Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архієпископ Охридський і Македонський Досітей II (7 грудня 1906, Маврово, Гостиварско — 20 травня 1981, Скоп'є) — перший архієпископ Охрида і Македонії відновленої Македонської православної церкви і, згідно з МПЦ, наступник Арсенія II.
| Досітей II | ||
 | ||
| Досітей II | ||
| ||
|---|---|---|
| 1958 — 1981 | ||
| Обрання: | 1958 | |
| Церква: | Македонська православна церква | |
| Наступник: | Ангеларій | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Димитр Стойковський | |
| Народження: | 4 грудня 1906 (117 років) Скоп'є, Македонія | |
| Смерть: | 20 травня 1981[1] (74 роки) Скоп'є, Соціалістична Республіка Македонія, СФРЮ | |
| | ||
Все своє життя він присвятив служінню церкві. Він пильно стежив за вирішенням македонського церковного питання і докладав усіх зусиль для його вирішення шляхом оновлення Охридської архієпископії та створення Македонської православної церкви. На Другому церковно-народному соборі, що відбувся з 4 по 6 жовтня 1958 р., Його було обрано главою МПЦ в оновленому Охридському архієпископстві. Під його керівництвом були скликані Третій Македонський церковно-народний собор, що відбувся 18 липня 1967 р., на яких МПЦ була оголошена автокефальною.
Ранні роки
Досітей народився 7 грудня 1906 року в селі Маврово. Його ім'я хрещення — Димитр Стойкович, і він народився четвертим із восьми дітей Лазаря та Софії. Він виріс під горою Бістра. Боговлів'я він почав вивчати у Сремських Карловцях у 1922 році, а монахом він став у 1924 році, у віці 17 років, у храмі «Св. Богородиці Пречистої» у Кічевську. Його духовним батьком був абат Григорій. Після деяких підготовчих дій Досітей вирушив на Афон, де роль духовного батька взяв на себе абат Митрофан з Гіллендерського монастиря. Досітей залишився на Афоні до 1932 року, коли через потребу в подальшій освіті він пішов до Бітольської семінарії. Будучи ченцем, Досітей також проживав у монастирях святого Наума в Охриді, "св. Богородиці (Трескавець), Буківський монастир та інших. Тим часом 12 лютого 1934 року єпископом Миколою у церкві "Св. Богородиця "в Бітолі, Досітей був поставлений як диякон, тоді як він отримав еромонастичний акт у Вербну неділю.
Досітей глибоко усвідомлював своє походження. Спроби єпископа Миколи Веліміровика та митрополита Йосифа навернути та перетворити Досітея на носія великосербської пропаганди зазнали невдачі. Він закінчив свою семінарію в Бітолі в 1937 року, і того ж року Сербська православна церква не призначила йому стипендії для вступу на теологічний факультет у Белграді. Однак його прийняв єпископ Ніський Досітей, який найняв його, що дозволило йому навчатися на богословському факультеті в Белграді і закінчити 1942 року.
Період після війни
Як наслідок змін у Македонії під час Другої світової війни в Сербській православній церкві відбулися сум'яття. СПЦ хотіла реалізувати стару сербську церковну політику і повернути до Македонії старого митрополита Скоп'є Йосифа. Спочатку Досітея вивели з церкви та відправили керувати патріаршим судом у Сремських Карловцях. Він залишався там до 1949 року, коли вперше отримав титул архімандрита, а згодом був обраний єпископом Терміки — вікарієм сербського патріарха Вікентія. Висвячення єпископа-вікарія відбулося 22 липня 1951 року.
Досітей розумів політику СПЦ і відкрито виступав проти таких намірів. На той час він інтенсивно спілкувався з Ініціативною радою щодо організації та формування Македонської православної церкви. Більшість членів Правління були македонськими священиками, які після війни залишались з людьми та ділили з ними свою долю. За ініціативою Правління в грудні 1951 року Досітей з благословення сербського патріарха Вікентія відвідав своє рідне місто. Це була важлива дата для македонян, адже після звільнення в 1945 р. країну вперше відвідав македонський єпископ. Візит Досітея до Македонії викликав негативні реакції крайнього духовенства Сербської православної церкви, і після повернення до Белграда його привітав ножем колишній скопський митрополит Йосиф.
Після візиту Досітея Ініціативна рада активізували свої контакти та домовились про кожен крок, пов'язаний з незалежністю церкви та відновленням Охридського архієпископства. Під час переговорів, розпочатих між Ініціативною радою та Сербським патріархатом, переговори йшли головним чином про обрання єпархіальних ієрархів для вакантних єпископств Македонії. Поки Сербська православна церква наполягала на поверненні своїх старих єпископів, перш за все, митрополита Йована (колишнього лідера четників і відомого своєю ), до цього часу Ініціативна рада рішуче виступала за прихід македонських єпископів на вакансії.
