Дж. Карсон Марк | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Jordan Carson Mark |
Народився | 6 липня 1913 d, Каварта-Лейкс, Онтаріо, Канада[1][2] |
Помер | березня 2, 1997 Лос-Аламос, Нью-Мексико, США[2] ·d | (у віці 83 роки)
Країна | США |
Діяльність | математик, фізик, викладач університету |
Alma mater | University of Western Ontario (, 1935) University of Toronto (, 1938) |
Заклад | Лос-Аламоська національна лабораторія Університет Манітоби |
Науковий керівник | Ріхард Брауер |
Джордан Карсон Марк (англ. Jordan Carson Mark, 6 липня 1913 — 2 березня 1997) – канадсько-американський математик, найбільш відомим своєю роботою над розробкою ядерної зброї для Сполучених Штатів у Національній лабораторії Лос-Аламоса. Марк приєднався до Манхеттенського проекту в 1945 році та продовжив працювати в Лос-Аламосі під керівництвом Норріса Бредбері після закінчення Другої світової війни. У 1947 році став керівником теоретичного відділу лабораторії і працював на цій посаді до 1973 року. Керував розробкою нової зброї, включаючи водневу бомбу в 1950-х роках. У проекті створення водневої бомби зміг об’єднати таких експертів, як Едвард Теллер, Станіслав Улам і Маршалл Холлоуей, незважаючи на їхні особисті розбіжності.
У липні та серпні 1958 року, а також наступного року Марк був науковим радником делегації Сполучених Штатів на Конференції експертів з виявлення ядерних вибухів. Працював у Науковій консультативній раді ВПС Сполучених Штатів та її Групі оцінки іноземної зброї. Після того, як пішов у відставку з Лос-Аламоса в 1973 році, працював у Консультативному комітеті Комісії ядерного регулювання з безпеки реакторів і був консультантом Інституту ядерного контролю.
Джордан Карсон Марк народився в Ліндсі, Онтаріо, 6 липня 1913 року. У нього був брат Джеймс і п'ять сестер: Маргарет, Дороті, Мюріель, Френсіс і Тоні. Отримав ступінь бакалавра мистецтв (BA) з математики та фізики в Університеті Західного Онтаріо в 1935 році та доктор філософії (PhD) з математики в Університеті Торонто в 1938 році, написавши свою дисертацію «Про Модульні уявлення групи GLH(3,P)» під керівництвом Річарда Брауера.
Марк викладав математику в Університеті Манітоби з 1938 року до Другої світової війни, потім приєднався до Монреальської лабораторії Національної дослідницької ради Канади в 1943 році. Прибув до лабораторії Лос-Аламоса в травні 1945 року як частина Британської місії Манхеттенського проекту, хоча залишався канадським державним службовцем. Залишився в Лос-Аламосі після закінчення війни, ставши керівником теоретичного відділу в 1947 році, і залишався на цій посаді до виходу на пенсію в 1973 році. У 1950-х роках став громадянином Сполучених Штатів.
У 1947 році Лос-Аламоська лабораторія під керівництвом Норріса Бредбері була набагато меншою, ніж під час війни, оскільки більшість військового персоналу повернулася до своїх університетів і лабораторій. Але все ще була центром американської розробки ядерної зброї, а теоретичний відділ багато років був центром лабораторії. Лабораторія досягла великих успіхів у вдосконаленні зброї, полегшивши її виробництво, зберігання та поводження. Випробування у 1948 році показали, що уран-235 можна використовувати в ядерній зброї імплозійного типу.
Марк зіграв ключову роль у розробці термоядерної зброї на початку 1950-х років. У січні 1950 року за наполяганням Едварда Теллера було схвалено екстрену програму розробки водневої бомби президентом Гаррі С. Труменом до того, як лабораторія мала працездатний проект. Це поставило лабораторію під великий тиск. Ганс Бете згадував, що «у Лос-Аламосі в ті дні було багато суперечок, і Карсон завжди був незворушним, стояв у центрі й мав зважене судження». Коли Станіслав Улам нарешті придумав робочий проект, перший до кого він звернувся був Марк. Марк відніс дизайн Улама до Бредбері, і вони передали ідею Теллеру. «Потім Теллер завершив і розширив винахід, — зазначив Бете, — тож у цьому випадку Карсон був посередником між двома людьми, які справді не любили один одного». «Протягом години після... зауважень Карсона, — згадував Теллер, — я знав, як рухатися вперед». Конструкція Теллера-Улама стала б усієї термоядерної зброї.
Коли дійшло до тестування конструкції під час ядерного випробування Айві Майк, Марк знову відіграв вирішальну роль посередника. Бредбері призначив Маршалла Холлоуея головним, але Холловей і Теллер не порозумілися. Пізніше Марк згадував це так:
Мені довелося бути зв'язком з Холловеєм, оскільки Теллер відмовився. Бредбері попросив це зробити мене. Ми [Холловей і я] добре ладнали. Теллер піднявся та поїхав до Чикаго без попередження. Едвард не мав нічого спільного з останніми приготуваннями до зйомки Майка. Час від часу він запитував, але якби спробував допомогти, то сповільнив би це. Бете брав участь. Холлоуей впорався із завданням, маючи небагато вільного часу. Я добре порозумівся з Маршалом [Холловеєм] і його «плічниками».
Тест Айві Майк пройшов успішно, знищивши острів на атолі Еніветак у Тихому океані 1 листопада 1952 року.
Френк Харлоу, який приєднався до теоретичного відділу в 1953 році і був призначений керівником групи Марком у 1959 році, зазначив, що Марк виявляв особистий інтерес до комп’ютерних систем, які на той час були сферою, що швидко розвивалася. Оскільки більшість досліджень зброї в 1960-х роках більше не включали теоретичний відділ, Марк розгалужився, спонсоруючи дослідження в галузі гідродинаміки, нейтронної фізики та теорії транспорту. Також підтримав дослідження нейтрино Фредеріка Рейнса, за які Рейнс був удостоєний Нобелівської премії з фізики в 1995 році.
Примітки
- http://www.nytimes.com/1997/03/09/us/j-carson-mark-83-physicist-in-hydrogen-bomb-work-dies.html
- Hilchey, Tim (9 березня 1997). J. Carson Mark, 83, Physicist In Hydrogen Bomb Work, Dies. New York Times. Процитовано 4 серпня 2009.
- Petschek, Albert G.; ; (October 1997). Obituary: J. Carson Mark. Physics Today. 50 (10): 124—126. Bibcode:1997PhT....50j.124P. doi:10.1063/1.881942.
- Jordan Mark. Mathematics Genealogy Project. Процитовано 1 жовтня 2014.
- Hawkins, 1961, с. 30.
- . Los Alamos National Laboratory. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 1 жовтня 2014.
- Mark, Carson; Hunter, Raymond E.; Wechsler, Jacob J. (Spring 1983). Weapon Design - We've Done a Lot but We Can't Say Much (PDF). Los Alamos Science (7): 159—163. Процитовано 1 жовтня 2014.
- . American Institute of Physics. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
- Obituary for J. Carson Mark. Nuclear Weapons Archive. Процитовано 1 жовтня 2014.
Література
- Hawkins, David (1961). Manhattan District history, Project Y, the Los Alamos story: Volume I – Inception until August 1945. Los Angeles: Los Alamos National laboratory. ISBN . Процитовано 20 лютого 2014.
Посилання
- Аудіоінтерв’ю з Дж. Карсоном Марком Річардом Роудсом « Голоси Манхеттенського проекту».
