakiv snaryadiv zgodom nazvanih krilatimi raketami Komandirom osoblivoyi diviziyi priznachenij general major aviaciyi V P Dragomireckij U 1954 roci vin osobisto odnim z pershih osvoyiv bojove zastosuvannya raketnogo kompleksu Kometa V 1958 roci general major aviaciyi Dragomireckij zakinchiv Vijskovu Akademiyu Genshtabu SRSR Z 1961 po 1969 roki general lejtenant aviaciyi Dragomireckij V P komanduvav 6 m okremim vazhkim bombarduvalnim aviacijnim korpusom shtab korpusu m Smolensk 19 serpnya 1965 roku vidbulos pershe nagorodzhennya zatverdzhenim 26 sichnya 1965 roku znakom Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR Sered 29 ti najkrashih na toj chas vijskovih lotchikiv krayini buv i general lejtenant aviaciyi Dragomireckij V P V 1976 roci vijshov u vidstavku Meshkav u Moskvi Pomer 23 serpnya 1979 roku Pohovanij na Kuncevskomu cvintari v Moskvi Nagorodi i pochesni zvannyaNagorodzhenij troma ordenami Lenina 18 09 1943 05 11 1944 31 10 1967 troma ordenami Chervonogo Prapora 12 03 1943 14 04 1944 30 12 1956 ordenom Oleksandra Nevskogo 25 07 1945 ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 27 03 1943 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 15 11 1950 22 02 1955 ordenom Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya 30 04 1975 Partizanskoyu Zirkoyu 1 go stupenya Yugoslaviya i medalyami Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 19 08 1965 PrimitkiDAMO f 484 op 1 spr 2261 Metrichna kniga s Bogopil Pervomajskij rajon 1912 1914 roki Vsya torgovo promyshlennaya Rossiya Kiyiv Knigovidavnictvo Tovaristva L M Fish 1913 Dzherela ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros Synovnyaya vernost Otchizne ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 god PosilannyaDragomireckij Volodimir Porfirovich Sajt Geroi strany ros Razvedka i kontrozvedka v licah ros