У 1957 р. за координацією з Досітеєм Ініціативна рада з організації МПЦ домовилася з СПЦ узгодити організацію в македонських єпархіях відповідно до Уставу СПЦ та визнати сербського патріарха Вікентія адміністратором трьох єпархій. Водночас Синод Сербської православної церкви зобов'язав обрати македонських єпископів для всіх трьох єпархій на наступній Асамблеї Священної Архієрейської Асамблеї (у травні 1958 р.). Ініціативна рада вірила, що таким чином нарешті буде реалізована ідея Першого народного зібрання Церкви Македонії з 1945 року та Священицького зібрання македонських священиків з 1946 року.
Після домовленості між Правлінням і Досітеєм у квітні 1958 року, висока церковна делегація СПЦ була представлена в Македонії канонічним візитом, яку представляли патріарх Вікентій, єпископ Іоанн, єпископ Хризостон і вікарій єпископ Досітей. Під час цього візиту було підняте питання македонської церкви. Але несподівано, всупереч заявам патріарха Вікентія під час його візиту до Македонії, у травні 1958 року Священний Архієрейський Синод СПЦ прийняв протилежні рішення.
Після такого різкого повороту в політиці СПЦ Правління вирішило скликати церковно-народні збори, щоб звітувати про свою роботу, а також відновити Охридську архієпископію. До цього були серйозно підготовлені, і в липні 1958 р. була скликана Асамблея. Це було одне із найскладніших питань, яке повинно було відповідати канонічним правилам, а також бажанням людей, які хотіли, щоб майбутній лідер був македонцем. Єдиною підходящою людиною з ідеальним минулим, чернечим досвідом і незліченними спокусами був сам Досітей.
Другий македонський церковно-народний собор відбувся в Охриді 4 жовтня 1958 року. У зборах взяли участь 219 делегатів (священики та миряни). Рішення про відновлення Охридського архієпископства було прийнято на зборах у церкві «Св. Софії».
Архієпископ Македонської Церкви
Після того, як було прийнято рішення про відновлення Охридського Архиєпископства, і відповідно до рішення про обрання митрополита і єпархіальні архієреїв з числа македонян, Доситей був призначений першим керівником Македонської Православної Церкви і був одноголосно обраний з титулом Охридський архієпископ і перший митрополит Македонії. Під час виборів в Охриді били в усі дзвони. Після появи Досітея у Святій Софії Нестор Поповський офіційно оголосив про рішення про відновлення Охридської архієпископії та рішення про обрання першого глави Македонської православної церкви.
За його часів Церква була фундаментально відновлена з усіма її життєво важливими органами: єпархіями, єпископатом, духовенством, церковними громадами на батьківщині та діаспорою, церквами та монастирями, освітою та навчанням. Богословська семінарія була відкрита 1967 р., а в 1977 р. — теологічний факультет в Скоп'є.
Див. також
Твердження
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ilievski, Done (1995). Arhiepiskop ohridski i makedonski Dositej (македонски) . Matica makedonska.
Посилання
- Перший архієпископ відновленої МПЦ в особі Охридської архієпископії. [ 16 березня 2021 у Wayback Machine.] Містер. [ 16 березня 2021 у Wayback Machine.] Містер. [ 16 березня 2021 у Wayback Machine.] Давай [ 16 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyepiskop Ohridskij i Makedonskij Dositej II 7 grudnya 1906 1906grudnya07 Mavrovo Gostivarsko 20 travnya 1981 Skop ye pershij arhiyepiskop Ohrida i Makedoniyi vidnovlenoyi Makedonskoyi pravoslavnoyi cerkvi i zgidno z MPC nastupnik Arseniya II Dositej II Dositej II Arhiyepiskop Ohridskij i Makedonskij 1958 1981 Obrannya 1958 Cerkva Makedonska pravoslavna cerkva Nastupnik Angelarij Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Dimitr Stojkovskij Narodzhennya 4 grudnya 1906 1906 12 04 117 rokiv Skop ye Makedoniya Smert 20 travnya 1981 1981 05 20 1 74 roki Skop ye Socialistichna