Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Докси (чеськ. Doksy, нім. Hirschberg або Bad Hirschberg) — місто у Чехії, в окрузі Чеська Липа Ліберецького краю.
|
Координати 50°33′53″ пн. ш. 14°39′20″ сх. д. / 50.56478168696877162° пн. ш. 14.65562316457777747° сх. д.Координати: 50°33′53″ пн. ш. 14°39′20″ сх. д. / 50.56478168696877162° пн. ш. 14.65562316457777747° сх. д.
 Докси у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Це один з найвідоміших туристичних центрів у країні, розташований на березі Махового озера на дорозі I/38 між Младою Болеславом та Чеською Липою. До міста приєднані села Břehyně, Kruh, Obora, Старі Сплави, Zbyny, Žďár та ексклав Vojetín. Тут проживає близько 5 200 мешканців.
Історія
Створення села
Село було засноване після прибуття німецьких колоністів з наміром чеського короля Пржемисла Оттокара II захищати торгові шляхи (Мельницький та Житавський) та протистояти могутності роду Марквартіце.
Перша письмова згадка — у грамоті короля, написаній у Пісеку в 1264, коли він подарував німцям Хартвіґу та Конраду з Краварж землі біля струмка Докси. З цієї грамоти ведуть літочислення міста. Проте згідно з іншими джерелами, виділена земля стосувалась не Докс, а Старого Бездєза.
Оригінальна німецька назва села була Hirschberg, але нові чеські поселенці згодом перейменували поселення в Докси. Чеська та німецька назви використовувались паралельно до 1945.
Інша згадка про Докси міститься у грамоті Вацлава II від 1293. Вона вважається першим достовірним письмовим документом з історії міста.
Подальший розвиток
Імператор Карл IV сприяв розвитку міста. Він надав Доксам привілеї (право чинити суд, влаштовувати щотижневі ярмарки, варити пиво). В 1366 або 1367 з його волі заклали Велике озеро площею 350 га, яке сьогодні називають Маховим озером.
Син Карла IV Сигізмунд Люксембурзький заставив маєток Яну з Міхаловіц, котрий за допомогою Берка з Дуби включив його в антигуситський анклав. У 1426 гусити пограбували маєток Бездєків, включно з Доксами. У 1445 маєток викупив Ян Сміржіцки зі Сміржіц, але після його страти в 1453 Докси було повернуто родині Міхаловіц. У цей період тут переважало чеське населення.
У XV—XVI століттях на цій території активно розвивалося рибництво. Було побудовано ще п’ять ставків. У 1531 дамбу на ставках прорвала велика повінь. Під час Тридцятилітньої війни регіон був розграбований військами, а згодом заселений німцями.
Після 1553 Докси придбав Ян з Вартенберка і збудував тут садибу, замок та пивоварню. У 1620, через тиждень після Битви на Білій горі, місто було пограбоване армією герцога Максиміліана Баварського. Згодом містом володіла сім’я Батлерів.
У 1680 місто та прилеглу садибу Батлери продали графу Арношту Йозефу з Вальдштейна. Сім'я Вальдштейнів володіла Доксами до 1945.
Наприкінці XVIII століття місто згоріло, а статус міста було втрачено.
Після 1800 у Чехії розвивається текстильна промисловість. Також син банкіра з Бржежа та власник лісопилки Франтішек Вюнше побудував у Доксах картонну фабрику на пагорбі і будинки для робітників у долині, так звану Малу страну. Завдяки цій фабриці кількість постійних мешканців зросла до 2000. Вюнше часто вступав у бурхливі суперечки з графом Вальдштейном, бо платив своїм працівникам краще. "Картонка" остаточно була закрита в 1839. Вальдштейн викупив землю і 500 жителів виїхали з Докс.
Наприкінці ХІХ століття у місті процвітає туризм.
У 1867 залізнична лінія з'єднала місто з околицями. Під час так званої Першої республіки Докси називали Північночеською лазнею або Північночеською Рів'єрою. У 1928 на березі Махового озера був створений пляж .
