Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Димитрій Солунський (мозаїка 12 ст.) — унікальна пам'ятка мозаїчного мистецтва початку 12 ст., створена візантійським художником для оздоби Михайлівського Золотоверхого собору в місті Київ.
 | |
| Час створення: | початок 12 століття |
|---|---|
| Матеріал: | смальта природні камні, перенесена на бетон. сучпасні розміри 223 х 132,5 см |
| Зберігається: | Москва, Росія |
| Музей: | Третьяковська галерея |
Історія
Храм на честь Архангела Михаїла замовив князь Святополк II Ізяславич, онук Ярослава Мудрого, хрещений під ім'ям Михаїл. Михайлівська церква виникла в період 1108—1113 рр. на місці Димитрівського монастиря, створеного за князювання ще його батька. Споруда мала також сакральне і містобудівне значення, бо Архангел Михаїл був оголошений небесним покровителем Києва, а силует нового храму перегукувався з величною Київською Софією, розташованою неподалік. Вже тоді літопис називав церкву золотоверхою через прикрашений золотом (замість свинцю) дах. У 12 столітті монастир і храм став князіською усипальницею. Первісно це була хрещата за планом споруда, з хорами і з трьома гранчатими абсидами. Церкву вінчала єдина баня, прикрашена золотом, звідки і її назва. Князівський храм був розкішно прикрашений мозаїками в комбінації з більш дешевими фресками, мав мармурову вівтарну огорожу та підлогу, викладену червоним шифером із мозаїчними візерунками. Проведені розкопки сприяли віднайденню ще чотирьох мармурових капітелей, первісне розташування яких невідоме.
Храм менше постраждав від монгольської навали 1240 року, ніж Софія Київська, але був пограбований 1482 року під час захоплення міста кримським ханом Менгі Гиреєм. Грамота від 1523 року зафіксувала вкрай занедбану і спустошену Михайлівську церкву.
Згодом церкву збільшили за рахунок прибудов (каплиці Св. Варвари та Св. Катерини). Вона отримала декор і декілька нових бань у стилі українського бароко. Помилки будівників і осідання ґрунтів під прибудовами спричинили відхилення мурів старовинної церкви від її центру та руйнацію склепінь. Храм пішов тріщинами. За архімандрита Сільвестра (1740-1746) були терміново проведені відновлювальні та захисні роботи: наново перекладені склепіння, вибудувано дванадцять контрфорсів з усіх боків храму, окрім східного, наново відремонтована баня. Низька якість робіт провінційних майстрів сприяла знищенню багатьох фресок і декотрих мозаїк.
Дзвіницю монастиря вибудували на початку 18 ст. (1716-1720 роки). За єпископа Мелетія та його спадкоємця Кирила (1828 — 1835 роки) залишки збряклих і пошкоджених фресок були поновлені олійними фарбами, що збільшило їх пошкодження. Стінописи наново вкрили оліфою в 1880-ті роки та відновили всі частини блакитного тла.
Вівтарна частина Михайлівського храму була прикрашена мозаїками на зразок Софії Київської і практично повторювала її композицію. Конху прикрашала Богородиця в позі Оранти, а нижче Євхаристія та Святительський чин. Унікальною особливістю храмового інтер'єру були вісім додаткових постатей апостолів та постаті Св. Стефана та Св. Димитрія Солунського на стовпах на висоті, відповідній Євхаристії, відтворені мозаїкою. У 18 столітті Богородиця в позі Оранти була знищена, а рештки мозаїк нижче збереглися. Таким і зберігся храм на початок трагічних для архітектурної пам'ятки 1930-х років.
Висадження в повітря і збережені рештки
1919 року проведена конфіскація храмового майна, золотого і срібного посуду, всіх коштовностей (більшість яких розкрадена). У 1920-ті Михайлівський монастир було зачинено. Приміщення використали під гуртожитки для чиновництва, червоноармійців, пролетаріату, студентів, частка перетворена на комори та склади. Для створення нового урядового центру поневоленої України більшовики обрали Старокиївську гору, де стояв монастир. Це вирішило його долю і монастир почали нищити. Більшовики проігнорували спротив і протести науковців, більшість яких була невдовзі репресована (Макаренко Микола Омелянович, Федір Ернст , ). Але на швидке дослідження храму і часткове рятування деяких мозаїк та фресок було дано лише дев'ять місяців. Серед знятих і врятованих фреска з напівфігурою пророка Самуїла (на 2012 р. — Російський музей, Санкт-Петербург), фреска Св. Микола, мозаїки «Св. Стефан» і «Св. Димитрій Солунський», мозаїка «Євхаристія», «Стефан і Фаддей», частина фрески «Благовіщення», фрагменти малих фресок з орнаментами(чотири з яких повернуті зі збірок Ермітажу). Було врятовано всього сорок п'ять (45) квадратних метрів мозаїк (роботи провели мозаїчіст та Дмитро Киплик). Частина мозаїк осипалась. Зібрано біля ста кілограмів (100 кг) смальт 12 століття, до яких приєднана і частка знайдених пізніше під час розкопок.
У 1930-ті почалося розпорошення знятих мозаїк і фресок: частина передана в російський музей Києва, згодом в Москву, Санкт-Петербург і Великий Новгород. Дві шиферні плити з рельєфами вершників 12 ст. передані до Третьяковської галереї, аналогів яких на той час Київ не мав. Собор був остаточно висаджений у повітря 1935 року в період проведеної сталінським урядом Безбожної п'ятирічки(1932-1937 рр.)
Іконографія Димитрія Солунського
Легендарний життєпис Димитрія Солунського здатен здивувати нісенітницями і протиріччями. За церковною легендою, чоловік походив з аристократії, але був таємним прихильником християнства. Отримав посаду військового намісника в Салоніках від імператора-язичника і використав повноваження для зміцнення забороненого на той час християнства, чим порушив наказ імператора (тобто пішов на державну зраду). Відомий як очільник спротиву військовому наступу слов'ян на імперію, хоча не зафіксоано жодної значущої перемоги Димитрія як вояка. Загинув мученицькою смертю як державний зрадник, за що обожнений прибічниками невизнаного на той час християнства. Дивним чином став святим вояком, не маючи в досвіді жодної значущої перемоги. Користь від діяльності святого вояка Димитрія лежить не в військовій справі(де він не був авторитетом чи видатним полководцем), а в християнських чеснотах перемагаючого античний світогляд нового, жорстокого віровчення.
Не менш дивна популярність святого у східних слов'янських князів, представників яких грецький святий нищив під Салоніками. Про популярність Димитрія Солунського свідчить безліч фресок та ікон, яких було ще більше з урахуванням знищених зображень. На честь Димитрия були названі первістки-хлопці декількох давньоруських і московських князів, нащадки престолу (найбільш відомий Димитрій, син Івана Грозного, убитий у місті Углич). Це ще одне свідоцтво туманних тлумачень історичних подій очільниками грецького християнства і повної необізнаності в богословських питаннях навіть привілейованих представників слов'янських князів.
-
![image]()
Св. Філіп, Теодор і Димитрій Солунський (крайній праворуч)
Вивіз до Москви
1938 року на виставку давньоруського мистецтва в Москву вивезли мозаїку «Святий великомученик Димитрій Солунський» та фреску «Святий Миколай». По закінченню виставки твори були передані до Третьяковської галереї. В Україну нібито передані якісь картини українських митців, але їх кількість не оприлюднена. До того ж не зрозуміло, чи відповідала мистецька вартість тих картин рівню мозаїки і фрески 12 століття.
Опис твору
Невідомий автор мозаїки знав тільки вимоги до зображення святого вояка і лише дозволений церквою переказ життєпису (тобто укладався в тогочасну цензуру). Тому наділив зображення всіма рисами ідеального візантійського вояка: високим зростом, молодістю (про що свідчить юнацька борідка), розкішними обладунками. На високий стан особи вказували дорогі лицарські обладунки, чудова зброя і коштовний плащ із золотим візерунком. Особливу увагу невідомий художник-мозаїчист приділив обличчю: воно створене з більш дрібних смальт і природних камінців, ніж решта навколо. Живість зображення підсилена скошеним вбік поглядом (досить розповсюджений засіб тогочасних візантійських митців). Обличчя модульоване пробілами на лобі та щоках, природні кольори нагадують рожеві щоки й вуста. Ідентифікації святого допомагає каліграфічний напис. Збереженість мозаїки надзвичайно висока, враховуючи вік її створення і трагічну долю архітектурної пам'ятки, де вона перебувала. Мистецька вартість мозаїки переважає низку тотожних пам'яток 12 століття і має визнану світову славу унікального твору мистецтва.
Джерела і посилання
- журнал «Археологія СССР», свод археологических источников, Ленинград, 1982 ( Раппопорт П.А. статья «Русская архиректура 10-13 вв.»)
- Лазарев В.Н. «Михайловскиє мозаики», М, «Искусство», 1966
- http://churchs.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=59:2010-09-10-18-52-49&catid=4:2010-09-03-18-31-53&Itemid=13 [ 19 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.proezdom.com/kiev-i-oblast/kiev/mixajlovskij-zlatoverxij-sobor [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (Михайловский Златоверхий собор в Киеве) [ 24 червня 2013 у Wayback Machine.]
- (Михайловский Златоверхий монастырь, музей и история) [ 15 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- [ ]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dimitrij Solunskij mozayika 12 st unikalna pam yatka mozayichnogo mistectva pochatku 12 st stvorena vizantijskim hudozhnikom dlya ozdobi Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru v misti Kiyiv Dimitrij Solunskij suchasni rozmiri 223 h 132 5 smChas stvorennya pochatok 12 stolittyaMaterial smalta prirodni kamni perenesena na beton suchpasni rozmiri 223 h 132 5 smZberigayetsya Moskva RosiyaMuzej Tretyakovska galereyaIstoriyaHram na chest Arhangela Mihayila zamoviv knyaz Svyatopolk II Izyaslavich onuk Yaroslava Mudrogo hreshenij pid im yam Mihayil Mihajlivska cerkva vinikla v period 1108 1113 rr na misci Dimitrivskogo monastirya stvorenogo za knyazyuvannya she jogo batka Sporuda mala takozh sakralne i mistobudivne znachennya bo Arhangel Mihayil buv ogoloshenij nebesnim pokrovitelem Kiyeva a siluet novogo hramu peregukuvavsya z velichnoyu Kiyivskoyu Sofiyeyu roztashovanoyu nepodalik Vzhe todi litopis nazivav cerkvu zolotoverhoyu cherez prikrashenij zolotom zamist svincyu dah U 12 stolitti monastir i hram stav knyaziskoyu usipalniceyu Pervisno ce bula hreshata za planom sporuda z horami i z troma granchatimi absidami Cerkvu vinchala yedina banya prikrashena zolotom zvidki i yiyi nazva Knyazivskij hram buv rozkishno prikrashenij mozayikami v kombinaciyi z bilsh deshevimi freskami mav marmurovu vivtarnu ogorozhu ta pidlogu vikladenu chervonim shiferom iz mozayichnimi vizerunkami Provedeni rozkopki spriyali vidnajdennyu she chotiroh marmurovih kapitelej pervisne roztashuvannya yakih nevidome Hram menshe postrazhdav vid mongolskoyi navali 1240 roku nizh Sofiya Kiyivska ale buv pograbovanij 1482 roku pid chas zahoplennya mista krimskim hanom Mengi Gireyem Gramota vid 1523 roku zafiksuvala vkraj zanedbanu i spustoshenu Mihajlivsku cerkvu Zgodom cerkvu zbilshili za rahunok pribudov kaplici Sv Varvari ta Sv Katerini Vona otrimala dekor i dekilka novih ban u stili ukrayinskogo baroko Pomilki budivnikiv i osidannya gruntiv pid pribudovami sprichinili vidhilennya muriv starovinnoyi cerkvi vid yiyi centru ta rujnaciyu sklepin Hram pishov trishinami Za arhimandrita Silvestra 1740 1746 buli terminovo provedeni vidnovlyuvalni ta zahisni roboti nanovo perekladeni sklepinnya vibuduvano dvanadcyat kontrforsiv z usih bokiv hramu okrim shidnogo nanovo vidremontovana banya Nizka yakist robit provincijnih majstriv spriyala znishennyu bagatoh fresok i dekotrih mozayik Dzvinicyu monastirya vibuduvali na pochatku 18 st 1716 1720 roki Za yepiskopa Meletiya ta jogo spadkoyemcya Kirila 1828 1835 roki zalishki zbryaklih i poshkodzhenih fresok buli ponovleni olijnimi farbami sho zbilshilo yih poshkodzhennya Stinopisi nanovo vkrili olifoyu v 1880 ti roki ta vidnovili vsi chastini blakitnogo tla Vivtarna chastina Mihajlivskogo hramu bula prikrashena mozayikami na zrazok Sofiyi Kiyivskoyi i praktichno povtoryuvala yiyi kompoziciyu Konhu prikrashala Bogorodicya v pozi Oranti a nizhche Yevharistiya ta Svyatitelskij chin Unikalnoyu osoblivistyu hramovogo inter yeru buli visim dodatkovih postatej apostoliv ta postati Sv Stefana ta Sv Dimitriya Solunskogo na stovpah na visoti vidpovidnij Yevharistiyi vidtvoreni mozayikoyu U 18 stolitti Bogorodicya v pozi Oranti bula znishena a reshtki mozayik nizhche zbereglisya Takim i zberigsya hram na pochatok tragichnih dlya arhitekturnoyi pam yatki 1930 h rokiv Visadzhennya v povitrya i zberezheni reshtkiProrok Samuyil Freska z Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru v Kiyevi 1112 r Rosijskij muzej Sankt Peterburg 1919 roku provedena konfiskaciya hramovogo majna zolotogo i sribnogo posudu vsih koshtovnostej bilshist yakih rozkradena U 1920 ti Mihajlivskij monastir bulo zachineno Primishennya vikoristali pid gurtozhitki dlya chinovnictva chervonoarmijciv proletariatu studentiv chastka peretvorena na komori ta skladi Dlya stvorennya novogo uryadovogo centru ponevolenoyi Ukrayini bilshoviki obrali Starokiyivsku goru de stoyav monastir Ce virishilo jogo dolyu i monastir pochali nishiti Bilshoviki proignoruvali sprotiv i protesti naukovciv bilshist yakih bula nevdovzi represovana Makarenko Mikola Omelyanovich Fedir Ernst Ale na shvidke doslidzhennya hramu i chastkove ryatuvannya deyakih mozayik ta fresok bulo dano lishe dev yat misyaciv Sered znyatih i vryatovanih freska z napivfiguroyu proroka Samuyila na 2012 r Rosijskij muzej Sankt Peterburg freska Sv Mikola mozayiki Sv Stefan i Sv Dimitrij Solunskij mozayika Yevharistiya Stefan i Faddej chastina freski Blagovishennya fragmenti malih fresok z ornamentami chotiri z yakih povernuti zi zbirok Ermitazhu Bulo vryatovano vsogo sorok p yat 45 kvadratnih metriv mozayik roboti proveli mozayichist ta Dmitro Kiplik Chastina mozayik osipalas Zibrano bilya sta kilogramiv 100 kg smalt 12 stolittya do yakih priyednana i chastka znajdenih piznishe pid chas rozkopok U 1930 ti pochalosya rozporoshennya znyatih mozayik i fresok chastina peredana v rosijskij muzej Kiyeva zgodom v Moskvu Sankt Peterburg i Velikij Novgorod Dvi shiferni pliti z relyefami vershnikiv 12 st peredani do Tretyakovskoyi galereyi analogiv yakih na toj chas Kiyiv ne mav Sobor buv ostatochno visadzhenij u povitrya 1935 roku v period provedenoyi stalinskim uryadom Bezbozhnoyi p yatirichki 1932 1937 rr Ikonografiya Dimitriya SolunskogoLegendarnij zhittyepis Dimitriya Solunskogo zdaten zdivuvati nisenitnicyami i protirichchyami Za cerkovnoyu legendoyu cholovik pohodiv z aristokratiyi ale buv tayemnim prihilnikom hristiyanstva Otrimav posadu vijskovogo namisnika v Salonikah vid imperatora yazichnika i vikoristav povnovazhennya dlya zmicnennya zaboronenogo na toj chas hristiyanstva chim porushiv nakaz imperatora tobto pishov na derzhavnu zradu Vidomij yak ochilnik sprotivu vijskovomu nastupu slov yan na imperiyu hocha ne zafiksoano zhodnoyi znachushoyi peremogi Dimitriya yak voyaka Zaginuv muchenickoyu smertyu yak derzhavnij zradnik za sho obozhnenij pribichnikami neviznanogo na toj chas hristiyanstva Divnim chinom stav svyatim voyakom ne mayuchi v dosvidi zhodnoyi znachushoyi peremogi Korist vid diyalnosti svyatogo voyaka Dimitriya lezhit ne v vijskovij spravi de vin ne buv avtoritetom chi vidatnim polkovodcem a v hristiyanskih chesnotah peremagayuchogo antichnij svitoglyad novogo zhorstokogo virovchennya Ne mensh divna populyarnist svyatogo u shidnih slov yanskih knyaziv predstavnikiv yakih greckij svyatij nishiv pid Salonikami Pro populyarnist Dimitriya Solunskogo svidchit bezlich fresok ta ikon yakih bulo she bilshe z urahuvannyam znishenih zobrazhen Na chest Dimitriya buli nazvani pervistki hlopci dekilkoh davnoruskih i moskovskih knyaziv nashadki prestolu najbilsh vidomij Dimitrij sin Ivana Groznogo ubitij u misti Uglich Ce she odne svidoctvo tumannih tlumachen istorichnih podij ochilnikami greckogo hristiyanstva i povnoyi neobiznanosti v bogoslovskih pitannyah navit privilejovanih predstavnikiv slov yanskih knyaziv Sv Filip Teodor i Dimitrij Solunskij krajnij pravoruch Viviz do Moskvi1938 roku na vistavku davnoruskogo mistectva v Moskvu vivezli mozayiku Svyatij velikomuchenik Dimitrij Solunskij ta fresku Svyatij Mikolaj Po zakinchennyu vistavki tvori buli peredani do Tretyakovskoyi galereyi V Ukrayinu nibito peredani yakis kartini ukrayinskih mitciv ale yih kilkist ne oprilyudnena Do togo zh ne zrozumilo chi vidpovidala mistecka vartist tih kartin rivnyu mozayiki i freski 12 stolittya Opis tvoruNevidomij avtor mozayiki znav tilki vimogi do zobrazhennya svyatogo voyaka i lishe dozvolenij cerkvoyu perekaz zhittyepisu tobto ukladavsya v togochasnu cenzuru Tomu nadiliv zobrazhennya vsima risami idealnogo vizantijskogo voyaka visokim zrostom molodistyu pro sho svidchit yunacka boridka rozkishnimi obladunkami Na visokij stan osobi vkazuvali dorogi licarski obladunki chudova zbroya i koshtovnij plash iz zolotim vizerunkom Osoblivu uvagu nevidomij hudozhnik mozayichist pridiliv oblichchyu vono stvorene z bilsh dribnih smalt i prirodnih kaminciv nizh reshta navkolo Zhivist zobrazhennya pidsilena skoshenim vbik poglyadom dosit rozpovsyudzhenij zasib togochasnih vizantijskih mitciv Oblichchya modulovane probilami na lobi ta shokah prirodni kolori nagaduyut rozhevi shoki j vusta Identifikaciyi svyatogo dopomagaye kaligrafichnij napis Zberezhenist mozayiki nadzvichajno visoka vrahovuyuchi vik yiyi stvorennya i tragichnu dolyu arhitekturnoyi pam yatki de vona perebuvala Mistecka vartist mozayiki perevazhaye nizku totozhnih pam yatok 12 stolittya i maye viznanu svitovu slavu unikalnogo tvoru mistectva Dzherela i posilannyazhurnal Arheologiya SSSR svod arheologicheskih istochnikov Leningrad 1982 Rappoport P A statya Russkaya arhirektura 10 13 vv Lazarev V N Mihajlovskiye mozaiki M Iskusstvo 1966 http churchs kiev ua index php option com content amp view article amp id 59 2010 09 10 18 52 49 amp catid 4 2010 09 03 18 31 53 amp Itemid 13 19 bereznya 2016 u Wayback Machine http www proezdom com kiev i oblast kiev mixajlovskij zlatoverxij sobor 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Mihajlovskij Zlatoverhij sobor v Kieve 24 chervnya 2013 u Wayback Machine Mihajlovskij Zlatoverhij monastyr muzej i istoriya 15 grudnya 2012 u Wayback Machine Div takozhPortal Mistectvo Vizantijska imperiya Mozayika Freska Zvizdini Bezbozhna p yatirichka Restavraciya mistectvo Pam yatka arhitekturi Tretyakovska galereya