Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джордж Па́дмор (англ. George Padmore; 28 червня 1903, Арука, Тринінад і Тобаго – 23 вересня 1959, Лондон, Англія, Велика Британія; ім'я при народженні — Ма́лкольм А́йван Ме́редіт Нерс, англ. Malcolm Ivan Meredith Nurse) — тринідадський політик, провідний панафриканіст, журналіст і письменник. Покинув рідний Тринідад і Тобаго у 1924 році, аби вивчати медицину в Сполучених Штатах, де також вступив до Комуністичної партії.
| Джордж Падмор | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Malcolm Ivan Meredith Nurse |
| Народився | 28 червня 1903[1][2] d, d, Тринідад і Тобаго[3] |
| Помер | 23 вересня 1959[1][2] (56 років) Кемден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[4] |
| Поховання | d |
| Країна |  Тринідад і Тобаго |
| Місце проживання | Порт-оф-Спейн Нашвілл Вашингтон Москва Відень Лондон Аккра |
| Діяльність | політик, письменник, журналіст, історик |
| Alma mater | Говардський університет, Нью-Йоркський університет, d і d |
| Знання мов | англійська |
| Членство | d, d і d |
| Партія | Комуністична партія США (1934) |
| |
Зі США він переїхав до Радянського Союзу, де активно займався партійною діяльністю та брав участь у рухах за незалежність країн Африки. Падмор також співробітничав із німецькою компартією, але був змушений обірвати співпрацю після піднесення нацизму в 1930-х роках.
1935 року СРСР зробив рішучий поворот у зовнішній політиці: Британія та Франція, колоніальні держави з колоніями в Африці, були класифіковані як «демократичні імперіалізми», і почали становити менший пріоритет, ніж категорія «фашистсько-імперіалістичних» держав, до яких належала Японія і Німеччина. Цей поворот прямо суперечив інтересам Падмера у боротьбі за незалежність країн Африки, оскільки Німеччина та Японія не мали там колоній. Падмор миттєво порвав із Кремлем, але продовжував підтримувати соціалізм.
Деякий час Падмор жив у Франції, а згодом оселився у Лондоні. Наприкінці свого життя він переїхав до Аккри, Гана, де допоміг сформувати політику Кваме Нкруми та Народної партії Конвенту.
Життєпис
Ранні роки
Малкольм Айван Мередіт Нерс, краще знаний під псевдонімом Джордж Падмор, народився 28 червня 1903 року біля Аруки, Такарігуа, у Тринідаді і Тобаго, який тоді був частиною Британської Вест-Індії. Його прадід по батьківській лінії був воїном народу Ашанті, якого взяли в полон і продали у рабство на Барбадосі, де народився дід Малкольма. Батько Малкольма, Джеймс Г'юберт Альфонсо Нерс, був місцевим шкільним учителем, що одружився з натуралісткою Анною Сусанною Сімістер з Антигуа.
Малкольм відвідував Школу Транквіліті в Порт-оф-Спейн, а потім два роки (1914 і 1915) навчався в коледжі Святої Марії. Згодом він перейшов до Памфілійської середньої школи, яку закінчив 1918 року. Після цього Нерс декілька років працював репортером у Trinidad Publishing Company.
Наприкінці 1924 року Малкольм поїхав до Сполучених Штатів, аби вивчати медицину в Університеті Фіска в Теннессі. Його дружина Джулія Земпер, з якою він узяв шлюб 10 вересня того ж року, пізніше приєдналася до нього в Америці. Їхня донька Блайден (1925–2012) залишилася на батьківщині. Згодом Малкольм вступив до Нью-Йоркського університету, але незабаром перейшов до Говардського.
Партійна діяльність
Під час навчання в американському коледжі Нерс став членом Комуністичної партії. Займатися партійною діяльністю він почав під ім'ям Джордж Падмор (складене ім'я його тестя, поліціянта Джорджа Земпера, та прізвище його кума, Еррола Падмора).
Падмор офіційно приєднався до компартії в 1927 році (перебуваючи у Вашингтоні, округ Колумбія) і брав активну участь у її масовій організації, орієнтованій на темношкірих американців, зокрема через . У березні 1929 року він був братським делегатом (без права голосу) на 6-му національному з'їзді КПСША, що відбувся в Нью-Йорку.