У період між 1938 і 1945 роками німецькомовні Докси належали до Третього рейху в межах Судетської області. Після Другої світової війни відбувся майже повний обмін населенням та місцевими назвами.
Адміністративні реформи
У 1848 Докси були маєтком, що належав графу Крістіану з Вальдштейна та Вартенберка. На той час 27 муніципалітетів належали до маєтку Докси і входили до краю Млада-Болеслав.
Після скасування кріпацтва та в результаті революції в Австрійській імперії (1848—1849) відбулися радикальні зміни державного управління. Шляхетські маєтки були ліквідовані, впродовж 1850 створені нові повіти, політичні та судові округи. Після реформи був утворений Чеськолипський край з 10 політичними округами. Докси і Старе Сплави були включені до політичного округу Дуба.
Під час чергової державної реформи у 1855 Докси знову увійшли до складу краю Млада-Болеслав. Згідно з реформою 1 січня 1949 було створено округ Докси, який належав до Ліберецького краю. У 1960 Докси увійшли до округу Чеська Липа, де знаходяться і сьогодні/
Пам'ятки архітектури
- Костел Св. Варфоломія та Внебовзяття Діви Марії — побудований на місці давнішого дерев’яного костелу у 1638, перебудований у стилі бароко. Із замкової каплиці в Бездєзі сюди була перенесена копія ікони Діви Марії Монсерратської, однієї з трьох, що існують у Європі.
- Ратуша 1855, побудована на місці попередньої, яка згоріла у 1842. Годинник на вежі поставила майстерня годинникаря Карела Яноти з Подебрадів.
- Барокова скульптура 1685 зі статуєю Діви Марії та чотирьох святих — Іван Хрестителя, Яна Непомуцького, Флоріана та Антонія Падуанського.
- Замок Доксів епохи Відродження з другої половини XVI століття знаходиться біля площі в англійському парку.
- Музей чеського письменника Карела Гінека Маха — розташований у найстарішій дерев'яній будівлі міста, так званій Лікарні, що була заснована в 1669 і досі збережена у своєму первісному вигляді. Експозиція присвячена письменнику, риболовлі та ставковому господарству
- Кінотеатр Май — архітектурна пам'ятка за проектом Карела Губачека
- Пам'ятник Карелу Гінеку Масі — відкритий перед початковою школою 29 травня 1960.
- На місцевому кладовищі знаходиться могила видатного чеського скрипаля і диригента Антоніна Бенневіца, національна пам'ятка культури.
Галерея
-
![image]()
Костел св. Варфоломія -
![image]()
Музей К.Г.Махи -
![image]()
Залізнична станція, переможець конкурсу на найкращий вокзал 2017 -
![image]()
Кінотеатр у Доксах
Міста-побратими
Охорона природи
У кадастрах міста є кілька заповідних об’єктів:
- Національний природний заповідник Бржегинє — Пекопала
- Національна природна пам'ятка Болото
- Єстребскє слатіни (Jestřebské slatiny), національна пам’ятка природи, розташована у сусідньому селі Єстреби.
- Заповідна ландшафтна зона Кокоржінско (Kokořínsko).
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Deník — Vltava Labe Media, 2022.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- Liberecký kraj. freytag&berndt. с. 35. ISBN .
- Českolipsko a Máchův kraj. Česká turistika s.r.o. с. 24. ISBN .
- Doksy a Máchův kraj. Kava-Pech. с. 12. ISBN .
- Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 19. ISBN .
- Doksy, str. 16
- Dulík – Doksy a okolí, str. 19
- Hrady a zámky Libereckého kraje. Krajské nakladatelství Liberec. с. 82.
- Liberecký kraj – Českolipsko, str. 35
- Sborník učitelských prací. Univerzita Karlova. с. 19. ISBN .
- Českolipsko, str. 26
- Výnos ministra vnitra č. 1522/1946 Ú.l., o stanovení nových úředních názvů míst.
- Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 4. ISBN .
- Správní vývoj Českolipska. Státní okresní archiv. с. 48. ISBN .