Respublika Makedoniya SFRYu Dositej II u Vikishovishi Vse svoye zhittya vin prisvyativ sluzhinnyu cerkvi Vin pilno stezhiv za virishennyam makedonskogo cerkovnogo pitannya i dokladav usih zusil dlya jogo virishennya shlyahom onovlennya Ohridskoyi arhiyepiskopiyi ta stvorennya Makedonskoyi pravoslavnoyi cerkvi Na Drugomu cerkovno narodnomu sobori sho vidbuvsya z 4 po 6 zhovtnya 1958 r Jogo bulo obrano glavoyu MPC v onovlenomu Ohridskomu arhiyepiskopstvi Pid jogo kerivnictvom buli sklikani Tretij Makedonskij cerkovno narodnij sobor sho vidbuvsya 18 lipnya 1967 r na yakih MPC bula ogoloshena avtokefalnoyu Ranni rokiDositej narodivsya 7 grudnya 1906 roku v seli Mavrovo Jogo im ya hreshennya Dimitr Stojkovich i vin narodivsya chetvertim iz vosmi ditej Lazarya ta Sofiyi Vin viris pid goroyu Bistra Bogovliv ya vin pochav vivchati u Sremskih Karlovcyah u 1922 roci a monahom vin stav u 1924 roci u vici 17 rokiv u hrami Sv Bogorodici Prechistoyi u Kichevsku Jogo duhovnim batkom buv abat Grigorij Pislya deyakih pidgotovchih dij Dositej virushiv na Afon de rol duhovnogo batka vzyav na sebe abat Mitrofan z Gillenderskogo monastirya Dositej zalishivsya na Afoni do 1932 roku koli cherez potrebu v podalshij osviti vin pishov do Bitolskoyi seminariyi Buduchi chencem Dositej takozh prozhivav u monastiryah svyatogo Nauma v Ohridi sv Bogorodici Treskavec Bukivskij monastir ta inshih Tim chasom 12 lyutogo 1934 roku yepiskopom Mikoloyu u cerkvi Sv Bogorodicya v Bitoli Dositej buv postavlenij yak diyakon todi yak vin otrimav eromonastichnij akt u Verbnu nedilyu Dositej gliboko usvidomlyuvav svoye pohodzhennya Sprobi yepiskopa Mikoli Velimirovika ta mitropolita Josifa navernuti ta peretvoriti Dositeya na nosiya velikoserbskoyi propagandi zaznali nevdachi Vin zakinchiv svoyu seminariyu v Bitoli v 1937 roku i togo zh roku Serbska pravoslavna cerkva ne priznachila jomu stipendiyi dlya vstupu na teologichnij fakultet u Belgradi Odnak jogo prijnyav yepiskop Niskij Dositej yakij najnyav jogo sho dozvolilo jomu navchatisya na bogoslovskomu fakulteti v Belgradi i zakinchiti 1942 roku Period pislya vijniYak naslidok zmin u Makedoniyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v Serbskij pravoslavnij cerkvi vidbulisya sum yattya SPC hotila realizuvati staru serbsku cerkovnu politiku i povernuti do Makedoniyi starogo mitropolita Skop ye Josifa Spochatku Dositeya viveli z cerkvi ta vidpravili keruvati patriarshim sudom u Sremskih Karlovcyah Vin zalishavsya tam do 1949 roku koli vpershe otrimav titul arhimandrita a zgodom buv obranij yepiskopom Termiki vikariyem serbskogo patriarha Vikentiya Visvyachennya yepiskopa vikariya vidbulosya 22 lipnya 1951 roku Dositej rozumiv politiku SPC i vidkrito vistupav proti takih namiriv Na toj chas vin intensivno spilkuvavsya z Iniciativnoyu radoyu shodo organizaciyi ta formuvannya Makedonskoyi pravoslavnoyi cerkvi Bilshist chleniv Pravlinnya buli makedonskimi svyashenikami yaki pislya vijni zalishalis z lyudmi ta dilili z nimi svoyu dolyu Za iniciativoyu Pravlinnya v grudni 1951 roku Dositej z blagoslovennya serbskogo patriarha Vikentiya vidvidav svoye ridne misto Ce bula vazhliva data dlya makedonyan adzhe pislya zvilnennya v 1945 r krayinu vpershe vidvidav makedonskij yepiskop Vizit Dositeya do Makedoniyi viklikav negativni reakciyi krajnogo duhovenstva Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi i pislya povernennya do Belgrada jogo privitav nozhem kolishnij skopskij mitropolit Josif Pam yatnik pered soborom u Skop ye Pislya vizitu Dositeya Iniciativna rada aktivizuvali svoyi kontakti ta domovilis pro kozhen krok pov yazanij z nezalezhnistyu cerkvi ta vidnovlennyam Ohridskogo arhiyepiskopstva Pid chas peregovoriv rozpochatih mizh Iniciativnoyu radoyu ta Serbskim patriarhatom peregovori jshli golovnim