Падмор здобув реноме енергійного робітника та плідного письменника, за що профспілковий лідер Вільям Фостер назвав його висхідною зіркою. Пізніше, 1929 року, Джордж Падмор прибув до Москви, аби виголосити доповідь про створення Ліги єдності профспілок для Комінтерну. Після доповіді Падмора попросили залишитися в Москві, щоб очолити Негритянське бюро Червоного інтернаціоналу профспілок (Профінтерну). Джорд Падмор навіть був обраний депутатом Московської міської ради.
На посаді очільника Негритянського бюро Профінтерну Падмор допомагав випускати памфлети та публікував статті в московській англомовній газеті «Москоу дейлі-ньюз». Також Падмор періодично виступав у ролі кур'єра для передачі коштів із Москви до різних закордонних компартій.
У липні 1930 року Джордж Падмор відіграв ключову роль в організації міжнародної конференції в Гамбурзі, Німеччина. Ця конференція започаткувала міжнародну організацію профспілок чорношкірих під егідою Комінтерну, яка одержала назву «Міжнародний комітет профспілок чорних робітників» (МКПЧР). Протягом цього періоду Падмор проживав у Відні, Австрія, де редагував щомісячник «Негритянський робочий» (англ. The Negro Worker).
У 1931 році Джордж Падмор переїхав до Гамбурга й інтенсифікував свою літературну діяльність. Він продовжив видавати часопис МКПЧР та написав понад 20 брошур упродовж одного року. Одначе цей німецький період обірвався наприкінці 1933 року, коли офіси «Негритянського робочого» були розграбовані ультранаціоналістичними бандами після приходу до влади нацистів. Німецька влада депортувала Падмора до Англії, а Комінтерн призупинив діяльність МКПЧР в серпні 1933 року.
Розчарований, як він вважав, слабкою підтримкою Комінтерном справи незалежності колоніальних народів, Падмор розірвав свої зв'язки з МКПЧР наприкінці літа 1933 року. Дисциплінарний орган Комінтерну, Міжнародна контрольна комісія (МКК), звернулася до нього з проханням пояснити його несанкціонований вчинок. Коли він відмовився це зробити, МКК виключила його з організації 23 лютого 1934 року.
Через те, що він був членом Комуністичної партії та працював на неї в Радянському Союзі та Німеччині, Падмору було заборонено повертатися до Сполучених Штатів.
Праці
- The Life and Struggles of Negro Toilers (London: Red International of Labour Unions Magazine for the International Trade Union Committee of Negro Workers, 1931)
- Haiti, an American Slave Colony (Centrizdat, 1931)
- The Negro Workers and the Imperialist War Intervention in the USSR (1931)
- How Britain Rules Africa (London: Wishart Books, 1936)
- Africa and World Peace (Foreword by Sir Stafford Cripps; London: Martin Secker and Warburg Ltd, 1937)
- Hands Off the Protectorates (London: International African Service Bureau, 1938)
- The White Man's Duty: An Analysis of the Colonial Question in the Light of the Atlantic Charter (with Nancy Cunard) (London: W. H. Allen & Co., 1942)
- The Voice of Coloured Labour (Speeches and Reports of Colonial Delegates to the World Trade Union Conference, 1945) (editor) (Manchester: Panaf Service, 1945)
- How Russia Transformed Her Colonial Empire: A Challenge to the Imperialist Powers (in collaboration with Dorothy Pizer) (London: Dennis Dobson, 1946)
- "History of the Pan-African Congress (Colonial and Coloured Unity: A Programme of Action)" (editor) (1947). Reprinted in Hakim Adi and Marika Sherwood, The 1945 Manchester Pan-African Congress Revisited (London: New Beacon Books, 1995)
- Africa: Britain's Third Empire (London: Dennis Dobson, 1949)
- The Gold Coast Revolution: The Struggle of an African People from Slavery to Freedom (London: Dennis Dobson, 1953)
- Pan-Africanism or Communism? The Coming Struggle for Africa (Foreword by Richard Wright. London: Dennis Dobson, 1956)
Завваги
- Дівчинку, за ініціативою батька, було названо на честь ліберійського політика-панафриканіста Едварда-Вілмота Блайдена.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://etheses.lse.ac.uk/399/1/James_What%20we%20put%20in%20black%20and%20white.pdf
- https://www.open.ac.uk/researchprojects/makingbritain/content/george-padmore
- C. L. R. James, The Black Jacobins: Toussaint Louverture and the San Domingo Revolution (1963)
- Jeffrey Ahlman (2017). Living with Nkrumahism: Nation, State, and Pan-Africanism in Ghana. Athens, Ohio: Ohio University Press. с. 14. ISBN 978-0821422939.