- Hana Fabingerová: Krajem Karla Hynka Máchy
- Doksy a okolí. Mgr Petr Prášil. с. 36. ISBN .
Література
- Lázně, místa léčební a sídla letní, Praha 1904
- F. Hantschel: Führer durch die Sommerfrische Hirschberg und deren Umgebung, B. Leipa
- B. Kinský: Bezděz – Doksy a Máchovo jezero s okolím, Česká Lípa 1931
- R. Mauserová, V. Richtrmoc: Doksy a Máchův kraj, Dobřichovice 2003
- M. Klement: Tu je naše Lido, Dějiny a současnost 10/2007
Посилання
- Статистичні дані на вебсайті CZSO [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Міська сторінка у Facebook [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Збірник законів про Jestřebské slatíny [ 6 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doksi chesk Doksy nim Hirschberg abo Bad Hirschberg misto u Chehiyi v okruzi Cheska Lipa Libereckogo krayu Doksi chesk Mesto Doksy 1 chesk Doksy 2 Prapor Gerb Koordinati 50 33 53 pn sh 14 39 20 sh d 50 56478168696877162 pn sh 14 65562316457777747 sh d 50 56478168696877162 14 65562316457777747 Koordinati 50 33 53 pn sh 14 39 20 sh d 50 56478168696877162 pn sh 14 65562316457777747 sh d 50 56478168696877162 14 65562316457777747 Krayina Chehiya ChehiyaAdminodinicya Cheska Lipa Q89581435 3 Mezhuye z susidni nas punktid d Bela pod Bezdezem d d d d d Duba d d d d d Vnutrishnij podil d 4 d 4 Obora d 4 Stari Splavi 4 d 4 d 4 d 4 dGolova d 5 Persha zgadka 1293 6 Plosha 74 961537 km 7 Visota centru 266 mNaselennya 5119 osib 1 sichnya 2024 8 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 472 01 3 471 63 3 Avtomobilnij kod CLGeoNames 3076972OSM r436584 RKod LAU NUTS CZ561495Oficijnij sajt mesto doksy cz DoksiDoksi Chehiya Doksi u Vikishovishi Syudi perenapravlyayetsya zapit Stari Splavi Na cyu temu potribna okrema stattya Ce odin z najvidomishih turistichnih centriv u krayini roztashovanij na berezi Mahovogo ozera na dorozi I 38 mizh Mladoyu Boleslavom ta Cheskoyu Lipoyu Do mista priyednani sela Brehyne Kruh Obora Stari Splavi Zbyny Zdar ta eksklav Vojetin Tut prozhivaye blizko 5 200 meshkanciv IstoriyaStvorennya sela Selo bulo zasnovane pislya pributtya nimeckih kolonistiv z namirom cheskogo korolya Przhemisla Ottokara II zahishati torgovi shlyahi Melnickij ta Zhitavskij ta protistoyati mogutnosti rodu Markvartice Persha pismova zgadka u gramoti korolya napisanij u Piseku v 1264 koli vin podaruvav nimcyam Hartvigu ta Konradu z Kravarzh zemli bilya strumka Doksi Z ciyeyi gramoti vedut litochislennya mista Prote zgidno z inshimi dzherelami vidilena zemlya stosuvalas ne Doks a Starogo Bezdyeza Originalna nimecka nazva sela bula Hirschberg ale novi cheski poselenci zgodom perejmenuvali poselennya v Doksi Cheska ta nimecka nazvi vikoristovuvalis paralelno do 1945 Insha zgadka pro Doksi mistitsya u gramoti Vaclava II vid 1293 Vona vvazhayetsya pershim dostovirnim pismovim dokumentom z istoriyi mista Podalshij rozvitok Imperator Karl IV spriyav rozvitku mista Vin nadav Doksam privileyi pravo chiniti sud vlashtovuvati shotizhnevi yarmarki variti pivo V 1366 abo 1367 z jogo voli zaklali Velike ozero plosheyu 350 ga yake sogodni nazivayut Mahovim ozerom Sin Karla IV Sigizmund Lyuksemburzkij zastaviv mayetok Yanu z Mihalovic kotrij za dopomogoyu Berka z Dubi vklyuchiv jogo v antigusitskij anklav U 1426 gusiti pograbuvali mayetok Bezdyekiv vklyuchno z Doksami U 1445 mayetok vikupiv Yan Smirzhicki zi Smirzhic ale pislya jogo strati v 1453 Doksi bulo povernuto rodini Mihalovic U cej period tut perevazhalo cheske naselennya Ratusha na ploshi Respubliki U XV XVI stolittyah na cij teritoriyi aktivno rozvivalosya ribnictvo Bulo pobudovano she p yat stavkiv U 1531 dambu na stavkah prorvala velika povin Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni region buv rozgrabovanij vijskami a zgodom zaselenij nimcyami Pislya 1553 Doksi pridbav Yan z Vartenberka i zbuduvav tut sadibu zamok ta pivovarnyu U 1620 cherez tizhden pislya Bitvi na Bilij gori misto bulo pograbovane armiyeyu gercoga Maksimiliana Bavarskogo Zgodom mistom volodila sim ya Batleriv U 1680 misto ta prileglu sadibu Batleri prodali grafu Arnoshtu Jozefu z Valdshtejna Sim ya Valdshtejniv volodila Doksami do 1945 Naprikinci XVIII stolittya misto zgorilo a status mista bulo vtracheno Pislya 1800 u Chehiyi rozvivayetsya tekstilna promislovist Takozh sin bankira z Brzhezha ta vlasnik lisopilki Frantishek Vyunshe pobuduvav u Doksah kartonnu fabriku na pagorbi i budinki dlya robitnikiv u dolini tak zvanu Malu stranu Zavdyaki cij fabrici kilkist postijnih meshkanciv zrosla do 2000 Vyunshe chasto vstupav u burhlivi superechki z grafom Valdshtejnom bo plativ svoyim pracivnikam krashe Kartonka ostatochno bula zakrita v 1839 Valdshtejn vikupiv zemlyu i 500 zhiteliv viyihali z Doks Naprikinci HIH stolittya u misti procvitaye turizm U 1867 zaliznichna liniya z yednala misto z okolicyami Pid chas tak zvanoyi Pershoyi respubliki Doksi nazivali Pivnichnocheskoyu lazneyu abo Pivnichnocheskoyu Riv yeroyu U 1928 na berezi Mahovogo ozera buv stvorenij plyazh U period mizh 1938 i 1945 rokami nimeckomovni Doksi nalezhali do Tretogo rejhu v mezhah Sudetskoyi oblasti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni vidbuvsya majzhe povnij obmin naselennyam ta miscevimi nazvami Administrativni reformi U 1848 Doksi buli mayetkom sho nalezhav grafu Kristianu z Valdshtejna ta Vartenberka Na toj chas 27 municipalitetiv nalezhali do mayetku Doksi i vhodili do krayu Mlada Boleslav Pislya skasuvannya kripactva ta v rezultati revolyuciyi v Avstrijskij imperiyi 1848 1849 vidbulisya radikalni zmini derzhavnogo upravlinnya Shlyahetski mayetki buli likvidovani vprodovzh 1850 stvoreni novi poviti politichni ta sudovi okrugi Pislya reformi buv utvorenij Cheskolipskij kraj z 10 politichnimi okrugami Doksi i Stare Splavi buli vklyucheni do politichnogo okrugu Duba Pid chas chergovoyi derzhavnoyi reformi u 1855 Doksi znovu uvijshli do skladu krayu Mlada Boleslav Zgidno z reformoyu 1 sichnya 1949 bulo stvoreno okrug Doksi yakij nalezhav do Libereckogo krayu U 1960 Doksi uvijshli do okrugu Cheska Lipa de znahodyatsya i sogodni Pam yatki arhitekturiKostel Sv Varfolomiya ta Vnebovzyattya Divi Mariyi pobudovanij na misci davnishogo derev yanogo kostelu u 1638 perebudovanij u stili baroko Iz zamkovoyi kaplici v Bezdyezi syudi bula perenesena kopiya ikoni Divi Mariyi Monserratskoyi odniyeyi z troh sho isnuyut u Yevropi Ratusha 1855 pobudovana na misci poperednoyi yaka zgorila u 1842 Godinnik na vezhi postavila majsternya godinnikarya Karela Yanoti z Podebradiv Barokova skulptura 1685 zi statuyeyu Divi Mariyi ta chotiroh svyatih Ivan Hrestitelya Yana Nepomuckogo Floriana ta Antoniya Paduanskogo Zamok Doksiv epohi Vidrodzhennya z drugoyi polovini XVI stolittya znahoditsya bilya ploshi v anglijskomu parku Muzej cheskogo pismennika Karela Gineka Maha roztashovanij u najstarishij derev yanij budivli mista tak zvanij Likarni sho bula zasnovana v 1669 i dosi zberezhena u svoyemu pervisnomu viglyadi Ekspoziciya prisvyachena pismenniku ribolovli ta stavkovomu gospodarstvu Kinoteatr Maj arhitekturna pam yatka za proektom Karela Gubacheka Pam yatnik Karelu Gineku Masi vidkritij pered pochatkovoyu shkoloyu 29 travnya 1960 Na miscevomu kladovishi znahoditsya mogila vidatnogo cheskogo skripalya i dirigenta Antonina Bennevica nacionalna pam yatka kulturi GalereyaKostel sv Varfolomiya Muzej K G Mahi Zaliznichna stanciya peremozhec konkursu na najkrashij vokzal 2017 Kinoteatr u DoksahMista pobratimiBolkuv Polsha Ojbin NimechchinaOhorona prirodiU kadastrah mista ye kilka zapovidnih ob yektiv Nacionalnij prirodnij zapovidnik Brzheginye Pekopala Nacionalna prirodna pam yatka Boloto Yestrebskye slatini Jestrebske slatiny nacionalna pam yatka prirodi roztashovana u susidnomu seli Yestrebi Zapovidna landshaftna zona Kokorzhinsko Kokorinsko Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Czech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Denik Vltava Labe Media 2022 d Track Q11863361d Track Q11157847 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 Liberecky kraj freytag amp berndt s 35 ISBN 80 7316 032 3 Ceskolipsko a Machuv kraj Ceska turistika s r o s 24 ISBN 80 903410 9 8 Doksy a Machuv kraj Kava Pech s 12 ISBN 80 85853 604 Doksy a okoli Mgr Petr Prasil s 19 ISBN 978 80 86914 81 7 Doksy str 16 Dulik Doksy a okoli str 19 Hrady a zamky Libereckeho kraje Krajske nakladatelstvi Liberec s 82 Liberecky kraj Ceskolipsko str 35 Sbornik ucitelskych praci Univerzita Karlova s 19 ISBN 80 7308 074 5 Ceskolipsko str 26 Vynos ministra vnitra c 1522 1946 U l o stanoveni novych urednich nazvu mist Doksy a okoli Mgr Petr Prasil s 4 ISBN 978 80 86914 81 7 Spravni vyvoj Ceskolipska Statni okresni archiv s 48 ISBN 80 238 3843 1 Hana Fabingerova Krajem Karla Hynka Machy Doksy a okoli Mgr Petr Prasil s 36 ISBN 978 80 86914 81 7 ol LiteraturaLazne mista lecebni a sidla letni Praha 1904 F Hantschel Fuhrer durch die Sommerfrische Hirschberg und deren Umgebung B Leipa B Kinsky Bezdez Doksy a Machovo jezero s okolim Ceska Lipa 1931 R Mauserova V Richtrmoc Doksy a Machuv kraj Dobrichovice 2003 M Klement Tu je nase Lido Dejiny a soucasnost 10 2007PosilannyaStatistichni dani na vebsajti CZSO 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Miska storinka u Facebook 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine Zbirnik zakoniv pro Jestrebske slatiny 6 chervnya 2020 u Wayback Machine