- Carlson, Bengt (July–August 2003). How Ulam set the stage. . 59 (4): 46—51. doi:10.2968/059004013. Процитовано 4 серпня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
rozmir zobrazhennya Dzh Karson MarkIm ya pri narodzhenniangl Jordan Carson MarkNarodivsya6 lipnya 1913 1913 07 06 d Kavarta Lejks Ontario Kanada 1 2 Pomerbereznya 2 1997 1997 03 02 u vici 83 roki Los Alamos Nyu Meksiko SShA 2 dKrayina SShADiyalnistmatematik fizik vikladach universitetuAlma materUniversity of Western Ontario 1935 University of Toronto 1938 ZakladLos Alamoska nacionalna laboratoriya Universitet ManitobiNaukovij kerivnikRihard Brauer Dzhordan Karson Mark angl Jordan Carson Mark 6 lipnya 1913 2 bereznya 1997 kanadsko amerikanskij matematik najbilsh vidomim svoyeyu robotoyu nad rozrobkoyu yadernoyi zbroyi dlya Spoluchenih Shtativ u Nacionalnij laboratoriyi Los Alamosa Mark priyednavsya do Manhettenskogo proektu v 1945 roci ta prodovzhiv pracyuvati v Los Alamosi pid kerivnictvom Norrisa Bredberi pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni U 1947 roci stav kerivnikom teoretichnogo viddilu laboratoriyi i pracyuvav na cij posadi do 1973 roku Keruvav rozrobkoyu novoyi zbroyi vklyuchayuchi vodnevu bombu v 1950 h rokah U proekti stvorennya vodnevoyi bombi zmig ob yednati takih ekspertiv yak Edvard Teller Stanislav Ulam i Marshall Hollouej nezvazhayuchi na yihni osobisti rozbizhnosti U lipni ta serpni 1958 roku a takozh nastupnogo roku Mark buv naukovim radnikom delegaciyi Spoluchenih Shtativ na Konferenciyi ekspertiv z viyavlennya yadernih vibuhiv Pracyuvav u Naukovij konsultativnij radi VPS Spoluchenih Shtativ ta yiyi Grupi ocinki inozemnoyi zbroyi Pislya togo yak pishov u vidstavku z Los Alamosa v 1973 roci pracyuvav u Konsultativnomu komiteti Komisiyi yadernogo regulyuvannya z bezpeki reaktoriv i buv konsultantom Institutu yadernogo kontrolyu Dzhordan Karson Mark narodivsya v Lindsi Ontario 6 lipnya 1913 roku U nogo buv brat Dzhejms i p yat sester Margaret Doroti Myuriel Frensis i Toni Otrimav stupin bakalavra mistectv BA z matematiki ta fiziki v Universiteti Zahidnogo Ontario v 1935 roci ta doktor filosofiyi PhD z matematiki v Universiteti Toronto v 1938 roci napisavshi svoyu disertaciyu Pro Modulni uyavlennya grupi GLH 3 P pid kerivnictvom Richarda Brauera Mark vikladav matematiku v Universiteti Manitobi z 1938 roku do Drugoyi svitovoyi vijni potim priyednavsya do Monrealskoyi laboratoriyi Nacionalnoyi doslidnickoyi radi Kanadi v 1943 roci Pribuv do laboratoriyi Los Alamosa v travni 1945 roku yak chastina Britanskoyi misiyi Manhettenskogo proektu hocha zalishavsya kanadskim derzhavnim sluzhbovcem Zalishivsya v Los Alamosi pislya zakinchennya vijni stavshi kerivnikom teoretichnogo viddilu v 1947 roci i zalishavsya na cij posadi do vihodu na pensiyu v 1973 roci U 1950 h rokah stav gromadyaninom Spoluchenih Shtativ U 1947 roci Los Alamoska laboratoriya pid kerivnictvom Norrisa Bredberi bula nabagato menshoyu nizh pid chas vijni oskilki bilshist vijskovogo personalu povernulasya do svoyih universitetiv i laboratorij Ale vse she bula centrom amerikanskoyi rozrobki yadernoyi zbroyi a teoretichnij viddil bagato rokiv buv centrom laboratoriyi Laboratoriya dosyagla velikih uspihiv u vdoskonalenni zbroyi polegshivshi yiyi virobnictvo zberigannya ta povodzhennya Viprobuvannya u 1948 roci pokazali sho uran 235 mozhna vikoristovuvati v yadernij zbroyi implozijnogo tipu Mark zigrav klyuchovu rol u rozrobci termoyadernoyi zbroyi na pochatku 1950 h rokiv U sichni 1950 roku za napolyagannyam Edvarda Tellera bulo shvaleno ekstrenu programu rozrobki vodnevoyi bombi prezidentom Garri S Trumenom do togo yak laboratoriya mala pracezdatnij proekt Ce postavilo laboratoriyu pid velikij tisk Gans Bete zgaduvav sho u Los Alamosi v ti dni bulo bagato superechok i Karson zavzhdi buv nezvorushnim stoyav u centri j mav zvazhene sudzhennya Koli Stanislav Ulam nareshti pridumav robochij proekt pershij do kogo vin zvernuvsya buv Mark Mark vidnis dizajn Ulama do Bredberi i voni peredali ideyu Telleru Potim Teller zavershiv i rozshiriv vinahid zaznachiv Bete tozh u comu vipadku Karson buv poserednikom mizh dvoma lyudmi yaki spravdi ne lyubili odin odnogo Protyagom godini pislya zauvazhen Karsona zgaduvav Teller ya znav yak ruhatisya vpered Konstrukciya Tellera Ulama stala b usiyeyi termoyadernoyi zbroyi Yaderne viprobuvannya Ajvi Majk listopad 1952 roku Koli dijshlo do testuvannya konstrukciyi pid chas yadernogo viprobuvannya Ajvi Majk Mark znovu vidigrav virishalnu rol poserednika Bredberi priznachiv Marshalla Holloueya golovnim ale Hollovej i Teller ne porozumilisya Piznishe Mark zgaduvav ce tak Meni dovelosya buti zv yazkom z Holloveyem oskilki Teller vidmovivsya Bredberi poprosiv ce zrobiti mene Mi Hollovej i ya dobre ladnali Teller pidnyavsya ta poyihav do Chikago bez poperedzhennya Edvard ne mav nichogo spilnogo z ostannimi prigotuvannyami do zjomki Majka Chas vid chasu vin zapituvav ale yakbi sprobuvav dopomogti to spovilniv bi ce Bete brav uchast Hollouej vporavsya iz zavdannyam mayuchi nebagato vilnogo chasu Ya dobre porozumivsya z Marshalom Holloveyem i jogo plichnikami Test Ajvi Majk projshov uspishno znishivshi ostriv na atoli Enivetak u Tihomu okeani 1 listopada 1952 roku Frenk Harlou yakij priyednavsya do teoretichnogo viddilu v 1953 roci i buv priznachenij kerivnikom grupi Markom u 1959 roci zaznachiv sho Mark viyavlyav osobistij interes do komp yuternih sistem yaki na toj chas buli sferoyu sho shvidko rozvivalasya Oskilki bilshist doslidzhen zbroyi v 1960 h rokah bilshe ne vklyuchali teoretichnij viddil Mark rozgaluzhivsya sponsoruyuchi doslidzhennya v galuzi gidrodinamiki nejtronnoyi fiziki ta teoriyi transportu Takozh pidtrimav doslidzhennya nejtrino Frederika Rejnsa za yaki Rejns buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi z fiziki v 1995 roci Primitkihttp www nuclearfiles org menu library biographies bio mark j carson htm http www nytimes com 1997 03 09 us j carson mark 83 physicist in hydrogen bomb work dies html Hilchey Tim 9 bereznya 1997 J Carson Mark 83 Physicist In Hydrogen Bomb Work Dies New York Times Procitovano 4 serpnya 2009 Petschek Albert G October 1997 Obituary J Carson Mark Physics Today 50 10 124 126 Bibcode 1997PhT 50j 124P doi 10 1063 1 881942 Jordan Mark Mathematics Genealogy Project Procitovano 1 zhovtnya 2014 Hawkins 1961 s 30 Los Alamos National Laboratory Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 1 zhovtnya 2014 Mark Carson Hunter Raymond E Wechsler Jacob J Spring 1983 Weapon Design We ve Done a Lot but We Can t Say Much PDF Los Alamos Science 7 159 163 Procitovano 1 zhovtnya 2014 American Institute of Physics Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2014 Obituary for J Carson Mark Nuclear Weapons Archive Procitovano 1 zhovtnya 2014 LiteraturaHawkins David 1961 Manhattan District history Project Y the Los Alamos story Volume I Inception until August 1945 Los Angeles Los Alamos National laboratory ISBN 978 0 938228 08 0 Procitovano 20 lyutogo 2014 PosilannyaAudiointerv yu z Dzh Karsonom Markom Richardom Roudsom Golosi Manhettenskogo proektu Carlson Bengt July August 2003 How Ulam set the stage 59 4 46 51 doi 10 2968 059004013 Procitovano 4 serpnya 2009