- James R. Hooker, Black Revolutionary: George Padmore's Path from Communism to Pan-Africanism (1967), с. 2.
- . web.archive.org. 19 вересня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2024.
- Kevin Kelly Gaines, American Africans in Ghana: Black Expatriates and the Civil Rights Era, UNC Press Books, 2006; с. 27.
- Hooker, Black Revolutionary (1967), с. 3.
- Bill Schwarz, "Chapter Six: George Padmore", in West Indian Intellectuals in Britain, Manchester University Press, 2003, ISBN 978-0719064746.
- Hooker, Black Revolutionary (1967), с. 4–5.
- Blyden-Cowart: George Padmore’s daughter dies, February 3, 2012 | Pambazuka News. www.pambazuka.org (англ.). 5 березня 2016. Процитовано 27 січня 2024.
- Remembering George Padmore. tribunemag.co.uk (брит.). Процитовано 27 січня 2024.
- Hooker, Black Revolutionary (1967), с. 6.
- Russian State Archive for Socio-Political History (RGASPI), Moscow, fond 515, opis 1, delo 1600, list 33. Available on microfilm as "Files of the Communist Party of the USA in the Comintern Archives," IDC Publishers, reel 122.
- Mark Solomon, The Cry was Unity: Communists and African-Americans, 1917–1936, Jackson: University Press of Mississippi, 1998; с. 60.
- Solomon, The Cry Was Unity, с. 177–78.
- Solomon, The Cry Was Unity, с. 178.
- Solomon, The Cry Was Unity, с. 179.
- Inc, The Crisis Publishing Company (1935-10). The Crisis (англ.). The Crisis Publishing Company, Inc.
- Solomon, The Cry Was Unity, с. 177.
 | Це незавершена стаття про особу Африки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzh Pa dmor angl George Padmore 28 chervnya 1903 Aruka Trininad i Tobago 23 veresnya 1959 London Angliya Velika Britaniya im ya pri narodzhenni Ma lkolm A jvan Me redit Ners angl Malcolm Ivan Meredith Nurse trinidadskij politik providnij panafrikanist zhurnalist i pismennik Pokinuv ridnij Trinidad i Tobago u 1924 roci abi vivchati medicinu v Spoluchenih Shtatah de takozh vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Dzhordzh PadmorIm ya pri narodzhenniangl Malcolm Ivan Meredith NurseNarodivsya28 chervnya 1903 1903 06 28 1 2 d d Trinidad i Tobago 3 Pomer23 veresnya 1959 1959 09 23 1 2 56 rokiv Kemden Velikij London London d Angliya Velika Britaniya 4 PohovannyadKrayina Trinidad i TobagoMisce prozhivannyaPort of Spejn Nashvill Vashington Moskva Viden London AkkraDiyalnistpolitik pismennik zhurnalist istorikAlma materGovardskij universitet Nyu Jorkskij universitet d i dZnannya movanglijskaChlenstvod d i dPartiyaKomunistichna partiya SShA 1934 Mediafajli u Vikishovishi Zi SShA vin pereyihav do Radyanskogo Soyuzu de aktivno zajmavsya partijnoyu diyalnistyu ta brav uchast u ruhah za nezalezhnist krayin Afriki Padmor takozh spivrobitnichav iz nimeckoyu kompartiyeyu ale buv zmushenij obirvati spivpracyu pislya pidnesennya nacizmu v 1930 h rokah 1935 roku SRSR zrobiv rishuchij povorot u zovnishnij politici Britaniya ta Franciya kolonialni derzhavi z koloniyami v Africi buli klasifikovani yak demokratichni imperializmi i pochali stanoviti menshij prioritet nizh kategoriya fashistsko imperialistichnih derzhav do yakih nalezhala Yaponiya i Nimechchina Cej povorot pryamo superechiv interesam Padmera u borotbi za nezalezhnist krayin Afriki oskilki Nimechchina ta Yaponiya ne mali tam kolonij Padmor mittyevo porvav iz Kremlem ale prodovzhuvav pidtrimuvati socializm Deyakij chas Padmor zhiv u Franciyi a zgodom oselivsya u Londoni Naprikinci svogo zhittya vin pereyihav do Akkri Gana de dopomig sformuvati politiku Kvame Nkrumi ta Narodnoyi partiyi Konventu ZhittyepisRanni roki Malkolm Ajvan Meredit Ners krashe znanij pid psevdonimom Dzhordzh Padmor narodivsya 28 chervnya 1903 