Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Домінік Орі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Dominique Aury | ||||
 фото 1954 року | ||||
| Ім'я при народженні | Анна Декло | |||
| Псевдонім | Домінік Орі, Полін Реаж | |||
| Народилася | 23 грудня 1907 Рошфор | |||
| Померла | 27 квітня 1998 (90 років) Корбей-Есон | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | Прозаїк, перекладач, літературний критик, редактор | |||
| Alma mater | Кондорсе, d і Ліцей Фенелона | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | з 1937 | |||
| Жанр | проза | |||
| Magnum opus | d і d | |||
| Членство | d (1998) | |||
| У шлюбі з | d[1] і Жан Полан[1] | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Домінік Орі (фр. Dominique Aury; справжнє ім'я Анна Декло, фр. Anne Desclos; 23 вересня 1907 — 27 квітня 1998) — французька письменниця, перекладачка, редакторка.
Життєпис
Домінік Орі закінчила філологічний факультет Сорбонни, працювала журналісткою.
Мала тривалі стосунки з Жіном Поланом, керівником Nouvelle Revue Française, старшим від неї на 23 роки. Була бісексуально активною в деякі періоди життя. Мала відомий зв'язок з історикинею та новелісткою Едіт Фома (Édith Thomas), котра могла бути джерелом натхнення для персонажки Анни-Марії в Історії O. Мала сина від короткого шлюбу у ранні двадцять.
Діяльність
З 1946 довгі роки обіймала посаду секретарки паризького видавництва «Галлімар».
Входила в журі ряду літературних премій, перекладала французькою твори Томаса Брауна, Джеймса Хогга, Івліна Во, Артура Кестлера, Юкіо Місіми та ін., виступала зі статтями (часто у вигляді передмов до книг «Галлімара») про проблеми перекладу, творчості англійських поетів і письменників тощо.
Орі — лауреатка премії Денізи Кларуен за переклади і Великої премії критики за книгу статей «Читання для всіх» (фр. Lectures pour tous, 1958).
Найбільший відомий епізод у творчій діяльності Орі пов'язаний з опублікованим в 1954 році під криптонімом Полін Реаж (фр. Pauline Réage) еротичним романом «Історія О» (фр. «Histoire d'O»). Роман мав гучний і скандальний успіх, кілька разів зазнавала судового переслідування, в 1975 році був екранізований майстром еротичного кіно Жюстомом Жакеном. Однак Орі протягом 40 років не зізнавалася у своєму авторстві цього твору, і тільки в 1994 році в інтерв'ю журналу «Нью-Йоркер» відкрито заявила про нього, назвавши книгу листом любові до Жана Полана — письменника, автора передмови до першого видання «Історії О»: «Я не була молода, не була прекрасна. Мені потрібно було знайти іншу зброю. Фізичне начало тут не годилося — тільки зброя зі сфери духу. „Я впевнений, ти не можеш писати в цьому жанрі“, — сказав він мені. „Принаймні, я можу спробувати“, — відповіла я».
Примітки
- Le Temps — 2006. — ISSN 1423-3967; 1663-3997
| Ця стаття не містить . (липень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Dominik OriDominique Auryfoto 1954 rokuIm ya pri narodzhenni Anna DekloPsevdonim Dominik Ori Polin ReazhNarodilasya 23 grudnya 1907 1907 12 23 RoshforPomerla 27 kvitnya 1998 1998 04 27 90 rokiv Korbej EsonGromadyanstvo FranciyaDiyalnist Prozayik perekladach literaturnij kritik redaktorAlma mater Kondorse d i Licej FenelonaMova tvoriv francuzkaRoki aktivnosti z 1937Zhanr prozaMagnum opus d i dChlenstvo d 1998 U shlyubi z d 1 i Zhan Polan 1 Nagorodi Kavaler ordena Pochesnogo legionu Dominik Ori fr Dominique Aury spravzhnye im ya Anna Deklo fr Anne Desclos 23 veresnya 1907 27 kvitnya 1998 francuzka pismennicya perekladachka redaktorka ZhittyepisDominik Ori zakinchila filologichnij fakultet Sorbonni pracyuvala zhurnalistkoyu Mala trivali stosunki z Zhinom Polanom kerivnikom Nouvelle Revue Francaise starshim vid neyi na 23 roki Bula biseksualno aktivnoyu v deyaki periodi zhittya Mala vidomij zv yazok z istorikineyu ta novelistkoyu Edit Foma Edith Thomas kotra mogla buti dzherelom nathnennya dlya personazhki Anni Mariyi v Istoriyi O Mala sina vid korotkogo shlyubu u ranni dvadcyat DiyalnistZ 1946 dovgi roki obijmala posadu sekretarki parizkogo vidavnictva Gallimar Vhodila v zhuri ryadu literaturnih premij perekladala francuzkoyu tvori Tomasa Brauna Dzhejmsa Hogga Ivlina Vo Artura Kestlera Yukio Misimi ta in vistupala zi stattyami chasto u viglyadi peredmov do knig Gallimara pro problemi perekladu tvorchosti anglijskih poetiv i pismennikiv tosho Ori laureatka premiyi Denizi Klaruen za perekladi i Velikoyi premiyi kritiki za knigu statej Chitannya dlya vsih fr Lectures pour tous 1958 Najbilshij vidomij epizod u tvorchij diyalnosti Ori pov yazanij z opublikovanim v 1954 roci pid kriptonimom Polin Reazh fr Pauline Reage erotichnim romanom Istoriya O fr Histoire d O Roman mav guchnij i skandalnij uspih kilka raziv zaznavala sudovogo peresliduvannya v 1975 roci buv ekranizovanij majstrom erotichnogo kino Zhyustomom Zhakenom Odnak Ori protyagom 40 rokiv ne ziznavalasya u svoyemu avtorstvi cogo tvoru i tilki v 1994 roci v interv yu zhurnalu Nyu Jorker vidkrito zayavila pro nogo nazvavshi knigu listom lyubovi do Zhana Polana pismennika avtora peredmovi do pershogo vidannya Istoriyi O Ya ne bula moloda ne bula prekrasna Meni potribno bulo znajti inshu zbroyu Fizichne nachalo tut ne godilosya tilki zbroya zi sferi duhu Ya vpevnenij ti ne mozhesh pisati v comu zhanri skazav vin meni Prinajmni ya mozhu sprobuvati vidpovila ya PrimitkiLe Temps 2006 ISSN 1423 3967 1663 3997 d Track Q673324 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2018