chinom pro obrannya yeparhialnih iyerarhiv dlya vakantnih yepiskopstv Makedoniyi Poki Serbska pravoslavna cerkva napolyagala na povernenni svoyih starih yepiskopiv persh za vse mitropolita Jovana kolishnogo lidera chetnikiv i vidomogo svoyeyu do cogo chasu Iniciativna rada rishuche vistupala za prihid makedonskih yepiskopiv na vakansiyi U 1957 r za koordinaciyeyu z Dositeyem Iniciativna rada z organizaciyi MPC domovilasya z SPC uzgoditi organizaciyu v makedonskih yeparhiyah vidpovidno do Ustavu SPC ta viznati serbskogo patriarha Vikentiya administratorom troh yeparhij Vodnochas Sinod Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi zobov yazav obrati makedonskih yepiskopiv dlya vsih troh yeparhij na nastupnij Asambleyi Svyashennoyi Arhiyerejskoyi Asambleyi u travni 1958 r Iniciativna rada virila sho takim chinom nareshti bude realizovana ideya Pershogo narodnogo zibrannya Cerkvi Makedoniyi z 1945 roku ta Svyashenickogo zibrannya makedonskih svyashenikiv z 1946 roku Pislya domovlenosti mizh Pravlinnyam i Dositeyem u kvitni 1958 roku visoka cerkovna delegaciya SPC bula predstavlena v Makedoniyi kanonichnim vizitom yaku predstavlyali patriarh Vikentij yepiskop Ioann yepiskop Hrizoston i vikarij yepiskop Dositej Pid chas cogo vizitu bulo pidnyate pitannya makedonskoyi cerkvi Ale nespodivano vsuperech zayavam patriarha Vikentiya pid chas jogo vizitu do Makedoniyi u travni 1958 roku Svyashennij Arhiyerejskij Sinod SPC prijnyav protilezhni rishennya Pislya takogo rizkogo povorotu v politici SPC Pravlinnya virishilo sklikati cerkovno narodni zbori shob zvituvati pro svoyu robotu a takozh vidnoviti Ohridsku arhiyepiskopiyu Do cogo buli serjozno pidgotovleni i v lipni 1958 r bula sklikana Asambleya Ce bulo odne iz najskladnishih pitan yake povinno bulo vidpovidati kanonichnim pravilam a takozh bazhannyam lyudej yaki hotili shob majbutnij lider buv makedoncem Yedinoyu pidhodyashoyu lyudinoyu z idealnim minulim chernechim dosvidom i nezlichennimi spokusami buv sam Dositej Drugij makedonskij cerkovno narodnij sobor vidbuvsya v Ohridi 4 zhovtnya 1958 roku U zborah vzyali uchast 219 delegativ svyasheniki ta miryani Rishennya pro vidnovlennya Ohridskogo arhiyepiskopstva bulo prijnyato na zborah u cerkvi Sv Sofiyi Arhiyepiskop Makedonskoyi CerkviGrob g g Dositeya u cerkvi sv Dimitriya u Skop ye Pislya togo yak bulo prijnyato rishennya pro vidnovlennya Ohridskogo Arhiyepiskopstva i vidpovidno do rishennya pro obrannya mitropolita i yeparhialni arhiyereyiv z chisla makedonyan Dositej buv priznachenij pershim kerivnikom Makedonskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi i buv odnogolosno obranij z titulom Ohridskij arhiyepiskop i pershij mitropolit Makedoniyi Pid chas viboriv v Ohridi bili v usi dzvoni Pislya poyavi Dositeya u Svyatij Sofiyi Nestor Popovskij oficijno ogolosiv pro rishennya pro vidnovlennya Ohridskoyi arhiyepiskopiyi ta rishennya pro obrannya pershogo glavi Makedonskoyi pravoslavnoyi cerkvi Za jogo chasiv Cerkva bula fundamentalno vidnovlena z usima yiyi zhittyevo vazhlivimi organami yeparhiyami yepiskopatom duhovenstvom cerkovnimi gromadami na batkivshini ta diasporoyu cerkvami ta monastiryami osvitoyu ta navchannyam Bogoslovska seminariya bula vidkrita 1967 r a v 1977 r teologichnij fakultet v Skop ye Div takozhMakedonska pravoslavna cerkvaTverdzhennyaBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Ilievski Done 1995 Arhiepiskop ohridski i makedonski Dositej makedonski Matica makedonska PosilannyaPershij arhiyepiskop vidnovlenoyi MPC v osobi Ohridskoyi arhiyepiskopiyi 16 bereznya 2021 u Wayback Machine Mister 16 bereznya 2021 u Wayback Machine Mister 16 bereznya 2021 u Wayback Machine Davaj 16 bereznya 2021 u Wayback Machine Poperednik nema Arhiyepiskop Ohridskij i Makedonskij 1958 1967 Nastupnik Angelarij