Федір Іванович Дозорцев (рос. Фёдор Иванович Дозорцев; 25 травня 1923, Борки — 22 червня 1992) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Федір Іванович Дозорцев | |
---|---|
рос. Фёдор Иванович Дозорцев | |
Народження | 25 травня 1923 Борки |
Смерть | 22 червня 1992 (69 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1939–1979 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 24 травня 1922 року в селі Борках (тепер Тюменської області) в сім'ї селянина. Росіянин. Закінчив 10 класів школи і два курси педагогічного інституту. Працював учителем неповної середньої школи на батьківщині.
У жовтня 1939 року призваний до лав Червоній Армії. У липні 1941 року закінчив Талліннське військове піхотне училище. В боях німецько-радянської війни з липня 1941 року. Воював командиром батареї 120-міліметрових мінометів на Ленінградському фронті і в Приморській оперативній групі. У січні 1943 року закінчив курси «Постріл» в місті Свердловську і до квітня 1943 року був викладачем на курсах вогневої підготовки. Потім воював командиром мотострілецького батальйону на Брянському і 1-му Українському фронтах. Член ВКП(б) з 1943 року. В боях був тричі поранений.
Брав участь:
- в 1941–1942 роках — в оборонних боях в Естонії в районі міст Тарту, Нарви, на Оранієнбаумському плацдармі на підступах до Ленінграда;
- в 1943 році — в боях на Орловсько-Курській дузі, у визволенні міст Карачева, Почепа, Унечі;
- в 1944 році — в Проскурівсько-Чернівецькій операції, у тому числі в боях за міста Волочиськ та Кам'янець-Подільський, в Львівсько-Сандомирської операції, у відвоюванні Львова і в боях на Сандомирському плацдармі;
- в 1945 році — у Вісло-Одерської операції, в тому числі у зайнятті міст Кельці, Пйотркува, в форсуванні Одера і боях на плацдармі, у боях на річці Нейсе, в битві за Берлін, у звільненні Праги.
Командир 3-гомотострілецького батальйону 29-ї гвардійської Унечської мотострілецької бригади 10-го гвардійського Уральсько-Львівського Добровольчого танкового корпусу 4-ї танкової армії капітан Дозорцев відзначився в боях при форсуванні річки Одеру. 26 січня 1945 року батальйон під його командуванням на підручних засобах одним з перших форсував річку біля населеного пункту Таркедорф (6 км на південь від міста Штейнау, нині Сьцінава, Польща), захопив плацдарм і завдав ворогові значних втрат у живій силі і техніці.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії капітану Дозорцеву Федору Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6019).
З 1945 по 1951 рік служив у складі Групи радянських військ у Німеччині заступником командира навчального батальйону в 10-й гвардійській танковій дивізії, командиром мотострілецького батальйону та заступником командира 20-го гвардійського мотострілецького полку в 25-ї гвардійської танкової дивізії 4-ї гвардійської механізованої армії. У 1955 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. У 1955–1959 роках служив в Сибірському військовому окрузі командиром 448-го і 445-го мотострілецьких полків 67-ї мотострілецької дивізії. У 1959–1969 роках служив у Закавказькому військовому окрузі командиром 124-го мотострілецького полку та заступником командира з тилу 127-ї мотострілецької дивізії. У 1969–1979 роках — у Центральній групі військ (Міловиці, Чехія) та Київському військовому окрузі заступником командира з тилу 15-ї гвардійської танкової та 47-ї мотострілецької дивізій.
З жовтня 1979 року полковник Ф. І. Дозорцев — в запасі. Жив у Києві. Помер 22 червня 1992 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Відзнаки
Нагороджений орденом Леніна (10 квітня 1945), двома орденами Червоного Прапора (30 квітня 1944; 6 червня 1944), орденами Олександра Невського (15 квітня 1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985), Червоної Зірки (6 серпня 1943), «За службу Батьківщині в ЗС СРСР» 3-го ступеня (30 квітня 1975), медалями «За бойові заслуги» (15 листопада 1950), «За оборону Ленінграда», «За взяття Берліна», «За визволення Праги», «За перемогу над Німеччиною», чехословацьким хрестом.
Вшанування пам'яті
Іменем Федора Дозорцева у місті Тюменської області названа вулиця.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.1. ‒ М., 1987;
- Лелюшенко Д. Д. Москва-Сталинград-Берлин-Прага. — М.: Наука 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Ivanovich Dozorcev ros Fyodor Ivanovich Dozorcev 25 travnya 1923 Borki 22 chervnya 1992 radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu Fedir Ivanovich Dozorcevros Fyodor Ivanovich DozorcevNarodzhennya25 travnya 1923 1923 05 25 BorkiSmert22 chervnya 1992 1992 06 22 69 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1939 1979PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Leningrada Medal Za vzyattya Berlina Medal Za vizvolennya Pragi BiografiyaNarodivsya 24 travnya 1922 roku v seli Borkah teper Tyumenskoyi oblasti v sim yi selyanina Rosiyanin Zakinchiv 10 klasiv shkoli i dva kursi pedagogichnogo institutu Pracyuvav uchitelem nepovnoyi serednoyi shkoli na batkivshini U zhovtnya 1939 roku prizvanij do lav Chervonij Armiyi U lipni 1941 roku zakinchiv Tallinnske vijskove pihotne uchilishe V boyah nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1941 roku Voyuvav komandirom batareyi 120 milimetrovih minometiv na Leningradskomu fronti i v Primorskij operativnij grupi U sichni 1943 roku zakinchiv kursi Postril v misti Sverdlovsku i do kvitnya 1943 roku buv vikladachem na kursah vognevoyi pidgotovki Potim voyuvav komandirom motostrileckogo bataljonu na Bryanskomu i 1 mu Ukrayinskomu frontah Chlen VKP b z 1943 roku V boyah buv trichi poranenij Brav uchast v 1941 1942 rokah v oboronnih boyah v Estoniyi v rajoni mist Tartu Narvi na Oraniyenbaumskomu placdarmi na pidstupah do Leningrada v 1943 roci v boyah na Orlovsko Kurskij duzi u vizvolenni mist Karacheva Pochepa Unechi v 1944 roci v Proskurivsko Cherniveckij operaciyi u tomu chisli v boyah za mista Volochisk ta Kam yanec Podilskij v Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi u vidvoyuvanni Lvova i v boyah na Sandomirskomu placdarmi v 1945 roci u Vislo Oderskoyi operaciyi v tomu chisli u zajnyatti mist Kelci Pjotrkuva v forsuvanni Odera i boyah na placdarmi u boyah na richci Nejse v bitvi za Berlin u zvilnenni Pragi Komandir 3 gomotostrileckogo bataljonu 29 yi gvardijskoyi Unechskoyi motostrileckoyi brigadi 10 go gvardijskogo Uralsko Lvivskogo Dobrovolchogo tankovogo korpusu 4 yi tankovoyi armiyi kapitan Dozorcev vidznachivsya v boyah pri forsuvanni richki Oderu 26 sichnya 1945 roku bataljon pid jogo komanduvannyam na pidruchnih zasobah odnim z pershih forsuvav richku bilya naselenogo punktu Tarkedorf 6 km na pivden vid mista Shtejnau nini Scinava Polsha zahopiv placdarm i zavdav vorogovi znachnih vtrat u zhivij sili i tehnici Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi kapitanu Dozorcevu Fedoru Ivanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6019 Z 1945 po 1951 rik sluzhiv u skladi Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini zastupnikom komandira navchalnogo bataljonu v 10 j gvardijskij tankovij diviziyi komandirom motostrileckogo bataljonu ta zastupnikom komandira 20 go gvardijskogo motostrileckogo polku v 25 yi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi 4 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi U 1955 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze U 1955 1959 rokah sluzhiv v Sibirskomu vijskovomu okruzi komandirom 448 go i 445 go motostrileckih polkiv 67 yi motostrileckoyi diviziyi U 1959 1969 rokah sluzhiv u Zakavkazkomu vijskovomu okruzi komandirom 124 go motostrileckogo polku ta zastupnikom komandira z tilu 127 yi motostrileckoyi diviziyi U 1969 1979 rokah u Centralnij grupi vijsk Milovici Chehiya ta Kiyivskomu vijskovomu okruzi zastupnikom komandira z tilu 15 yi gvardijskoyi tankovoyi ta 47 yi motostrileckoyi divizij Z zhovtnya 1979 roku polkovnik F I Dozorcev v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 22 chervnya 1992 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi VidznakiNagorodzhenij ordenom Lenina 10 kvitnya 1945 dvoma ordenami Chervonogo Prapora 30 kvitnya 1944 6 chervnya 1944 ordenami Oleksandra Nevskogo 15 kvitnya 1945 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 6 kvitnya 1985 Chervonoyi Zirki 6 serpnya 1943 Za sluzhbu Batkivshini v ZS SRSR 3 go stupenya 30 kvitnya 1975 medalyami Za bojovi zaslugi 15 listopada 1950 Za oboronu Leningrada Za vzyattya Berlina Za vizvolennya Pragi Za peremogu nad Nimechchinoyu chehoslovackim hrestom Hmelnickoyi oblasti Vshanuvannya pam yatiImenem Fedora Dozorceva u misti Tyumenskoyi oblasti nazvana vulicya LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar T 1 M 1987 Lelyushenko D D Moskva Stalingrad Berlin Praga M Nauka 1987