roku bilya Aruki Takarigua u Trinidadi i Tobago yakij todi buv chastinoyu Britanskoyi Vest Indiyi Jogo pradid po batkivskij liniyi buv voyinom narodu Ashanti yakogo vzyali v polon i prodali u rabstvo na Barbadosi de narodivsya did Malkolma Batko Malkolma Dzhejms G yubert Alfonso Ners buv miscevim shkilnim uchitelem sho odruzhivsya z naturalistkoyu Annoyu Susannoyu Simister z Antigua Malkolm vidviduvav Shkolu Trankviliti v Port of Spejn a potim dva roki 1914 i 1915 navchavsya v koledzhi Svyatoyi Mariyi Zgodom vin perejshov do Pamfilijskoyi serednoyi shkoli yaku zakinchiv 1918 roku Pislya cogo Ners dekilka rokiv pracyuvav reporterom u Trinidad Publishing Company Naprikinci 1924 roku Malkolm poyihav do Spoluchenih Shtativ abi vivchati medicinu v Universiteti Fiska v Tennessi Jogo druzhina Dzhuliya Zemper z yakoyu vin uzyav shlyub 10 veresnya togo zh roku piznishe priyednalasya do nogo v Americi Yihnya donka Blajden 1925 2012 zalishilasya na batkivshini Zgodom Malkolm vstupiv do Nyu Jorkskogo universitetu ale nezabarom perejshov do Govardskogo Partijna diyalnist Pid chas navchannya v amerikanskomu koledzhi Ners stav chlenom Komunistichnoyi partiyi Zajmatisya partijnoyu diyalnistyu vin pochav pid im yam Dzhordzh Padmor skladene im ya jogo testya policiyanta Dzhordzha Zempera ta prizvishe jogo kuma Errola Padmora Padmor oficijno priyednavsya do kompartiyi v 1927 roci perebuvayuchi u Vashingtoni okrug Kolumbiya i brav aktivnu uchast u yiyi masovij organizaciyi oriyentovanij na temnoshkirih amerikanciv zokrema cherez U berezni 1929 roku vin buv bratskim delegatom bez prava golosu na 6 mu nacionalnomu z yizdi KPSShA sho vidbuvsya v Nyu Jorku Padmor zdobuv renome energijnogo robitnika ta plidnogo pismennika za sho profspilkovij lider Vilyam Foster nazvav jogo vishidnoyu zirkoyu Piznishe 1929 roku Dzhordzh Padmor pribuv do Moskvi abi vigolositi dopovid pro stvorennya Ligi yednosti profspilok dlya Kominternu Pislya dopovidi Padmora poprosili zalishitisya v Moskvi shob ocholiti Negrityanske byuro Chervonogo internacionalu profspilok Profinternu Dzhord Padmor navit buv obranij deputatom Moskovskoyi miskoyi radi Na posadi ochilnika Negrityanskogo byuro Profinternu Padmor dopomagav vipuskati pamfleti ta publikuvav statti v moskovskij anglomovnij gazeti Moskou dejli nyuz Takozh Padmor periodichno vistupav u roli kur yera dlya peredachi koshtiv iz Moskvi do riznih zakordonnih kompartij U lipni 1930 roku Dzhordzh Padmor vidigrav klyuchovu rol v organizaciyi mizhnarodnoyi konferenciyi v Gamburzi Nimechchina Cya konferenciya zapochatkuvala mizhnarodnu organizaciyu profspilok chornoshkirih pid egidoyu Kominternu yaka oderzhala nazvu Mizhnarodnij komitet profspilok chornih robitnikiv MKPChR Protyagom cogo periodu Padmor prozhivav u Vidni Avstriya de redaguvav shomisyachnik Negrityanskij robochij angl The Negro Worker U 1931 roci Dzhordzh Padmor pereyihav do Gamburga j intensifikuvav svoyu literaturnu diyalnist Vin prodovzhiv vidavati chasopis MKPChR ta napisav ponad 20 broshur uprodovzh odnogo roku Odnache cej nimeckij period obirvavsya naprikinci 1933 roku koli ofisi Negrityanskogo robochogo buli rozgrabovani ultranacionalistichnimi bandami pislya prihodu do vladi nacistiv Nimecka vlada deportuvala Padmora do Angliyi a Komintern prizupiniv diyalnist MKPChR v serpni 1933 roku Rozcharovanij yak vin vvazhav slabkoyu pidtrimkoyu Kominternom spravi nezalezhnosti kolonialnih narodiv Padmor rozirvav svoyi zv yazki z MKPChR naprikinci lita 1933 roku Disciplinarnij organ Kominternu Mizhnarodna kontrolna komisiya MKK zvernulasya do nogo z prohannyam poyasniti jogo nesankcionovanij vchinok Koli vin vidmovivsya ce zrobiti MKK viklyuchila jogo z organizaciyi 23 lyutogo 1934 roku Cherez te sho vin buv chlenom Komunistichnoyi partiyi ta pracyuvav na neyi v Radyanskomu Soyuzi ta Nimechchini Padmoru bulo zaboroneno povertatisya do Spoluchenih Shtativ PraciThe Life and Struggles of Negro Toilers London Red International of Labour Unions Magazine for the International Trade Union Committee of Negro Workers 1931 Haiti an American Slave Colony Centrizdat 1931 The Negro Workers and the Imperialist War Intervention in the USSR 1931 How Britain Rules Africa London Wishart Books 1936 Africa and World Peace Foreword by Sir Stafford Cripps London Martin Secker and Warburg Ltd 1937 Hands Off the Protectorates London International African Service Bureau 1938 The White Man s Duty An Analysis of the Colonial Question in the Light of the Atlantic Charter with Nancy Cunard London W H Allen amp Co 1942 The Voice of Coloured Labour Speeches and Reports of Colonial Delegates to the World Trade Union Conference 1945 editor Manchester Panaf Service 1945 How Russia Transformed Her Colonial Empire A Challenge to the Imperialist Powers in collaboration with Dorothy Pizer London Dennis Dobson 1946 History of the Pan African Congress Colonial and Coloured Unity A Programme of Action editor 1947 Reprinted in Hakim Adi and Marika Sherwood The 1945 Manchester Pan African Congress Revisited London New Beacon Books 1995 Africa Britain s Third Empire London Dennis Dobson 1949 The Gold Coast Revolution The Struggle of an African People from Slavery to Freedom London Dennis Dobson 1953 Pan Africanism or Communism The Coming Struggle for Africa Foreword by Richard Wright London Dennis Dobson 1956 ZavvagiDivchinku za iniciativoyu batka bulo nazvano na chest liberijskogo politika panafrikanista Edvarda Vilmota Blajdena PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http etheses lse ac uk 399 1 James What 20we 20put 20in 20black 20and 20white pdf https www open ac uk researchprojects makingbritain content george padmore C L R James The Black Jacobins Toussaint Louverture and the San Domingo Revolution 1963 Jeffrey Ahlman 2017 Living with Nkrumahism Nation State and Pan Africanism in Ghana Athens Ohio Ohio University Press s 14 ISBN 978 0821422939 James R Hooker Black Revolutionary George Padmore s Path from Communism to Pan Africanism 1967 s 2 web archive org 19 veresnya 2020 Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2024 Kevin Kelly Gaines American Africans in Ghana Black Expatriates and the Civil Rights Era UNC Press Books 2006 s 27 Hooker Black Revolutionary 1967 s 3 Bill Schwarz Chapter Six George Padmore in West Indian Intellectuals in Britain Manchester University Press 2003 ISBN 978 0719064746 Hooker Black Revolutionary 1967 s 4 5 Blyden Cowart George Padmore s daughter dies February 3 2012 Pambazuka News www pambazuka org angl 5 bereznya 2016 Procitovano 27 sichnya 2024 Remembering George Padmore tribunemag co uk brit Procitovano 27 sichnya 2024 Hooker Black Revolutionary 1967 s 6 Russian State Archive for Socio Political History RGASPI Moscow fond 515 opis 1 delo 1600 list 33 Available on microfilm as Files of the Communist Party of the USA in the Comintern Archives IDC Publishers reel 122 Mark Solomon The Cry was Unity Communists and African Americans 1917 1936 Jackson University Press of Mississippi 1998 s 60 Solomon The Cry Was Unity s 177 78 Solomon The Cry Was Unity s 178 Solomon The Cry Was Unity s 179 Inc The Crisis Publishing Company 1935 10 The Crisis angl The Crisis Publishing Company Inc Solomon The Cry Was Unity s 177 Ce nezavershena stattya pro osobu Afriki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi